Спрогнозувати строк розгляду скарги у СОТ майже неможливо, - експерт

Процес вирішення торговельного спору в ОВС має два етапи: розгляд скарги експертною групою та розгляд скарги апеляційним органом. Регулюється процес Домовленістю про правила та процедури вирішення спорів (далі – Домовленість), що є додатком до Угоди про заснування СОТ.

Про це у своїй колонці для АgroТimes розповів адвокат, старший юрист «Юридичної консалтингової компанії «Де-Юре» Дмитро Оносовський.  

Фахівець нагадав, що згідно статті 4 Домовленостей, після звернення до ОВС розгляд скарги починається не одразу. Йому передує етап консультацій щодо «досудового» врегулювання спору. Консультації мають розпочатись не пізніше ніж через 30 днів з дня звернення і можуть тривати до 60 днів (формально). Але на практиці буває значно довше. Якщо протягом цих 60 днів сторони не дійдуть консенсусу, то сторона-ініціатор має право вимагати скликання групи експертів. А може і не вимагати й продовжувати консультації.

Наприклад у спорі Гватемала, Мексика, США та інші проти ЄС щодо заборони імпорту бананів період консультацій тривав з 1996 року по 2012 рік.

«Якщо обидві сторони до спливу 60-денного строку визнають, що досягнути консенсусу під час етапу консультацій не вдалося, то скликання групи експертів може бути здійснено раніше. Тобто скликання групи експертів до спливу цього 60-денного строку можливе лише у випадку офіційного визнання всіма сторонами безрезультатності консультацій. У випадку відсутності такої одностайності доведеться чекати спливу 60-го дня», – уточнив Дмитр Оносовський.

За його словами, після консультацій за заявою сторони-ініціатора може бути створена експертна група або т.зв. «панель арбітрів». Рішення про створення експертної групи за скаргою має бути прийнятим не пізніше ніж на другому засіданні ОВС після подання відповідного клопотання. Це означає, що вимога про створення групи експертів на першому засіданні може бути відхилена як по формальним підставам, так і у зв’язку із організаційними особливостями. А також просто через заперечення іншої сторони. Наприклад, саме так зробила росія у спорі з Україною щодо заборони українського транзиту до країн Середньої Азії та Кавказу у 2017 році.

Правник уточнив, що після прийняття такого рішення є 20 днів для формування складу експертів за згодою сторін. Але інша сторона, зловживаючи своїми процесуальними правами, може затягнути і цей строк. Згідно статті 11 Домовленостей група експертів повинна давати об’єктивну оцінку справі, що передається на її розгляд, зокрема об’єктивну оцінку фактів справи та можливості застосування положень відповідних охоплених угод та відповідності їм, а також робити такі інші висновки.

Протягом одного тижня група експертів має затвердити розклад роботи групи, де зазначаються строки розгляду конкретної справи та її окремих етапів, зокрема «дедлайн» для підготовки остаточного звіту, який передається членам ОВС для розгляду і затвердження. На практиці етап може зайняти від кількох місяців до кількох років.

«Остаточний звіт має бути розглянутий і затверджений на засіданні повного складу ОВС. Сторона спору може заявити про намір подати апеляцію до цього часу. За результатами розгляду остаточного звіту він може бути або затверджений, або шляхом консенсусу буде прийнято рішення його не затверджувати», – констатував Дмитро Оносовський.

Юрист підкреслив, що строк розгляду справи Апеляційним органом, як правило, не повинен перевищувати 60 днів з дня коли сторона спору офіційно заявила намір подати апеляцію, до дня, коли Апеляційний орган розповсюдить свій звіт серед членів ОВС. Але у жодному випадку строк розгляду Апеляційним органом не повинен перевищувати 90 днів. Теоретично.

Строк розгляду скарги починаючи з дати затвердження складу групи експертів і до затвердження остаточного звіту, не повинен, як правило, перевищувати шість місяців, а у виключних випадках – не більше дев’яти місяців. А у випадку подання апеляції – загалом не більше 15 місяців. Однак на практиці ці строки не дотримуються.

Наприклад, взаємні скарги США та ЄС щодо торгівлі великими судами для цивільної авіації (компаній Boeing та Airbus) розглядались з середини 90-х і аж до 2018 року.

«Таким чином, не дивлячись на формальне закріплення строків розгляду скарг та їх окремих етапів, все ще залишається багато місця для недобросовісного «маневру» для затягування строків вирішення спору. Тому на практиці спрогнозувати строк розгляду скарги на протиправні односторонні дії держави-члена СОТ, починаючи від її подачі і до її затвердження членами Генеральної ради СОТ, майже неможливо», – підсумував Дмитро Оносовський.

Раніше Україна подала позов до СОТ проти трьох країн Східної Європи.