Ще не закінчилися розмови навколо нового ДСТУ на м’ясо птиці, як держава знову вирішила випробувати терпіння птахівників наміром скасувати пільги по ПДВ та фіксованому податку.
Про скасування пільг по ПДВ і фіксованому податку та стан галузі птахівництва у розповіді з Олександром Бакуменко, головою Ради Директорів асоціації «Союз птахівників України».
Олександре Борисовичу, з якими показниками українське птахівництво закінчило минулий 2012 рік?
– У 2012 році зростання обсягів виробництва м’яса птиці склало 7%, вироблено 1 млн 66 тис. тон, на 60 тис. тон більш ніж в 2011 році. І це реальне додаткове м’ясо, яке поступило на ринок України. В 2012 році у нас вже було 23,6 кг м’яса птиці на душу населення. На 2013 рік планується виробити 1 млн 200 тис. тон м’яса птиці, на 15% більше торішнього рівня, тобто плюс 140-150 тис. тон.
А що стосується яєчного напрямку?
– Тут темпи зростання значно скромніші. Це і зрозуміло, ринок практично повністю насичений. Вже зараз маємо 305 яєць в рік на одного жителя країни, це при фізіологічній нормі – 280 штук в рік. Це найвищий показник в світі. У 2012 році зростання склало 2%. Вироблено 19,5 мільярдів штук яєць, з них сільськогосподарські підприємства виробили 12,5 млрд штук яєць. У 2013 році, думаю, зростання буде не більше 0,5-1% порівняно з минулим роком.
Олександре Борисовичу, складається враження, що у птахівничій галузі не відбувається нічого, окрім перерозподілу – не чути про вихід на ринок нових птахо підприємств, нових гравців. Чи так це насправді?
– Не зовсім так. Можливо, нові гравці, принаймні великі, й не з’являються, але про появу дрібних подекуди чути. Крім того, постійно чути про нарощування об’ємів наявними гравцями, про будівництво нових птахофабрик, які щоправда входять до складу великих і присутніх на ринку корпорацій. Але така ситуація цілком зрозуміла, бо великі інвестиції в розвиток може собі дозволити хіба що велика компанія, така як ГК «Миронівський хлібопродукт». Зараз продовжується будівництво птахофабрики у Вінниці, яка належить їй. Це найбільший в світі проект, в який буде вкладено майже 1,5 млрд доларів США. Вінницькая фабрика вироблятиме 400 тис. тон м’яса. Можна також казати про зростання ПАТ «Володимир-Волинська птицефабрика», Агропромислової групи «Пан Курчак», ТОВ «Агропромислова корпорація «Дніпровска», Корпорації «Агро-Овен», ПП «Артбудінвест». І це не остаточний список, можна і далі перераховувати. Ринок розвивається інтенсивно. Йде будівництво нових підприємств, реконструкція і технічне переозброєння тих, що діють.
Серед виробників яйця можна назвати ГК «Ovostar Union» , що активно розвивається. Ця компанія будує нові суперсучасні пташники місткістю по 312 тис. поголів’я. Це великий проект, завдяки якому там обсяги виробництва протягом 3-х років виростуть більш ніж в 2 рази. У ГК «Інтер-Агросистеми» також зараз йде реконструкція підприємств. Агрохолдинг «Авангард» будує 2 підприємства – в Хмельницькій і Херсонській областях. Тому однозначно відбувається консолідація ринку, це світова тенденція, Україна не є тут виключенням. Виживають найбільш сильні.
Якими на сьогодні є інвестиційні вливання у птахівничий напрямок?
– Треба підкреслити: інвестиції дуже серйозні, як в м’ясному, так і в яєчному бізнесі. Тому говорити про якусь стагнацію не слід. Йде активний і інтенсивний розвиток за рахунок введення нових технологій, будівництва нових підприємств за рахунок застосування вертикальних інтеграцій. Безумовно, це не стосується абсолютно всіх, а лише передових крупних підприємств. Вони можуть залучити фінансові ресурси або через IPO, або через великих інвесторів.
Хоча, на сьогоднішній день ринок України не є особливо інвестиційно привабливим. Інвесторів, особливо зарубіжних, відштовхує висока корупційна складова, а також нестабільність законодавчої бази. З одного боку, Україна для інвестора дуже цікава: він розуміє, що тут можна отримати хороший прибуток, якщо правильно організувати виробництво. Але політична нестабільність, корупційна складова, законодавство, що постійно змінюється, утримує інвесторів від наших ринків.
А чи є передумови думати, що згодом почнуться інвестиції в органічне виробництво?
– Органічне виробництво продукції птахівництва, як і сільгосппродукції в цілому, в Україні поки що не розвивається, тому що немає базових законів. Це перший стримуючий момент. Другим, я назвав би культуру споживання такої продукції, яка поки що у нас в зачатковому стані. І не треба забувати про купівельну спроможність українського населення. Якщо буде покупець, який готовий платити за продукцію дорожче, і законодавча база, органічний продукт українського виробництва з’явиться на полицях супермаркетів. Думаю, що перспективи тут хороші, але це процес не одного року. Птахівництво, безумовно, теж матиме свій сегмент органічної продукції. За моїм переконанням, в органічному виробництві будуть зайняті невеликі і середні фермерства або господарства.
Чи можна сказати, що для подальшого розвитку м’ясного птахівництва експорт є конче необхідним?
– Так, на сьогодняшній день експорт необхідний. Рівень купівельної спроможності українців украй низький. Сьогодні звичайний житель нашої країни на продукти харчування витрачає 60-65% свого доходу. Для порівняння, у Європі ця цифра складає 30-35%, а в США – 25%. І ця украй низька купівельна спроможність є стримуючим чинником подальшого зростання не лише птахівництва, але і всієї економіки України.
Тому, якщо птахівники так активно додають обсяги виробництва, то виникає необхідність в реалізації цієї продукції, щоб зберегти хоч якусь прибутковість. Українське м’ясо птиці їдять вже в 24 країнах, а яйця – в 48. У 2012 році, наприклад, було експортовано 81 тис. тон м’яса птиці, на 31 тис. тон більше, ніж в 2011 році. І обсяги експорту лише нарощуватимуться, якщо не перешкодить рідна держава. Наші головні експортні ринки м’яса птиці – це Росія, Казахстан, Молдова, Узбекистан, Йорданія та інші. Яєць і яєчних продуктів в перерахунку на яйце зараз продається за межі України близько 600 млн штук. Але Україна в змозі експортувати до 1,5 млрд штук. Експортуємо цю продукцію в ОАЕ, Анголу, Ірак, Молдову, Республіку Конго і так далі.
На якій стадії затвердження нового ДСТУ на м’ясо птиці?
– Поки, на щастя, ДСТУ не прийняте, воно на розгляді в Міністерстві економіки. Безумовно, основним моментом, який хвилює українського виробника м’яса птиці, є параметри фізіологічно доданої води. Необхідно, щоб нарешті всі зрозуміли, що коефіцієнт її залежить виключно від способу охолодження. Цей термін існує для контролю правильного дотримання технологій виробництва. Якщо, наприклад, при повітрянному охолоджуванні покладене 1,5% фізіологічно доданої води, а на виході виходить 2,5%, тоді це порушення технологій. А коли в ДСТУ цей показник зводять до 4% для всіх, то питання одне – кому це треба? А що робити тим, у кого технологія із застосуванням водяного охолоджування, при якому у всьому світі коефіцієнт складає 5,1% фізіологічно доданої води? Ось в чому проблема. Ми пропонуємо довго не думати, а зробити так, як прийнято в Європі. Мета і завдання нового ДСТУ – це гармонізація законодавства України з ЄС.
А тепер про наболіле… Олександре Борисовичу, прокоментуйте, будь ласка, ситуацію зі скасування спеціальних умов оподаткування сільгоспвиробників?
– Скасування цих пільг може привести до непоправних наслідків не лише в секторі АПК, але й у всій економіці країни. Якщо зараз кількість збиткових підприємств в аграрному секторі коливається у межах 17-30%, то після таких введень відсоток значно зросте%.
Безумовно, нам це не байдуже. Тому для вирішення цього питання об’єдналися 10 національних найбільших асоціацій, у складі яких підприємства, що виробляють до 98% продукції АПК.
Уряд повинен розуміти, що цей сектор економіки на сьогоднішній день є галуззю, що поповнює бюджет держави. При цьому жодних дотацій АПК від держави не отримує, і лише пільги по ПДВ і фіксованому сільськогосподарському податку дає можливість виживати, отримувати хоч який-небудь прибуток. АПК відраховує до бюджету України 42 млрд. грн. в рік, отримуючи з нього всього 18 млрд у вигляді пільг на ПДВ та фіксований податок. Сьогодні аграрний сектор є тим локомотивом, який тягне всю економіку держави. І рубати руку, яка годує, щонайменше, безглуздо.
Я вже навіть не говорю про те, що в країнах ЄС уряд, навпаки, підтримує підприємства АПК разів в 5 більше: там працює чимала кількість програм по державному бюджетуванню цих підприємств. У нас збереглися лише пільги по ПДВ і фіксованому податку. Перевага цього податку в тому, що він не адмініструється, він не корупційний. Коли Україна входила до СОТ, то нам вдалося відстояти ці преференції. Якщо їх втратити, то далі працювати вже неможливо.
В період прийняття податкового кодексу багато слів говорилося про те, що, завдяки дії фіксованого податка та пільг по ПДВ, для бізнесу існуватиме прозора процедура оподаткування, зрозуміла і незмінна, принаймні, найближчим часом. По ПДВ – до 2018 року, фіксований податок діє необмежений час. Але як тільки прийняли бюджетний кодекс, відразу з’явилося бажання внести до нього зміни. Як можна планувати бізнес в таких умовах? Адже бізнес-проекти створюються, як мінімум, на 7-10 років. І для здійснення їх закладаються витрати на розвиток бізнесу, залучаються кредитні ресурси, вкладаються величезні гроші в розвиток матеріальної бази. І все це з розрахунку того, що правила гри будуть незмінними. І раптом держава їх вирішує все-таки змінити.
Але я дуже сподіваюсь, що цього не станеться. Ми докладемо всі зусилля, щоб врятувати цей сектор економіки України.
Ірина Акінфієва
журнал“Наше Птахівництво” травень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Наше Птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “Наше Птахівництво”з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому АГП Медіа.
Наше Птахівництво
