Аномальна посуха на Волині: що буде з урожаєм?

За майже 30 років своєї практики в сільському господарстві настільки складного сезону за погодними умовами, як цей, у нашому регіоні я не пригадую. Волинь досі вважалася зоною достатнього зволоження, але цього року регіон охопила аномальна посуха. За останні три місяці в нас випало лише 45 міліметрів опадів. Для порівняння, місячна норма становить близько 150 міліметрів. Тобто за три місяці ми мали б отримати приблизно 450 міліметрів, а фактично випало в десять разів менше. Це при тому, що навесні рослини постраждали ще й від приморозків.

Цього року у структурі посівів маємо 500 га озимої пшениці, 400 га озимого ріпаку, 300 га цукрових буряків, 300 га соняшнику, а також по 50 га кукурудзи та сої. І наразі в нас немає культури, яка б не постраждала від несприятливих погодних умов.

Під час весняних приморозків пшениця перебувала у фазі формування колоска, тому холод завдав їй серйозної шкоди. Також під приморозки потрапили соняшник і ріпак. Здавалося б, після цього рослини ще могли б оговтатися, але майже відразу почалася тривала посуха, яка ще більше ускладнила ситуацію.

Найбільше постраждала озима пшениця. Із 500 га лише близько 100 га наразі виглядають більш-менш нормально. Це поля, розташовані на колишніх руслах річок, де чорнозем довше утримує вологу. Решта 400 гектарів фактично згоріли. Якщо нам вдасться отримати хоча б 1,5-2 т/га, це вже буде непоганий результат, хоча ще кілька місяців тому ми розраховували зовсім на інші показники.

Не краща ситуація і з цукровими буряками. Зараз вони буквально лежать на полі, рослини фактично «варяться» від спеки. Соняшник також викликає серйозне занепокоєння. Він уже починає цвісти, але стебла залишаються надзвичайно тонкими, а кошики формуються на дуже малій висоті. За всі роки роботи я ще не бачив такого розвитку цієї культури.

Ріпак теж пережив випробування. Через приморозки велика кількість рослин абортувала бокові та нижні пагони. Залишилися лише верхні суцвіття, які ще частково розгалузилися. До того ж рослини ще залишалися зеленими, але після трьох днів спеки з температурою майже 40 градусів вони буквально за лічені дні побуріли.

Фактично клімат у нашому регіоні змінився. Сьогодні ми маємо погодні умови, характерні радше для південних областей України в липні чи серпні. На Волині навіть офіційно зафіксовані температурні рекорди в останні дні червня. У такій ситуації серйозно вкладати кошти в урожай уже немає великого сенсу.

Найближчими днями нам прогнозують дощі. Для ріпаку та пшениці вони вже практично нічого не змінять. Але ще залишається надія, що волога допоможе цукровим бурякам, соняшнику, кукурудзі та сої. Саме ці культури ще мають шанс частково реалізувати свій потенціал. Тож нині плануємо фунгіцидний захист соняшнику. Рано чи пізно дощі все одно прийдуть, а разом із вологою на кошиках почнуть активно розвиватися гнилі. Тому працювати потрібно завчасно. Ми завжди дотримуємося принципу профілактичного захисту. Як людині краще зробити щеплення, ніж потім лікувати важку хворобу, так само і рослину значно дешевше та ефективніше захистити превентивно.

Водночас цього року система захисту виявилася значно дорожчою, ніж ми планували. Наприклад, під час боротьби з борошнистою росою використали препарат із рекомендованою нормою 1 літр на гектар. Мінімальна температура для внесення становила +5 °C. Температура була вищою за цей показник, однак препарат у рекомендованій нормі не спрацював. Хвороба продовжила розвиватися, тому довелося додатково вносити ще два спеціалізовані препарати проти борошнистої роси, які коштують недешево.

Звичайно, якби ми знали, що зернові все одно практично висохнуть через посуху, можливо, не вкладали б додаткові кошти в захист. Але тоді ніхто не міг передбачити такого розвитку подій. Водночас я переконаний, що без цих обробок борошниста роса ще більше прискорила б висихання рослин, і втрати були б ще більшими. Тож хоча б частину врожаю нам усе ж удасться зберегти.

На мою думку, виробникам засобів захисту рослин варто переглянути рекомендації щодо застосування окремих препаратів. Якщо за низьких температур потрібно збільшувати норму внесення, про це необхідно прямо зазначати в рекомендаціях. Це допоможе аграріям уникнути повторних дорогих обробок. Представники компанії-виробника, які приїжджали до нас у господарство, погоджувалися з такими висновками, однак самі вони не можуть змінити офіційні регламенти застосування.

У роботі ми використовуємо як оригінальні, так і генеричні препарати. На високомаржинальних культурах перевагу віддаємо саме оригінальним продуктам, а генеричні застосовуємо там, де ризики нижчі.

Додаткових витрат цього року завдав і захист ріпаку від шкідників.  . Після приморозків, щойно потепліло, масово почали розвиватися прихованохоботники й квіткоїд. Нам довелося проводити інсектицидні обробки практично кожні чотири дні, поки вдалося стримати їхню чисельність. Такі обробки обходяться дуже дорого, адже через наявність бджіл необхідно використовувати препарати, безпечні для запилювачів.

Погодні умови цього року вкотре показали, наскільки непередбачуваним стало землеробство. І, на жаль, з кожним роком подібних аномалій стає дедалі більше.