Вирощувати креветку ваннамей можна навчитися і без залучення технолога
В Україні можна вирощувати креветку. Йдеться не про прісноводну креветку розенбергі, рекламу вирощування якої можна зустріти часто на просторах інтернету, а про інший вид, який потребує морської води: ваннамей, або тихоокеанську білоногу креветку.
Ваннамей ‒ безумовний світовий лідер і за обсягами вирощування, і за споживанням. У 2022 році цьому виду належало 45,2% світового ринку креветок, і ця частка постійно зростає. На хвилиночку: вартість усіх вирощених і проданих креветок у 2022 році ‒ майже $31 млрд. А до 2030 року очікують, що ринок зросте щонайменше на 60%.
Чому саме креветка ваннамей? По-перше, цей вид повністю одомашнений, у культурі з 1940-х років, має багато генетичних ліній, котрі вдосконалюються щодо резистентності до хвороб, швидкого росту, різних рівнів солоності води тощо. Генетичні й мультиплікаційні центри по всьому світу гарантують появу сучасних породних ліній, які демонструватимуть чудові результати.
Наприклад, мій партнер зараз у Норвегії запускає демонстраційне тестове господарство і лише за 82 дні вирощування на виході отримає креветку вагою 20-22 г. Для порівняння: креветка ваннамей, що продається в магазинах, важить 9-10 г. Лише 20 років тому для вирощування креветки вагою 20 г необхідно було мінімум 120 днів.
По-друге, ця креветка не є територіальною й агресивною до представників свого роду, тому може вирощуватися в щільних посадках. Так, я отримував і 7 кг/м3 за один цикл. За вирощування в декілька етапів у теплому приміщенні реально пройти 6 циклів на рік. Тобто з одного кубометра води можна отримати 42 кг якісної продукції. За використання чистого кисню й інших додаткових технологій щільність посадки можна суттєво збільшити.
По-третє, ваннамей швидко набирає товарну масу. За неповні 3 місяці (ясельний етап ‒ 4 тижні, в культурі ‒ 8 тижнів) можна отримати преміальний продукт, що по праву називатиметься королівською креветкою. До речі, в світовій класифікації вся креветка ваннамей вагою понад 18 г ‒ преміальна та має значно вищий цінник.
По-четверте, технологія вирощування цього виду дуже добре відпрацьована. Навіть без залучення технолога можна навчитися вирощувати креветку ваннамей.
Одна з найпоширеніших проблем для того щоб почати вирощування ваннамей ‒ наявність якісного посадкового матеріалу. До війни була можливість прямого імпорту, і це питання ще якось розвязувалося. Нині привезти посадковий матеріал майже нереально. Чи дуже ризиковано, бо, як відомо, наші митники ‒ непередбачувані, та не мають чіткої процедури імпорту. Тобто вона начебто є, але дотриматися всіх норм ‒ практично на межі недосяжного.
Сьогодні в Миколаївській області завершується будівництво інкубатора креветки ваннамей. Навіть попри війну, вдалося зберегти певне маточне стадо, і воно стане родоначальником цього бізнесу в Україні. Питання ввезення інших, продуктивніших ліній маточного поголів’я, стоїть, але, можливо, наш уряд створить якісь експериментальні умови для більш стабільного й безпечного імпорту. Потрібно почати працювати з тим, що є, а тоді вже шукати варіанти поліпшення генетики.
Щодо кормів. На щастя, в Україні є потужності для виробництва корму для креветок, а також можна купувати імпортні. Та варто пам’ятати, що якісна генетика потребує якісного корму, щоб розкрити свій потенціал. Так, мій партнер коли почав вирощувати нову лінію, що швидко росте, користувався технологічними картами годівлі попередніх ліній, і після кількох тижнів у культурі зрозумів, що поліпшена генетика не дає заявлених результатів. Тому вирішив збільшити добову норму корму, і результати не забарилися.