Техніка

Жатки для збирання бобових

Жатки для збирання бобових

Збирання бобових культур й особливо сої часто супроводжується значними втратами. Для їх зменшення застосовують певні пристрої й агрегати.

 

Гнучкі жатки

 

Жатки з гнучким різальним апаратом (фото 1) уже завоювали прихильність аграріїв, які вирощують сою та горох. Низьке розташування бобів, а також вилягання культур змушують налаштовувати жатки на мінімальну висоту зрізу. Однак звичайна жатка із жорстким брусом навіть за ширини захвату 5–6 м може ефективно працювати тільки за умов ідеально рівного поля. Якщо мікрорельєф хоча б трохи нерівний, починаються проблеми. Низько розташовані боби залишаються під жаткою, а коли оператор намагається зменшити висоту зрізання, замість сої до похилої камери потрапляє ґрунт, який жатка зрізує на горбках.

 

Гнучкий різальний апарат може ефективно копіювати мікрорельєф, причому залежно від виробника й моделі перепад висоти по ширині захвату жатки може сягати 100–200 мм. Є й «гнучкіші» моделі, але практика показує, що цього цілком достатньо. Однак слід розуміти, що жатки з гнучким різальним апаратом коштують дорожче, вони важчі, їх обслуговування та ремонт також коштують більше. Під час збирання зернових культур різальний брус можна заблокувати й зробити жорстким. Це певною мірою зменшує спрацювання рухомих елементів і енерговитрати.

 

Фото 1. Жатка з гнучким різальним апаратом.                       Фото 2. Приставка Biso Flex

Приставки

 

Господарства, у яких бобовим культурам відведено незначний відсоток або ж ці культури почали з’являтись у сівозміні вже після формування машинного парку, можуть не купувати окремо флекс-жатки, а скористатися приставками для збирання бобових культур. Така приставка значно дешевша, має гнучкий різальний апарат і може цілком замінити флекс-жатку. Зазвичай діапазон вертикального переміщення ножів у таких приставок незначний (до 100 мм — у Biso Flex та 75 мм — у Flex Ettaro, фото 2, 3), оскільки ширина приставки невелика, і це обмежує розміри важелів й інших деталей. Наприклад, приставка Biso Flex рухається на башмаках, які розташовані на ресорах. Усе це потрібно вмістити в незначний простір, інакше приставка стане схожою на ріпаковий стіл.

 

Фото 3. Приставка Flex Ettaro

Приставки роблять універсальними, щоб їх можна було встановлювати на жатки практично будь-яких виробників. Кріпляться вони за допомогою кронштейнів і бічних замків — демонтаж штатного різального апарату непотрібний. Залежно від ширини захвату маса приставки може коливатися в межах 400–900 кг.

 

Шнек чи стрічка?

 

Це питання також турбує аграріїв, які працюють із соєю. Жатка зі шнеком легша й простіша, коштує менше, працює довше. Проте втрати від роботи шнека також є, і потрібно визначити які. Вони залежать від густоти рослин у полі, їхньої стиглості й вологості, швидкості руху комбайна, швидкості обертання мотовила та самого шнека. Тому питання, як серед інших втрат виділити саме втрати від шнека, є досить складним.

 

Фото 4. Жатка зі стрічковим транспортером

Практики радять вирахувати відсоток втрат за жаткою й комбайном після всіх налаштувань, і якщо, наприклад, за жаткою залишається надто багато голого насіння, зробити аварійну (різку) зупинку. Це дасть змогу порахувати кількість насіння, що осипається перед самою жаткою й викидається відцентровою силою від обертання шнека. Потім порівняти з кількістю насіння, що осипалося під дією природних чинників, і визначити, чи є ці втрати критичними. Простіший варіант — запросити на тест-драйв комбайн зі стрічковою жаткою й порівняти втрати за різними жатками на одному полі (фото 4).

 

Повітряна підтримка

 

Для протидії втратам у районі різального апарата було створено кілька модифікацій пристрою, який за допомогою потоку повітря не дає насінню висипатися за межі жатки. Це може бути окрема труба великого діаметра, що встановлюється перед мотовилом. Від цієї труби вниз і під кутом у бік жатки відходить кілька десятків тонких трубок, через які подається стисле повітря. Тобто під час роботи комбайна йому назустріч у приземному шарі рухається досить сильний повітряний потік, який підхоплює насіння, що осипається, і закидає його в жатку. Таке обладнання випускає канадська компанія TEMP Farm Equipment Ltd (модель AWS Airbar, фото 5) й американська Crary Industries (модель Crary Wind System).

 

Фото 5. Система повітряної підтримки AWS Airbar (а) та її насос (б)

Живляться пристрої відцентровим насосом, що приводиться в дію пасовою або карданною передачею. За словами виробників, їхні пристрої дають змогу виконувати збирання сої, гороху й інших низькорослих бобових культур на більшій швидкості з мінімальними втратами й навіть не використовувати для цього жатку з гнучким різальним апаратом. Швидкість повітряного потоку регулюється заслінкою з електроприводом. Наприклад, у спекотних умовах, коли ґрунт і культура надто сухі, надмірний потік повітря може видувати насіння за межі жатки. Економічна ефективність системи повітряної підтримки така: під час збирання високорослих сортів сої за нормальної вологості втрати зменшуються на 60 кг/га. Коли ж рослини невисокі та сухі, фермер втрачає на 250–300 кг/га менше. За ціни сої 10 000 грн/т додаткове устаткування зберігає від 600 до 3000 грн/га і може окупитися протягом першого сезону експлуатації.

 

Компанія Crary Industries випустила аналогічний пристрій повітряної підтримки, який вмонтовано в мотовило. Магістральна труба розташована біля центральної вісі мотовила і є нерухомою, а трубки, по яких повітряний потік спрямовується на жатку, розташовані в межах корпусу мотовила таким чином, щоб не перешкоджати його обертанню. Пристрій називається Air Reel (фото 6) і крім стандартних переваг окремого пристрою Crary Wind System може похвалитися меншою кількістю контактів із рослинами.

 

Особливості налаштування жатки

 

Оскільки жатка створює близько 80% втрат під час збирання сої, головну увагу слід приділити саме цьому агрегату. Абсолютно немає значення, чи то шнекова жатка, чи стрічкова — розпочинати завжди потрібно з різального апарата (фото 7). Ножі мають бути гострими, зазори між лезами та пальцями — мінімальними. Тільки в такому разі всі рослини будуть зрізатись ефективно незалежно від їхньої вологості. Водночас захист від каміння, а також усі вузли, що спрацьовуються, мають бути «як із заводу». Будь-які деформації елементів різального апарата не допускаються, бо це призводить до появи вібрації, що, у свою чергу, стає причиною осипання насіння.

 

Ножі повинні рухатися паралельно до землі або ж з невеликим нахилом унизу (від 1° до 3°). Цей кут на старих жатках регулюється механічним приводом, що розташований знизу на задній частині жатки. В сучасніших машинах кут нахилу різального апарата змінюється шляхом нахилу всієї жатки. Слід пам’ятати, що надто великий кут нахилу може стати причиною потрапляння ґрунту й каміння в жатку. І, навпаки, недостатній кут призводить до збільшення висоти зрізання та пов’язаних із цим втрат: низько розташовані боби залишаються під жаткою, а також деякі вологі рослини можуть залишитися незрізаними.

 

Різальний апарат слід перевірити на рівність — деформації можуть призводити до швидкого спрацювання ножів і неточної роботи системи автоматичної підтримки висоти зрізу. Якщо підняти жатку на висоту 12–15 см від землі й подивитися на різальний апарат збоку, то можна побачити, що не всі ножі розташовані на одній лінії. Це означає, що деякі опори або кронштейни можуть бути деформованими. Для флекс-жаток така діагностика є доволі складною, бо мінімальні деформації несних компонентів за рахунок плеча «перетворюються» на доволі значні вигини різального апарата. Наприклад, 6-міліметровий вигин опорної рамки спричиняє деформацію різального апарата у 30 мм.

 

Фото 6. Мотовило із системою повітряної підтримки Air Reel Фото 7. Пошкоджені та затуплені ножі потрібно замінити на нові

Доволі часто в старих жатках земля та рослинні рештки, що залишаються в несних елементах різального апарата з минулого сезону, можуть перешкоджати копіюванню мікрорельєфу. Тому потрібно періодично чистити жатку стисненим повітрям. У новіших жатках застосовують гідравлічну систему регулювання притискного зусилля. Для умов вологого чи слабкого ґрунту оператор може зменшити вагу, що передається на ґрунт через опорні елементи жатки. Таким чином зменшується ймовірність потрапляння ґрунту в жатку, але й копіювання поверхні також погіршується. Тверді ґрунти мають кращу тримальну здатність, і жатку можна притискати до землі сильніше. Різальний апарат краще повторює рельєф і втрати зменшуються.

 

Після налаштування жатки можна переходити до оптимізації роботи молотарки та системи сепарації. Однак завжди слід знаходити час для перевірки втрат як за жаткою, так і за комбайном — тільки це покаже, який відсоток насіння реально залишається в полі.

 

Короткі поради щодо ефективного збирання бобових

 

1. Застосовуйте жатку з гнучким різальним апаратом й автоматичним регулятором висоти.

 

2. Зменшуйте швидкість руху комбайна на 1–2 км/год в місцях, де збільшується ймовірність втрат (нерівний мікрорельєф, перешкоди тощо).

 

3. Тримайте ножі якомога нижче під час збирання низькорослих сортів та в сухих умовах. Також це актуально для низької густоти рослин, а також за низького розташування першого бобу.

 

4. Короткі рослини потребують меншої відстані між мотовилом, різальним апаратом і шнеком (або стрічкою), щоб стебла швидше потрапляли в похилу камеру.

 

5. Перевіряйте, чи всі стебла скошує жатка. Якщо ні, потрібно шукати тупі леза, перевіряти кут нахилу різального апарата й інші параметри. Також причиною може бути надто велика швидкість руху комбайна — її потрібно знизити.

 

6. Швидкість обертання мотовила має відповідати стану сої й у нормальних умовах бути на 25% вищою за швидкість руху комбайна. Інакше рослини не будуть нахилятися в бік жатки й ефективність роботи мотовила може впасти до нуля, і навіть до від’ємних значень — коли зайві коливання рослин будуть спричиняти додаткові втрати.

 

7. Вчасно змащуйте всі підшипникові вузли й перевіряйте стан і натяг пасових передач. Додаткові вібрації жатки можуть стати причиною осипання насіння.

 

 

Володимир Огійчук

журнал “The Ukrainian Farmer”, cічень 2019 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ