Тваринництво

Світловий важіль

Світловий важіль

Освітлення дозволяє керувати фізіологічними процесами індиків, забезпечує комфортні умови їх утримання та підвищення показників продуктивності стада.

Правильно організована система освітлення, разом із заданою програмою та параметрами вирощування й експлуатації поголів’я, впливає на строки статевого дозрівання, забезпечуючи оптимальний режим розвитку птиці, сприяє підвищенню яйцекладки і збільшенню її тривалості, запліднюваності й розміру яєць, міцності шкаралупи. Крім того, суттєво збільшується виживаність молодняку, зменшуються витрати кормів і поліпшується їх засвоюваність, знижується травматизм птиці і зменшуються витрати електроенергії в 1,5–3 рази.

Циркадні та цирканні ритми організму індиків

Закономірні зміни фізичних умов існування протягом року, викликали в еволюції тварин безліч найрізноманітніших пристосувань до цієї періодичності. Завдяки їм, найважливіші функції організму – живлення, ріст та розмноження, збігаються з найбільш сприятливим для цього часом доби або року. Усі внутрішні ритми організму супідрядні та інтегровані в цілісну систему, і в остаточному підсумку виступають як загальна періодичність поведінки організму. Найбільш істотними з них є циркадні та цирканні внутрішні ритми, які управляють ритмічними процесами в організмі при відсутності зовнішніх сигналів.
Циркадні ритми підтримують добову активність тварин при постійних умовах утримання, а цирканні – сезонні зміни в поведінці й фізіології тварин та птиці при відсутності зовнішніх факторів.

Вік птиці,
Доба
Індички Індики
1–8 23
9–20 Скорочення з 23 до 18
21–180 16
181–240 8 16
241–270 Збільшення з 8 до 16
(по 15 хвилин на день)
16
271 та старші 16

На цирканні ритми впливають фактори, обумовлені сезоном року, найбільш важливі з яких, це тривалість світлового дня – фотоперіод, температура навколишнього середовища та хімічний склад корму.
Циркадні ритми – це циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів в організмі, пов’язані зі зміною дня й ночі, вони візуально визначені і мають індивідуальний режим у кожного виду тварин або рослин. Ці ритми мають внутрішнє походження, незважаючи на зовнішню стимуляцію і представляють так званий «внутрішній годинник організму».
Світловий важіль Таким чином, усі процеси в організмі птахів і тварин відбуваються ритмічно, мають хвилеподібний характер – зі спадами й підйомами. У владі ритму робота органів серцево-судинної системи, травлення й виділення, розмноження та дихання, линька птаха тощо і найпотужнішим синхронізатором ритмів – є світло.
Організм птаха пристосовується до певного режиму і його порушення може призвести до хвороб, зниження продуктивності й відповідно – економічних втрат. Саме тому настільки важливо дотримуватись оптимального режиму освітлення пташників.

Світлостійкість залежить від породи

Світлостійкість – це практично повна відсутність фізіологічної реакції на зміну світлового режиму. Світлостійкість є природною характеристикою, що регулює сезонність відтворення птиці.
Позитивний відгук на світлостимуляцію обов’язково буде в індичок легких кросів, селекція яких велася на збільшення яйценосності, у процесі якої маніпулювання світловим режимом було головним фактором зміни продуктивності. М’ясні ж породи птиці з народження мають властивість світлового опору, який полягає у відсутності фізіологічних реакцій на штучний світловий режим. Це можна пояснити загальмованим функціонуванням щитовидної залози з ознаками гіпотиреозу – побічним явищем при селекції важких кросів. Саме тому відсунути природну линьку в таких птахів зміною режимів освітлення з метою продовження яйцекладки значно складніше. Ступінь розвитку гіпотиреозу в кожному стаді птиці різний і залежить від оптимізації режимів годівлі та моціону. Така птиця має гарну кондицію і, як правило, не підлягає вибракуванню, але яйценосність її знижена.

Вплив режиму освітлення на стан імунної системи

Без періодів темряви не оптимізується робота імунної системи. Механізм цього явища полягає у виробленні епіфізом гормону мелатоніну. Мелатонін стимулює імунну систему, проявляючи імуномодулюючий вплив, тому що бере участь у регуляції функції тимуса та щитовидної залози, підвищуючи активність кілерних клітин, що є фізіологічним попередженням для низки факторних захворювань, зумовлених пасажем умовно патогенної мікрофлори.
У птиці епіфіз відіграє роль нейроендокринного перетворювача, що відповідає на нервові імпульси виробленням гормонів. Світло, що потрапляє в очі, стимулює сітківку, імпульси від якої по зорових нервах надходять у симпатичну нервову систему та епіфіз. Ці нервові сигнали викликають пригнічення активності епіфізарного ферменту, необхідного для синтезу мелатоніну, в результаті чого припиняється продукування останнього.
У темряві, навпаки, мелатонін знову починає вироблятися. Виникають ритмічні зміни його рівня – високий уночі й низький протягом дня, які визначають добовий, або циркадний, біологічний ритм у тварин і птиці, що включає періодичність сну й коливання температури тіла. Крім того, відповідаючи на зміни тривалості ночі зміною кількості секретованого мелатоніну, епіфіз впливає на сезонні реакції, такі як линька та розмноження.
Світловий важіль Ось чому так важливо повністю відключати світло при утриманні племінної індички. Це слід враховувати при складанні графіків вакцинацій, тому що лише в період зміни дня й ночі в організмі птахів можливе вироблення адекватної імунної відповіді.

Режим освітлення при вирощуванні молодняку племінного стада

У господарствах повного циклу відтворення птиці особливу увагу слід приділити вирощуванню племінного молодняку. Адже навіть за дотримання всіх технологічних параметрів вплив режиму освітлення стоїть не на останньому місці. Зміною режиму освітлення можна як прискорити статеве дозрівання, так і значно відсунути його в часі. Надлишкове освітлення в період статевого дозрівання надалі позначиться на якості яйця в цілому. Так, освітлення поголів’я більш ніж 20 годин на добу призведе до передчасного статевого дозрівання та періодичного відкладання яєць без мінеральної оболонки – «виливків». Однією з причин, з якої це відбувається, є порушення біологічного ритму організму, а отже – статевого циклу.
Недостатній період темряви призводить до недостатнього вироблення гормону мелатоніну, що гальмує роботу епіфіза, секрети якого регулюють рівень усіх статевих гормонів, що беруть участь у формуванні яйця. І навіть якщо незначна частина яєць буде у вигляді «виливків», інші будуть дрібніші й відповідно – нижчої інкубаційно-племінної якості. При цьому відбувається швидше виснаження організму у зв’язку з посиленою яйцекладкою. При підлоговому режимі утримання птиці «пролиті» яйця сприяють прояву канібалізму з відповідними наслідками. Крім того, знесені поза гніздом яйця розкльовуються та з’їдаються птахами. Відучити птицю від поїдання яєць практично неможливо.
Раціональний варіант комплектування племінного стада індичок – у весняні місяці, коли їх вирощування проходить при природному світловому дні. Індички цього строку виводу почнуть яйцекладку наприкінці поточного року – листопад-грудень, або на початку майбутнього – січень-лютий, у віці 8–8,5 місяця, і будуть нестися до квітня-травня. Для того щоб вони почали нестися наприкінці листопада – на початку грудня, світловий день для них треба довести до 14 годин, після чого можна чекати інтенсивної яйцекладки.
При комплектуванні батьківського стада у два строки для індичат травнево-червневого виводку світловий день у зимові місяці можна не подовжувати. Тоді вони почнуть яйцекладку пізніше і будуть нестися всі літні місяці.
У перші 3–5 днів після посадки індичат на вирощування у приміщеннях підтримується інтенсивність освітлення в межах 100 люкс, що значно знижує падіж від голоду. Насичене освітлення полегшує пошук їжі, доступ до води й корму більш слабким пташенятам. Вважається, що в індичат у цей час слабкий зір, але це правильно лише почасти. У природних умовах пташенята орієнтовані на клювання рухомих дрібних комах, що мають темне забарвлення і цим привертають увагу. Еволюційних звичок важко позбутися. Через кілька днів птиця починає розуміти, що комбікорм – це їжа, а тому рівень освітлення можна знизити. Крім того, від інтенсивності освітлення залежить рівень споживання птахами води. Чим яскравіше світло, тим інтенсивніше блищить поверхня води в напувалках – утворюється так зване водяне дзеркало, на яке й реагує птиця.
У наступні дні невелика частина ламп має бути червоного кольору – така емітована колористика сприяє активнішій поведінці пташенят.

Освітлення безвіконних пташників

Для утримання індичок в безвіконних пташниках слід застосовувати режими тривалості світлового дня, які наведено в таблиці.

Ці режими є оптимальними для середніх і важких кросів птиці. Збільшують світловий день поступово – по 1,6 години на тиждень доти, поки тривалість його не досягне 14 годин. Інтенсивність освітлення підлоги прийнято забезпечувати приблизно в 15 люкс. Це досягається рівномірним розташуванням світильників і потужністю ламп розжарювання з розрахунку не менш 4 Вт на 1 м2 площі підлоги.
Зазвичай індички починають яйцекладку тоді, коли світловий день досягає 12 годин, і така тривалість дня настає десь у березні. Тому вже із грудня для маточного стада індичок вводять додаткове освітлення. Спочатку його тривалість становить 13–14 годин, але поступово світловий день збільшують до 17. Інтенсивність освітлення становить 3–4 Вт на 1 м2 підлоги.
Плавне збільшення тривалості світлового дня дозволяє значно прискорити статеве дозрівання птиці і тим стимулювати початок яйцекладки, а поступове її зменшення в період вирощування суттєво затримує статеве дозрівання.
Один із факторів, що може негативно вплинути на стан птиці – це різке вмикання і вимикання освітлення. Тому бажано забезпечити плавний режим переходу «світанок/захід» у пташнику. Особливо це важливо для племінного поголів’я.

Вплив освітлення при вирощуванні племінних індиків

Режим освітлення відіграє не останню роль і у відтворній функції самців. У період зменшення тривалості світлового дня вгасає статева активність за рахунок сезонної редукції сім’яників. Це відбувається за рахунок зменшення фотостимуляції гіпоталамо-гіпофізарної системи і, відповідно, зниження продукування гормонів залозами внутрішньої секреції. Кращі показники спермопродукції та запліднюваності відзначають в індиків, вирощених при 16-годинному режимі освітлення. При цьому досягається стабільно висока спермопродукція самців, яка зберігається протягом усього племінного періоду.
У самок при такому режимі вирощування спостерігається протилежний результат – найменша яйценосність, в середньому на 40%, ніж у вирощених при режимі скорочення світлового дня птахів. Світловий день для індиків збільшують на три тижні раніше, ніж індичкам.

Маніпуляція кольорами освітлення

Дослідження показали, що колір освітлення також впливає на поведінку, ріст та відтворення птахів.
Світловий важіль Птахи сприймають світло як через сітківку ока, так і через фоточутливі клітини мозку. Оскільки довгохвильова червона частина світлового спектра краще проникає крізь шкіру та кістки черепа, ніж короткохвильова, було встановлено, що ріст та поведінка птахів пов’язані з рецепторами сітківки, а репродуктивні функції – з фоточутливими клітинами мозку.
Спостереження показали, що синє світло заспокійливо впливає на птахів. Синьо-зелене – сприяє росту індичат, тоді як червоно-помаранчеве стимулює репродуктивні функції. При введенні до освітлення зелених ламп в індиків підвищується спермопродукція.
Червоне світло використовується для зниження канібалізму й викльовування пір’я. Однак спостереження засвідчили, що червоні лампи знижують тривалість кладки яєць, але середньодобова яєчна продуктивність індичок зростає.

Вибір типу ламп для освітлення

Найоптимальнішим видом освітлення – є світло галогенових ламп, що відносяться до групи ощадливих джерел ілюмінації. Спектр випромінювання цих ламп найбільш відповідає природному. При їх відсутності, найкраще застосовувати комбінацію люмінісцентних та ламп розжарювання.
Люмінесцентні джерела раціональніше всього використовувати за графіком у якості еритемних ультрафіолетових ламп, що в свою чергу забезпечить птицю достатньою кількістю ультрафіолету, до якого вона звикла в процесі еволюції, підвищить синтез ендогенного вітаміну D, знизить мікробне обсіменіння повітря, поверхні підстилки та устаткування пташника. Досвідчені птахівники знають, що при правильнім використанні ультрафіолетового опромінення, як варіант – у вигляді окремих соляріїв, а влітку – у вигляді вигулів під відкритим небом, значно підвищує відсоток виводимості та життєздатність отриманого молодняку.

 

 

Світлана Поперечна, лікар ветеринарної медицини

журнал“Наше Птахівництво”  березень, 2013 року

 

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Наше Птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.

При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “Наше Птахівництво”з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines.  Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому АГП Медіа.

 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
3
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ