Ведення прибуткового аграрного бізнесу з якомога меншим негативним впливом на довкілля та вирощування безпечної продукції — саме такі принципи агровиробництва нині все більше практикують у світі та Україні. Так, нині в Україні вже понад 3 млн гектарів обробляють із застосуванням біопрепаратів компанії БТУ-ЦЕНТР. Багато хто вважає, що біопрепарати створено тільки для органічного господарювання. Хочу зазначити, що серед цих 3 млн гектарів тільки 100 тис. гектарів можна залічити до цієї категорії. Решта — застосування різних технологій, які мають елементи біологізації. Ми підрахували, що кожного року фермери, застосовуючи такі комбіновані технології, заробляють понад 200 млн доларів. Тобто крім екологічності такий спосіб господарювання ще й економічно вигідний.
Наразі Європейські країни націлені на екологізацію та біологізацію виробництва. Так, до 2030 року планується переведення 25% посівів під органічне землеробство. Для України така перспектива поки що недосяжна, але вирощувати органічну продукцію з великою вигодою та з меншим впливом на довкілля — цілком реально.
Допоможуть у цьому біопрепарати, що вже сьогодні застосовують у своїх технологіях усе більше господарств різних форм власності та розміру. Серед них особливе місце посідають технології мінімального та нульового обробітку ґрунту.
Отже, де найкраще проявлятимуть себе мікробні препарати, яке їхнє місце у виробничій системі? Усе починається з ґрунту, з його мікробіологічної активності. Але як її можна визначити? Для цього потрібне комплексне оцінювання. Навіть за потужного захисту посіви сільгоспкультур все одно страждають від хвороб, адже здебільшого їх збудники живуть у ґрунті. Відтак, спершу визначивши концентрацію збудників хвороб у ґрунті, треба його оздоровити. Адже здоровий ґрунт може завдяки корисній біоті витісняти патогени самостійно, тобто регулювати співвідношення корисних і патогенних мікроорганізмів.
Ще один аспект, де відмінно проявляють себе біопрепарати, — живлення рослин і покращення родючості ґрунту. Пропозиції на ринку добрив надзвичайно широкі, але в ґрунті, де відсутні мікроорганізми, навіть найякісніші добрива будуть недостатньо ефективними. Тому обов’язковим є внесення в ґрунт добрив у поєднанні з мікробіологічними препаратами — мобілізаторами фосфору та калію, які допомагатимуть засвоювати поживні елементи як із ґрунту, так і з добрив.
В Україні чимало великих господарств вдаються до такого методу. Адже, щоб отримати від добрив максимальний результат, потрібно, щоб рослина їх максимально засвоїла. Вносячи PK-мобілізатор на основі живих бактерій Bacillus subtilis, Bacillus megaterium var. phosphaticum, Azotobacter chroococcum, Enterobacter, Paenibacillus polymyxa, можна підвищити засвоєння добрив рослиною в 1,5 раза. Це дає змогу коригувати норми внесення добрив, мобілізувати недоступні рослинам форми Р і К, фіксувати азот, підвищити коефіцієнт засвоєння поживних речовин із ґрунту, оздоровити й покращити його структуру.
Ефективність застосування мобілізаторів фосфору й калію разом із добривами доводять результати виробничих випробувань на соняшнику, кукурудзі, вирощуваних як за традиційною технологією обробітку ґрунту, так і за мінімальної.
За технології No-till такий препарат вносять у рядок під час сівби разом зі стартовими добривами. Після проведених тестувань сумісності з добривами в різній концентрації можна впевнено говорити про повну їх сумісність за дотримування кількох простих рекомендацій.
Економічна перевага застосування мікробіологічних добрив у разі внесення їх під культивацію чи в рядок дає змогу збільшити прибуток (EBITDA) на 55–150 дол./га, коригувати норми внесення добрив до 30%, підвищити врожайність культур до 25%.
Особливістю технології No-till є те, що рослинні рештки не заорюють у ґрунт. Тому в пожнивних рештках на поверхні ґрунту може накопичуватися велика кількість патогенних мікроорганізмів, які викликають хвороби наступних у сівозміні культур. Внесення мінеральних добрив у такій ситуації тільки їх примножує. Але можливо знезаражувати рослинні рештки, обробляючи стерню корисними мікроорганізмами — антагоністами збудників хвороб: грибами Trichoderma viride, Trichoderma lignorum і бактеріями Enterococcus, Enterobacter та Bacillus subtilis. На основі цих мікроорганізмів фахівці-мікробіологи розробили біопрепарати, що пригнічують розвиток фітопатогенів, нейтралізують фітотоксини, покращують доступність елементів живлення рослин, збільшують кількість агрономічно цінних мікроорганізмів.
Біологізація в умовах посухи — це спосіб зберегти свій урожай. Цікаве дослідження біопрепарату Липосам на основі високомолекулярних екзополісахаридів цього року провели в Інституті прикладної біотехнології. Зазвичай цей препарат, що є продуктом життєдіяльності штаму Paenibacillus polymyxa, у господарствах застосовують як прилипач й ад’ювант до гербіцидів. Але одна з його унікальних функцій — вологозбереження. Так, у вегетаційних кімнатах інституту рослини кукурудзи обробили препаратом Липосам, а контрольний варіант — водою (фото 1).
Після цього рослини помістили в стресові умови — змоделювали умови повної засухи. Звичайно, за тиждень всі рослини втратили тургор і вилягли (фото 2).
Після чого рослини полили водою, першими й відновилися саме рослини, що були оброблені полісахаридним прилипачем, в той час як у контрольному варіанті відновлення після стресу відбувалося повільніше і не у всіх рослин (фото 3).
Тобто можна говорити про швидше відновлення рослин і збереження вологи в разі обробки по вегетації препаратом із полісахаридом. Окрім того, Липосам широко застосовують для утримання у верхньому шарі ґрунту ґрунтового гербіциду, не даючи йому промитися в нижні шари.
Нещодавно, досліджуючи взаємодію ґрунтового гербіциду з прилипачем, науковці виявили нову властивість препарату — вплив на міграцію речовин у 0–50 см шарі ґрунту.
У три посудини помістили ґрунт, обробивши його препаратом Липосам, аналогом іноземного походження й необроблений варіант для контролю. У всі три посудини щодня вносили по 50 мл води, яку збирали у окрему місткість внизу посудини. У результаті найменшу кількість фільтрату отримали у варіанті з Липосам. Вологоутримувальна здатність ґрунту знижувалася на 13–18% у варіанті з препаратом аналогом, в той час як прилипач на основі екзополісахариду підвищував на її на 2–7% проти контролю. Нанесення на поверхню чорнозему типового препарату-аналога й біоприлипача сприяло зменшенню міграції органічних, мінеральних й органо-мінеральних компонентів за межі шару 0–50 см на 25-41%, порівнюючи з контролем. Насамкінець, посіявши в ці посудини кукурудзу, науковці спостерігали кращий розвиток рослини у варіанті з прилипачем Липосам.
Не менш разючі результати показує обробка насіння біопрепаратами на основі мікоризоутворювальних грибів Glomus sp, грибаантагоніста Trichoderma harzianum і мікроорганізмів, що сприяють утворенню мікоризи в ризосфері рослин. Так, 2019 року в одному з no-till господарств Сумської області насіння кукурудзи обробили біоперапартом Мікофренд. У результаті в трьох повтореннях мали середню врожайність у дослідному варіанті 8,8 т/га, а в конт рольному — 7,5 т/га. Звісно, за несприятливих умов такі прирости будуть меншими, але вони завжди є окупними — підрахунки показують, що таким чином можна збільшити прибуток (EBITDA) на 75–165 дол./га.
Наступний крок — біологічний захист від хвороб і шкідників як альтернатива хімічним. Наприклад, сучасними біофунгіцидами на основі живих клітин і спор природної бактерії Bacillus subtilis або на основі сапрофітних грибів — антагоністів роду Trichoderma чи гриба гіперпаразита Coniothyrium minitans тощо.
За допомогою біопрепаратів можна впливати на збереження врожаю, допомагати рослині вийти зі стресу, відновити ростові процеси й сприяти здоровому росту. В цьому на власному прикладі переконалися в багатьох господарствах.
Отже, як бачите, біотехнології допомагають розв’язувати низку проблем — оздоровлення ґрунтів від збудників грибних і бактеріальних хвороб, нагромадження в ґрунті доступних елементів живлення для рослин, підвищення посухостійкості рослин, захисту від шкідників, хвороб і стресів, живлення й стимуляція росту та розвитку рослин. І як наслідок, забезпечення високого врожаю, якісної екологічно безпечної продукції, збереження екології та навколишнього середовища.
Тетяна Хоменко, комерційний директор. Компанія БТУ-ЦЕНТР
журнал The Ukrainian Farmer, листопад 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
