|
| Олексій Співак |
«Тільки якісне інкубаційне яйце може давати якісне, високопродуктивне поголів’я бройлерів», — уважає головний лікар ветеринарної медицини ТзОВ «Агідель» Олексій Співак.
Господарство «Агідель» — одне з підрозділів вертикально інтегрованої агропромислової групи «Пан Курчак», господарська діяльність якого полягає в інкубації яєць із подальшим отриманням добового молодняку. Річне закладання інкубаційних яєць у середньому становить 32 млн штук, із яких частину постачають на підприємства агрохолдингу, а другу реалізують на спеціалізовані підприємства у 12 областей по всій Україні. Вирощують батьківське поголів’я у трьох районах Волинської області. Молодняк птиці завозять з-за кордону, а саме РОС-308 — з Угорщини, КОББ-500 — із Німеччини, й утримують до 60 тижнів.
Про досвід роботи, профілактику інфекційних захворювань батьківського поголів’я, інноваційні підходи до методів вакцинації, а також про відмінність дезінфекції батьківських стад від такої у товарних стад розповів журналу «Наше Птахівництво» головний лікар ветеринарної медицини ТзОВ «Агідель» Олексій Співак.
– Пане Олексію, за якими параметрами відбираєте інкубаційні яйця для подальшої інкубації?
– Спочатку на підприємстві сортуємо інкубаційні яйця: вибраковуємо брудні, з насічкою, дрібні та, навпаки, великі, з двома жовтками, з пошкодженою шкаралупою, сильно деформовані тощо. Інкубаційні яйця зберігаються в спеціально обладнаних яйцескладах за температури 16–17 °С і відносній вологості повітря 75%.
Обов’язково відправляємо в державну лабораторію ветеринарної медицини зразки інкубаційних яєць на проведення лабораторних показників згідно з чинним ДСТУ та показниками відповідного кросу. Досліджуємо на щільність білка, насичення жовтка каротиноїдами, товщину шкаралупи тощо.
Наприклад, якщо в інкубаційному яйці каротиноїдів буде менше від норми, то волога з яйця випаровуватиметься інтенсивніше через те, що основною їх функцією є підтримка водного балансу. Відомо, що вода — це один із важливих чинників, що впливають на ембріональний розвиток із подальшим отриманням здорового молодняку. Ми контролюємо ці та інші параметри під час інкубаційного процесу, бо головне для нас — якість нашої продукції.
– Ви завозите молодняк з-за кордону. Чи надають вам технічний супровід постачальники кросу?
– Хочу сказати, що перед тим як транспортувати птицю на наше підприємство, часто трапляється, що я виїжджаю до постачальника, щоб подивитись, як проходять виробничі процеси на підприємстві, а саме: годівля, утримання, клінічний стан поголів’я, виводимість тощо.
Постачальник рекомендує нам свою технологічну схему щодо вирощування та годівлі птиці. Звичайно, цю інформацію ми враховуємо й спільними зусиллями розробляємо свою схему на кожну партію.
– Розкажіть, як контролюєте вірусні захворювання батьківського поголів’я.
– Перед початком вакцинопрофілактики спочатку робимо серологічні дослідження крові курчат, де визна чаємо титри антитіл материнського імунітету на інфекційні захворювання, і тільки після отримання результатів складаємо план вакцинації, тобто «на сліпу» ми не працюємо.
Коли реалізуємо добовий молодняк, ми із замовником, який знає конкретно епізоотичну ситуацію свого району, обговорюємо й робимо ті вакцини, що забезпечать належний рівень антитіл у курчат до збудників інфекційних хвороб. Іншими словами, вибір вакцини цілком залежить від вірусного тиску та польового штаму, що циркулює в господарстві замовника.
– Якими методами робите вакцинації?
– Практично вся вакцинація добового молодняку робиться ін’єкційним методом на спеціальному устаткуванні, де у вакцину додається барвник, за допомогою якого можна подивитися під шкірою наявність уведеної вакцини. Вакцинатор оснащено лічильником кількості провакцинованих курчат, і за годину на такому автоматичному устаткуванні ми можемо провакцинувати до 2500 голів.
На сьогодні наше господарство планує варіант проведення вакцинації ще в інкубаторі методом in ovo, тобто на 19 добу інкубації, коли перекладають інкубаційні яйця у вивідні шафи, робиться вакцинація таким методом в ембріон. Спочатку проколюється спеціальною голкою отвір у шкаралупі з тупого кінця яйця під кутом 45 градусів, потім голкою для ін’єкцій уводиться вакцина під оболонку хоріоналлантоїсу. Після введення голки очищують і дезінфікують у розчині хлору. Зазначу, що перед початком вакцинації обладнання для in ovo автоматично визначає всі яйця із живими ембріонами, що дуже важливо для такого способу вакцинації, бо мертве або заражене яйце може розповсюдити зараження через обладнання.
Переваг цього методу вакцинації багато: він забезпечує високий рівень імунного захисту від зараження польовими штамами; знижує ступінь збитків під час вакцинації; унеможливлює контакт людини з курчатами, який неминучий за вакцинації іншими методами; заощаджує час на обробку курчат і доставку до пташника, що надалі дасть вищі виробничо-економічні показники у вирощуванні птиці підприємству.
– У чому відмінності проведення дезінфекції батьківського поголів’я, якщо порівнювати з промисловим?
– Коли вирощуєш батьківське стадо, треба дуже ретельно стежити за якістю дезінфекції. Різниця в тому, що фінальний гібрид бройлерів вирощується 40–42 доби, після того, як його відправили на забій, проводиться дезінфекція, але ж батьківське поголів’я утримується аж 60 тижнів, і ретельна дезінфекція та санітарний розрив перед посадкою триває довше. Система порожньо-зайнято має працювати дуже чітко.
Після того, як вивезли птицю, ми механічно очищуємо пташник, спочатку промиваємо холодною водою, а потім гарячою, щоб вимити жир, залишки комбікормів тощо. Після чого вже обробляємо приміщення й обладнання спеціальними мийними засобами відповідно до інструкцій з їх використання. Наприкінці дезінфекції ополіскуємо (змиваємо водою) і двічі випалюємо спеціальними пальниками для максимального видалення патогенних бактерій і гельмінтів, особливо збудників кокцидіозу. Після випалення дезінфікуємо стіни, підлогу, обладнання дезінфекційними засобами за допомогою гармат холодного туману й закриваємо пташник на тиждень.
– Як перевіряєте якість дезінфекції?
– Обов’язково здаємо змиви з різних частин пташника в кілька лабораторій ветмедицини для моніторингу показників проведеної дезінфекції. Залежно від результатів лабораторних досліджень ми вже бачимо якість її проведення та ефективність застосування дезінфекційних засобів.
– Чи робите дезінфекцію в присутності птиці?
– Ні, не робимо, бо не бачимо доцільності цього методу. Скажімо так, дезінфекція в присутності птиці потрібна, по-перше, тоді, коли є вірусні захворювання, по-друге, якщо птиця утримується на неякісному підстилковому матеріалі, який, у свою чергу, може спровокувати бактеріальні й інвазійні захворювання (кокцидіоз, мікоплазмоз, пастерельоз тощо), по-третє, коли є невідповідність зоогігієнічних показників (температура, вологість, наявність шкідливих сполук) згідно з віком птиці. Тобто за таких чинників знижується резистентність організму і птиця починає хворіти.
– На чому намагаєтеся заощаджувати в процесі вирощування птиці в умовах суттєвого подорожчання?
– Щодо заощадження на нашому підприємстві можу сказати, що суттєвий спосіб розв’язання цієї проблеми — це застосування на своєму виробництві альтернативної енергетики, а саме енергоощадних котлів, які працюють на відновлювальних ресурсах (соломі та деревині). Для опалення приміщень ТзОВ «Агідель» газ не використовує, і це є велика економія для нашого підприємства.
Також з метою економії ми утеплили всі приміщення підприємства, що дозволяє довго зберігати тепло, і всі лампи замінили на світлодіодні, що зменшило витрати на електроенергію в рази.
Звичайно, ми не можемо заощаджувати на сировині для комбікормів і на вакцинопрофілактиці, тому що від цього залежить отримання якісного молодняку, а якість — це наш пріоритет у роботі.
– Розкажіть про плани підприємства на майбутнє. Що нового впроваджуватимете найближчим часом?
– Сьогодні триває будівництво майданчиків для вирощування батьківського поголів’я, бо збільшуються потреби як у підприємств агрохолдингу, так і в замовників.
Паралельно модернізуємо інкубаційні шафи та вивідні машини з 50%-ю заміною старого обладнання на сучасне, з автоматичним контролем не лише температурно-вологісних режимів, а ще й із визначенням температури всередині ембріона, випаровування вологи в яйці тощо. Тобто є перспективи розвитку нашої агропромислової групи.
Є плани з упровадження автоматизації технологічних інкубаційних процесів, таких як сортування й перекладання яйця, сортування та вакцинації курчат на новотехнологічних лініях, що забезпечує високу якість добового молодняку бройлера ТзОВ «Агідель».
Наталія Жейнова
журнал “Наше Птахівництво”, листопад 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
