Інтерв'ю

Успішний досвід

Людмила Плетінь
заступниця директора з виробництва «Володимир-Волинської птахофабрики»

Як вирощують птицю в господарствах «Володимир-Волинської птахофабрики», розповіла Людмила Плетінь, заступниця директора з виробництва. 

Порушення яких засад у перші дні вирощування призводить до недоотримання високої продуктивності в птиці в майбутньому? 

— Вирощування бройлерів у промислових масштабах не дає права на помилку, і це підтверджує висловлювання: «У птахівництві дрібниць не буває». 

Наше підприємство в основному спеціалізується на вирощуванні курчат-бройлерів таких кросів, як РОСС-308 та КОББ-500, що вимагає чіткого дотримання рекомендацій із технології вирощування курчат-бройлерів, наданих постачальником цих кросів. 

Щоб повністю розвинути генетичний потенціал бройлерів з отримання високої ваги з одночасним покращенням конверсії кормів, треба контролювати розвиток птиці із самого початку вирощування — це якісна підготовка приміщень у період санітарно-технологічної перерви з дотриманням усіх ветеринарно-санітарних норм, затверджених на підприємстві, й отримання нової партії добового молодняку курчат-бройлерів у пташники. З цією метою в процесі вирощування бройлерів потрібно враховувати різні чинники, що так чи інакше впливають на кінцевий результат. 

Серед них такі, як: спадковість, годівля, щільність посадки, умови утримання, правильно підібрана ветеринарна програма лікувально-профілактичних заходів, а також правильно підібраний, навчений, готовий до командної роботи та постійного вдосконалення персонал на ділянках вирощування. 

Генетика та відповідні умови годівлі й утримання батьківського поголів’я в період росту ремонтного молодняку та продуктивного стада мають важливе значення для отримання здорового високопродуктивного молодняку курчат бройлерів (від постачальників). 

Левову частку успіху становить ще й збалансований повнораціонний корм, що відповідає рекомендаціям для кросів РОСС-308 та КОББ-500. Розділення корму на кілька фаз відгодівлі дає змогу контролювати ріст птиці, підвищувати ефективність використання корму, отримувати високий приріст живої ваги в кінці відгодівлі, підтримувати здоров’я кінцівок і кістяка, розвиток м’язової та серцевосудинної системи. 

Температура, вологість, вентиляція — основні параметри мікроклімату в пташнику — можуть мати також негативний вплив за неправильних корегувальних дій. Своєчасні дії на зміну зовнішньої температури, дають змогу підтримувати комфортні умови утримання птиці відповідно до потреб різних вікових груп. Світлова програма — невіддільний чинник у вирощуванні птиці. Завдяки їй також можливо отримати як позитивний, так і негативний результат, залежно від правильно вибраної. 

Щільність посадки — ще один із чинників, що може негативно вплинути на кінцевий результат. Крім економічних і технологічних чинників вона значно впливає на здоров’я птиці. Неправильно розрахована щільність птиці при посадці добового молодняку може призвести до неконтрольованого замокання підстилки в місцях скупчення птиці, що надалі вплине на здоров’я кінцівок, пошкодження цілісності шкіри/розривів та може призвести до підвищеного падежу. 

Не менш важливими чинниками, що впливають на результат вирощування, є правильно підібрана ветеринарна програма лікувально-профілактичних щеплень та обробок птиці, що напряму впливають на здоров’я курчат-бройлерів; біобезпека господарства, що складається з комплексу заходів із недопущення занесення збудників на підприємство бактеріальної або вірусної етіології, у які входить проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації пташників та прилеглої до них території.

І, мабуть, основним, на мою думку, чинником, що впливає на отримання високих показників, є персонал, який безпосередньо своїми діями в процесі вирощування птиці впливає на результат, своєчасно та правильно ухвалюючи потрібні рішення. 

Чи варто застосовувати ветеринарні препарати з профілактичною метою в перші дні вирощування птиці? Якщо так, то які? 

— Неоднозначне запитання. Все залежить від того, якої якості надходить добовий молодняк та від яких постачальників. На сьогодні наше підприємство комплектується від п’яти постачальників, три з яких постачають із країн Євросоюзу, та двох — з України, що унеможливлює загальний підхід в обранні ветеринарної програми лікувально-профілактичних щеплень та обробок птиці. Лікарі ветеринарної медицини, що закріплені за кожним виробничим відділенням, проводять патрозтин курчатбройлерів під час посадки нової партії добового молодняку птиці на виявлення характерних ознак бактеріального, аліментарного та грибкового походження, також відбирають проби крові на визначення антитіл до основних вірусних захворювань птиці, моніторингу та контролю основних інфекційних хвороб птиці. Здебільшого ми спостерігаємо ознаки захворювань аліментарного походження — авітамінози та недостатність мікрота макроелементів. Дуже рідко ознаки грибкового захворювання — аспергільоз та бактеріального — колібактеріоз, основною причиною якого є жовткові перитоніти. В кожному окремому випадку ухвалюється рішення щодо застосування тих чи інших ветеринарних препаратів із профілактичною чи лікувальною метою. Загалом це комплекси вітамінів, мінералів і пробіотики. 

Як проводиться підготовка пташників до посадки нової партії добового молодняку курчатбройлерів? 

— Тут немає нічого незвичного. Це якісна підготовка приміщень у період санітарно-технологічної перерви з дотриманням усіх ветеринарно-санітарних норм, затверджених на підприємстві. Чітке виконання та дотримання рекомендацій із технології вирощування курчат-бройлерів, наданих постачальником кросів РОСС-308 та КОББ-500. Температура в пташнику під час посадки становить +33 °С з дотриманням температури на підстилці + 30 °С; вологість — 60% та забезпечення зміни повітря в пташнику кожні вісім хвилин. Лінії напування виставлено так, щоб забезпечити краплю води на рівні ока курчати. Забезпечення кормом на папері типу «хорка» з розрахунку не менше як 50 г корму на голову з досипанням у місцях концентрації птиці для збільшення фронту годівлі курчат. Лінії годівлі та годівниці заповнено кормом і максимально занурено в підстилку для легкого доступу птиці до корму.

Як ви контролюєте якість води, яку споживає птиця? Якими методами очищення води та системами водопостачання послуговуєтесь? 

— На кожній дільниці з вирощування курчат-бройлерів установлено станції хімічного очищення води, що дозволяє привести фізико-хімічні показники води до нормативів, які відповідають «Гігієнічним вимогам до води питної». Додатково проводять дезінфекцію ліній напування методом закачування препаратів для знезараження та зняття біоплівки. 

Перед посадкою добового молодняку лікарі ветеринарної медицини, що закріплені за відділенням, відбирають проби води на бактеріальне забруднення та хімічний склад і направляють у лабораторію ДПСС. Також відбирають проби води впродовж циклу вирощування птиці, згідно з графіком відбору проб води, та направляють на дослідження у власній лабораторії підприємства. 

Розкажіть, як розраховуєте щільність курчат, а потім уже дорослої птиці в пташнику. 

— На підприємстві щільність посадкового поголів’я регулюється залежно від пори року. Так, у зимовий період щільність посадки становить 21,5 г/м² з проведенням розрідження в 35–36 днів до 17–18 гол./м², а в літній — 20 г/м². — з проведенням розрідження в 34–35 днів до 15–16 гол./м². 

Неправильно розрахована щільність птиці при посадці добового молодняку може призвести до неконтрольованого замокання підстилки в місцях скупчення птиці в зимовий період, що вплине на здоров’я кінцівок, пошкодження цілісності шкіри/розривів, а в літній період — через можливі пікові підвищення зовнішньої температури, що в тому чи іншому випадку призведе до підвищеного падежу, зниженню показників і втрати прибутку. 

Як запобігаєте виникненню стресу в птиці у процесі її вирощування, а також під час відлову? 

— Стреси в птахівництві можуть бути спричинені згодовуванням неякісного або незбалансованого корму, різкою зміною раціону, підвищеною щільністю посадки, недостатнім фронтом годівлі чи напування, незадовільним мікрокліматом у пташнику, надмірним шумом, транспортуванням, проведенням ветеринарних обробок птиці. 

Наприклад, для зменшення кратності та зниження стресу під час проведення вакцинопрофілактики птиці методом випоювання, було вирішено перенести певну кількість щеплень від хвороб птиці з поля на інкубаторій. 

Проводиться підготовка птиці до зміни рецептів корму із застосуванням випоювання гепатопротекторів та вітамінно-мінеральних комплексів. 

Під час відлову птиці на забій також застосовують стресознижувальні препарати, зменшують інтенсивність освітлення в пташнику, проводиться робота з персоналом з відлову птиці щодо недопущення скупчення, правильного процесу відлову під час завантаження птиці в контейнери тощо.