Овочі - Ягоди - Сад
Головне:

Фізіологічні й технологічні основи запобігання періодичності плодоношення, стабілізації продуктивності насаджень і підвищення якості й лежкості плодів яблуні (р)

Садівництво по-українськи
Джерело:
Садівництво по-українськи
Поділитись:
Фізіологічні й технологічні основи запобігання періодичності плодоношення, стабілізації продуктивності насаджень і підвищення якості й лежкості плодів яблуні   (р)

Стабільність плодоношення насаджень яблуні, підвищення якості плодів та їхньої лежкості досягається у разі забезпечення фізіологічної рівноваги між ростовими процесами й оптимальним навантаженням урожаєм.

  

У зв’язку із глобалізацією економіки, виходом України на європейські ринки й посиленням конкуренції плодової продукції стабільність плодоношення плодових культур та якість продукції набувають виняткової актуальності. В Україні найпоширенішою плодовою культурою є яблуня.

 

На жаль, у багатьох насадженнях яблуні інтенсивного типу, зокрема в розташованих у сприятливих природно-кліматичних умовах, спостерігається яскраво виражена періодичність плодоношення, а значна частина плодів за багатьма показниками (калібр, забарвлення, біохімічний і мінеральний склад, стійкість до фізіологічних захворювань тощо) не відповідає сучасним вимогам, що різко знижує ефективність кінцевого результату. З огляду на те, що садівництво є капіталомісткою галуззю й витрати на закладання садів і будівництво сучасних плодосховищ дуже великі, питання стабілізації продуктивності насаджень яблуні й підвищення якості плодів є першочерговими.

 

У зв’язку із цим дуже важливо розглянути ці проблеми з урахуванням нових знань у галузі фізіології плодових культур і передового практичного досвіду, отриманого в нашій країні й за кордоном.

 

Результати останніх фундаментальних і прикладних досліджень виявили важливу багатофункціональну роль фітогормонів (ауксинів, гіберелінів, цитокінінів, етилену, абсцизової кислоти) у життєдіяльності плодових рослин і плодів і їх вплив на продуктивність (закладання квіткових бруньок), стійкість насаджень до стрес-факторів, якість плодів та їхню лежкість (3, 4, 5, 7, 8). Важливу роль у цих процесах також відіграють регулятори росту й окремі агроприйоми (8, 13, 14).

 

У зв’язку із цим докладніше розглянемо роль фітогормонів, регуляторів росту й окремих агроприйомів у житті плодових рослин.

 

Фітогормони — це система регуляції життєвого циклу рослин — ріст, розвиток, плодоношення, реакція на стрес-фактори, спокій. За допомогою фітогормонів реалізується взаємозв’язок різних органів рослин (3–5).

 

У зв’язку із цим важливо забезпечити збалансованість гормональної системи, тому що її розбалансування порушує обмінні процеси, викликає негативні реакції рослин — сильний ріст пагонів, недостатнє закладання квіткових бруньок, періодичність плодоношення, передчасне пожовтіння, опадання листя, конкуренція за поглинання асимілятів і мінеральних речовин, зниження якості й лежкості плодів, їхнє передчасне дозрівання й опадання та ін.

 
 

  

Оптимальні умови закладання квіткових бруньок

 

Установлено, що для подолання періодичності плодоношення найважливішою умовою є забезпечення щорічного закладання квіткових бруньок.

 

Фізіологічний імпульс, пов’язаний з обміном речовин, відповідальний за трансформацію вегетативних бруньок у квіткові, відбувається через 4–6 тижнів після цвітіння й триває близько 3 тижнів (8).

 

У регулюванні утворення квіткових бруньок центральна роль належить гормональному середовищу в оточенні бруньок: низький рівень гіберелінів, ауксинів і підвищений рівень етилену (рис.1).

 
Рис. 1. Основні умови закладання (індукування) квіткових бруньок
 

 

Одним із доказів інгібіторного впливу гіберелінів й ауксинів на закладання квіткових бруньок є той факт, що їхній максимальний уміст в ексудатах плодів — через 4–6 тижнів після цвітіння, тобто в період трансформації вегетативних бруньок у квіткові (11, 13).

 

Для закладання квіткових бруньок та їхньої повноцінної диференціації не менш важливу роль має забезпечення всіх органів плодового дерева (квіти, плоди, листя, пагони, корінь) асимілятами. За недостатньої забезпеченості асимілятами й через конкуренцію за них зазначених споживачів ступінь закладання квіткових бруньок різко знижується (рис. 2).

 

 
Рис. 2. Основні споживачі (конкуренти) асимілятів, запасних речовин
 

Тому важливо забезпечити високий рівень фотосинтетичної діяльності листя.

 

З огляду на те, що основна частина ауксинів і гіберелінів, відповідальних за закладання квіткових бруньок, синтезуються в кінчиках пагонів, листя і насінні, ступінь ростових процесів і навантаження врожаєм мають вирішальне значення для закладання врожаю наступного року — стабілізації продуктивності та якості плодів (8, 9).

 

Багаторічними спостереженнями й дослідженнями переконливо підтверджено, що для запобігання періодичності плодоношення й підвищення якості плодів необхідно збалансувати ростові процеси й навантаження врожаєм, тобто досягти фізіологічної рівноваги.

 

Установлено, що надлишок плодів на дереві порушує гормональний баланс (високий вміст ауксинів і гіберелінів) та оптимальне постачання всіх органів рослин асимілятами, що в підсумку негативно впливає не тільки на закладання майбутнього врожаю, а й на якість плодів — калібр, біохімічний, мінеральний склад, анатомічну структуру, антиоксидантну активність, смак, аромат, лежкість плодів, стійкість до підшкірної плямистості, склоподібності, внутрішнього й зовнішнього побуріння, розкладання від водянистої серцевини й передчасного старіння. Крім того, за надлишку плодів на дереві значна їх частина за калібром й забарвленням не відповідає вимогам вищого і першого сорту.

 

У зв’язку із цим необхідно шляхом проріджування плодів вчасно забезпечити оптимальне навантаження врожаєм — 6–7 плодів на 1 см2 поперечного перерізу штамбу (8).

 

Низький і дуже низький урожай. Зазвичай це спостерігається на наступний рік після надмірного навантаження.

 

Через малу кількість плодів і насіннєвих зародків — основних джерел синтезу гіберелінів і ауксинів попереджається їх надлишок, а високий рівень забезпеченості асимілятами (через відсутність плодів) при збалансованому рості створюють прекрасні умови для закладання квіткових бруньок, і на майбутній рік варто знову очікувати надмірного врожаю.

 

У роки з низьким урожаєм плоди, як правило, мають високу сприйнятливість до підшкірної плямистості, внутрішнього побуріння, розкладання плодів із водянистою серцевиною, зовнішньому СО2-пошкодженню, плодовому опіку й ін. Це відбувається через незбалансований гормональний склад і конкуренцію за поживні й мінеральні речовини між плодами й сильнорослими пагонами. У цьому разі плоди містять низький рівень кальцію й антиоксидантів (1, 2, 4, 5).

 

Сильний ріст пагонів (кінчиків пагонів і листя) сприяє інтенсивнішому синтезу гіберелінів, ауксинів, цитокінінів, які інгібують закладання квіткових бруньок й активізують перенесення (притягування) поживних і мінеральних речовин до активних точок росту (листи, пагони) більшою мірою, ніж до плодів.

 

У результаті цього плоди недоодержують достатньої кількості поживних і мінеральних речовин, особливо кальцію, що негативно позначається на біохімічному, мінеральному складі, анатомічній структурі, якості й лежкості плодів. За сильного росту знижується освітленість, через що в недостатньому ступені розвивається забарвлення плодів і накопичення природних антиоксидантів. У цьому разі плоди більшою мірою уражаються підшкірною плямистістю, внутрішнім побурінням і розкладанням, зовнішнім СО2-пошкодженням, опіком, і цих хвороб не вдається уникнути навіть за використання прогресивних технологій зберігання. Тому важливо забезпечити збалансований ріст дерев комплексом біологічних й агротехнічних факторів і тим самим запобігти періодичності плодоношення й підвищити якість і лежкість плодів.

 

Оптимальний урожай (збалансований ріст дерев, своєчасне і якісне проріджування плодів) забезпечує гормональний і мінеральний баланс та оптимальний вмі ст і розподіл асимілятів у рослині, високе закладання і якісну диференціацію квіткових бруньок. Якісне виконання всіх агрозаходів дозволяє одержувати високоякісні й лежкі плоди (калібр, забарвлення, біохімічний і мінеральний склад), які стійкі до підшкірної плямистості, опіку, зовнішнього СО2-пошкодження, внутрішнього побуріння і розкладання.

 

Тому тільки збалансований ріст й оптимальне навантаження врожаєм забезпечують стійку продуктивність, щорічне закладання квіткових бруньок, високу якість плодів та їх лежкість.

 

Таким чином, щоб одержувати стабільні врожаї високої якості, необхідно на підставі сучасних знань з фізіології підбирати оптимальні сорто-підщепні комбінації, цілеспрямовано використовувати агрозаходи, що забезпечують збалансований ріст дерев, оптимальне навантаження врожаєм, високу якість плодів і їх лежкість (рис. 3).

 

Отже, для стабілізації плодоношення й підвищення якості й лежкості плодів передусім важливо забезпечити регулювання ростових процесів і оптимізувати навантаження врожаєм. Найбільша ефективність кінцевого результату досягається в насадженнях інтенсивного типу з різними конструкціями крони (Веретеноподібна, Шпіндельбуш, Бі-Баум, Колоноподібна).

  

Регулювання росту дерев

 

Спокійний (збалансований) ріст дерев є однією з головних умов запобігання періодичності — одержання стабільного врожаю й високої якості плодів. Установлено, що приріст річних пагонів не повинен перевищувати 25 см (11).

 

Існує кілька методів регулювання росту дерев.

 

1) Біологічні методи регулювання ростових процесів і механізми їхньої дії

 

Підщепа, сорт, сорто-підщепні комбінації.

 

Підщепа значно впливає на гормональний баланс, силу роту пагонів, продуктивність насаджень, якість плодів, стійкість рослин до бактеріального опіку яблуні та ін. захворювань, зимостійкість.

 

Тому в кожному регіоні доцільно випробувати підщепи, що забезпечують збалансованість ростових процесів. Біологічні методи керування ростовими процесами є найменш витратними.

  

Сорт 

 

В умовах ринкової економіки й дедалі гострішої конкуренції якість плодів є винятково важливим показником ефективності садівництва. Необхідно використати сорти, плоди яких максимальною мірою відповідають вимогам ринку.

 

Найважливішими показниками високоефективного сорту є: продуктивність, стійкість до хвороб, калібр плода, забарвлення, біохімічний склад, смак, стійкість до фізіологічних захворювань (опік, підшкірна плямистість, внутрішнє побуріння та ін.), низька періодичність плодоношення й помірний ріст.

 

Регулятори росту. У цей час найефективнішим для зниження ростових процесів є препарат Прогексадіон-Са (13, 14). Фізіологічні основи й ефективність використання препарату Регаліс® (прогексадіон кальцію 100 г/кг) з нормою витрати 1,25–2,5 кг/га, для регулювання ростових процесів підвищення закладання квіткових бруньок, стійкості насаджень і якості плодів:

 

• Інгібує біосинтез активних форм гіберелінів і стримує ріст пагонів

• Сприяє закладанню плодових бруньок

• Прискорює вступ у плодоношення

• Знижує ризик періодичності плодоношення

• Збільшує зав’язування плодів

• Знижує червневе опадання зав’язі

• Сповільнює старіння

• Знижує витрати на зимове й літнє обрізування

• Знижує витрати інсектицидів і фунгіцидів

• Поліпшує освітленість крони, циркуляцію повітря

• Збільшує розмір плодів і поліпшує їхнє забарвлення

• Підвищує біосинтез фенольних сполук, зокрема танінів, лігнінів, стильбенів

• Знижує ураження бактеріальним опіком, патогенними грибами (парша, борошниста роса) і бактеріями

• Підвищує стійкість до ураження попелицями, мідяницею, листоблішкою, кліщами

• Підвищує фізіологічну стійкість рослин до окисного стресу

• Підвищує лежкість плодів — стримує розвиток підшкірної плямистості, водянистої серцевини, розкладання, опік та інші хвороби.

 

2) Агротехнічні методи регулювання ростових процесів і механізми їхньої дії.

 

Формування й обрізування дерев. У перші 2-3 роки життя рослин шляхом формування й обрізування треба забезпечити необхідний об’єм крони і її конструкцію — для одержання врожаю на 2–3-й рік 15–20 т/га, а надалі 40–60 т/га. Фізіологічною основою проведення цих операцій є насамперед забезпечення гормонального балансу рослин шляхом керування й переведення обмінних процесів з вегетативного (ростового) на генеративний (закладання квіткових бруньок, їхню якісну диференціацію). Це дозволяє відновити й постійно підтримувати рівновагу між ростовими процесами й щорічним закладанням врожаю високої якості. Для цих цілей застосовують обламування трав’янистих пагонів, весняне, літнє, осіннє й зимове обрізування. Бажано зимове обрізування проводити в мінімальному обсязі. Крім того, кваліфіковане виконання цих операцій дозволить оптимізувати світловий, енергетичний, мінеральний й антиоксидантний баланси в рослинах, підвищити їхню стійкість до стрес-факторів, поліпшити якість і лежкість плодів.

 

За сильного росту пагонів застосовують підрізування корінь або штамбів. Механізм дії — обмеження надходження в рослину води й поживних речовин.

 

Формування дерев

 

Мета формування — перевести пагони в горизонтальні або близьке до горизонтального положення, зняти апікальне домінування й оптимізувати гормональний баланс та рівномірний розподіл поживних речовин, своєчасне закінчення ростових процесів.

 

Необхідно формувати короткі пагони, не довші за 25 см. На цих пагонах формуються плоди високої якості (11).

 

Види обрізування

 

Червневе обрізування призначене для коригування навантаження врожаєм шляхом видалення занадто навантажених, обвислих і старіючих плодових гілок.

 

Літнє обрізування проводиться для кращого освітлення крони, плодів шляхом видалення переважно довгих пагонів із незакритою кінцевою брунькою. Його проводять після масового закриття пагонів кінцевими бруньками (після зупинки росту). У цьому разі знижується конкуренція за кальцій між пагонами й плодами, поліпшується забарвлення плодів, підвищується синтез антиоксидантів і поліпшується лежкість плодів. Після проведення літнього обрізування скорочується об’єм обрізування в зимовий період.

 

Обрізування в серпні проводиться після масового закриття кінцевої бруньки на пагонах. За цього обрізування видаляють або вкорочують довгі пагони, які ростуть, й деревину, що утворює тінь, навіть якщо вона плодоносить. Це обрізування найефективніше заспокоює ростові процеси й різко знижує або навіть виключає зимове обрізування.

 

Обрізування після збирання врожаю: в цей період видаляються переважно гілки у верхній половині дерева, тому що видалення їх у зимовий період викликає сильний ріст. У першу чергу видаляються багаторічні зношені плодові гілки в напрямку ряду, а також ті, що розрослися за межі ряду. Доцільно видаляти й низькорозміщені скелетні гілки. Обрізування після збирання врожаю є дуже ефективним для ослаблення росту пагонів і поліпшення освітленості крони.

 

Основа гальмування росту — видалення асимілянтів і резерву перед їхнім переміщенням у штамб і корінь. Тому обрізування має проводитися перед настанням листопаду. На дуже сильнорослих ділянках саду доцільно додатково проводити підрізування коріння.

 

Переваги

 

Ефективне зниження ростових процесів, поліпшення освітленості, відносно низькі витрати, можливість використання персоналу, що був задіяний на збиранні.

 

Підрізування корінь. Механізм дії — обмеження надходження в рослину води й поживних речовин. Обрізування коріння викликає сильний стрес, тому воно проводиться в садах із сильним ростом і слабким закладанням квіткових бруньок.

 

Зазвичай його проводять у лютому, березні, щоб до періоду активного росту й цвітіння відбулася часткова генерація (відновлення) кореневої системи. Виконують підрізування з одного або двох боків залежно від комплексу факторів — особливостей сорту, сили росту, типу ґрунту, наявності краплинного зрошення та ін.

 

Іноді його проводять і в червні після червневого опадання плодів у садах з низькою врожайністю й сильним ростом. Кореневе обрізування буде ефективнішим, якщо використовувати регулятори росту (Регаліс®).

 

Надпилювання штамбів. Механізм дії — обмеження надходження в рослини води й поживних речовин. Зазвичай проводиться за тиждень до цвітіння або після цвітіння протягом 7–10 днів. Цей прийом трудомісткий і рідко застосовується у виробництві. Збалансований ріст і оптимальне навантаження врожаєм сприяє закладанню квіткових бруньок, зменшує осипання плодів у червні, зумовлює одержання якісного й лежкого врожаю через виключення сильної конкуренції за вуглеводи, амінокислоти, мінеральні речовини між плодами й вегетативною частиною дерев.

 

Регулювання врожайності

 

Основними завданнями регулювання врожаю є запобігання періодичності плодоношення й поліпшення якості плодів та їх лежкості.

 

Плодові насадження з рясним цвітінням необхідно вчасно і якісно проріджувати, щоб досягти, з одного боку, високої якості плодів, з іншого — створити умови для закладання квіткових бруньок і стабільного урожаю на наступний рік.

 

Для одержання якісних плодів і закладання квіткових бруньок урожаю наступного року необхідно забезпечити навантаження кожного дерева з розрахунку 6–7 плодів на 1 см2 поперечного перерізу штамба.

 

Існує кілька способів регулювання врожайності:

 

1) Ручне проріджування квіток: оптимальний строк видалення зайвих квіток, суцвіть — від червоних бруньок до стадії бутонів. Залежно від ступеня цвітіння видаляється від 1/2 до 3/4 квіток. Для біологічного садівництва це один з важливих прийомів регулювання врожайності.

 

Ручне проріджування плодів у першу чергу забезпечує поліпшення якості (зовнішнє, внутрішнє) і зниження періодичності плодоношення.

 

Ручне проріджування плодів підвищує калібр, підсилює забарвлення, поліпшує біохімічний, мінеральний склад, забезпечує добру лежкість, скорочує витрати на сортування. При ручному проріджуванні вдається забезпечити рівномірний розподіл плодів у кроні з розрахунком 1 плід на 25–30 листків.

 

За ручного проріджуванні в першу чергу видаляються плоди:

 

• ушкоджені хворобами (парша, борошниста роса, комахи), градом і вітром;

• погано обпилені, несиметричні дрібні, недорозвинені й затінені

• із сильно обвислих гілок

 

2) Хімічні способи проріджування:

 

Етефон, Етрел. Механізм дії — підвищення вмісту етилену в роздільній тканині плодоніжки плода, що сприяє активації утворення роздільної тканини й опаданню плодів. Крім того, етилен гальмує ріст рослин, що сприяє кращому забезпеченню асимілятами й закладанню квіткових бруньок та їх диференціації. Дозування й строки використання залежать від сортових особливостей, погодних умов, навантаження врожаєм.

 

Ауксини. Механізм дії остаточно не встановлений. За гіпотезою професора Бангерта, надлишок ауксинів викликає утворення етилену, який, з одного боку, активізує руйнування роздільного шару, а з іншого — гальмує ростові процеси й сприяє опаданню плодів поточного року й закладанню квіткових бруньок для врожаю майбутнього року.

 

У нашій країні застосовується Обстактин, Обстормон. Дозування, строки застосування залежать від навантаження врожаєм, погодних умов і сортових особливостей (яблуня).

 

Цитокініни. Механізм дії — гальмування експорту ауксину — індоліл-3-оцтової кислоти із плодів і пагонів, стимулювання біосинтезу етилену.

 

Тіосульфат амонію (АТС (Н8N2O3S2)). Механізм дії — зневоднення органів квітки (тичинки й маточки), які більше поглинають цю сполуку, ніж листя й пагони. Після застосування АТС також підвищується рівень етилену. Крім того, обробка листя АТС веде до тимчасового браку асимилятів у молодих плодах, квітках, що підсилює утворення роздільної тканини в плодоніжках плодів й їх опадання. Строки застосування — масове цвітіння.

 

Застосовують й інші сполуки, механізм їхньої дії й технологію використання можна знайти в спеціальній літературі.

 

3) Механічне проріджування: принцип дії — збивання пластиковими прутами квіток і суцвіть насамперед на периферії дерева. Інтенсивність проріджування визначається швидкістю руху, кількістю обертів шпинделя, кількістю пластикових прутів.

 

Час проведення — від зелених бруньок до стадії бутонів, пізніше проріджування призводить до пошкодження плодів. Для цього типу проріджування необхідно готувати насадження, створювати плодову стіну. Найкращою конструкцією крони для цього є Бі-Баум.

 

Проріджування плодів (забезпечення оптимального навантаження врожаєм) має проводитися в ранній термін (період цвітіння), але не пізніше за досягнення діаметра плодів понад 25 мм. У цьому разі за збалансованого росту дерев досягається гормональний баланс й оптимальне забезпечення асимілятами, мінеральними речовинами плодів, молодих пагонів і листя, процесів закладання квіткових бруньок й їх диференціації.

 

Зайві плоди необхідно видаляти навіть у пізній термін.

 

У разі забезпечення оптимального навантаження врожаєм на кожному дереві й збалансованого росту досягається ефективне зниження інгібуючої дії гормонів (гібереліни, ауксини) і рівномірне постачання всіх органів дерева поживними речовинами, а це забезпечує закладання квіткових бруньок та їх диференціацію.

 

Використання фітогормонів та регуляторів росту для підвищення продуктивності насаджень і якості плодів

 

Збільшення зав’язування плодів: обробка дерев у період цвітіння препаратом Регаліс®. Витрата препарату від 1,25 двічі (перший раз кінець цвітіння — початок росту пагонів і другий раз — початок другої хвилі росту пагонів, через 3–6 тижнів після першої обробки) до 2,5 кг/га в кінці цвітіння (довжина однорічних пагонів 2–5 см). Механізм дії — інгібується синтез етилену, знижуються ростові процеси, у результаті чого поліпшується забезпечення органів квітки й зав’язі поживними речовинами.

 

Обробка препаратом аміноетоксивінілгліцин у період масового цвітіння. Механізм дії — інгібування етилену.

 

Утримання зав’язі в період червневого опадання. Обробка зниженими концентраціями Обстактину. Механізм дії — підвищення вмісту ауксинів у роздільному шарі плодоніжки й інгібування етилену.

 

Зниження осипання плодів у передзбиральний період:

 

1) Обробка синтетичними ауксинами (Обстактин) у концентрації 300–400 мл/га за 12–15 днів до запланованого строку знімання. Механізм дії — підвищення ауксинів у роздільній тканині стримує процес її руйнування, ауксини є антагоністами етилену.

 

2) Обробка плодів інгібіторами етилену. Добрі результати досягаються на літніх сортах. Механізм дії — інгібування етилену в роздільному шарі.

 

 
Рис. 3. Комплекс факторів, що забезпечують стабільність плодоношення і високу якість плодів
 

Таким чином, забезпечення помірного росту й оптимального навантаження врожаєм садів шляхом використання комплексу біологічних й агротехнічних факторів запобігає періодичності плодоношення, підвищує якість плодів, стійкість до багатьох фізіологічних захворювань та їх лежкість (рис. 3).

 
Рис. 4. Фізіологічна модель запобігання періодичності, стабілізації продуктивності насаджень, їх стійкості до негативних факторів середовища, підвищення якості плодів у саду і її збереження під час зберігання та доведення до споживача
 

 

Для одержання високої якості плодів (калібр, забарвлення, біохімічний, мінеральний, антиоксидантний склад та ін.) і підвищення їх лежкості необхідно оптимізувати водний і світловий режими та режим живлення з урахуванням фази росту й розвитку вегетативних органів дерева й плодів (рис. 4).

 

Найважливіше значення має ефективна система захисту рослин і плодів від хвороб і шкідників.

 

Для захисту плодів від граду використовують градозахисні сітки, а від весняних заморозків встановлюються спеціальні розпилювачі води. Іноді використовуються генератори тепла або потужні пристрої для перемішування повітря. Високі витрати на виконання зазначеного комплексу заходів можуть окупитися тільки при одержанні щорічного врожаю високоякісних плодів не менш як 40–60 т/га. 

 
Рис. 5. Основні етапи і умови життя плодів и просування їх до споживача
 

Таким чином, рослини й плід — єдина жива система, тому тільки на основі сучасних знань в області фізіології й біохімії можна шляхом цілеспрямованого використання комплексу екологічних, біологічних, агротехнічних і технологічних факторів керувати продуктивністю і якістю плодів на різних етапах життя — виробництво, збирання, зберігання, товарна обробка, доведення до споживача (рис. 5).

 

Для цього потрібні не тільки фінансові й матеріальні ресурси, а й кваліфіковані кадри, що мають нові знання з фізіології й технології плодових рослин.

 

Використовуючи інтегровану систему догляду за плодовими насадженнями із продуктами компанії BASF, ви розкриєте потенціал саду. Це дасть можливість одержати максимальний урожай відмінної якості, конкурувати на ринку й діставати максимальний прибуток.

 

 

Володимир Вогудковський

д-р сільськогосподарських наук, академік РАСГН,

завідувач відділу післязбиральних технологій

ДНЗ ВНДІС ім. І. В. Мічуріна,

м. Мічурінськ, Росія 

журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2016 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».  

 

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи