Інтерв'ю

Лише застосування сучасних технологій може забезпечити успішний захист саду від хвороб та шкідників

Зберегти плоди

Сергій Панасенко
продакт-менеджер компанії «НУФАРМ УКРАЇНА»

За нинішньої дощової та непередбачуваної погоди лише застосування сучасних технологій може забезпечити успішний захист саду від хвороб та шкідників

Пізня затяжна весна змусила неабияк похвилюватися наших садівників. А дощі, які прийшли слідом за холодами, ще більше додали клопоту, ускладнивши хімічні оброблення. Як такі умови вплинули на розвиток шкідливих об’єктів та як захистити сад від хвороб та шкідників у другій половині вегетації, ми запитали в продакт-менеджера компанії «НУФАРМ УКРАЇНА» Сергія Панасенка.

Пане Сергію, як цьогорічні погодні умови вплинули на розвиток хвороб у саду?

— Цього року, справді, у нас була неочікувано прохолодна і затяжна весна. Хоча якщо копнути глибше, то фактично це і є типова весняна погода, принаймні для західного, центрального та північного регіонів України. Щоправда, ми вже звикли до ранньої весни, яка у травні плавно або різко переходить у літо.

Садівники вже пристосувалися до змін клімату, тому цього сезону фактично заплановані оброблення доводилося постійно відкладати. Іноді траплялися парадокси, коли у сусідніх садках різні господарі перше оброблення мідьвмісними препаратами проводили з різницею ледве не в місяць, оскільки кожен має своє уявлення, що таке фенофаза зелений  конус. У когось це, коли лусочки плодової бруньки тільки починають розходитися, а хтось чекає справжнього зеленого.

Крім холодної погоди садівників «радували» часті дощі. По-перше, було складно знайти «вікно» без дощу, для того, щоб зайти в сад для оброблення. По-друге, стримати розвиток парші в яблуневому саду в умовах практично постійно вологого листа дуже складно. А ця хвороба за таких погодних умов дуже швидко прогресує. Тому труднощі виникали навіть у високотехнологічних господарствах, які дотримувалися технології захисту, направлену передусім проти парші.

Звичайно, більшості садівників вдалося захистити плоди, але на листі, особливо на сприйнятливих до парші сортах, таких як Айдаред, Чемпіон, Гала тощо ознаки хвороби фіксували майже у кожному саду. А це означає, що залишається ризик подальшого поширення та розвитку цієї небезпечної хвороби, навіть у той період, коли здебільшого фунгіцидні оброблення припиняють або суттєво збільшують інтервал між ними.

То як захистити сад від парші в таких умовах?

— У другій половині вегетації, коли закінчується активний ріст пагонів, дія системних фунгіцидів може бути обмежена, оскільки їхні діючі речовини не так активно проникають всередину рослини яблуні. Тому передусім досвідчені садівники розраховують на контактні фунгіциди. Застосовувати мідьвмісні фунгіциди на яблуні з плодами під час вегетації ми не можемо, бо це призводить до підвищеного ризику утворення «сітки» на плодах, особливо чутливих сортів, наприклад групи Голден. На неплодоносних садах оброблення міддю — це один із найефективніших заходів стримування парші, а також профілактика бактеріозів. А у плодоносних садах найпоширенішими контактними фунгіцидами проти парші та інших плямистостей є препарати на основі манкоцебу, пропінебу та каптану. Проте, як відомо, після дощу, особливо зливового характеру, контактні фунгіциди змиваються і оброблення треба повторювати. У такому випадку суттєво покращити ситуацію може застосування ад’ювантів.

Утім, є ще один нюанс: застосування контактних фунгіцидів на основі каптану у баковій суміші з ад’ювантами на основі олій, як відомо, не рекомендовано у зв’язку з ризиком фітотоксичності. Натомість манкоцеб та пропінеб з оліями можна й треба застосовувати. Наприклад, звичні поверхнево-активні речовини на основі органосиліконів, як от ад’ювант Селфі від компанії «Нуфарм», або на основі етоксилату ізодецилового спирту чи лаурилсульфату натрію, хоч і називають прилипачами, але їхня основна функція — розповсюдження та прилипання робочого розчину до поверхні листа внаслідок зниження сили поверхневого натягу рідини. Після висихання робочого розчину вони вже не впливають на властивості контактних фунгіцидів.

Особливо у другій половині вегетації, коли листя яблуні набуває характерного опушення, дуже важливо досягти рівномірного розповсюдження робочого розчину на поверхні листка, надійно закріпити на ньому контактні діючі речовини фунгіцидів, підвищуючи їхню стійкість до змивання опадами. Для цього ідеально підходить ад’ювант Селфі Екстремо на основі метилового ефіру соєвої олії та органосиліконових сполук.

Застосовувати поверхнево-активні речовини з контактними фунгіцидами треба обов’язково, адже без них забезпечити рівномірне покриття поверхні листка для повноцінного захисту від хвороб просто неможливо. І взагалі, не застосовувати ПАР — це викинуті гроші на вітер, оскільки на поверхні листка завжди будуть прогалини, які не покриті фунгіцидом, через які й відбувається інфікування грибними хворобами. Тим більше, що вартість ПАР порівняно невисока. Отже, каптан ми застосовуємо з органосиліконами, наприклад, Селфі від «Нуфарм», а для манкоцебу та пропінебу — Селфі Екстремо.

Хочу також звернути увагу на те, що і в першу половину вегетації, особливо в умовах, що є сприятливими для розвитку збудників хвороб, найкращою стратегією є поєднання або чергування системних фунгіцидів із контактними. Це є частина антирезистентної системи захисту, оскільки збудникам хвороб доволі складно пристосуватися до механізму дії контактних фунгіцидів.

За останніми повідомленнями Держпродспоживслужби, нині у садах Степу та Лісостепу активізувалася яблунева плодожерка та інші листокрутки. Яким є ваш прогноз щодо поширення шкідників?

— Цієї весни шкідники, зважаючи на прохолодну погоду, були не такі активні, оскільки за відносно низьких температур тривають фази їхнього розвитку. Утім, небезпекою за такої погоди є розтягнутий вихід чи відродження шкідників і такий же розтягнутий розвиток, коли їхня кількість начебто не перевищує порогову, але вони встигають завдати тієї ж шкоди, тільки за триваліший період. За прохолодних умов травня також відбувся розтягнутий літ яблуневої плодожерки, тому і друге покоління, незалежно від погодних умов, теж буде розтягнутим.

Складність контролю, наприклад, яблуневої плодожерки, особливо по плодах, що формуються, полягає в тому, що гусениці дуже короткий період часу перебувають відкрито, далі швидко проникають у плід і тому контактні препарати вже не можуть їх дістати, та і плід вже буде пошкоджений. У такому випадку вчасне застосування спеціалізованих препаратів проти плодожерки є дуже актуальним.

За нашими прогнозами, цього року масовий літ другого покоління плодожерки, залежно від регіону України, буде на початку, в середині, а у деяких випадках, можливо, і в кінці липня. Звичайно, фіксувати масовий літ найкраще за допомогою феромонних пасток.

Для боротьби з цим небезпечним шкідником у компанії «Нуфарм» є інсектицид Адмірал. Внаслідок унікальної діючої речовини на основі аналогу ювенільних гормонів препарат спричиняє стерильність імаго та порушує перехід личинок з однієї стадії в іншу. Адмірал контролює широкий спектр саме складних шкідників, таких як плодожерки, листокрутки, щитівки, зокрема каліфорнійську й навіть листомінуючі молі. Оброблення препаратом повинно припасти на масовий літ, адже найкращу ефективність препарат проявляє якраз по імаго, тобто по метеликах, стерилізуючи їх. Причому стерилізація відбувається як самок, так і самців, тому ефективність такого заходу є дуже високою.

Якщо препарат потрапив на особини, які вже встигли спаритися, вони відкладатимуть яйця, але вони будуть нежиттєздатними. З яєць, які вже були відкладені незадовго до оброблення, відродження гусені теж не буде, оскільки препарат проявляє високу ефективність на плодожерку у стадії яйця. Але чим свіжіша яйцекладка, тим вища ефективність овіцидної дії. Першого дня — 95 або і всі 100%, наступного — вже не більше 60%. Починаючи з третього дня, ефективність на яйця вже є недостатньою. Якщо під оброблення потраплять гусениці плодожерок першого віку, вони під час переходу у наступний вік теж загинуть. Тобто ефективність всього заходу буде залежати від того, наскільки вдало було вибрано час для внесення.

Не зайвим буде нагадати, що плодожерка активна уночі, тому оброблення потрібно проводити у нічний час, найкраще у першу половину ночі. Таким чином найбільша кількість метеликів потрапить під дію інсектициду.

У другій половині вегетації захист садів менш інтенсивний, аніж в першій. Чи треба проводити оброблення після збирання врожаю? Які заходи ви радите проводити після завершення сезону?

— Так, добре що ви запитали. Зовсім не зайвим для зниження інфекційного фону та профілактики парші та інших хвороб одразу після збирання врожаю провести оброблення саду мідьвмісними фунгіцидами. На ринку України представлено доволі багато препаратів на основі міді. До речі, компанія «Нуфарм» є одним із найбільших виробників мідьвмісних фунгіцидів у світі. Звичайно, діючим агентом у будь-якому мідьвмісному препараті є іони міді, але характер їх вивільнення і, відповідно, ефективність залежить від сполуки, яку використовують у тому чи іншому препараті. Наприклад, препарати Чемпіон та Чемп Ультра на основі гідроксиду міді мають здатність дуже швидко вивільняти іони міді. У вологих умовах фактично вся мідь у вигляді іонів доступна одразу. Це і забезпечує їхню високу стартову ефективність. Особливістю таких препаратів є те, що у деяких умовах та у максимальних нормах витрати вони можуть викликати опіки на листках, тому найбільше підходять для оброблення саду по сплячій бруньці та по зеленому конусу, а також після збирання врожаю, коли кутикула листка вже достатньо груба для того, щоб спокійно витримати таку дозу іонів міді.

А препарат Купроксат, який не має аналогів в Україні, має у своєму складі сульфат міді триосновний (не плутати із сульфатом міді, який має зовсім іншу хімічну формулу). Після потрапляння на листкову поверхню 75% міді у вигляді іонів теж доступно одразу, а 25% внаслідок хімічних перетворень вивільняються поступово, підтримуючи таким чином належну концентрацію іонів міді на поверхні листка протягом тривалого часу. Ще раз повторюю, що діюча речовина препарату — сульфат міді триосновний. Будь ласка, не плутайте цей інноваційний препарат із застарілими формуляціями на основі сульфату міді. Сульфат міді працює повільно й у більшості випадків не може забезпечити необхідну концентрацію іонів міді на поверхні рослини для повноцінного захисту від хвороб.

На ринку ще є препарати на основі оксихлориду міді (або хлорокису міді — що є однією і тією ж сполукою). Зважаючи на формулу оксихлориду, 75% міді у цій сполуці перебуває у формі гідроксиду та є доступними одразу після застосування, а 25% — у вигляді хлориду міді, що є доволі стабільною молекулою і іонів практично не вивільняє. У таких препаратах 25% міді є неактивною і рано чи пізно змивається опадами та потрапляє на землю. Тому норму витрати препаратів на основі оксихлориду міді слід розраховувати по металічній міді та підвищувати на 25% для отримання того ж рівня ефективності, що й препарати на основі гідроксиду чи сульфату міді триосновного.