Міжнародний практичний форум POULTRY FARMING, 13–14 травня 2026, м.Львів

На Міжнародному практичному форумі POULTRY FARMING «Бройлер. Несучка. Індик» обговорили ключові напрями розвитку сучасного птахівництва.

Нове ветеринарне законодавство, скорочення використання антибіотиків, біобезпека, сучасні кормові рішення, цифрові технології та енергоефективність стали ключовими темами Міжнародного практичного форуму POULTRY FARMING «Бройлер. Несучка. Індик», який 13–14 травня у Львові об’єднав українських і міжнародних експертів, науковців та практиків галузі.

Птахівництво залишається однією з найдинамічніших галузей тваринництва. Проте поряд з традиційними виробничими викликами сьогодні підприємства змушені адаптуватися до масштабних змін у законодавстві, переходити на європейські стандарти ветеринарної медицини, посилювати вимоги до біобезпеки, скорочувати використання антибіотиків і працювати в умовах подорожчання кормової сировини та енергоносіїв. У цих умовах особливого значення набувають професійні майданчики, де виробничники можуть не лише ознайомитися з новими науковими розробками, а й з практичним досвідом колег, обговорити проблеми галузі та знайти рішення, які можна впроваджувати вже сьогодні.

Саме такою платформою став Міжнародний практичний форум POULTRY FARMING «Бройлер. Несучка. Індик», який протягом двох днів зібрав у Львові керівників птахівничих підприємств, ветеринарних лікарів, технологів, науковців, представників державних установ і міжнародних компаній. Програма форуму охопила всі ключові напрями сучасного промислового птахівництва — від державного регулювання й профілактики інфекційних захворювань до сучасної годівлі, автоматизації виробництва, цифрового контролю якості кормів, енергоефективності та управління мікрокліматом.

Законодавство: галузь переходить на нові правила

Перший день форуму розпочався з теми, яка сьогодні безпосередньо впливає на діяльність кожного птахівничого підприємства, — нового ветеринарного законодавства.

Юрій Косенко, заступник директора з міжнародних відносин та європейської наукової інтеграції ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок, детально пояснив нові вимоги до ветеринарних лікарських засобів. Йдеться не лише про зміну правил їх державної реєстрації, а й про новий підхід до виробництва, реалізації, призначення, застосування та післяреєстраційного контролю препаратів. За словами доповідача, законодавчі зміни мають забезпечити прозорість ринку та привести українську систему у відповідність до вимог Європейського Союзу.

Практичне застосування положень Закону України «Про ветеринарну медицину» та норм щодо благополуччя тварин розглянув Олексій Клименок, виконувач обов’язків начальника управління здоров’я та благополуччя тварин Держпродспоживслужби. Він звернув увагу на те, що нові правила передбачають ризик-орієнтований державний контроль, посилення простежуваності застосування ветеринарних препаратів і чіткіші вимоги до операторів ринку.

Саме ці питання стали основою дискусійної панелі, яка відкрила практичну частину форуму. До обговорення долучилися представники державних органів, науки та бізнесу, а сама дискусія стала однією з найжвавіших за два дні роботи. Учасники відзначили, що нове законодавство означає для господарств не просто зміну окремих нормативних документів, а фактично перехід на нову модель роботи. Підприємствам доведеться посилити внутрішній контроль за використанням ветеринарних препаратів, удосконалити систему документування, приділити більше уваги простежуваності лікування та профілактики, а також адаптувати виробничі процеси до європейських вимог.

Водночас експерти наголошували, що ці зміни відкривають і нові можливості. Гармонізація законодавства з нормами ЄС має підвищити довіру до української продукції, спростити доступ на міжнародні ринки та сприяти розвитку експорту. Тож головним висновком дискусії стало те, що нове законодавство варто розглядати не лише як додаткове регуляторне навантаження, а як важливий крок до модернізації всієї галузі.

Біобезпека — основа сучасного виробництва

Ще однією наскрізною темою форуму стала профілактика інфекційних захворювань. Практично всі експерти наголошували: у сучасному птахівництві біобезпека вже давно перестала бути окремим елементом виробництва. Вона стала системою, що поєднує ефективну вакцинацію, лабораторну діагностику, постійний моніторинг здоров’я стада, якісний менеджмент і суворе дотримання ветеринарно-санітарних вимог.

Про сучасні підходи до контролю хвороби Ньюкасла розповів Андрій Оробчук, генеральний директор компанії «Сева Санте Анімаль Україна». Попри столітню історію боротьби із захворюванням, воно й досі залишається одним із найнебезпечніших для промислового птахівництва. Ефективний контроль можливий лише за умови правильно побудованої програми вакцинації та високого рівня біобезпеки.

Важливе місце у програмі посіли питання профілактики сальмонельозу. Тетяна Орлюк, кандидатка ветеринарних наук, наукова консультантка ТОВ «Альфа-Вет», представила сучасні вакцини проти цього захворювання та окреслила перспективи їх застосування у виробничих господарствах. Тему продовжила Аліна Велічко — професорка, докторка габілітована кафедри епізоотології з клінікою птахів та екзотичних тварин факультету ветеринарної медицини Вроцлавського університету природничих наук, членкиня Комітету ветеринарних наук і біології розмноження Польської академії наук. Вона наголосила, що контроль сальмонел має не лише ветеринарне, а й серйозне економічне та епідеміологічне значення, адже безпосередньо впливає на безпечність продукції та експортний потенціал підприємств.

Не менш актуальною залишалася тема пташиного грипу. Олександр Шеляг, лікар ветеринарної медицини, директор із продажу в центральному регіоні ТОВ «Веллфарм», проаналізував сучасні тенденції поширення захворювання та чинники, які підвищують ризик його занесення на підприємства. А Мартін Ліман, PhD, директор із розвитку бізнесу компанії Genevo GmbH (Німеччина), представив можливості ПЛР-моніторингу як інструменту раннього виявлення вірусу та швидкого реагування на потенційні загрози.

Важливість точної діагностики підкреслив і Денис Древаль, завідувач лабораторії патанатомії та бактеріології ТОВ «Центр ветеринарної діагностики». Він наголосив, що своєчасне встановлення причини захворювання дає змогу уникнути необґрунтованого лікування та значно підвищує ефективність ветеринарного супроводу.

Практичним досвідом системного управління здоров’ям птиці поділився Андрій Шевченко, головний лікар ветеринарної медицини ТзОВ «Птахокомплекс Губин» АПГ «Пан Курчак». На прикладі великого виробничого комплексу він продемонстрував, що профілактика інфекцій починається задовго до появи перших клінічних ознак і охоплює всі виробничі процеси — від інкубації до завершення вирощування.

Відмова від антибіотиків: виклик чи нові можливості

Ще кілька років тому виробництво без антибіотиків багатьом здавалося перспективою майбутнього. Сьогодні ж це одна з ключових вимог світового ринку, а для українських виробників — необхідна умова інтеграції до європейського простору.

Саме тому питання альтернативних підходів до підтримання здоров’я птиці стало одним із центральних на форумі. Фернандо Агуадо, лікар ветеринарної медицини, технічний спеціаліст у Східній Європі та Центральній Азії компанії Liptosa (Lipidos Toledo S.A., Іспанія), представив стратегії Європейського Союзу щодо скорочення використання антибіотиків та сучасні рішення, які вже довели свою ефективність у практиці європейських господарств.

Розвиваючи тему, Крістоф Хуттер, директор із продажів у регіонах EMEA та Америки компанії ADDCON GmbH (Німеччина), представив сучасні кормові рішення, які допомагають контролювати мікробіоту кишківника без постійного застосування антибактеріальних препаратів. За його словами, підтримання стабільної кишкової мікрофлори сьогодні є одним із найефективніших інструментів профілактики захворювань і збереження продуктивності стада.

Практичний досвід українського виробника представив Віктор Давидович, головний лікар ветеринарної медицини ТОВ «Ясенсвіт». Він продемонстрував, що поступове скорочення використання антибіотиків можливе лише за комплексного підходу, який поєднує ефективну вакцинацію, високий рівень біобезпеки, якісну годівлю та постійний виробничий контроль.

Важливим доповненням до цієї теми стала презентація Георгі Шомєва, технічного спеціаліста із птахівництва компанії «Зоетіс Україна». Він представив нову рекомбінантну вакцину Procerta HVT-ND, яка розширює можливості профілактики хвороби Ньюкасла та є ще одним прикладом того, як сучасні біотехнології допомагають зменшувати залежність виробництва від антибактеріальних препаратів.

Економіка виробництва починається з годівлі

Не менш важливим напрямом роботи форуму стали питання оптимізації годівлі. В умовах нестабільних цін на зерно та білкову сировину виробники дедалі частіше шукають не найдешевші компоненти, а найбільш економічно ефективні рішення, які дають змогу отримати максимальну продуктивність без збільшення собівартості.

Саме цьому була присвячена доповідь Олексія Ситька, директора компанії «Біохем Україна», який представив гнучкі кормові рішення як інструмент управління витратами. Продовжив тему Костянтин Погребняк, директор управління контролю Avesterra Group, показавши, як системна робота з рецептурами комбікормів дає змогу підтримувати стабільні виробничі показники навіть за постійних коливань вартості сировини.

Питання енергетичної цінності раціонів розкрила Ольга Янчук, комерційна директорка ТОВ «Мега Корм». Вона акцентувала на ролі енергетичного забезпечення у швидкому рості курчат-бройлерів і наголосила, що ефективність годівлі визначається не лише рівнем протеїну, а й оптимальним балансом усіх поживних речовин.

Практичний погляд на використання амінокислот представив Антон Сорокун, технолог-консультант із питань птахівництва ТОВ «Вітагро Нутришин». Він пояснив, що ефективне використання амінокислот визначає не лише прирости живої маси, а й економічну ефективність виробництва, адже саме від цього залежить конверсія корму.

Про сучасні підходи до контролю якості комбікормів розповів Анар Рахметов, кандидат біологічних наук, директор представництва Foss Analytics A/S в Україні. Представлені ним моделі штучних нейронних мереж демонструють, що цифрові технології поступово стають невіддільною частиною сучасного комбікормового виробництва. Вони дають змогу оперативно оцінювати якість сировини, прогнозувати її поживну цінність і швидко коригувати рецептури.

Доповнив тему Давід Дієз, доктор ветеринарної медицини компанії Biovet S.A. (Іспанія), який представив натуральні кормові добавки подвійної дії для консервації кормів і контролю кишкових патогенів. Окрему увагу здоров’ю кишківника приділила Тетяна Орлюк, яка висвітлила пробіотичні механізми нормалізації травлення та їхній вплив на продуктивність птиці.

Усі ці виступи підтвердили спільну тенденцію: сучасна годівля дедалі більше базується на точному управлінні поживними речовинами, цифровому контролі якості та підтриманні здоров’я кишківника, що безпосередньо впливає як на продуктивність, так і на економіку виробництва.

Інвестиції в технології — інвестиції у стабільність

Значну увагу учасники форуму приділили сучасним технологіям утримання птиці та підвищенню енергоефективності підприємств.

Тетяна Аліфанова, менеджерка з регіонального розвитку Vencomatic Group (Нідерланди), представила сучасні технології управління батьківським стадом. Вона продемонструвала, як автоматизація виробничих процесів, сучасні системи гнізд, збору яєць і контролю мікроклімату дають змогу підвищувати продуктивність, покращувати добробут птиці та зменшувати виробничі витрати.

Питання енергетичної незалежності господарств висвітлив Ярослав Мурашко, менеджер проєктів альтернативної енергетики компанії Dolya Solar Energy. Він представив можливості використання сонячних електростанцій на птахофермах і навів приклади, коли власна генерація електроенергії дає змогу суттєво зменшити експлуатаційні витрати.

Не менш актуальною була доповідь Олега Олексієнка, директора компанії Solveno, присвячена сучасним системам вентиляції та рекуперації тепла. Він наголосив, що оптимальний мікроклімат є одним із ключових чинників продуктивності птиці, а правильно спроєктовані системи вентиляції дають змогу одночасно покращити умови утримання та скоротити витрати на опалення.

Особливу увагу експерти приділили проблемі теплового стресу, який щороку стає дедалі актуальнішим через кліматичні зміни. Андрій Сергєєв, спеціаліст із птахівництва, розглянув підготовку пташників до екстремально високих температур, а Володимир Кірєєв, старший лікар ветеринарної медицини ФГ «УЛАР», поділився практичними рекомендаціями щодо профілактики теплового стресу. Обидва доповідачі підкреслили, що успішне проходження літнього періоду залежить від правильної організації вентиляції, охолодження, водопостачання та годівлі.

Практичний досвід сучасної інкубації представила Леся Смаглій, начальниця інкубаційного цеху ТОВ «Морозівська птахофабрика». Вона показала, наскільки якість добового молодняку залежить від точного контролю температури, вологості, вентиляції та інших технологічних параметрів інкубаційного процесу.

Нові інструменти ветеринарної медицини

Поряд з традиційними темами учасники форуму розглянули й напрями, які останніми роками набувають дедалі більшого значення.

Тетяна Фотіна, докторка ветеринарних наук, професорка Сумського національного аграрного університету, представила ризик-орієнтований підхід до контролю харчових токсикоінфекцій, наголосивши, що ефективна профілактика починається із системного аналізу потенційних загроз.

Про сучасні можливості судово-ветеринарної експертизи розповів Іван Яценко, доктор ветеринарних наук, професор, головний науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України. Він акцентував, що такі дослідження дедалі частіше стають важливим інструментом розв’язання виробничих спорів та встановлення причин загибелі птиці.

Питання біобезпеки доповнила доповідь Юрія Слоня, менеджера-технолога компанії «Прогресивні агротехнології», присвячена сучасним системам переробки трупів птиці та біологічних відходів. Експерт наголосив, що правильне поводження з біовідходами є невіддільною складовою профілактики поширення інфекцій.

Контроль окремих захворювань став темою ще двох доповідей. Євгенія Ващик, докторка ветеринарних наук, доцентка, завідувачка лабораторії вірусології Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», представила сучасну систему контролю псевдомонозу птиці. А Володимир Петренко, кандидат ветеринарних наук, лікар ветеринарної медицини УПГ «Інвест», зосередився на комплексній профілактиці інфекційних хвороб. Завершив цей тематичний блок Мачей Кучковський, доктор ветеринарної медицини, доцент кафедри епізоотології з клінікою птахів та екзотичних тварин факультету ветеринарної медицини Університету природничих наук у Вроцлаві, який представив польський досвід боротьби з ентерококовою інфекцією птиці.

Форум, який визначає напрями розвитку

Міжнародний практичний форум POULTRY FARMING «Бройлер. Несучка. Індик» вкотре підтвердив, що сучасне птахівництво дедалі більше відходить від розв’язання окремих виробничих проблем і переходить до комплексного управління підприємством. Законодавчі зміни, біобезпека, ефективна годівля, цифрові інструменти, сучасна діагностика, автоматизація, енергоефективність і добробут птиці вже не існують окремо — вони формують єдину систему, від якої залежить стабільність і прибутковість виробництва.

Саме така комплексність стала головною ідеєю форуму. Доповіді українських і міжнародних експертів продемонстрували, що галузь активно інтегрує європейські підходи, впроваджує інноваційні технології та дедалі більше спирається на науково обґрунтовані рішення. Для виробників це означає не лише можливість підвищити ефективність роботи, а й зміцнити конкурентні позиції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

Форум ще раз довів: майбутнє українського птахівництва — за підприємствами, які готові швидко адаптуватися до нових вимог, інвестувати у сучасні технології та будувати виробництво на основі знань, професійної співпраці й постійного вдосконалення.