Всеукраїнський практичний форум «ВЛАСНИЙ ЕЛЕВАТОР», 15 травня 2026, м.Львів
Учасники Всеукраїнського практичного форуму «Власний елеватор» напередодні старту нового сезону обговорили найважливіші для галузі теми
15 травня у Львові відбувся Всеукраїнський практичний форум «Власний елеватор: напередодні нового сезону». Учасники заходу приїхали з усіх куточків України, щоб згадати попередній затяжний вологий сезон, поділитися новаціями, які впроваджують у господарствах у міжсезоння, почути інсайти ринку й просто порадитись зі знаними фахівцями в кулуарах щодо доцільності застосування того чи іншого інженерного рішення. Адже форум — це не просто серія доповідей і презентацій. Це місце, де збираються практики ринку й де кожен отримає відповідь на найболісніше питання щодо роботи елеватора.
Перехідні проблеми
Нинішній сезон запам’ятається елеваторникам не тільки валом кукурудзи з умістом вологи понад 30%. Як зауважила керівниця відділу редакційного контенту й аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко, у новий сезон Україна ввійде з перехідними залишками, які становитимуть близько 9 млн тонн — утричі більше, ніж торік.
Водночас напередодні нового сезону темпи експорту знижуються, а на підході вже новий урожай. За прогнозами, у сезоні-2026/27 очікується врожай кукурудзи на рівні 30 млн тонн, пшениці — 23 млн, ячменю — 5 млн тонн.
Зі свого боку директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Групи «АГРОТРЕЙД» Андрій Бут зосередився на логістичних викликах сезону на тлі активізації ворожих обстрілів по портовій і залізничній інфраструктурі.
Фахівець порадив диверсифікувати експортні потоки — бути присутнім у кількох портах, мати кілька джерел надходження зерна й планувати транспортну стратегію до початку сезону, а не в режимі «гасіння пожеж».
Енергоефективність — у фаворі
Енергоефективність елеватора загалом і здешевлення сушіння — у зоні особливої уваги кожного підприємства.
За словами директора ТОВ «Греко Груп» Івана Корженка, компанія постійно удосконалює обладнання. Зокрема, конвективний теплообмінник із системою рекуперації тепла є одним з енергоефективних рішень. А бункер із дозатором полегшить підмішування зернових відходів без додаткового залучення працівників.
Директор кластера «Лазорки» агроіндустріальної компанії Kernel Євгеній Позовіков зауважив, що елеватори активно шукають дешевші джерела енергії, які стали б альтернативою «альтернативі». Йдеться про міксування відходів із базовим паливом, використання щепи та качанів кукурудзи. Джерелами додаткової енергії можуть стати системи охолодження та вихлопу, вентилятори зерносушарок й аспіраційного обладнання, транспортне обладнання та навіть вітрові потоки на силосах.
Ефективність обладнання
Директор компанії «Елеваторні системи» Олександр Шпітько наголосив, що на етапі проєктування з’являються помилки, які згодом призводять до мільйонних втрат. Він звернув увагу на проблемні зони типових проєктів і порадив, як не потрапити в пастку втрат.
Директор ТОВ «Торнум Україна» Олександр Яцик зі свого боку зазначив, що дешеві сушарки не відповідають заявленим параметрам продуктивності й схильні до пересушування зерна внаслідок розмитого контролю вологості.
Технологія вирівнювання вологи за допомогою вентилювання зменшує витрати газу в середньому на 25%, а альтернативних джерел палива — на 20%.
Виконавча директорка ТОВ «Зерновий Дім» Маргарита Альбіна на прикладі реальних кейсів довела ефективність і економічність системи рекуперації в сушарках.
— Витрати газу модульної сушарки без рекуперації становлять 1,1 м³ на тонно-відсоток, тоді як із рекуперацією — 1,02 м³, — наголосила вона.
Натомість провідний інженер із механізації й автоматизації виробничих процесів МХП Олександр Барабаш зупинився на впровадженні автономного машинного зору, яке значно полегшило та пришвидшило приймання збіжжя. Звичайна індустріальна IP-камера забезпечує повне визначення периметра та контуру кузова автомобіля. Далі система автоматично розраховує й розподіляє точки відбору в межах контуру — суворо за ДСТУ й без участі людини.
Натомість технічний директор Групи Компаній «Промавтоматика» Олександр Кравець звернув увагу учасників на застосуванні для уникнення аварійних ситуацій та вимушених простоїв. Цифровізація планово-попереджувальних ремонтів подовжує ресурс обладнання на 20–30%, суттєво зменшує ризик аварійності й гарантує надійність елеватора як логістичного вузла.
Комерційний директор Grain Capital Віталій Галич наголосив, що автоматизація транспортного обладнання пришвидшує роботу вузлів й унеможливлює втрати зерна, надмірне споживання електроенергії, холостий хід обладнання тощо.
Якість збіжжя
Якість зерна — це репутація елеватора.
Директор департаменту клієнтського сервісу KMZ Industries Роман Штельмах надав практичні поради, як поводитись зі збіжжям упродовж його тривалого зберігання. Він акцентував на контролі вологи й температури зерна й особливостях вентилювання партій.
Зі свого боку головний Владислав Мезенцев, інженер «Харківського комбікормового заводу», поділився досвідом використання решіт з отворами у формі овалу Касіні власної розробки на зерноочисних сепараторах.
Кандидат ссільгоспнаук, директор ТОВ «Украгрохімтрейд» ТМ PROPECS Денис Середняк розповів про переваги застосування озону проти шкідників продовольчих запасів як альтернативу вже заборонених інсектицидних засобів і деяких видів фумігантів в Україні та в більшості країн ЄС.
Завідувач відділу Biosafety-Center Дніпровського ДАЕУ Валентин Єфімов наголосив, що комплексний лабораторний контроль є критичним елементом стратегічного фінансового менеджменту. А проведення досліджень в акредитованій за ISO 17025 лабораторії усуває технічні бар’єри й потребу в повторних тестах, заощаджуючи експортеру 1,5–3 дол. на кожній тонні.
Пошук можливостей
Для багатьох підприємств залучення інвестицій є доволі суттєвим випробуванням.
Керівник грантового проєкту ТОВ «Полісся-Гарант» Дмитро Антонюк поділився, як подати заявку, правильно скласти мотиваційний лист і отримати грантові кошти на розвиток елеваторних підприємств.
Участь у такій програмі допомогла підприємству звести другу чергу елеватора. А ставка на обслуговування малих фермерів дала поштовх ТОВ «Полісся-Гарант» до реалізації нових проєктів.
Натомість співвласниця та комерційна директорка «Любарецький соєпереробний завод (ЛСЗ)» Галина Матвійчук розповіла, що елеватор є стратегічною перевагою її підприємства. За допомогою потужностей зберігання легше контролювати й формувати якість партій, знижувати логістичні та виробничі ризики тощо.
Істина в дискусіях
Особлива увага учасників Всеукраїнського практичного форуму «Власний елеватор» традиційно прикута до дискусійних панелей, під час яких обговорюються нагальні проблеми галузі.
Директор елеваторного господарства «ТАС Агро» Ярослав Стратуца розповів, що близько 80% активів компанії оснащено теплогенераторами. Вже законтрактовано 100% обсягу пелет, які надходять на підприємства.
— Ми хочемо придбати качани для дослідження цього виду палива й мінімізації витрат на сушіння, — зазначив Ярослав Стратуца.
Крім того, «ТАС Агро» на деяких активах під час перебоїв з електроенергією залучатиме живлення з європейської мережі.
Директор кластера «Лазорки» агроіндустріальної компанії Kernel Євгеній Позовіков зазначив, що під час сезону одним з основних викликів були жорсткі ліміти на використання електроенергії від обленерго. Ситуацію рятували дизель-генератори, використання яких призвело до зниження маржинальності послуг.
— Досвід сезону підштовхнув нас до будівництв сонячної електростанції на 150 кВт з гібридним інвертором й акумуляторами. Також розглядаємо проєкт з установлення газогенератора, — поділився Євген Позовіков.
Директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Групи «АГРОТРЕЙД» Андрій Бут нагадав, що головною проблемою елеваторів підприємства на прифронтових територіях є неможливість сформувати маршрути й відправляти партії повагонно.
— Під час комплектації судна потрібна чіткість щодо обсягу вантажу й якості культури тощо. Коли неможливо спрогнозувати, чи встигне певна партія доїхати, доводиться робити СВОП на терміналі або в когось позичати зерно, — поділився він.
Керівник елеваторного департаменту «Волинь-Зерно-Продукт» Петро Войтович розповів, що найбільш значущою проблемою для компанії є живлення та здешевлення сушіння на елеваторах, що працюють на газу. Компанія розглядає встановлення когенераційних установок, щоб окрім виробництва електроенергії та використання тепла на обігрівання застосовувати тепло з вихлопів і нагрітого під час сушіння повітря.
Директор елеватора ТОВ «П’ятидні» Олександр Мазорук зауважив, що щороку на підприємствах, побудованих у 2017–2018 рр. і повністю автоматизованих від початку функціонування, шукають «слабкі місця» й покращують. Зокрема, провели заміну механічних приводів на електричні. Такі незначні на перший погляд модернізації привели до оптимізації штату: якщо на початку роботи елеваторів у зміні працювало п’ять осіб, то нині потрібно всього два працівники.
Директор елеватора «Агродар-Бар» («Агропросперіс») Роман Андрейків зазначив, що наразі всі зусилля компанії спрямовано на удосконалення керування й процесів на елеваторі.
— Ми завжди працюємо над тим, щоб завжди мати альтернативу. Це наш фірмовий знак. Тож маємо і сонячні панелі, і дизель-генератори, які дають нам незалежність від мережевого живлення. Це саме стосується технологічної схеми елеватора та маршрутів, яких у нас три, — зауважив він.
Елеватор «Агродар-Бар» працює з трьома тепловими агентами: газом, твердим паливом і пропан-бутаном.
Тож наразі команда елеватора працює над підвищенням ефективності по всіх напрямах, плануючи, зокрема, вийти найближчим часом на 75% використання ресурсів власної генерації.
Окремо на підприємстві вивчають покращення керування вхідними потоками та обсягів приймання зерна.
— Цього сезону хочемо вийти на показник добового приймання на рівні 10 тис. тонн, — поділився планами Роман Андрейків.
Прифронтові реалії
Війна вносить свої корективи в роботу елеваторів по всій Україні. Директор північного кластера департаменту зберігання компанії Кернел Олег Рябко розповів, що станом на середину травня елеватори кластера загалом прийняли 600 тис. тонн зерна.
На підприємства кукурудза надходила з вологістю 30–36%. Сушили збіжжя каскадом до 20–22% і протягом місяця зберігали в металевих і бетонних силосах. На якості зерна це не позначилось.
— У нас тривоги тривають по 15–20 годин. Повністю зупиняти роботу елеваторів під час обстрілів у сезон ми не можемо. Тому докладаємо зусиль, щоб наші працівники не постраждали від обстрілів, — зауважив Олег Рябко.
За його словами, в компанії працює телеграм-бот «Транзит хаб», який допомагає мінімізувати черги перед елеватором й обмежує кількість автівок на підприємстві.
На елеваторах, де превалює силосне зберігання, максимально автоматизують процеси й облаштовують місця роботи оператора пульта керування й оператора сушіння в укриттях.
Крім того, в кластері вивчають засоби РЕБ для убезпечення роботи машиністів тепловоза.
Елеватор «Вітчизна» також працює в прифронтовій зоні. Тож стратегія та філософія розвитку фактично трансформувалась після початку повномасштабного вторгнення.
За словами директора елеваторного господарства Андрія Прудника, протягом 2024-го та 2025 років основні інвестиції спрямовували на облаштування укриттів для працівників і перенесення в одне з них операторської. Також на підприємстві пришвидшили приймання та відвантаження, встановивши додаткові ваги. З міркувань безпеки на елеваторі не може перебувати більше ніж дві вантажівки. Задля уникнення черг на елеваторі запровадили чат-бот із системою оповіщення щодо безпекової ситуації на елеваторі. Маючи власний тепловоз, під час тривоги відразу відчіпляють його від состава й заганяють у бокс.
Ще до війни, ураховуючи погодні виклики та цінові коливання на газ, придбали два теплогенератори різної потужності. Тож дві сушарки з трьох працюють із відходами зернових та олійних культур і на щепі, яку заготовляють самотужки. Зокрема, дуже добре себе проявляє мікс соняшникової пелети з відходами кукурудзи у співвідношенні 50 : 50%.
— Твердопаливні котли дуже добре працюють із соняшниковою пелетою. Сезон був вологим, тож ми спалили всі запаси палива, який заготовляли протягом 2024–2025 рр. Адже сушіння є основною прибутковою статтею елеваторів, — зауважив Андрій Прудник.
Нинішнього сезону на підприємстві планують експериментувати із сушінням зерна кукурудзяними качанами.
Учасники форуму не обійшли увагою й можливості застосування штучного інтелекту на елеваторах.
Щоправда, готових продуктів, які відповідали б усім вимогам, елеваторники поки що не знайшли. Тож ШІ хоч і полегшує роботу лаборантів, проте казати про стабільну якість застосування, мабуть, ще зарано. А щодо повного заміщення людини й казати не варто. Адже елеватор — це насамперед робота з продовольством, до того ж багато процесів без перебільшення є творчими й потребують бази знань і швидкості реакції. І на це здатна тільки людина.