Що нового в царині контролю АЧС
12-14 грудня представники асоціації «Свинарі України» взяли участь у глобальній консультації щодо контролю АЧС, яка об’єднала в Римі спеціалістів у сфері здоров’я тварин із 130 країн. Ось основні тези цього заходу.
Парадокс АЧС. У кожному з визначень африканської чуми свиней (АЧС) її називають високовірулентною хворобою: 90% тварин, що інфікувалися, загинуть упродовж двох тижнів. За цією логікою в господарстві на 100 свиней через два тижні після інфікування мало б залишитися тільки 10 живих тварин (90 загинули).
Однак у реальності цього не станеться, оскільки насправді АЧС: низько контагіозна; має тривалий період від зараження до клінічного прояву; початок клінічного прояву хвороби (загибель свиней) дуже важко відрізнити від технологічного падежу.
Відповідно перша теза, що звучала від спікерів: АЧС не така, якою ми її уявляли.
До прикладу: відповідно до порівняльних досліджень, один первинний випадок ящуру може спричинити 40 вторинних (поширення інфекції на нові об’єкти), співвідношення для класичної чуми свиней – 1:4, тоді як необхідно 29 первинних випадків, щоб спричинити один вторинний випадок АЧС (1:0,03).
Отже, друга теза: заходи контролю, які вживають сьогодні, лише частково враховують особливості хвороби, тому непослідовні. У випадку АЧС недостатньо списати загальну програму контролю, що застосовується до інших інфекційних транскордонних хвороб – необхідно розробити індивідуальну.
Етична дилема. Така програма повинна обов’язково базуватися на принципах етики. Це – ще один аспект, який часто згадувався в презентаціях спікерів у контексті боротьби з АЧС.
Чи етично знищувати популяцію диких свиней, аби захистити свійських? Чи етично знищувати неінфікованих свиней у межах заходів із ліквідації спалахів? Видається, етична дилема може стати одним із основних стимулів зміни підходів до контролю АЧС.
Люди – основна проблема в поширенні АЧС. Насамперед ідеться про недостатню обізнаність виробників (і домогосподарств, і фермерів) щодо важливості біобезпеки й нехтування головними її принципами та правилами, що спричиняє інфікування ферм.
Звинувачувати у всьому дику фауну не вдасться, принаймні коли йдеться про спалахи на промислових підприємствах. Досвід європейських країн 2020-2022 років доводить, що дика свиня може бути причиною одного з 554 випадків АЧС у промислових господарствах. Безперечно, співвідношення кардинально інше, коли йдеться про домогосподарства.
Тому країни Азії й Африки останніми роками активно працюють над підвищенням обізнаності щодо хвороб свиней і необхідних заходів біобезпеки, в тому числі завдяки різноманітним smart-рішенням і онлайн-платформам.
Діагностика в кишені. Коли йдеться про портативні гаджети для діагностування АЧС, науковцям є чим похвалитися. Сьогодні у багатьох країнах широко використовують ПЛР-машинки й обладнання для виявлення антитіл до АЧС, що легко вмістити в кишеню і застосовувати для польової діагностики. Хоча країн Євросоюзу серед них немає, принаймні поки.
Залежно від методу, дослідження може в середньому тривати від 15 хвилин до двох годин. Вартість також варіюється: наприклад, один тест на виявлення антитіл коштуватиме близько $15, ПЛР-дослідження – дорожче.
Вакцина проти АЧС. Про результати випробування живих атенуйованих (ослаблених) вакцин розповідали розробники з В’єтнаму й Китаю. Однак, як зазначили учасники заходу, не вистачило інформації про польові випробування та прозоріших даних. Адже коли заявлено, що випробування здійснили на понад 500 тис. свиней і при цьому жодної згадки про те, що хоча б одна з них мала незначні клінічні ознаки (н-д, температуру), виникає сумнів у достовірності заявленого.
Саме тому сьогодні так важливо мати єдиний уніфікований стандарт, що дозволятиме перевірити безпечність та ефективність вакцин-кандидатів незалежною стороною. Всесвітня організація охорони здоров’я тварин планує фіналізувати такий до червня 2024 року. Це буде відправною точкою у суперечках, наскільки дієві розроблені вакцини.
Часткова депопуляція. Такий підхід за спалаху АЧС практикують у кількох країнах, зокрема В’єтнамі, Тайланді, Китаї, Філіппінах тощо. Спікерка з В’єтнаму повідомила, що завдяки цьому в середньому вдається зберегти близько 57% поголів’я свиней – від 3% до 99%.
Як це працює? Якщо АЧС підтверджують у господарстві, всіх тварин досліджують на цю хворобу. Інфікованих або ліквідують, або забивають на м’ясо. Однак таку продукцію дозволено продавати тільки в межах провінції, де розташована уражена ферма.
Як зазначали учасники конференції, реалізувати цей метод тим важче, чим більша ферма, враховуючи вартість досліджень і потребу в людському ресурсі. Також є сумніви, що циркуляція вірусу на цьому не припиниться і ферма не повідомить про нову підозру. Крім того, досить складно забезпечити, щоб продукція, вироблена з інфікованого м’яса, не залишила територію провінції і не стала джерелом поширення інфекції. Отже, питань із застосуванням цього підходу більше, ніж відповідей і гарантованих позитивних результатів.
Останнє твердження стосується ситуації з контролем АЧС у цілому. У підходах до менеджменту хвороби багато складових, які треба змінювати, оскільки вони не довели свою ефективність. Є багато інноваційного, що в майбутньому можна імплементувати в програми контролю після того, як буде доведено ефективність і безпечність (польова діагностика, програми вакцинування).