Попри війну, проблеми з експортом агропродукції на західному кордоні й низькі ціни на зерно, його залишки на кінець поточного сезону, схоже, будуть не набагато більшими, ніж торік, і вже точно меншими, ніж два роки тому.
В умовах війни оперативна інформація щодо виробництва будь-чого, зокрема й агропродукції, є якщо не цілком таємною, то з обмеженим доступом, через що Державна служба статистики ще з лютого 2022 року перестала публікувати дані щодо основних параметрів галузі. Це стосується й залишків зернової продукції на підприємствах зберігання, переробки та складах виробників.
Певною мірою це є секретом Полішинеля, бо знаючи прихід і розхід зернових та олійних протягом сезону, різницю не надто складно вивести математично. Саме такими математичними підрахунками й займається ринок, який так чи інакше потребує орієнтирів для свого функціонування і розвитку. Однак і вихідні дані в умовах відсутності офіційної статистики також є орієнтовними, оцінювальними, приблизними, тож і результати оперування з ними теж мають свою похибку.
Робота над помилками
Для прикладу: рівно рік тому у квітневому номері журналу ми вираховували ймовірні залишки зерна в Україні на кінець 2022/23 маркетингового року, і за нашою математикою їх виходило щонайменше 29,5 млн тонн. Ба більше, за тогочасним прогнозом УЗА перехідні залишки зернових і олійних на межі минулого і поточного сезонів мали становити 30,5 млн тонн, що на 4,5 млн більше, ніж на кінець 2021/22 МР.
Однак у червні минулого року перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький, виступаючи на одній із конференцій, повідомив, що обсяг кінцевих запасів зернових та олійних культур сезону 2022/23 становитиме 5 млн тонн, що вчетверо нижче проти попереднього (близько 22 млн тонн станом на 1 липня 2022 року, за його словами). Тобто уявляєте масштаб похибки — де 30 млн тонн і де 5 млн? Спостерігати за всім цим — усе одно, що за фокусом, у якому факір запихає у капелюх слона, а після помаху руки дістає з неї курку. Наче і слон був реальний, і курка цілком натуральна, а що за перетворення відбулися поза очима — не ясненько.
Вхідні сезону-2023/24
На початку жовтня Мінагрополітики спрогнозувало, що поточного сезону українські аграрії можуть зібрати близько 57,5 млн тонн зернових культур та 21,6 млн тонн олійних. Скільки фактично зібрали — знак питання, бо підсумкових даних збору врожаю і виробництва зерна у заліковій вазі від Держстату, знову ж таки, нема і поки що не передбачається.
За останніми даними аграрного міністерства, пшениці було намолочено 22,5 млн тонн, кукурудзи — 28,8 млн (на кінець лютого 2024 року 9% площ під кукурудзою лишались незібраними), ячменю — 5,9 тис. тонн; гороху — 400 тис. тонн, гречки — 207,5 тис., проса — 180,2 тис. тонн, інших зернових і зернобобових — 1,07 млн тонн. Загалом підсумок по зернових виходить майже 59,1 млн тонн, але треба розуміти, що це в бункерній вазі.
По олійних було намолочено 12 млн тонн соняшнику, 4,78 млн — сої і 4 млн тонн ріпаку, загалом (без урахування нішевих культур) — майже 20,8 млн тонн, також у бункерній вазі.
Основним каналом збуту українського збіжжя був і є його експорт. Станом на кінець лютого Україна, за даними Державної митної служби, експортувала майже 29,8 млн тонн зернових культур (з урахуванням переробленої на борошно пшениці), зокрема 11,8 млн тонн пшениці, 16 млн — кукурудзи і 1,6 млн тонн ячменю.
Що стримує експорт
За інформацією компанії Spike Brokers, після виконання березневих експортних контрактів залишковий експортний потенціал кукурудзи в Україні оцінюється на рівні 8,3 млн тонн, по пшениці — близько 3 млн тонн. Також близько 1,2 млн тонн у квітні-червні може становити експорт ячменю. Однак все за умови сприятливих для експорту чинників, найперше це успішне функціонування українського морського коридору, а також прийнятні для виробників експортні ціни на зерно.
Для прикладу: поточний експорт кукурудзи приблизно на 2,5 млн тонн відстає від обсягу на цей час минулого сезону, і не так через проблеми в логістиці, а, на думку аналітиків, насамперед через низькі ціни попиту експортерів на зернову. Наразі вартість української кукурудзи на експортних базисах до 20 дол./т нижча за американську й аргентинську, через що власники зернової стримують її пропозицію.
«Великі гравці ринку взяли паузу в торгівлі кукурудзою, на ринку активними є малі та середні трейдери. Оскільки ціни на умовах СРТ такі низькі, що роблять торгівлю кукурудзою збитковою для пересічного фермера, то чимало аграріїв готові відкласти реалізацію кукурудзи до літа або навіть перенести на наступний сезон. І хоча в Україні значні запаси кукурудзи — близько 17 млн тонн, доступний до продажу обсяг — це відкрите питання», — нещодавно повідомили аналітики сільгоспкооперативу «ПУСК» при Всеукраїнській аграрній раді.
Порівнюючи із зерновими, експорт олійних культур оповито таємницею. За інформацією ННЦ «Інститут аграрної економіки», який посилається на дані Державної митної служби, протягом 2023 календарного року Україна експортувала 3 млн тонн ріпаку, 3,5 млн — сої і 0,8 млн тонн соняшнику. Щодо поточного 2023/24 МР наразі є тільки прогнози експорту. Так, в Українській зерновій асоціації прогнозують поставки за кордон 0,6 млн тонн насіння соняшнику, 3,7 млн — насіння ріпаку і до 3,3 млн тонн соєвих бобів.
Загалом, за оцінкою УЗА, сумарний експорт зернових і олійних цього сезону може становити 50 млн тонн. А чим більший експорт, тим, повторимося, менші кінцеві залишки на початок нового сезону. Щоправда, в асоціації окремо наголосили, що прогнозованого обсягу можна досягти тільки за умови, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови покращення й здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху. «Експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі — це один-єдиний шлях швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які вкрай його потребують», — наголосили в УЗА.
Найближчі перспективи
Яка ситуація з морським експортом на тепер? За сім місяців, які Україна, починаючи із серпня минулого року, завдяки своїм Силам оборони забезпечує прохід суден із портів Великої Одеси спеціальним коридором у Чорному морі, вдалося перевезти близько 30 млн тонн вантажів. У лютому, найкоротшому місяці року, коридором транспортували 8 млн тонн вантажів, з яких 5,2 млн — продукція українських аграріїв. Це рекордні показники експорту не лише українським морським коридором, а й за часів повномасштабного вторгнення, повідомив віцепрем’єр — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. «Ми поступово наближаємось до довоєнних показників експорту через ці порти. Сьогодні понад 90% агроекспорту йде через порти Великої Одеси та дунайські порти. Україна є одним із головних гарантів продовольчої безпеки. Особливо, що стосується експорту зернових до країн Африки й Азії. З початку роботи Українського коридору майже 28 млн тонн вантажів отримали 42 країни, з яких 19 млн тонн — це зернові та олійні», — зазначив урядовець.
Однак війна є війна, і гарантій, що нашим військовим і надалі вдасться так саме надійно утримувати нинішній морський коридор, а отже, й забезпечувати високі темпи аграрного експорту, можна питати лише у Господа Бога. Поготів, що за цей час уже були і ворожі обстріли іноземних суден, і численні ракетні удари по портовій інфраструктурі портів Великої Одеси і Придунав’я, унаслідок яких є й людські жертви, й зруйновані потужності зберігання та перевалки, й понад 400 тис. тонн знищеного українського зерна.
З іншого боку, збільшення обсягів морських перевезень знизило вартість експортної логістики, до того ж не лише водою, а частково й наземними шляхами. А головне, що морський коридор зробив менш болісним блокування аграріями прикордонних країн ЄС — насамперед Польщі, Словаччини й Угорщини — пунктів пропуску через український кордон для вантажних авто, і їх вимоги до своїх урядів і Єврокомісії заборонити імпорт агропродукції з України, а то й навіть її транзит через свою територію. Ситуація з блокуванням кордону і вимогами щодо введення заборон і обмежень для України й українських аграріїв дуже непроста і болюча, а один-єдиний її позитив у тому, що в країнах і уряді ЄС також почали розглядати можливість повного ембарго на аграрний експорт із росії та білорусі.
Підсумок
Підбиваючи підсумок, можна спрогнозувати, що на останній квартал поточного зернового сезону Україні лишається експортувати до 15 млн тонн збіжжя. Якщо цей прогноз справдиться, то з урахуванням внутрішнього споживання, а це близько 2–2,5 млн тонн, кінцеві залишки зернових й олійних можна очікувати на рівні 7–8 млн тонн. Зокрема близько 3 млн тонн по кукурудзі, 2,5 млн — по пшениці й 1 млн тонн по ячменю — основних зернових культурах.
Такий обсяг є цілком прийнятний як для запобігання дефіциту внутрішнього споживання на випадок затримання збирання нового врожаю, так і для зберігання на елеваторах, які можуть підготувати свої місткості й провести профілактичне обслуговування обладнання для роботи в новому сезоні.
The Ukrainian Farmer
