З року в рік від виробників курячих столових яєць чути про їхні важкі будні. Чи так це насправді, у розмові з Євгеном Хайловим, заступником директора ПАТ «Полтавська птахофабрика».
У 2012 році «Полтавська птахофабрика» зосередилася на зниженні собівартості продукції, зокрема закінчила реконструкцію кліткового обладнання, що дало можливість зменшити енерговитрати та автоматизувати процес. Найбільшим досягненням минулого року Євген Хайлов, заступник директора ПАТ «Полтавська птахофабрика», вважає будівництво і введення в дію нового інкубаторію потужністю 20 млн яєць, продуктивність якого планують довести до 30 млн штук. Також на птахофабриці реконструювали репродуктор. Детальніше про здобутки і плани «Полтавської птахофабрики», про проблеми галузі – у розмові з Євгеном Хайловим.
Розкажіть про нинішню ситуацію на ринку курячих столових яєць.
– У цьогорічний осінньо-зимовий період ціна на яйце була хорошою, але сьогодні вона падає. Це досить дивна ситуація на ринку, оскільки попереду Великдень, і в цей час падіння цін у попередні роки не спостерігалося. Такий стан ринку можна пояснити тим, що майже усі птахофабрики призупинили експорт, тому внутрішній ринок виявився переповненим. Можливо, цей фактор став вирішальним у ціновій політиці на ринку столового курячого яйця.
Чи є сьогодні прецеденти закриття яєчних птахофабрик?
– Поки що таких випадків не спостерігав. Птахофабрики можуть зменшувати обсяги виробництва, але не закриваються. Ситуація на ринку яйця в Україні багато в чому залежить від агрохолдингу «Авангард».
У зв’язку із низькими закупівельними цінами на яйця чи не варто перепрофілювати підприємства на виробництво, скажімо, рідких яєчних напівфабрикатів тощо?
– Для цього потрібні чималі інвестиції. Сьогодні птахофабриці в українських умовах нереально заробити гроші на реконструкцію. Ми працюємо 4 місяці з прибутком, а решту частину року – в мінус. Фактично все те, що ми заробили, витрачаємо на утримання. Всі птахофабрики в Україні постійно беруть кредити. Ми зараз працюємо над тим, аби знизити собівартість виробництва яйця, позбутися залежності від іноземних компаній у закупівлі преміксів. На нашому підприємстві вже повністю реконструйоване кліткове обладнання – це дало можливість автоматизувати процес, уникнути людського фактора і зменшити енерговитрати на одиницю продукції. Також ми реконструювали інкубаторій, зокрема встановили обладнання потужністю 20 мільйонів яєць з перспективою на 30 мільйонів яєць.
А чи є ще якісь можливості для зниження собівартості?
– Найбільша складова ціни у птахівництві чи тваринництві – це кормова база, частка якої у собівартості становить 60–67%. Торік після збору врожаю ми сподівалися на зниження ціни, як це було раніше. Але такого не сталося, навпаки – ціни зросли. Тому головним завданням є модернізація яйцескладу, поліпшення сортування яєць, що також вплине на зниження собівартості. Наступний етап – реконструювання забійного цеху. Адже продаж тушок курей-несучок також приносить додаткові гроші. Сьогодні у приватних господарствах і кросових підприємствах курей-несучок вирощується порівну. Як правило, птицю, яка віднеслася, продають населенню через те, що більшість не має забійних цехів. Ми упродовж 12 років не продаємо птицю населенню. У нас зазвичай купують м’ясо птиці за вигідною ціною як бюджетні установи, так і приватні, зокрема дитячі садочки, їдальні, м’ясокомбінати тощо.
Наскільки нині український ринок насичений яєчною продукцією?
– Потрібно сказати, що сьогодні спостерігається перевиробництво на українському ринку столових яєць. Знову ж таки, це пов’язано з тим, що є певні проблеми із експортом продукції. Якщо українське яйце вчасно і нормально експортується, то відповідно на нашому ринку росте ціна на нього, і тоді вигідніше його продавати у нас. Україна вже отримала дозвіл торгувати яйцем в країнах Євросоюзу, але підприємства наразі такого дозволу не мають. У травні має відбутися засідання єврокомісарів, які будуть окремо інспектувати кожне підприємство. Першими цю процедуру пройдуть м’ясні птахофабрики та підприємства по переробці агрохолдингу «Авангард», а згодом й інші. У країнах Євросоюзу заборонено продавати яйце курей, що утримуються в клітках. У Європі птицю вирощують напільним та вигульним методом. Швидше за все, до європейських країн наші підприємства продаватимуть меланж та яйце для подальшої переробки.
У які країни ваше підприємство експортує свою продукцію?
– Це країни Африки та Азії: Катар, Нігерія, Ліберія, Сірія, Іран, Туреччина, та інші. Ціна на сьогодні становить 19-23 доларів за один ящик. Наша корпорація, як і інші птахофабрики, експортують переважно в країни Африки і Азії. У кращі сезони 20–30 % виробленої продукції становить експорт. У день ми виробляємо 2500 ящиків яєць. Як правило, посередники мешкають в Україні. Вони бачать, що ціна на яйце падає, тому також вимагають зниження ціни на яйце, що часто це призводить до розірвання угоди. Хочу сказати, що до створення Митного союзу багато українських яєць продавали в Казахстан (там до речі яйце коштує 1,3 $), але сьогодні ця країна купує виключно російські яйця, незважаючи на те, що вони дорожчі. Загалом російське птахівництво почало розвиватися тільки упродовж останніх двох років і перебуває на кілька щаблів нижче за наше.
Ви згадували про вимогу європейського ринку щодо вигульного, а не кліткового утримання курей-несучок. Чи не є ця вимога звичайним захистом свого виробника від імпортерів?
– Скоріше так, аніж ні. От дивіться: у пташник з підлоговим утриманням можна посадити 24000 голів птиці, а в аналогічний пташник з клітковим обладнанням – 70. Птиця упродовж 500 днів утримується на підлозі, і підстилка не міняється, тому виникають загрози бактеріального ураження, виникнення різноманітних арахнозів і т. д. У клітці птиця не має контакту з послідом, там краща вентиляція, чистіше – відповідно і курка здоровіша. Але в Європі організації із захисту довкілля вважають, що утримання курей в клітках – це знущання. Українське яйце – кращої якості і дешевше, але кожна країна захищає власний бізнесовий інтерес.
Якою є державна підтримка виробників курячих столових яєць?
– Підтримки як такої нема. Якщо у бройлерному виробництві є компенсації за 1 кг живої ваги, то в яєчному птахівництві була на племінні репродуктори, здешевлення вирощування, закупівлю молодняку батьківського стада. Наприклад, Полтавська птахофабрика є репродуктором другого порядку, тобто підприємство працює за принципом замкнутого циклу виробництва. Завозимо батьківське поголів’я чотири рази на рік, вирощуємо, забезпечуємо себе повністю молодняком, а 20–30 % продаємо іншим птахофабрикам. Батьківське поголів’я завозимо з Німеччини і вирощуємо тільки білу птицю кросу Ломан LSL-Lite. Та впродовж останніх двох років ніякої державної підтримки ми не отримували.
Державна служба статистики констатувала підвищення рентабельності виробництва курячих яєць на 52,5%, проти 38,8% в 2011 році. З чим це може бути пов’язано й чи відчуло це ваше підприємство?
– Ситуація справді була набагато кращою. Зі свого досвіду скажу, що ми відчули це. Був потужний експорт яєць.
У яких регіонах реалізується продукція Полтавської птахофабрики?
– Наша продукція продається в усіх містах України. Своєї мережі у нас нема бо маємо великий об’єм виробництва, працюємо з великими операторами, зокрема «Крафт Фудз», мережею супермаркетів «АТБ» та інш. Продаємо вроздріб, але з кожним роком кількість невеликих точок зменшується, адже супермаркети витісняють їх з ринку. З супермаркетами важче працювати, оскільки нижча ціна, високі вимоги до якості, і продукцію беруть під реалізацію. Приватні підприємці по хорошій ціні купують яйце і відразу розраховуються. Великі ж оператори, коли бачать, що на птахофабриках накопичуються яйця, починають наполягати на зниженні ціни.
Яніна Чайківська
журнал“Наше Птахівництво” травень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Наше Птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “Наше Птахівництво”з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому АГП Медіа.
Наше Птахівництво
