Потенціал бобових

Застосування нетрадиційних рослинних кормів є ефективним способом заміни дорогих кормів тваринного походження.

Зерно бобових культур відносять до нетрадиційних кормів, що не входять до складу стандартних комбікормів для птиці, але часто використовуються у раціонах, зокрема з метою часткової або повної заміни кормів тваринного походження.

Насіння льону

Для підвищення вмісту у жовтку яєць n=3 жирних кислот використовується насіння льону. Згодовування молодкам 18-тижневого віку раціонів з 5% цілого насіння льону (Рц1), з 15% подрібненого насіння льону (Рц2) і стандартного раціону для несучок (Рц3) не впливало на масу тіла.

Щоденна продуктивність протягом двох тижнів досліду зросла на Рц1 на 9%, Рц2 – на 8%, Рц3 – на 4%. Протягом третього тижня різниці нівелювались. На четвертий тиждень зафіксовано значне зменшення цього показника на РЦ1. На Рц1 достовірно збільшувалась кількість випадків знесення двожовткових яєць. Для того щоб пояснити цей феномен, у несучок 23-тижневого віку через 5 хвилин після кладки яйця відбирали проби крові і визначали рівень естрадіолу. Він виявився суттєво нижчим на Рц1 і Рц2 (606 пг/мл) у порівнянні з Рц3 (858 пг/мл). Таким чином, вважають, що насіння льону є джерелом не лише n=3 жирних кислот, але і дифенолів, які мають слабку естрогенну дію. Насіння льону впливає на обмін гормонів у птиці, що, у свою чергу, змінює показники продуктивності несучок.
У дослідах на курях породи Білий леггорн вивчали ефективність введення до раціону насіння льону у кількості 5, 10 і 15%. Порівнювали з курми, яким згодовували кукурудзяно-соєву мішанку, і контрольними, яким згодовували рибно-жирову добавку. Згодовування насіння льону зумовлювало зменшення використання корму, приростів маси тіла і маси яєць, у порівнянні з контрольними курми. Насіння льону і рибно-жирова добавка значно підвищували яєчну продуктивність (88,9 і 93% відповідно) у порівнянні з контролем (83,1%). Відзначено лінійне зростання включення у яйце С18:3 жирних кислот при збільшенні рівня насіння льону в раціоні (2,31; 4,18 або 6,83% жирних кислот у жовтку при 5, 10 або 15% насіння льону в раціоні). У другому досліді порівнювали кормову цінність двох різновидів насіння льону (коричневого і золотистого), двох типів стану насіння (подрібненого і цілого), двох варіантів вмісту вітаміну Е у раціоні (18 або 50 МО/кг) і двох температурних режимів зберігання корму (40 і 70 °С). Виявлено, що коричневе насіння значно збільшує споживання корму, масу яєць, яєчну продуктивність. Не спостерігалося різниці у кормовій цінності подрібненого і цілого насіння. Вітамін Е у кількості 50 МО/кг покращував яєчну продуктивність (96,1 проти 94,3%, у порівнянні з 18МО/кг). Температура, при якій зберігався корм, не впливала на досліджувані показники.
Курчат-бройлерів з тижневого віку годували за контрольним раціоном, який містив 6% стабілізованого жиру лляної олії. Одній з контрольних груп випоювали воду з додаванням напроксену (аспіриноподібна речовина). Вміст білка і обмінної енергії в усіх раціонах був однаковим (22% і 316,9 ккал/кг корму відповідно). Після забою (через 2, 4 і 7 днів) ізольовані стегновий м’яз і загальний розгинач пальців інкубували у фізіологічному розчині та визначали вміст простагландину F2. Заміна стабілізованого жиру лляним насінням не впливала на масу тіла, споживання і ефективність використання корму. Утворення простагландину F в загальному розгиначі пальців знижувалося зі зростанням тривалості згодовування і рівня лляної олії в раціонах, а також при випоюванні води з додаванням напроксену.
Засвоєння протеїну лляного насіння бройлерними курчатами є гіршим, ніж засвоєння протеїну соєвого борошна. Можливо, це пов’язано з наявністю у насінні льону антипоживних факторів, таких як слиз. Ці фактори могли знижувати засвоєння протеїну організмом бройлерів.

Вика

У зв’язку з наявністю у зерні вики ціанглюкозидів та інгібіторів трипсину її використання у раціонах курчат-бройлерів є обмеженим. Якщо вміст у раціоні курчат інгібіторів трипсину становить 25-30 мг, ціанглюкозидів 0,9 мг/100 г сухої речовини, то це не має негативного впливу на засвоєння поживних речовин і продуктивність курчат-бройлерів. Безпечним вважається введення до раціону курчат-бройлерів 15% ярої вики, хоча деякі автори рекомендують включати у раціони не більше 5–7%. При вмісті у раціоні курчат-бройлерів 25–30 мг інгібіторів трипсину і 1,5 мг/100 г сухої речовини ціанглюкозидів спостерігається зниження приростів живої маси курчат-бройлерів у 2 рази, погіршення перетравності і засвоєння поживних речовин корму. Вміст у комбікормі для курчат-бройлерів 2,1 мг/100 сухої речовини ціанглюкозидів є летальною дозою і призводить до 60% смертності.
Згодовування курям-несучкам 22,5% цільного зерна вики посівної протягом 56 днів значно знижує їх живу масу, споживання корму і яєчну продуктивність, у порівнянні з тими, яким згодовували кукурудзяно-соєвий комбікорм. У порівнянні із кукурудзяно-соєвим комбікормом, комбікорм із 25% замоченого цільного насіння вики частково пом’якшує негативний вплив на споживання корму та яєчну продуктивність. Автоклавування цільного або дробленого насіння вики дає подібні результати до отриманих у контролі.
Яру вику у комбікорми необхідно вводити з урахуванням вмісту антипоживних речовин. Аналіз різних сортів цієї культури показує, що близько половини зразків містять антипоживні речовини у невеликій кількості і можуть використовуватись у складі комбікормів при вирощуванні курчат-бройлерів у кількості 15% до маси комбікорму. Встановлено, що вміст інгібіторів трипсину у досліджуваних зразках коливається у межах від 25 до 210 мг/100 г сухої речовини, а ціанглюкозидів від 0 до 10 мг/100 г сухої речовини зерна, що свідчить про можливість селекції ярої вики на зниження вмісту в її складі вказаних антипоживних речовин.

Амарант

Серед нових культур, які почали застосовувати у годівлі тварин – амарант. Ця культура має високий вміст у зеленій масі протеїну – 19,1–19,8%, жиру – 1,77–1,80%. Для птахівництва заслуговує на увагу зерно амаранту, яке містить у середньому 7% ліпідів, у складі яких домінують поліненасичені жирні кислоти. Водночас зерно амаранту багате незамінними амінокислотами.
У досліді на двох групах півників кросу Тетра Х (контрольній і дослідній) вивчали вплив згодовування зерна амаранту на їх ріст і показники ліпідного обміну в організмі. Контрольній групі півників згодовували збалансований комбікорм, що містив 45% ячменю, 35% пшениці, 20% білково-вітамінного концентрату. Дослідній групі в комбікорм вводили зерно амаранту за рахунок зменшення вмісту ячменю і пшениці. Заміну проводили за еквівалентом поживності, що становило 20% зерна амаранту. Зерно амаранту додавали в розмеленому вигляді починаючи з 60-денного віку протягом 2-х місяців.
У результаті проведених досліджень встановлено, що включення до раціону півників 20% зерна амаранту позитивно впливало на прирости живої маси. Так, середня жива маса однієї голови дослідної групи становила 2132 г, а контрольної – 1984 г, що на 148 г, або на 7%, перевищувало середню живу масу півників контрольної групи.
Паралельно з вивченням впливу амаранту на живу масу проведено дослідження його впливу на деякі сторони ліпідного обміну в крові, тканині печінки та м’язах птиці. Результати цих досліджень подано у таблиці.

Таблиця. Вміст загальних ліпідів та співвідношення їх класів у крові, тканині печінки та м’язовій тканині птиці, М±m, n=5

Показники, %	Групи				Р
	Контрольна		Дослідна
Кров
Загальні ліпіди	0,57±0,03	0,73±0,18		>0,1
Фосфоліпіди	19,77±1,30	21,65±2,62		>0,1
Холестерин	21,43±0,83	22,34±0,44		>0,1
Вільні жирні кислоти	16,12±1,28	15,65±0,74		>0,1
Тригліцериди	17,43±0,42	14,80±1,38		>0,1
Ефіри холестерину	25,25±2,67	25,56±2,08		>0,1
Тканина печінки
Загальні ліпіди	7,06±0,96	6,00±1,30		>0,1
Фосфоліпіди	12,15±0,59	16,49±0,90		<0,01
Холестерин	20,59±3,51	19,54±0,30		>0,1
Вільні жирні кислоти	24,90±2,07	21,46±1,09		>0,1
Тригліцериди	20,69±1,43	20,12±1,03		>0,1
Ефіри холестерину	21,67±0,58	22,39±0,52		>0,1
М’язова тканина
Загальні ліпіди	1,70±0,09	1,40±0,09		<0,05
Фосфоліпіди	14,08±0,74	11,55±0,33		<0,02
Холестерин	16,37±0,93	17,96±2,23		>0,1
Вільні жирні кислоти	25,34±1,26	25,00±1,19		>0,1
Тригліцериди	23,68±1,28	20,59±1,51		>0,1
Ефіри холестерину	20,53±1,45	24,90±1,68		>0,1

Аналіз показав, що згодовування півникам зерна амаранту в складі основного раціону впливає на метаболізм ліпідів у їх організмі. Хоча суттєвої різниці між контрольною і дослідною групами не виявлено, проте слід  відзначити, що концентрація загальних ліпідів в крові півників дослідної групи в середньому була вищою. Цікаво, що збільшення останніх відбувалось в основному за рахунок фракції фосфоліпідів на фоні деякого зниження фракції тригліцеридів.
Зростання фосфоліпідів на 27% порівняно з контрольною групою виявлено і в печінці (р<0,01), хоч кількість загальних ліпідів мала тенденцію до зниження. Стосовно інших фракцій ліпідів як крові, так і печінки, то їх кількісні величини в обох групах піддослідних півників були майже однаковими.
Концентрація вільних жирних кислот у крові півників дослідної групи була на рівні контролю, проте відомо, що у складі амаранту є ліпіди з високим вмістом поліненасичених жирних кислот. У тканині печінки півників рівень вільних жирних кислот значно нижчий, що, очевидно, пояснюється їх інтенсивним використанням в обмінних процесах організму, зокрема енергетичному забезпеченні синтезу необхідних метаболітів.
Поряд з цим рівень фосфоліпідів у птиці дослідної групи вищий, що пов’язують з їх участю у процесах росту та регенерації тканин, перенесенні електронів і дихальних реакціях, що відбуваються в тканині печінки.
Зовсім протилежний характер змін показників ліпідного обміну спостерігався у м’язовій тканині, хоч ці зміни стосувалися переважно загальних ліпідів та фосфоліпідів. Їх кількість у м’язовій тканині півників, яким згодовували зерно амаранту, є достовірно нижчою порівняно з півниками контрольної групи.
Отже, отримані дані біохімічних досліджень щодо вмісту загальних ліпідів та їх окремих класів у крові, тканинах печінки та м’язів дають підставу вважати, що організм півників інтенсивно використовує ліпіди із зерна амаранту, що позитивно впливає на обмін ліпідів у їх організмі. Позитивний вплив, очевидно, пояснюється перш за все високим вмістом у насінні амаранту ліпідів (до 7%), а також сирого протеїну (до 20%).
Таким чином, застосування нетрадиційних рослинних кормів за умов урахування оптимальних норм введення для різних вікових, видових та продуктивних груп птиці є ефективним способом заміни дорогих і дефіцитних кормів тваринного походження та зниження собівартості птахівничої продукції.

 

Алла Гунчак, канд. біол. наук
Богдана Лісна, канд. с.-г. наук
Володимир Кисців, канд. с.-г. наук
Інститут біології тварин НААН

Лабораторія фізіології, біохімії та живлення птиці

журнал“Наше Птахівництво”  травень, 2013 року

 

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Наше Птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.

При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “Наше Птахівництво”з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines.  Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому АГП Медіа.

 

 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ