Тваринництво

Бути в тренді

Бути в тренді

«Секрет успішного підприємства — це люди, які виконують професійно та з душею всі поставлені задачі», — вважає директор Ізюмського комбінату хлібопродуктів Вісхан Ісламов.  

 

Вісхан Ісламов

У мальовничій місцевості села Капітолівка, що на Харківщині, розташовано Ізюмський комбінат хлібопродуктів, який уже 30 років успішно працює на українському комбікормовому ринку. Люди, які перший раз приїжджають на завод, кажуть, що тут, як у санаторії, — багато квітів, зелені, лавочок для відпочинку, працівники підприємства дуже доброзичливі, привітно посміхаються. 

 

Це підприємство — одне з небагатьох у галузі кормовиробництва, що залишилось у державній власності. Сьогодні воно є філіалом Державної продовольчо-зернової корпорації України. Підприємство у 2015 році першим в Україні отримало міжнародний сертифікат GMP+, а процес аудиту системи менеджменту на відповідність показав, що воно відповідає європейському рівню починаючи від контролю вхідної сировини й закінчуючи випуском готової продукції, і цього року вже успішно пройшли переатестацію. Також завод сертифіковано за системою керування якістю відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001. 

 

Про погляди на кадрову політику, ситуацію на ринку кормів і майбутнє цієї галузі розповів директор філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Ізюмського комбінату хлібопродуктів, депутат обласної ради Вісхан Ісламов. 

 

– Вісхане Алавдієвичу, розкажіть, як змінилася робота вашого підприємства за останні кілька років? Чи вплинула на його роботу ситуація, що склалась на Сході України? 

 

– На роботу заводу, звичайно, дуже негативно вплинула ситуація, що відбувається на Сході України, бо ми в 40 кілометрах від Донецької області. Ще до 2014 року завод забезпечував комбікормами багато сільськогосподарських підприємств цього регіону, це було всім вигідно як у логістиці, так і в питаннях ціна-якість. Сьогодні основним нашим клієнтом є бройлерна птахофабрика «Курганський бройлер», що вирощує понад мільйон птиці, також серед наших покупців — багато фермерських господарств, для яких ми виробляємо фасовану продукцію від кілограма й більше. 

 

– Розкажіть про кадрову політику вашого підприємства. 

 

– Трудовий колектив у нас стабільний, але з часом спеціалісти через досягнення відповідного віку виходять на пенсію, тому ми закріпляємо за таким спеціалістом випускника інституту або молодого спеціаліста, який за 2–3 роки навчається та вже готовий приступати до своїх обов’язків. Нещодавно зі співробітниками підбили підсумки по кадрах: на підприємстві приблизно 30 осіб працюють ще з 1987 року. 

 

Як член наглядової ради Одеської державної академії я пропоную своїм студентам приїжджати до нас на виробничу практику з наступним працевлаштуванням, але, на жаль, молоді спеціалісти не бажають їхати в область, а намагаються залишитися в місті. В Харкові є багато сільськогосподарських інститутів, де студенти отримують базові знання, а вже практичні навички вони отримають у нас на заводі. Беремо на стажування кількох спеціалістів і через деякий час бачимо, в кого з них є бажання працювати, а в кого немає. 

 

Наші робітники постійно проходять навчання на курсах підвищення кваліфікації у вищих навчальних закладах, беруть участь у конференціях, семінарах, форумах. На заводі теж проводимо тренінги, семінари щодо обміну досвідом із колегами з інших країн. 

 

– Як часто ви виводите на ринок нові позиції й змінюєте асортимент продукції? 

 

– Наше підприємство — одне з небагатьох, яке не має свого птахогосподарства або тваринного комплексу, тому нам постійно потрібно вести маркетингову діяльність, шукати нові ринки збуту. 

 

Цього року ми розробили близько 800 нових рецептів комбікорму (70–80 рецептів на місяць) в основному для дрібних господарств, що втричі більше проти минулого року. Також розширили лінійку комбікормів у малому фасуванні від преміум-класу до стандартних. Навіть почали робити комбікорм для равликів, бо це сьогодні модний напрям для ресторанів. 

 

Іншими словами, намагаємося відчувати ринок, щоб пропонувати свою продукцію та крокувати в ногу з часом. 

 

– Чи доводилося вам наражатися на проблему фальсифікації вашої продукції? Яким чином ви боретеся із цією проблемою? 

 

– Фальсифікація на ринку, звичайно, існує. Ми вже багато років працюємо у цій галузі й зарекомендували себе з позитивного боку, тому часто трапляється, що під нашою маркою шахраї продають свій товар. Іноді люди приходять до нас на завод із фальсифікованим комбікормом і кажуть, що він недоброякісний і негативно впливає на продуктивні показники тварин. У таких випадках ми відразу здаємо такий комбікорм у лабораторію на визначення основних якісних показників. Хоча навіть за зовнішнім виглядом можна зрозуміти, що це підробка і його склад не відповідає ні віку птиці, ні нашій рецептурі. 

 

Споживачів намагаємося інформувати, де купляти наш комбікорм: або у фірмовому магазині, або через мережу дистрибуторів. Також ми додатково зробили для споживачів дуже зручну схему продажу: щотижня згідно із затвердженим графіком виїжджає наша машина з продукцією в райони Харківської області, де і можна придбати корми. По-перше, це стовідсоткова гарантія якості продукту, по-друге, дуже зручно споживачеві купувати її на місці, і по-третє, так дешевше, бо не треба переплачувати за доставку. 

 

– Ви намагаєтесь якось здешевлювати вашу продукцію? На чому заощаджуєте? 

 

– Звичайно, заощаджувати намагаємося постійно, шукаємо щось альтернативне, бо економія — це один зі складників прибутковості підприємства. Наприклад, завод давно вже перейшов на світлодіодне освітлення й на освітлення з датчиком руху. 

 

Ще з 2010 року наше підприємство перейшло на альтернативний спосіб опалення лузгою соняшнику, що в рази дешевше, ніж опалювати газом. Якщо раніше ми на газ витрачали 10–11 тис. гривень на місяць, то тепер тільки — 3 тис. Лузгу закуповуємо, коли ціна найнижча (жовтеньлистопад), і зберігаємо її на нашому елеваторі. За рік на підприємстві використовуємо десь 1000 т лузги. 

 

Сировину для виготовлення комбікормів купуємо в радіусі 100–120 км, щоб не витрачати зайві кошти на логістику, бо і комбікорми продаємо на такій самій відстані. 

 

– Чи є коливання попиту та ціни на продукцію вашого підприємства? 

 

– Так, наприклад, із березня по липень ми виробляємо комбікормів більше, ніж в осінньо-зимовий періоди. Це пов’язано з тим, що в домогосподарствах населення починається процес інкубації з подальшим вирощуванням птиці. 

 

У нас практично все прив’язане до курсу валют, крім оплати праці. Зерно, премікси, компоненти комбікорму — все перераховуємо на гривні, всі так працюють. Щомісяця доводиться формувати новий прайс у бік збільшення. Це пов’язано зі зростанням ціни на сировину. Наприклад, якщо минулого року ціна на зерно була 3800 грн за тонну, то сьогодні вже 5500–6000 грн, і її непросто знайти. В нашому районі є пшениця 3-го класу, а фуражної немає. 

 

– Чи маєте дотаційні програми як для державного підприємства? 

 

– Як мені відомо, дотаційних програм щодо розвитку комбікормової галузі на сьогодні немає. Я вам скажу відверто як керівник підприємства: ми розраховуємо тільки на свої кошти, які заробили. Ніколи не брали кредити, робили реконструкцію, ремонт тощо тільки за кошти заводу. Паралельно сплачуємо всі податки в бюджет, підтримуємо школи й дитячі садки, районну футбольну команду, а найголовніше — працівники нашого заводу отримують високу заробітну плату. 

 

– Як надалі плануєте розвивати підприємство?

 

 – Наш завод сертифіковано за всіма міжнародними вимогами якості та безпечності, тому намагатимемося налаштувати експорт продукції. Паралельно й далі створюватимемо та випускатимемо нові рецепти комбікормів для малих і середніх підприємств. 

 

Звичайно, хотілося б, щоб ситуація на Сході Україні, яка дуже негативно позначилася на нашій роботі, вирішилася, і ми працювали б, як і раніше. 

 

 

Наталія Жейнова

журнал “Наше Птахівництво”, листопад 2018 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
6
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ