Інкубація великих яєць потребує особливого температурного режиму та більше часу, ніж інкубація дрібних та середніх яєць.
Генетична селекція вплинула не тільки на особливості виробництва, а й на збільшення об’єму яйця та зменшення відсотка об’єму жовтка. Так, за останні 40 років частка жовтка у яєчних кросів курей знизилася у середньому на 6–9%.
Збільшений об’єм яйця мусить рівномірно обігріватись, тому потужність сучасних інкубаторів має бути відповідно підвищена. Слід також враховувати, що великим яйцям віддати тепло набагато важче, ніж дрібним та яйцям модального класу, оскільки відношення площі поверхні до маси яйця у великих яєць нижче. При цьому добре відомо, що виробництво метаболічного тепла збільшується зі зростанням зародків (табл. 1).
Таблиця 1. Виділення тепла зародками курей, качок і гусей (кДж/ч на 1000 яєць) при t повітря в інкубаторі +37,8 °С, відносній вологості 60%, швидкості повітря 0,1 м/с
| Доби інкубації | Кури | Доби інкубації | Кури | Доби інкубації | Кури |
| 1 | 0 | 8 | 41,9 | 15 | 347,4 |
| 2 | 1,3 | 9 | 58,6 | 16 | 410,2 |
| 3 | 4,2 | 10 | 79,5 | 17 | 447,9 |
| 4 | 8,4 | 11 | 108,8 | 18 | 473 |
| 5 | 13,4 | 12 | 150,7 | 19 | 544,2 |
| 6 | 25,1 | 13 | 205,1 | 20 | 711,6 |
| 7 | 33,5 | 14 | 280,5 | 21 | 920,9 |
Темпи ембріонального та післяембріонального росту (період вирощування) визначаються темпами біосинтезу (росту) тканин, який залежить від доступності поживних речовин та кисню. Дослідження, проведені у Університеті Гумбольдта (Берлін), свідчать про те, що вироблення метаболічного тепла сучасних кросів Росс 308 та Росс 508 приблизно на 20 Вт більше, ніж у традиційної м’ясної породи (табл. 2).
Таблиця 2. Вироблення метаболічного тепла (W/1000 яєць): сучасні яєчні та м’ясні породи і Голландська голуба порода (традиційна)
| Доби інкубації | Вироблення метаболічного тепла W на 1000 яєць | |||
| Росс 308* | Росс 508* | Білий леггорн* | Традиційна** | |
| 17 | 151,2 | 160,2 | 133,2 | 130 |
| 18 | 156,6 | 149,4 | 130,2 | 137 |
| 19 | 164,4 | 160,8 | 127,2 | 124 |
| 20 | 252 | 239,4 | 130,8 | 169 |
*Джерело: Janke, Tzschenkteand Boerjian, 2004.
**Джерело: Romijn Cand Lokhorst W., 1960.
Більша кількість метаболічного тепла, що виробляється сучасними м’ясними породами, є результатом великого потенціалу росту. Великі яйця доволі щільно прилягають один до одного в інкубаційному лотку. Тому повітряним потокам, які охолоджують яйця, складніше проникати у проміжки між ними. У деяких випадках може спостерігатися порушення напрямку повітряних потоків. Тому під час інкубації таких яєць температура на поверхні шкаралупи вища за температуру яєць модального класу та дрібних.
При інкубації курячих яєць слід враховувати той факт, що зародок м’ясної курки більш чутливий до високої температури у фазі поділу клітин, ніж зародок яєчної курки. Дослідження показали, що для оптимального розвитку зародка в інкубаторі температура шкаралупи, яку приймають за температуру зародка, під час перших двох третин періоду інкубації яйця має становити 37,6–37,9 °С (99,7–100,2 °F ) і 38,1–38,8 °С (100,6–101,8 °F) відповідно.
У той же час відомо, що для ефективного розвитку зародка у яйці необхідний достатній його обігрів, особливо у першу фазу розвитку, коли відбувається закладання органів і тканин птиці. Нестача тепла може уповільнити обмінні процеси у зародків, спровокувати відставання у рості, які потім важко буде компенсувати (або ж компенсаторні механізми не спрацюють зовсім).
Особливості інкубації
Спираючись на особливості біосинтезу та теплообміну великих яєць, при їх інкубації слід акцентувати увагу на деяких технологічних прийомах:
– у першій половині інкубації, особливо на її початку, слід створити умови для швидкого прогрівання вмісту яйця – від поверхні шкаралупи до середини жовтка. Чим швидше прогріється яйце, тим швидше, інтенсивніше буде відбуватися поділ та диференціювання клітин. Це, у свою чергу, підсилюватиме процеси дихання, живлення та обміну речовин. Тобто необхідно створити умови для здійснення стартового розігріву, який, за ідеальних умов, буде поштовхом для нормального розвитку зародка та своєчасного диференціювання його тканин та органів;
– у другу половину інкубації слід створити умови для збільшення та підсилення виведення зайвого тепла, яке виділяється зародками. Таким чином знизиться температурний фон, рівень вуглекислого газу, підвищиться рівень повітрообміну та кисню у повітряному просторі інкубатора.
Враховуючи особливості біології великих яєць, були розроблені відповідні температурно-вологісні режими інкубації (табл. 3, 4).
Таблиця 3. Режим інкубації великих курячих яєць в інкубаторах барабанного типу (за Бреславцем В. А., 2001)
| Доба інкубації |
Яєчні кури | М’ясні кури | ||
| Температура, °С | Вологість, °С | Температура, °С | Вологість, °С | |
| 1–2 | 38,2 | 30–31 | 38,3 | 30–31 |
| 3–9 | 37,6 | 29 | 37,6 | 29 |
| 10–14 | 37,5 | 28–29 | 37,5 | 28–29 |
| 15–18 | 37,4 | 28–29 | 37,4 | 28–29 |
| Перенесення на вивід | ||||
| 19 | 37,3 | 27–28 | 37,3 | 27–28 |
| Масове накльовування та виведення молодняку | ||||
| 20–21 | 37,0–37,2 | 32–34 | 37,0–37,2 | 32–34 |
Таблиця 4. Режим інкубації великих курячих яєць в інкубаторах барабанного типу (за Фісініним В. І., 2005)
| Період інкубації, діб |
Температура, °С | Розташування вентиляційних засувок |
|
| за сухим термометром | за зволоженим термометром | ||
| 1–5 | 37,8–38,0 | 30,0–31,0 | закриті |
| 6–13 | 37,6 | 29 | відкриті на 15–20 мм |
| 14–18,5 | 37,4 | 28 | відкриті на 15–20 мм |
| 18,5–21,5 | 37,2 | 29,0 до накльовування, далі не регулюється (до 35,0) | відкриті на 15–20 мм (за 3 год. до вибірки курчат відкриті повністю) |
Примітка: у вивідні шафи яйця переводять до початку накльовування, тобто на 18-ту (18,5) добу інкубації.
Треба пам’ятати і про охолодження у другій половині технологічного процесу, яке проводять за умови перевищення на поверхні температури +38,5 °С. Повітряне охолодження у таких випадках слід проводити доти, доки температура на поверхні шкаралупи не встановиться на рівні +33 …+34 °С.
Для інкубації яєць у машинах кімнатного типу були розроблені свої режими інкубації (табл. 5).
Таблиця 5. Режим інкубації великих яєць у машинах кімнатного типу
| Доба інкубації | Температура, °F | Вологість, % | % відкриття засувок |
| 0 | 100,4 | 65 | 0 |
| 1 | 100,4 | 60 | 0 |
| 2 | 100,2 | 59 | 10 |
| 3 | 100,2 | 57 | 10 |
| 4 | 100 | 55 | 20 |
| 5 | 100 | 55 | 20 |
| 6 | 99,9 | 55 | 30 |
| 7 | 99,8 | 50 | 40 |
| 8 | 99,8 | 50 | 50 |
| 9 | 99,7 | 50 | 50 |
| 10 | 99,5 | 50 | 60 |
| 11 | 99,5 | 45 | 60 |
| 12 | 99,5 | 45 | 70 |
| 13 | 99,2 | 45 | 80 |
| 14 | 98,8 | 45 | 80 |
| 15 | 98,5 | 45 | 90 |
| 16 | 98,3 | 45 | 90 |
| 17 | 98 | 45 | 100 |
| 18 | 98 | 45 | 100 |
| Перенесення на виведення | |||
| Вивідні шафи | 98,3–98,2 | 55 | 45–50=(СО2-0,35-0,3%) |
Інкубація великих курячих яєць буде довшою за інкубацію дрібних яєць чи яєць модального класу. Так, для яєць із середньою масою 61–65 г тривалість інкубаційного процесу становитиме приблизно 506 год. При цьому тривалість інкубації яєць масою менше за 50 г триває 489 год., масою 51–55 г – 495 год., 56–60 г – 503 год. Аналогічна закономірність спостерігається і щодо тривалості вивідного процесу. «Вікно виводу» з яєць масою понад 61–65 г триває приблизно 50 год. А цей процес з яєць масою до 50 г, 51–55 г, 56–60 г становить відповідно – 33, 39 та 47 год.
При підборі молодняку, як завжди, треба звертати увагу на одночасність, синхронізованість процесу виводу, на оперення пташенят, рухомість, стан пупкового кільця, розмір живота, наявність інстинкту клювання при нативному огляді. Крім цього, при патологоанатомічному розтині зважають на стан внутрішніх органів (серце, легені, печінка, жовчний міхур, нирки, тонкий та товстий відділи кишечника, бокалоподібне розширення товстого відділу кишечника, бурсу Фабриціуса, м’язи, шкіру, кістяк, підшкірну клітковину тощо). Такий контроль дає змогу отримати уявлення і про режими інкубації, якими користуються на підприємстві, і про якість молодняку.
Наталія Прокудіна, канд. вет. наук, експерт з інкубації яєць сільськогосподарської птиці та ембріональної патології
журнал“Наше Птахівництво” травень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Наше Птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “Наше Птахівництво”з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому АГП Медіа.
Наше Птахівництво
