p >Недотримання технології на будь-якому з етапів інкубації індиків негативно впливає на якість та кількість отриманого потомства.Запорукою вдалого вирощування індиків є успішна інкубація. В умовах промислового індиківництва здійснюється лише штучна інкубація. Вона дозволяє отримувати молодняк протягом року, виключаючи сезонність при виробництві м’яса.
Для інкубації використовують яйця з господарств, благополучних щодо інфекційних хвороб птиці, обов’язково від клінічно здорового поголів’я.
Інкубація – складний технологічний процес, що складається з послідовних етапів:
• підготовка яєць до інкубації;
• інкубація;
• видалення молодняку з інкубатора з подальшою його оцінкою за якістю та сортуванням.
Підготовка яєць до інкубації
Підготовка яєць до інкубації включає в себе ряд важливих моментів, в першу чергу, вчасне видалення знесених яєць із пташників, оскільки тривале їх перебування у гніздах або кліткових батареях в умовах зависоких або занизьких температур призводить до зниження інкубаційних якостей яєць. Не слід забувати і про можливість контамінації яєць патогенними мікроорганізмами та грибами, які у разі тривалого перебування знесених яєць у гніздах можуть проникати в підшкаралупний простір, тим самим стаючи недосяжними для дезінфікуючих засобів, обробці якими в подальшому піддають призначені для інкубації яйця. У теплу пору року яйця індиків повинні бути зібрані не пізніше 2–3 годин після знесення.
Яйця, призначені для інкубації, ретельно відбирають та оцінюють за зовнішнім виглядом, піддають овоскопії. Зовні вони повинні мати правильну форму, характерну для цього виду птиці, гладку шкаралупу та оптимальну масу. Повітряна камера має знаходитися на тупому кінці яйця і мати чітко окреслені межі. Неправильне її розташування ускладнює вилуплення індичат. Непридатними до інкубації є яйця з деформованою, жорсткою або стоншеною шкаралупою, зі значною кількістю вапняних нашарувань, хоча яйця індичок з вапняними нашаруваннями на шкаралупі допускаються до інкубації; завеликий розмір яйця може вказувати на наявність двох жовтків, проте занадто дрібні яйця також не відносять до категорії інкубаційних; у таких випадках яйця не допускають до інкубації. У яєць, які призначені для виведення молодняку з метою вирощування на м’ясо, допускаються незначні відхилення за формою та забруднення шкаралупи у вигляді крапок та смуг загальною площею не більш як 3 кв. см яйця.
Яйця калібрують за масою на 2–3 вагові категорії: 70–80 г; 81–90 г; 91 г і більше, оскільки в інкубаційні лотки закладають яйця лише одного розміру і маси, що в подальшому сприяє рівномірному прогріванню яєць, дружному виведенню та отриманню однорідного за масою молодняку індичат.
Інкубаційні яйця індиків найкраще зберігати у картонних ємностях по 15 шт., які надалі комплектують у дерев’яні або пластмасові ящики, але обов’язково з можливістю вільного доступу повітря. Взимку при переміщенні яєць бажано уникати їх різкого охолодження з метою попередження конденсації на них вологи.
Відібрані для інкубації яйця дезінфікують для знищення мікрофлори та грибів, що знаходяться на шкаралупі, опромінюють ультрафіолетовим промінням, що стимулює ріст і розвиток молодняку в ембріональний період, і поміщають в інкубаційні лотки, де зберігають до закладання в інкубатор.
Тривалість зберігання інкубаційних яєць з моменту знесення не повинна перевищувати 7–8 діб. У приміщеннях, де їх зберігають, температура підтримується в межах +8…+12 °С, вологість повітря 75–80%. У птахівничих господарствах промислового типу, де виводять великі партії одновікового молодняку, виникає потреба збільшувати терміни збору і зберігання яєць до інкубації, не знижуючи їх якості. У зв’язку з цим розроблено низку методів тривалого зберігання яєць у середовищі, збагаченому азотом. Тривалість зберігання інкубаційних яєць збільшується, якщо одразу після знесення їх продезінфікувати та охолодити, проте до температури не нижче +8 °С, оскільки при нижчих температурних показниках в яйці настають необоротні зміни.
Інкубація індичих яєць
Залежно від кількості закладених яєць застосовують кілька схем інкубації: одна, дві та більше партій у шафі. Інкубацію краще здійснювати за принципом одна партія у шафі, оскільки це істотно полегшує контроль і регулювання режиму інкубації та проведення ветеринарно-санітарних заходів. Категорично забороняється здійснювати інкубацію індичих яєць з яйцями інших видів птиці. 
Закладання яєць до інкубаторів проводять в один і той самий час доби з розрахунку, щоб виведення молодняку припадало на ранок. За кілька годин до закладання в інкубатор лотки з яйцями подають до інкубаційної зали з метою попереднього обігріву. У разі закладання холодних яєць вони пітніють, внаслідок чого підвищується час їх обігрівання до необхідної стартової температури, і, як наслідок, затримується ембріональний розвиток та ріст. Закладання яєць проходить при горизонтальному розміщенні лотків, розміщення яєць вертикальне, гострим кінцем яйця донизу або з незначним кутом нахилу. Бажано інкубаційні яйця, які належать за масою до різних категорій, закладати в різні шафи; у разі неможливості закладання проводять так: спершу закладають великі, середні, а вже потім дрібні яйця. Інтервал закладання яєць залежить від пори року та продуктивності, але в середньому становить 6–8 год. Зазвичай подальша регуляція параметрів мікроклімату в інкубаторах проходить автоматично протягом усього періоду ембріонального розвитку, але якщо це неможливо, здійснюють на перших етапах погодинний контроль параметрів мікроклімату та температури яєць.
При інкубації яєць за схемою «дві партії у шафі» закладання яєць проводять через 12 діб. Для першої партії з першої по 12-ту добу використовують режим інкубації за схемою одна партія у шафі. Після надходження на 13-ту добу яєць з другої партії температуру протягом доби підтримують на рівні +38 °С, а потім знижують до +37,6 °С. Після переміщення на 24-ту добу першої партії на вивід і внесення третьої та наступних партій температуру впродовж доби підвищують до +37,8 °С, а надалі знижують до +37,6 °С. Вологість за показникам вологого термометра впродовж всього періоду інкубації підтримують на рівні +29,0 °С.
У разі інкубації яєць за схемою «три партії у шафі» закладання яєць проводять з інтервалом 9 діб. У кожній шафі здійснюється одночасно інкубація трьох партій яєць, з різницею у віці зародків близько 8 діб. Для першої партії режим інкубації впродовж 8 діб підтримується згідно зі схемою «одна партія у шафі» (табл. 1). На 9-ту добу (після надходження другої партії впродовж доби температуру підвищують до +38 °С, вологість повітря за вологим термометром – до +30 °С.
З 10-ї доби температуру знижують до +37,6 °С, вологість повітря за вологим термометром – до +29 °С. Зазначений режим підтримують протягом всього періоду, незважаючи на додавання в процесі інкубації третьої, четвертої та наступних партій яєць. Рівень повітрообміну в інкубаторі підтримують залежно від віку зародків та схем закладання яєць, проте не рідше ніж 8–10 разів на годину. Для першої партії – відповідно до схеми закладання «одна партія у шафі». Після підкладання другої та подальших партій ширина відкриття засувок в інкубаторах вітчизняного виробництва має становити 20–30 мм.
Швидкість руху повітря навколо яєць в інкубаційній шафі повинна становити:
1–3-тя доба інкубації – 0,1–0,3 м/с;
4–11-та доба інкубації – 0,3–0,7 м/с;
12–18-та доба інкубації – 0,8–1,2 м/с;
19–26-та доба інкубації – близько 1,8 м/с.
У вивідній шафі швидкість руху повітря за санітарно-гігієнічними нормами не повинна перевищувати 1,8 м/с.
Контролюється також кратність повітрообміну у шафі та вміст шкідливих газів, зокрема вуглекислого газу.
До замкнення алантоїсу яйця повертають на 90° не рідше ніж раз на годину, після замкнення алантоїсу допускається зниження кількості повертань до 3–4 на добу, в період живлення зародка з жовткового мішка повертання яєць повністю припиняють.
Після замкнення алантоїсу (друга половина інкубації) і до надходження на вивід за наявності на поверхні яєць температури понад +38,6 °С їх слід охолоджувати, використовуючи при цьому метод повітряного охолодження. Глибоке охолодження зародків та збагачення їх киснем здійснюється одноразово після закінчення живлення зародків білком та повному переході їх на використання поживних речовин з жовткового мішка. Глибоке охолодження індичих яєць здійснюють впродовж 1,5–2 годин. При застосуванні глибокого охолодження температура повітря в приміщенні інкубаційної зали не має бути нижчою за +18…+20 °С, в іншому разі здійснюється коригування періоду охолодження.
Таблиця 1. Параметри температури та вологості за інкубації яєць індиків згідно зі схемою «одна партія у шафі», °С
| Доба інкубації | Пора року | Клас яєць за масою, г | |||||
| 70–80 | 81–90 | >90 | |||||
| С | В | С | В | С | В | ||
| 1 | літо весна, осінь, зима |
38 | 30 | 38,3 | 30 | 38,5 | 30 |
| 1–2 | 38 | 30 | 38,3 | 30 | 38,5 | 30 | |
| 1–3 | 38 | 30 | 38,3 | 30 | 38,5 | 30 | |
| з 2–4 до 14 | 37,6 | 29 | 37,6 | 29 | 37,6 | 29 | |
| 15–24 | 37,7 | 28 | 37,7 | 28 | 37,7 | 28 | |
| Перенесення на вивід | |||||||
| 25 | 37,4 | 27,5 | 37,4 | 27,5 | 37,4 | 27,5 | |
| Масове накльовування та виведення молодняку | |||||||
| 26–28 | 37–37,2 | 32 | 37–37,2 | 32 | 37–37,2 | 32 | |
Примітка: С – показники за сухим термометром; В – показники за вологим термометром.
Якщо впродовж інкубації не вдалося уникнути перегрівання яєць, то накльовування та виведення розпочинаються передчасно. Отриманий молодняк часто дрібний, з кровоточивими пуповинами. Якщо ж відбулося переохолодження інкубаційних яєць, відмічається протилежна симптоматика: накльовування та виведення молодняку розпочинається пізніше, отримана птиця млява, з характерним роздутим черевом.
За недостатнього рівня відносної вологості прискорюється процес виведення молодняку, але підшкаралупна плівка пересихає, стає занадто щільною, що перешкоджає безпосередньо під час вилуплювання.
Надлишок вологи в процесі інкубації сприяє подовженню у часі процесу виведення, птиця млява, має здуте черево.
З інкубаційних до вивідних шаф яйця переміщають до моменту накльовування шкаралупи з метою попередження контамінації інкубаційних шаф та інших партій яєць. У період виводу оглядові віконця, шафи та шторки повинні бути зачинені, світло вимкнене, на вентиляторі розміщують захисну сітку.
До масового накльовування та появи перших пташенят температуру, вологість та швидкість руху повітря у вивідній шафі підтримують аналогічними до вказаних показників в останню добу перебування яєць в інкубаційній шафі. При появі першого молодняку температуру знижують до +37…+37,2 °С, а температуру за зволоженим термометром підвищують до +33…+34 °С. Після основної вибірки молодняку температуру у вивідній шафі знижують до +37,4…+37,6 °С, а температуру за зволоженим термометром – до +30 °С, ширину щілин припливних вентиляційних засувок також зменшують до 10–20 мм, з урахуванням кількості яєць, які залишились на довиведення. Вибірку молодняку здійснюють після його обсихання в кілька прийомів, через 8–12 год. проводять кінцеву вибірку та видалення відходів інкубації.
Оцінка виведеного молодняку
Отриманий молодняк подається до сортувальних кімнат, де його обов’язково розподіляють за статтю. Параметри мікроклімату в цих приміщеннях такі: температура повітря +24…+27 °С, відносна вологість – 60–65%, освітленість – 60–80 лк. Жива маса молодняку індичат через 12–18 год. після вибірки із вивідної шафи повинна становити: не менше 50 г – молодняк призначений для племінних цілей та 46 г – для промислових. Жива маса кондиційних індичат має становити 65–68% від маси яєць до закладання на інкубацію. Отриманих здорових індичат від кількості закладених яєць має бути не менше 75%. 
Для морфологічного та біохімічного аналізу відбирають 8–15 пташенят. У лабораторії визначають такі показники:
• масу тіла без залишкового жовткового мішка у відсотковому співвідношенні до маси яєць до інкубації;
• масу залишкового жовткового мішка у відсотковому співвідношенні до маси тіла;
• масу жовчного міхура з жовчю у відсотковому співвідношенні до маси тіла;
• масу фабрицієвої бурси у відсотковому співвідношенні до маси тіла;
• масу серця у відсотковому співвідношенні до маси тіла;
• вміст вітамінів А, В2 та каротиноїдів у жовтковому мішку;
• вміст вітаміну А у печінці.
Також паралельно здійснюють огляд стану внутрішніх органів і систем.
У партії молодняку, призначеного для промислових цілей, допускається близько 10% індичат з незначними відхиленнями від норми, зокрема: незначне збільшення живота, нерівномірна або слабка пігментація пуху, дзьоба, не кровоточивий підсохлий струп до 2,5 мм. Непридатний для вирощування молодняк піддають утилізації.
Транспортування молодняку птиці здійснюють спеціальним автотранспортом, обов’язково після його попередньої дезінфекції, при дотриманні таких параметрів мікроклімату: температура у зоні молодняку +27…+30 °С; температура в транспортному засобі +24…+26 °С; відносна вологість 55–67%; концентрація СО2 не більш як 2%.
Людмила Нагорна, канд. вет. наук
Сумський національний аграрний університет
журнал“Наше Птахівництво” травень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Наше Птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “Наше Птахівництво”з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому АГП Медіа.
Наше Птахівництво
