Перспективний, специфічний, потребує знань – так можна охарактеризувати перепелиний бізнес в Україні.
Ще 6–7 років тому перепелиний бізнес в Україні вважався золотим дном для інвестора. Висока рентабельність вирощування перепелів і ненасиченість українського ринку дозволяли інвестувати не тільки в маленькі перепелині ферми, а й у досить великі за мірками цього ринку господарства на 100 тис. голів перепелів і більше.
Однак після 2008 року, зважаючи на зниження купівельної спроможності населення і падіння попиту на перепелину продукцію, у великих гравців почали виникати проблеми з реалізацією продукції і постала потреба пошуку нових каналів збуту. На фоні зростання собівартості та логістичних витрат це негативно позначилося на дохідності великих господарств.
Таблиця 1. Стартові витрати на організацію перепелиної ферми на 1 тис. голів (за наявності приміщення)
| Стаття | Витрати, тис. грн |
| Клітки (зібрані власноруч) | 6 |
| Автоматизована система напування (зібрана власноруч) | 1 |
| Інкубатор | 1 |
| Інкубаційні яйця, з розрахунку 1,5 грн/шт. (при 80%-й народжуваності) | 2 |
| Корми (30 г корму на добу; на 50 днів до початку одержання яєць, з розрахунку 4,5 грн/кг) | 6,75 |
| Всього | 16,75 |
Як не дивно, але криза не спинила дрібних гравців, більше того, невеликий перепелиний бізнес продовжує привертати до себе нових підприємців відносно невеликими стартовими вкладеннями. Так, витративши 15–30 тис. грн. на організацію ферми на 1 тис. голів, інвестор може розраховувати на повернення вкладених коштів вже через рік, а в окремих випадках і через 4–6 місяців.
Переваги
Невеликий інвестиційний поріг і швидка окупність не єдині орієнтири для входження в перепелиний бізнес, адже є й інші. Наприклад, для його ведення не потрібно будувати велику ферму, достатньо мати вільне підсобне приміщення, сарай або гараж – бізнес надзвичайно компактний. Безумовним плюсом є і швидкість отримання перших результатів. Період інкубації перепелиних яєць становить 17 діб, а вже через 35–45 днів перепілки починають нестися. Для порівняння: щоб дочекатися першого яйця від курки-несучки, доведеться запастися терпінням на 6–8 місяців. Крім того, фахівці стверджують: для отримання 1 кг і перепелиного, і курячого м’яса потрібно приблизно однакову кількість корму – близько 2 кг. Однак бройлерів у роздрібній торгівлі продають по 20–25 грн за 1 кг, у той час як перепелів – по 60–100 грн за 1 кг.
Кому і де
Оскільки основні споживачі перепелиних м’яса та яєць – жителі великих міст, у кращому становищі перебувають фермери в передмістях мегаполісів, які вирощують зернові культури або займаються птахівництвом і бажають диверсифікувати свій бізнес.
Розміщення сил на ринку свідчить про те, що наявність великих і середніх гравців поки що аніскільки не заважає дрібним господарствам, оскільки великі гравці, через необхідність збувати значні обсяги, насамперед націлені на торговельні мережі.
З чого почати
Безумовно, перш ніж приймати рішення про входження в цей бізнес, слід вивчити попит на перепелину продукцію у своєму регіоні. Оператори попереджають, що попит і пропозиція розподілені нерівномірно, і вартість перепелиних яєць і м’яса в різних містах може суттєво відрізнятися.
Невелика кількість продукції може бути реалізована на базарах, в ресторанах, придорожніх закладах громадського харчування.
Знайшовши потенційних покупців, потрібно, звичайно ж, приблизно підрахувати, скільки на них можна заробляти і скільки при цьому доведеться витрачати на доставку тощо.
Але на першому етапі фахівці радять підприємцям-початківцям розраховувати при збуті насамперед на власні сили.
Інвестиції
Початкові витрати на організацію вирощування 1 тис. перепелів можуть становити 15–30 тис. грн. У принципі, в цьому бізнесі немає єдиних стандартів. За словами гравців ринку, самостійне виготовлення кліток з металевої сітки дозволить зменшити вартість одного птахомісця до 5–6 грн. Якщо купувати готові клітки, то вартість одного місця, залежно від виробника, дорівнюватиме 8–18 грн. Для поголів’я в 1 тис. голів знадобиться ще й інкубатор на 300 яєць вартістю близько 1 тис. грн. Стосовно системи напування, то експерти радять відразу зробити автоматичну систему та продумати систему збору яєць і видалення посліду. Для утримання 1 тис. голів перепелів вистачить приміщення площею 20 кв. м, до якого підведені електрика і вода. Якщо раціонально розставити клітки, то в такому приміщенні можна розмістити і до 2 тис. перепелів.
Підприємцеві знадобиться також звичайний побутовий холодильник і запас упаковки для фасування яєць. Перепелині яйця упаковують по 20 шт. На сьогоднішній день ПЕТ-упаковка коштує 0,75 грн, коробка з картону – 0,7 грн за 1 шт.
Порода
Існує близько десяти порід перепелів. Найбільшого поширення в Україні набули перепели яєчного напрямку. Наприклад, японські перепели починають нестися у віці 35–40 днів і за рік зносять 280–300 яєць. Правда, дорослі самці цієї породи важать 110–120 г, самки – 135–150 м. М’ясний напрям в основному представлено породою «Фараон». Жива вага самців – 165–265 г, самок – 180–310 г. Вже в 5-тижневому віці їх маса досягає 140–150 г.
Підприємці радять походити по магазинах і ринках, щоб вирішити, які породи розводити, і з’ясувати попит. Багато залежить від регіону. В одних містах м’ясо перепелів коштує 50–60 грн/кг. В інших регіонах примудряються продавати його по 100–120 грн/кг.
Легалізація
Незалежно від того, займається цим бізнесом початківець чи досвідчений підприємець, для реалізації перепелиної продукції йому доведеться одержати відповідні дозволи. Згідно із законодавством, вся реалізована продукція повинна проходити ветеринарний контроль у сертифікованій державній лабораторії. На підставі досліджень продавцю на товарну партію видається ветеринарне свідоцтво – форма № 2. Його вартість становить 18,09 грн. До речі, в лабораторії можуть зажадати довідку про походження птиці, тому, купуючи поголів’я чи інкубаційні яйця, треба взяти відповідні документи у продавця.
Рентабельність
За останні роки рентабельність перепелиного бізнесу істотно зменшилася. Якщо ще років п’ять тому можна було говорити про 300%-ву прибутковість, а рік тому – про 100%-ву, то сьогодні вона значно нижча, насамперед у великих виробників. За словами операторів, в кращому становищі перебувають ті виробники, що мають власну кормову базу.
Таблиця 2. Витрати на місяць на утримання 1 тис. перепелів
| Витрати, тис. грн | |
| Корми (з розрахунку 30 г на добу; 4,5 грн/кг – 900 кг) | 4,05 |
| Інші | 1 |
Рентабельність таких підприємств становить близько 30%. У невеликих ферм, не обтяжених значними витратами на логістику, ветеринарні засоби та інше, рентабельність може досягати 50% і більше.
Втім, учасники ринку можуть заробляти не тільки на перепелиних яйцях і м’ясі. Природним «продуктом» перепелиного виробництва є послід (650–700 кг з 1 т корму), який використовується для підживлення кімнатних рослин, овочевих культур, фруктових дерев, виноградників, ягідників і посівів зернових.
Вартість 1 кг посліду становить 1–4,5 грн (залежно від партії, упаковки та глибини переробки). До речі, деякі підприємці або переробляють, або планують налагодити переробку посліду.
Деякі підприємці пропонують не тільки охолоджене м’ясо перепелів, а й копчене, замовляючи виготовлення цієї продукції на м’ясокомбінатах. Вони стверджують, що ціна 1 кг копченої птиці на 35–40% вища, ніж охолодженої, проте майже вся ця різниця йде на оплату послуг коптильного цеху. За словами операторів, роблять вони це головним чином для розширення асортименту продукції.
Ринок
Український ринок перепелиної продукції почав формуватися приблизно 10 років тому. Саме тоді почали з’являтися перші фермерські господарства, які вирощували до 10 тис. перепелів. З часом деякі господарства розширили виробництво. Сьогодні великими вважаються ферми, що мають більше 50 тис. голів птиці. Таких в Україні, на думку експертів, не більше десятка: ТОВ «Агросоюз Фенікс», фермерське господарство (ФГ) «Повіт-Агро» (Київська обл), СТОВ «Продовольчий альянс» (Черкаська обл.), ФГ «Миколай» (Житомирська обл.) та ін.
Таблиця 3. Дохід на місяць від продажу перепелиної продукції
| Стаття | Обсяг продукції | Дохід, тис. грн |
|
Продаж яєць (700 курочок при 70%-й яйценосності, з розрахунку 60 коп. за 1 яйце) |
14,7 тис. яєць |
8,82 |
| Продаж м’яса (300 півників, з розрахунку 60 грн за 1 кг) |
45 кг |
2,70 |
| Продаж посліду (з розрахунку 3 грн за 1 кг) |
600 кг |
1,8 |
| Всього |
13,32 |
Також в Україні працюють близько 50 середніх перепелиних господарств, поголів’я яких перевищує 10 тис. голів. Точних статистичних даних про дрібних виробників (поголів’я до 10 тис. перепелів) немає. На думку учасників ринку, їх не менше 500, і працюють вони у всіх регіонах України. Про реальний внесок у перепелине виробництво свідчить оцінка ринкової частки, яка припадає на дрібних виробників.
Характерно, що після 2008 року поряд з ростом частки дрібних і середніх виробників частка великих гравців зменшується. Падіння споживання перепелиної продукції на 15–20%, зростання вартості комбікормів на 30–40% при тому, що ціна на м’ясо і яйця перепелів стабільна або знижується, вдарило головним чином по великих компаніях.
Великі виробники нарікають на цінову політику торгових мереж (практично єдиного великого каналу збуту продукції), стверджуючи, що в деяких мережах можуть реалізовувати, наприклад, яйця максимум по тридцять коп. за 1 шт., в той час як дрібні фермери, котрі самостійно збувають цю продукцію на базарах, продають яйця за 40–70 коп. за 1 шт.
Також прибутковість великого бізнесу значно підірвало подорожчання ветеринарних свідоцтв, які виробники повинні отримувати на кожну партію продукції, що постачається в роздрібну торгівлю. Проблема в тому, що перепелина продукція реалізується невеликими партіями, і витрати на отримання таких свідоцтв у потужних виробників, які збувають товар через значну кількість торгових точок, достатньо високі.
Зараз в Україні практично немає жодного підприємства, яке б займалося глибокою переробкою перепелиної продукції. Деякі виробники коптять м’ясо, роблять якісь напівфабрикати, але жоден масово не переробляє перепелиної продукції. За кордоном великими споживачами перепелиних яєць є косметичні компанії, які на основі перепелиних яєць виготовляють креми, шампуні та іншу продукцію. Перепелині яйця використовують і у фармакології. На жаль, вітчизняним фармакологам цей напрямок нецікавий.
Віктор Хват
журнал“Наше Птахівництво” травень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Наше Птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “Наше Птахівництво”з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому АГП Медіа.
Наше Птахівництво
