Традиційно в лютому ТОВ «Грін Тім» проводить на базі свого логістичного комплексу масштабний семінар для учасників овочевого ринку. В попередні роки підприємство пояснювало принцип вибору асортименту вирощуваних культур, наголошувало на популяризації ідеї вирощування овочів тривалого зберігання та вмінні вибудовувати продажі впродовж осінньо-весняного періоду, а не в момент збору. Цьогоріч в компанії розповіли про інноваційні антистресові технології, озонове середовище, успішний досвід експорту вітчизняних овочів й інші позитивні зміни на ринку.
 |
Перше, що вразило на заході, упевненість у власних силах його організаторів.
Усім відомо, що підприємству, яке взяло кредит на будівництво одного з найпотужніших овочесховищ у Європі, не пощастило зі старту реалізувати свою мету — скуповувати херсонські овочі й реалізовувати їх, наприклад, в Росію. Несподівано власники ТОВ «Грін Тім» опинилися в атмосфері тотальної недовіри місцевих виробників, які були неготовими працювати за загальносвітовими правилами.
Недоброзичливці активно пліткували, що підприємству не пощастить розрахуватися з кредиторами й взагалі вийти колись «в нуль». Проте в сезоні-2014/15 «Грін Тім» зробив ривок уперед і вийшов з українською продукцією на європейський ринок. Точніше «просочився», адже цьому крокові передувала філігранна робота з вираховування «овочевих вікон», у які голландські, іспанські та македонські овочівники не встигали постачати свою продукцію, зокрема в Польщу. Каховський логіст обігнав їх і вміло зіграв на різниці вартості української ручної праці. Експортована українська чищена цибуля виявилася більш конкурентоздатною, ніж європейська, свідченням чого стали продажі її у 2015/16 у Великобританію. Другий сезон поспіль ТОВ «Грін Тім» поповнює держбюджет кількома мільйонами заробленої на експорті українських овочів валюти.
Другою несподіванкою стало поважне ставлення компанії до фермерів, які виявилися неготовими до налагодження співпраці з логістичним монстром. За інформацією операторів ринку, в південному регіоні нині будується близько десятка овочесховищ. Здебільшого це посилення наявних в господарствах сховищ шляхом конвертації зароблених за сезон грошей. Переконаним «одноосібникам» відкрито запропоновано співпрацю у вигляді безкоштовних консультацій, зокрема агрономічних, щодо особливостей поводження з продукцією під час зберігання, а також обміну досвідом із питань фасування та реалізації.
По-третє, логічним продовженням політики компанії стали доповіді, які фахівці підприємства виголосили на семінарі. Головний агроном дочірнього підприємства «Дніпровська Перлина» Віктор Руденко розповів про результати антистресової програми, яка була застосована ним після зливових дощів на виробничій ділянці, що, на думку місцевих агрономів, узагалі непридатна для овочівництва.
Директор з якості ТОВ «Грін Тім» Оксана Бондаренко докладно зупинилася на основних хворобах овочів і системних заходах, які застосовуються для постійного контролю за станом овочів під час зберігання. Вона ж розповіла, як контролюють упродовж вегетаційного сезону стан овочів, які згодом закладають на зберігання у сховище.
Аудитор компанії Наталія Корінь ознайомила аудиторію з основними змінами в податковому законодавстві та порадила керівникам цінувати й плекати своїх бухгалтерів, від досвіду яких залежить оптимізація витрат підприємства.
Усе це унаочнює маркетингову роботу ТОВ «Грін Тім», побудову стратегії власної поведінки не лише на зовнішньому, а й на локальному південному ринку. Його амбіцій вистачило, щоб стати і піонером, і активним рушієм упровадження загальноєвропейських вимог до якості продукції.
Нюанси сезону-2016
Віктор Васін, менеджер компанії «Семініс»
Овочевий сезон — 2016, якщо дивитися на продажі та попит насіння, зокрема на півдні України, можна назвати вдалим. Раніше я курував продажі на Кримському півострові. Тому скажу, що висока ціна на овочі борщового набору була пов’язана не лише з важкими погодними умовами минулого року, що позначилося на кількості та якості вирощеного врожаю. На цінову кон’юнктуру вплинуло те, що Крим був досить серйозним виробником овочів для тривалого зберігання. Південні регіони не встигли наростити обсяги виробництва саме у цьому сегменті. Опанування відповідних технологій відбудеться швидко — допоможе фінансово вдалий рік, який дозволить не лише придбати якісне гібридне насіння, а й агрегати для механізації виробничих процесів, що позначитися на врожайності. Центральний регіон для овочівництва доволі специфічний — великих виробників ще немає. Проте, в принципі, овочівництво все одно зміщуватиметься сюди й одночасно розвиватиметься навколо великих міст — зростає роль логістики та собівартості вирощування через накопичення фітопатогенів, різноманітних шкідників, а південним виробникам потрібно збільшувати видатки на убезпечення продукції від усіх цих проблем. У структурі собівартості виробництва щороку більшу роль відіграватиме зрошення.
Судячи з телефонних звернень, кількість овочівників 2016 року зросте на 10–15%. Це фахівці з інших сегментів агросектора, більшу їх частину становлять торгівці запчастинами, які непогано заробили й прагнуть у щось вкласти гроші, друга категорія — зернові господарства. Цікавляться вони абсолютно всім — починаючи від рентабельності й закінчуючи технологічними картами, за які готові платити «живі гроші». Особливу увагу приділяють моркві, цибулі, капусті.
2016-й буде важким, особливо якщо погода буде екстраординарною: рівень продажів насіння є вищим за торішній, підвищується технологічний рівень господарств навіть за стабільних обсягів виробничих площ, на ринок виходять новачки. Оскільки вони не мають повного виробничого циклу, починаючи від техніки для збирання й закінчуючи сховищами, то реалізовуватимуть продукцію восени, що може позначитися на ціні.
Хочу порадити всім не збільшувати площі, а на тих, що є, шляхом підвищення рівня технологій знижувати собівартість, збільшувати врожайність, механізувати збирання, оптимізувати систему захисту й удобрення.
Олександр Рубан, менеджер із розвитку «Рійк Цваан Україна»
Кримські овочівники залишилися осторонь продажів на материковій Україні. Відтак, деякі великі й середні виробники намагаються захопити втрачені ними позиції. Це стосується опанування технологій вирощування раннього редису, впровадження якого в сівозміну змушує їх переглянути асортимент вирощуваних після нього культур.
Втрата Донецької та Луганської областей, на жаль, для українських овочівників мала негативні наслідки. В регіоні була висока концентрація споживачів овочів.
Зміна політико-економічної ситуації спонукала українських овочівників упевненіше дивитися на західні країни, проводити міжнародну сертифікацію, шукати ніші для експорту. Першим із таких прикладів є компанія «Грін Тім», яка експортує очищену цибулю у Великобританію та придивляється до скандинавських країн. Ринки ці дуже вимогливі до якості, тому логіст провів сертифікацію, й тепер європейські ринки для українських овочів відкриті. Однак про те, що цей шлях буде устелено трояндами, мріяти не варто.
Треба з відповідальністю поставитися до відкриття українського ринку для європейської продукції через набуття чинності домовленостей по СОТ. Подивімося на польський досвід. Колись ішлося про те, що поляків закидають німецькими, голландськими та іспанськими овочами. Проте польські плантатори знайшли цікаві ніші й упевнено лідирують у Європі — через економічні санкції проти РФ почали завойовувати арабські й азіатські ринки.
Українські фермери навчилися агротехнологій, працюють над якістю і не дозволять собі того, щоб втратити внутрішній ринок. Більшість овочівників адекватно оцінюють ситуацію, йтимуть у напрямі сертифікації, розвитку сховищ тощо. У нас є єдина слабка ланка — маркетинг: упакування, його презентабельний вигляд, маркування та продаж готової продукції. Проте я не сумніваюсь у професійності українських фермерів.
Олександр Біляк, комерційний директор «Профешінал Сідз»
Продажі овочевого насіння цьогоріч збільшилися. Люди звикли до валютних коливань і навчилися прораховувати попит споживачів на різні культури. Так, фермери скоротили закупівлю насіння томатів закритого ґрунту, бо ціни на нього торік були невисокими, натомість попит на моркву та капусту зріс. Усі, хто торік посадив буряки, непогано заробили, бо витрати на вирощування цього коренеплоду нижчі, ніж на решту овочів.
З кожним роком набирають популярності салатна й зеленна групи. Просів попит на баштанні. Стабільна ситуація з огірками. Збільшено площі під ранніми капустами — і білоголовою, і цвітною.
Овочівники в сезоні-2015 переглянули питання логістики й намагаються задовольняти потреби споживачів своїх регіонів, зокрема нетрадиційними для їхніх зон вирощування культурами: на Західній Україні та Поліссі опановують вирощування кавунів, динь і баклажанів, на Півдні — редиску, томатна група мігрує на північ — на Вінниччині та Житомирщині з’явилися промислові посіви томатів відкритого ґрунту. Центральна Україна, яка спеціалізувалася здебільшого на вирощуванні зернових і технічних культур, поволі впроваджує овочівництво, вивчає особливості зрошення.
Ірина Зосименко, директор проекту «Супермаркет насіння»
Слід очікувати достатньої кількості ранніх овочів: фермери охоче купують моркву й буряки на пучкову продукцію. Хітами продажів можна назвати Лагуну F1 (Bayer Nuhnems), Сатурнo F1 (Clause), Вікторію F1 (Seminis). Здивували виробники неабияким інтересом до насіння редиски: Адель F1 (Lucky Seed), Дієго F1 (Hazera), Дабел F1 (Bayer Nuhnems), Селеста F1 (Enza Zaden). Зросли продажі зеленних культур — шпинату, кропу, петрушки, салатів, кінзи, руколи. Неабияку увагу овочівники приділяють редькам і дайкону для вирощування у другому обороті. Трохи просіли продажі гарбузового насіння. Проте їх сіють пізніше — ситуація може змінитися. Абсолютно немає продажів по насінню солодкої кукурудзи. Швидше за все, фермери Півдня України бояться її купувати: Крим закрито, туристи туди не їдуть, а на ринок центральних регіонів дрібні та середньої руки фермери ставки не роблять. Тож ціни на кукурудзу наприкінці літа будуть високими.
Протилежна ситуація із солодким горошком, який купують для продажу на свіжому ринку. Він є фактично в кожному замовленні. Ревінь, спаржу, боби купують здебільшого для задоволення власних потреб, а не на продаж.
Не скоротяться площі під ґрунтовим томатом, а з тепличним будуть проблеми. Основний регіон виробництва томатів закритого ґрунту Кам’янка-Дніпровська через втрату російського ринку та мізерні ціни на пізню продукцію знехтувала всіма правилами агротехніки й масово купує неякісне насіння, самозбір, F2. Тамтешні місцеві газети й навіть білборди рясніють оголошеннями «Продам/куплю самозбір». Незважаючи на попередження селекціонерів і насіннєвих компаній, фермери пішли шляхом мінімізації витрат на МТР, які повернуться їм втратою врожайності на 10–15%, а також якості, однорідності партій товару. Аналогічно сумна ситуація з перцями.
Якщо порівняти минулий і цей сезон, то у 2016-му сума по середньому чеку менша — клієнти перейшли на дешевшу продукцію. Якщо раніше продажі в межах 10 тис. грн були нормою, то нині сума 2–3 тис. грн. У будь-якому разі продажі насіння в усіх дилерів були успішними.
Дмитро Зінченко, керівник проектів «Агріко Україна»
Картоплярі півдня України спеціалізуються на вирощуванні надранніх сортів. Херсонська, Одеська, Миколаївська області завжди були лідерами ранньої продукції. Через закриття кількох ринків збуту відбувається переформатування внутрішнього ринку України. Цілком реально, що вже в цьому сезоні процес завершиться й можливо в наступному ми вийдемо на ринок Європи.
В асортименті Agrico у цій групі стиглості є сорт Рів’єра, який має неабиякий попит. Сорт ультраранній, еталон в Україні, аналогів йому немає не лише на внутрішньому, а й на світовому ринках. Крім того, у нас є нові сорти Арізона й Еволюшен — стресостійкі, потужні в розвитку, дають стабільні та високі врожаї. Думаю, їх належно оцінять виробники півдня України.
До речі, серед наших клієнтів є такі, що намагаються не перший рік виростити Рів’єру в теплицях під агроволокном. Проте ми не сумніваємося в їхній затятості та професійності. Упевнені, вони зможуть витіснити з внутрішнього ринку македонську та єгипетську ранню картоплю.
Андрій Марущак, комерційний директор «АгроВент Україна»
Інформація про те, що фермери Півдня України нарощують потужності своїх сховищ, відповідає дійсності. Пов’язано це з хорошою ціновою кон’юнктурою на овочі. Люди заробили гроші й не хочуть тримати їх під матрацом через вірогідне знецінення. Розумніше за виторгувані гроші збудувати конструкцію, відремонтувати стіни. Це в будь-якому разі доцільніше, ніж спостерігати, як вони перетворяться на фантики. Не факт, що будівництво таких об’єктів буде завершено, проте…
Розширяються сховища для зберігання моркви, цибулі, капусти. На картоплю ставку виробники не роблять. Так само не будують і камери з РГС — надто дорого. Очікуємо зростання попиту на мобільні камери для охолодження продукції.
Радимо всім подумати над посиленням своєї матеріально-технічної бази, над інвестиціями у високоякісне обладнання. Зауважте, таке капіталовкладення окупиться не миттєво, а протягом п’яти років. А період експлуатації сховища мінімум 10 років. У будь-якому разі зберіганням потрібно опікуватися, щоб бути конкурентоздатним.
Оксана Руженкова
журнал “Плантатор”, березень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
