|
Одна з найрентабельніших, господарсько-важливих і актуальних польових культур у світовому агровиробництві — це ріпак. На сьогодні він є найпоширенішою олійною сільськогосподарською рослиною родини капустяних. Адже в насінні сучасних сортів вміст олії — найбільш цінної фракції переробки урожаю — сягає 38–50%. Зважаючи на світовий попит у рослинних жирах, що постійно зростає, господарське значення ріпаку переоцінити дуже важко. Про це свідчить факт стабільно високої ціни на ріпак, яка з 2015 р. і дотепер перебуває на рекордно високому рівні, досягаючи 400–450 дол./т або навіть більше.
Ріпакова олія є важливою сировиною для різних галузей промисловості (виробництво лаків, фарб, пластмас тощо). Також із неї виготовляють біодизель, що є екологічно-чистим паливом для двигунів. З огляду на «екологічну спрямованість» економіки й життя у Західній Європі плановані рівні квот і попит на біодизель там щороку збільшуються, і вже сьогодні в окремих країнах перевищують 10% від загального об’єму палива. Крім цього, олія ріпаку є важливим продуктом харчування. Завдяки виведенню у 1980-х роках минулого століття «двонульових» («00») і «тринульових» («000») сортів, що мають низький вміст шкідливих ерукових кислот і глюкозинолатів, її дедалі більше використовують на харчові цілі.
Проте успішне вирощування ріпаку є непростим завданням, оскільки лімітується низкою природних чинників і визначається правильним підбором агротехнічних заходів. З одного боку, ріпак є досить вимогливим до умов вирощування: ця рослина полюбляє високородючі ґрунти, площі яких у світі та й у Європі обмежені. З іншого — він активно реагує на фітосанітарну ситуацію і, відповідно, є чутливим до пошкоджень шкідниками і ураження хворобами. З огляду на це ріпак забезпечує високу продуктивність лише за правильного підбору попередників та чергування культур, що унеможливлюють накопичення і розмноження небезпечних для нього, спільних з іншими культурами, збудників хвороб і шкідників. А втім, навіть за науково обґрунтованої організації сівозмін, оптимізації систем живлення й обробітку ґрунту, шкідливі організми досить часто створюють неабияку небезпеку для посівів. Особливо гострою є загроза від комах-шкідників у весняний період, зважаючи на їхню широку екологічну адаптивність, здатність до інтенсивних міграцій, поліфагію та високу шкодочинність. Отже, розгляньмо детальніше деякі особливості поведінки основних фітофагів ріпаку, виділивши їх уразливі фази розвитку, для ефективного застосування проти них сучасних інсектицидів.
Шкідливий ентомокомплекс. В агроценозах ріпакових полів у весняний період зустрічаються такі види шкідливих комах: стеблові прихованохоботники (капустяний стебловий, великий ріпаковий, хрестоцвітний, або чорний стебловий), ріпаковий насіннєвий прихованохоботник, капустяні блішки (світлонога, хвиляста, виїмчаста, синя та ін.), хрестоцвіті клопи (ріпаковий, капустяний), листоїди (ріпаковий, західний гірчичний, капустяний), білани (капустяний, ріпаковий, гірчичний), капустяна совка, капустяна міль, капустяний стручковий комарик (або галиця), капустяна попелиця, ріпаковий квіткоїд.
Однак найпоширенішими фітофагами ріпаку навесні, проти яких зазвичай завжди потрібно застосовувати інсектициди, є прихованохоботники та ріпаковий квіткоїд. Їхні біологічні особливості й потенціал шкодочинності наведено в табл. 1, 2. Ці шкідливі комахи щороку з’являються на посівах ріпаку в небезпечній чисельності в будь-якій природно-кліматичній зоні України та здатні завдати неабиякої шкоди. Без жодного інсектицидного захисту втрати врожаю від прихованохоботників можуть становити 18–20%, а від квіткоїда — 19–58% (В. П. Федоренко, А. М. Касьянов, 2012; О. В. Сніжок, 2014; В. М. Писаренко, О. Ф. Гордєєва, 2009). Про високу небезпеку від прихованохоботників і квіткоїда також свідчать досить низькі їх економічні пороги шкідливості (ЕПШ), що розробляли вчениі ще в радянські часи (табл. 1). Насамперед слід зауважити, що зазначені в агрономічній літературі ЕПШ мають середні, тобто приблизні значення. Тож сьогодні ними можна користуватися тільки орієнтовно. З іншого боку, зважаючи на значне зростання цін на врожай ріпаку, яке відбулося останніми роками, стає логічним той факт, що вказані пороги шкідливості фітофагів теж відповідно понизилися. Отже, навіть за відносно невисоких рівнів чисельності цих шкідників, що спостерігається відразу після їх появи на полях ріпаку, виникає потреба в інсектицидному захисті. Тому для надійного захисту посівів культури навесні за сучасних умов потрібні саме обов’язкові інсектицидні обробки, які нумеруються відповідно до їх кількості (кратності): Т1, Т2.
| Табл. 1. Морфологічні, екологічні та біологічні особливості основних шкідників ріпаку, а саме прихованохоботників та ріпакового квіткоїда |
 |
| Табл. 2. Тривалість стадій розвитку в основних видів прихованохоботників і ріпакового квіткоїда на посівах ріпаку озимого |
 |
Прихованохоботники. Насамперед варто зазначити, що представники цієї групи шкідників належать до роду довгоносиків (Curculionidae, sp.), внаслідок чого їхні біологічні особливості (за винятком деяких явищ поведінки і розвитку в окремих видів) дуже схожі, а різниця між стадіями розвитку становить всього кілька днів (табл. 1, 2). Зокрема, час і температурні режими виходу жуків після зимівлі, тривалість яйцекладки й ембріонального періоду, строків розвитку личинок, лялечок та імаго майже збігаються і проходять в однакових або дуже близьких календарних періодах. Екологічні параметри й закономірності розвитку цих фітофагів, а також трофічна спеціалізація зумовлюють їх успішне розмноження на хрестоцвітих рослинах і поширення практично по всій території України. Відповідно, вони є в посівах озимого та ярого ріпаку в усіх зонах вирощування. Зимують ці шкідники в стадії жуків під рослинними рештками або у верхніх прошарках ґрунту — в лісосмугах, на узліссі, в садах й інших стаціяхі з деревно-чагарниковою рослинністю. Після зимової діапаузи та наступної весняної реактивації вони заселяють посіви озимого ріпаку саме у квітні-травні, коли й проявляють свою основну шкідливість, живлячись рослинами цієї культури. Протягом року розвиваються в одному поколінні; шкодять як імаго, так і личинки. Прихованохоботників залежно від місця локалізації та живлення личинок, поділяють на стеблових і насіннєвих. Найпоширенішими, відомими і водночас найшкодочиннішими єкапустяний стебловий(Ceuthorrynchus quadridens Panz.) і ріпаковий насіннєвий (Ceuthorrynchus assimilis Payk.) (фото. 1, 2).
 |
|
Фото 1. Імаго капустяного стеблового прихованохоботника Фото 2. Імаго ріпакового насіннєвого прихованохоботника на бутонах ріпаку |
Жуки капустяного стеблового прихованохоботника вигризають невеликі виразки в стеблах, черешках або жилках листків, у квітконіжках й інших частинах рослин ріпаку, спричиняючи часткове або повне відмирання пошкоджених тканин і органів. Проте імаго значних збитків не завдають. Небезпечнішими є пошкодження личинками, які, відроджуючись з яєць, відразу проникають усередину великих жилок листків, черешків або в серцевину стебел (залежно від локалізації яйцекладок на рослині), де утворюють ходи. В результаті вони перегризають провідні пучки, порушуючи сокорух, постачання води й поживних речовин ксилемою та флоемою; уражені листки в’януть, засихають, обламуються і опадають; як наслідок — міцність стебел різко знижується, що суттєво погіршує стійкість рослин до вилягання, відбувається ураження кореневої шийки некрозом. Нерідко спостерігається й загнивання пошкоджених тканин унаслідок їх інфікування патогенними мікроорганізмами. Пошкодження, які спричиняють личинки, викликають загалом значне відставання в рості й розвитку рослин, сильно ушкоджені з яких гинуть; стручки і насіння формуються дрібними, недорозвинутими і вимушено дозрівають на 1,5–2 тижні раніше, що істотно знижує загальну продуктивність посівів.
На відміну від капустяного стеблового в ріпакового насіннєвого прихованохоботника імаго є досить шкодочинними, бо вони (разом із личинками) пошкоджують переважно генеративні органи озимого та ярого ріпаку, з яких безпосередньо формується необхідний нам урожай. Жуки, живлячись, вигризають на квітконіжках, бутонах (проте й на стеблах також) характерні виразки, що погіршує умови формування, знижує кількість і якість майбутньої насіннєвої продукції. Також варто зазначити пізніший початок розвитку нового покоління на озимому ріпаку навесні. Це зумовлено тим, що личинки та лялечки цього виду розвиваються винятково в плодах рослин культури, які утворюються тільки в травні. Хоча вихід імаго після перезимівлі й у капустяного стеблового, і в ріпакового насіннєвого прихованохоботників відбувається майже одночасно, проте в останнього період додаткового живлення на культурних чи дикорослих капустяних є більш тривалим і розтягнутим. Отже, враховуючи особливості живлення й розвитку цього виду, відкладання яєць і відродження з них личинок на посівах озимого ріпаку розпочинається вже після цвітіння (із середини травня), коли самиці відкладають яйця в стручки вже після їх формування, прогризаючи в них спеціальні отвори. Відповідно, личинки, що відроджуються через 7–10 днів, пошкоджують насіння, об’їдаючи його поверхню або вгризаючись у нього; за період свого життя 1 личинка здатна знищити від 5–6 до всіх насінин заселеного нею стручка. Спочатку ушкоджений плід зовні майже не відрізняється від здорового. Однак потім він змінює забарвлення й передчасно достигає, що призводить до кількісних і якісних втрат урожаю.
 |
| Фото 3. Імаго ріпакового квіткоїда |
Ріпаковий квіткоїд. Є найнебезпечнішим і одним із найбільш розповсюджених шкідників ріпаку, бо без контролю чисельності втрати врожаю від нього можуть сягати 40–60%. Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.) належить до родини блистянки (Nitidulidae). Розвивається у 2–3 генераціях за рік. Шкодять генеративним органам імаго й личинки. Зимують жуки у верхньому шарі ґрунту, під опалим листям або під іншими рослинними рештками. Пробуджуються ранньої весни, за температури середовища +8…+9 °С. Спочатку імаго заселяють квітки різних трав’янистих рослин (кульбаби, жовтцю, мати-й-мачухи), а згодом, із настанням фази цвітіння у капустяних культур, переселяються на їх посіви (фото. 3). Причому за потепління до +11 °С жуки розпочинають міграцію перельотами, а за наростання температури повітря до +15 °С відбувається їх масовий літ. Спочатку квіткоїд з’являється на краях посівів культурних капустяних, а потім поширюється по всьому їх масиві. На рослинах озимого ріпаку жуків можна спостерігати, вже починаючи із фази бутонізації, зазвичай в кінці квітня — на початку травня. Відповідно, й шкоди фітофаг розпочинає завдавати, псуючи бутони ще до їх розкриття. Пошкоджені бутони засихають й опадають, звісно, не утворюючи плодів. Згодом імаго продовжують живитися вже органами квітів — тичинками та приймочками. За період свого живлення на одній рослині один жук здатний знищити до десятка бутонів чи квіток, що пізніше могли б перетворитися на стручки з урожаєм насіння. Після спаровування самиці в бутон відкладають кілька яєць, з яких через 4–10 днів відроджуються личинки. Середня плодючість є досить високою і становить 40–50 яєць. Личинки живляться пилком й за невисокої чисельності особливо значної шкоди не завдають, проте за інтенсивного заселення (3 екз./квітку) можуть теж спричинити відчутні втрати врожаю. Період живлення й розвитку личинок досягає 20–30 днів і триває майже до завершення квітіння рослин ріпаку. Зважаючи на таку високу шкодочинність ріпакового квіткоїда, хімічні заходи з контролю його чисельності треба застосовувати ще у фазу бутонізації рослин, тобто ще до того, як він зможе пошкодити генеративні органи, які є елементами структури майбутнього врожаю.
Інсектицидний захист. Як зазначалося вище та як показує практика, ефективний захист посівів озимого та ярого ріпаку від основних видів шкідників можливий за проведення обов’язкових інсектицидних обробок. Адже й прихованохоботники, й хрестоцвіті блішки, а також і ріпаковий квіткоїд щороку заселяють посіви в усіх зонах вирощування ріпаку в чисельності, що зазвичай швидко перевищує ЕПШ та створює загрозу істотних втрат урожаю. Отже, питання застосування інсектицидів на сьогодні виникати не повинно; натомість важливо зосереджувати увагу на правильних строках застосування інсектицидів: ще до того, як фітофаги завдадуть непоправної шкоди культурним рослинам.
Система захисту озимого та ярого ріпаку від компанії «Сингента» передбачає щонайменше 2-разове внесення інсектицидів власного виробництва у весняний період (рис.). Насамперед треба зосередитися на весняному захисті ріпаку від групи прихованохоботників («хрестоцвітих» довгоносиків) — шкідників, небезпеку від яких у агровиробництві досить часто недооцінюють; а більшість декларованих інструментів і методів боротьби з ними по факту не є достатньо ефективними, зважаючи на особливості їх біології і поведінки. З огляду на відносно низькі температури весняної реактивації жуків після перезимівлі на посівах озимого ріпаку вони з’являються досить рано: ще в кінці березня — на початку квітня (залежно від природно-кліматичної зони). Також важливо спрацювати на випередження і вчасно знищити саме імаго — до того як вони спаруються, відкладуть яйця, й на рослинах розпочнеться розвиток нового покоління. Тобто хімічний контроль треба планувати і проводити саме проти імаго, що перезимували і з’явилися на посівах. Зволікання з інсектицидною обробкою може призвести до значних пошкоджень личинками стебел (у стеблових прихованохоботників) і пізніше стручків (у насіннєвого прихованохоботника). Адже значно шкодочиннішими у цій біологічній групі фітофагів є саме личинки. Зважаючи на це, дуже важливою і необхідною є вчасно проведена перша весняна обробка посівів інсектицидами.
Для оцінювання рівня загрози від прихованохоботників і, відповідно, для ухвалення рішення про початок застосування інсектицидів слід проводити послідовний моніторинг за їх популяціями. Розпочинати спостереження й обліки потрібно ранньої весни, коли середньодобова температура повітря перевищить показник + 5 °С (температурнийпорігвесняноїреактивації більшості видів прихованохоботників). З огляду на сказане вище найбільш практичними та ефективними є жовті чашки-пастки, які виставляють у посівах ріпаку і потім щодня оглядають. У разі виявлення в одній пастці 8–10 жуків протягом 3 діб треба розпочинати обробку інсектицидами.
Отже, для контролю імаго прихованохоботників у ранньовесняний період компанія «Сингента» рекомендує застосовувати інсектицид Карате® Зеон 050 CS, мк. с. (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) з нормою витрати 0,15 л/га. Це і є так звана Т1-обробка. Цей контактно-кишковий інсектицид забезпечує потужний миттєвий ефект і має широкий спектр дії проти різноманітних гризучих шкідників, зокрема й проти різних видів довгоносиків, до яких належать і прихованохоботники. Така позитивна характеристика цього препарату є досить важливою і знаковою, бо представники родини Curculionidae загалом дуже стійкі до інсектицидів. З відомого їх асортименту далеко не всі виявляють достатню ефективність дії. За застосування у Т1-обробку Карате® Зеон завдяки своїй універсальній дії ефективно знищує й хрестоцвітних блішок, що з’являються на посівах також дуже рано, майже завжди одночасно з прихованохоботниками. Діюча речовина лямбда-цигалотрин є модулятором натрієвих каналів і діє, порушуючи обмін іонів натрію і калію в пресинаптичних мембранах нервових клітин, що в результаті призводить до порушення передачі нервових імпульсів і блокування роботи центральної нервової системи. Комахи відразу припиняють живитися, виникає параліч рухових й інших функцій у їхніх організмах, що призводить до швидкої загибелі. Лямбда-цигалотрин вирізняється високою контактною токсичністю проти шкідників різних видів і багатьох біологічних груп, а також вираженим «нокдаун-ефектом» — високою стартовою ефективністю. З-поміж інших корисних властивостей і конкурентних переваг, які притаманні інсектициду Карате® Зеон, варто виділити такі:
– стійкість застосованого препарату до сонячного ультрафіолетового випромінювання (захист діючої речовини від фотодеструкції), відповідно, подовжена тривалість захисної дії — до 7–8 днів,
– стійкість до змивання опадами вже через 1 годину після обприскування,
– підвищена безпечність користування;
Для захисту посівів ріпаку від ріпакового квіткоїда обов’язково потрібна друга інсектицидна обробка, що є не менш важливою, ніж перша. Для ефективного контролю цього найнебезпечнішого фітофага компанія «Сингента» створила й вивела на ринок новітній інсектицид Пленум® 50 WG, в. г. (піметрозин, 500 г/кг). Таке спеціалізоване призначення цього препарату водночас із його високою ефективністю проти квіткоїда стало можливим завдяки потужному науково-дослідному потенціалу компанії.
Активна речовина піметрозин належить до принципово нового класу інсектицидних сполук, що називається піридинкарбоксаміди, й за хімічними властивостями та дією на фітофагів принципово відрізняється від препаратів групи піретроїдів чи неонікотиноїдів. За контакту з жуками квіткоїда вона виявляє два різних механізми дії на їхні організми. По-перше, викликає миттєве і незворотне припинення живлення: комахи якийсь час (протягом 2–3 днів) ще мляво рухаються, але вже не живляться; в результаті гинуть від голоду. По-друге, піметрозин впливає на хордотональні органи — зовнішні механорецептори, що відповідають за положення й орієнтацію кінцівок шкідника в навколишньому просторі. Як наслідок, м’язи ніг постійно напружені, що перешкоджає нормальному закріпленню комах на листках чи бутонах, через що вони падають із рослини на поверхню ґрунту, де знову ж таки гинуть від голоду або їх знищують ентомофаги. Такий унікальний подвійний механізм дії піметрозину унеможливлює виникнення резистентності у квіткоїда або успішно долає її у тих популяцій, що вже стали стійкими до інсектицидів групи синтетичних піретроїдів або неонікотиноїдів.
Інсектицид Пленум® на ріпаку доцільно й треба застосовувати у фазу бутонізації: від початку (від «зеленого бутона») й до закінчення цієї фази (до «жовтого бутона»); фази органогенезу рослин за шкалою ВВСН 50–59. Зареєстрована норма витрати препарату — 0,15–0,25 кг/га. Обприскування посівів ріпаку саме в період утворення та розвитку бутонів продиктоване регламентами у зв’язку з необхідністю провести контроль ріпакового квіткоїда якомога раніше — ще до того, як він завдасть значних пошкоджень рослинам. Отже, Пленум® знищує шкідника за обробки по бутонах ще до їхнього розкриття і таким чином зберігає майбутній урожай.
 |
| Рис. Система інсектицидного захисту ріпаку у весняний період |
Іншою важливою властивістю піметрозину є його різні способи виявлення токсичної дії на комах-фітофагів і способи проникнення й локалізації в культурних рослинах після обробки. Крім контактно-кишкової ця активна сполука має і системну дію, що триває 8–10 днів. Застосувавши Пленум® наприкінці бутонізації ріпаку (ВВСH 57–59), захисна дія препарату поширюється й на початок цвітіння, забезпечуючи ефективний контроль квіткоїда в період його максимальної концентрації на посівах. Тому однієї обробки препаратом цілком достатньо для надійного захисту ріпаку від цього фітофага.
Серед інших унікальних властивостей препарату Пленум®, що надають йому практичних переваг над конкурентами, слід зазначити такі:
Аналізуючи видовий склад шкідливого ентомокомплексу агроценозів ріпаку, також варто звернути увагу й на деяких інших фітофагів, що концентруються на рослинах у фазу бутонізації. Окрім квіткоїда посіви ще заселяють і прихованохоботники. Слід зауважити, що міграція у цих шкідників є досить розтягнутою в часі, і «останні хвилі» жуків ще з’являються на ріпакових полях аж до завершення стеблування — початку бутонізації. В такому разі доцільно і рекомендовано застосовувати бакову суміш інсектицидів Карате® Зеон (0,15 л/га) + Пленум® (0,2 кг/га). Таке поєднання було успішно перевірене практикою; воно виявлятиме більш виражений «нокдаун-ефект» і ширший спектр інсектицидної дії, забезпечуючи ефективний контроль одночасно і прихованохоботників, і квіткоїда. До того ж така комбінація препаратів також надійно захищатиме посіви й від гусениць першої генерації деяких лускокрилих і хрестоцвітних клопів, що теж можуть заселяти ріпак (особливо ярий) у фазу бутонізації.
Усі офіційні рекомендації із застосування препаратів Карате® Зеон та Пленум® на посівахозимого та ярого ріпаку у весняний період розробили й обґрунтували спеціалісти на основі даних із багатьох польових дослідів.Отже, система інсектицидного захистуріпаку від компанії «Сингента» сформувалася і на сьогодні є цілком самодостатньою: вона гарантує повний та ефективний контроль усіх економічно важливих видів фітофагів, одночасно забезпечуючи високу рентабельність.
Микола Дем’янюк, менеджер із технічної підтримки, компанія «Сингента»
журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
