10 березня 2016 року Інститут садівництва НААН організував науково-практичний семінар «Високоприбуткові культури в садівництві: сорти, технології, маркетинг». У події взяло участь понад дві сотні фахівців — науковців та практиків садівництва з усієї України. Були й іноземні гості — з Білорусі та Нідерландів.
У актовій залі Інституту садівництва, де проходила пленарна частина семінару, майже не було вільних місць — до Новосілок з’їхалося чимало українських науковців: одні — щоб виступити і поділитися результатами своїх досліджень, інші — щоб послухати доповіді колег. Було й садівників, як із Київської, Вінницької, Житомирської, Хмельницької та Черкаської областей, так і з більш віддалених регіонів — зокрема, з Львівщини та Запоріжжя, а також — іноземних, із сусідньої Білорусі та Нідерландів. Семінар присвятили двом напрямкам садівництва — вирощуванню черешні (вишні) та ягідництву.
|
Ягідну тему висвітлювали вітчизняні та іноземні практики. У доповідях ішлося не лише про технологію вирощування, а й про ринкові перспективи різних видів ягідної продукції. Зокрема, Ліліана Дмитрієва, директор розташованого на Житомирщині розсадника «Брусвяна», розповіла про особливості українського експорту ягід. За даними фахівця, більше половини нашого ягідного експорту — то чорниця (51%), 31% — суниця, а 12% — журавлина, на малину ж припадає лише 6%. Ягоди експортують здебільшого замороженими. Так, 2015 року експорт свіжих ягід становив 1,3 тис. тонн, натомість експорт замороженої ягідної продукції сягнув 28,8 тис. тонн, із яких 78% належало чорниці. Утім, порівняно з обсягом внутрішнього виробництва, український експорт ягід є невеликим і не перевищує 5–7% вирощеного. Доповідь іншого фахівця ягідної галузі, Олега Босого з компанії «Фрутек», стосувалася спрощення законодавства, яким в Україні регулюється виробництво садивного матеріалу багаторічних культур. Фредеріка Вогель, із компанії «Розетта-Агро», розповіла учасникам семінару про нові сорти високорослої чорниці. Володимир Гордовий, агроном із ягідництва компанії «Аграна Фрут Лука», поділився досвідом інтенсивного вирощування малини в умовах Вінниччини.
Цікавою та добре наповненою була частина семінару, що стосувалася черешневого бізнесу, її учасниками стала ціла низка провідних українських науковців-черешнезнавців. Доктор сільськогосподарських наук з Інституту садівництва Олена Кіщак розповіла про можливості українських сортів та технологій вирощування черешні. Фахівець наголосила на світовому дефіциті товарних партій плодів цієї культури та на нижчій, порівняно з іноземними технологіями, собівартості створення садів черешні за напрацюваннями української науки. Ігор Шевчук, кандидат сільськогосподарських наук з Інституту садівництва, розповів про нову розробку українських науковців — систему інтегрованого захисту черешневого саду. У виступі науковця також ішлося про стійкість нових українських сортів до пошкодження вишневою мухою та про роль природних ентомофагів у захисті саду черешні від чорної вишневої попелиці, мінуючих молей і листовійок.
До обговорення технологій черешневого саду долучилися і фахівці з регіональних підрозділів Інституту садівництва. Віктор Ласкавий, селекціонер з розташованого на Черкащині Інституту помології ім. Л. П. Симиренка, розповів про кращі сорти вишні та черешні для інтенсивних садів центрального Лісостепу. Сортознавець зазначив, що у цій зоні зимові ушкодження садів, закладених Мліївськими сортами черешні, є мінімальними і не перевищують 7–10%. Людмила Толстолік, кандидат сільськогосподарських наук з Мелітопольської дослідної станції садівництва ім. М. Ф. Сидоренка, розповіла про алгоритм вибору сортів для майбутнього черешневого саду. Фахівець акцентувала важливість використання на Півдні України місцевих сортів черешні — як найбільш пристосованих та продуктивних в умовах цієї зони. Селекціонер радила зважати на зміну фенофаз сортів за їх перенесення в іншу зону вирощування, та на те, у поєднанні з якою підщепою вивчено властивості сорту — цей аспект є особливо актуальним у разі закладання насаджень іноземними сортами на традиційній для України підщепі магалебська вишня.
 |
На семінарі йшлося й про інтродукцію іноземних сортів та підщеп. Кандидат сільськогосподарських наук Євгеній Розсоха, директор Артемівської дослідної станції розсадництва, розповів про успішний український досвід створення інтенсивних садів черешні на вегетативних підщепах Колт та Гізела 5 і Гізела 6. Гість із Нідерландів, Шаак Варлавен, представник розсадника «Фльорен», розповів про досвід підприємства з вивчення сучасних сортів та підщеп черешні та про перспективи їх вирощування в Україні.
У рамках семінару відбулося й відвідання дослідних насаджень черешні Інституту садівництва. Там український науковець Олена Кіщак провела майстер-клас з обрізування крони, яку сформовано за розріджено-ярусним типом, а гість із Нідерландів Шаак Варлавен продемонстрував учасникам семінару свої підходи до формування та утримання крони дерев черешневого саду.
журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
