Агрономія

Своєчасне застосування якісних фунгіцидів забезпечує відчутне зростання врожайності

Здорова фізіологія

Здорова фізіологія

Своєчасне застосування якісних фунгіцидів на посівах сільгоспкультур забезпечує відчутне зростання врожайності.

Таке враження, що кожна наступна зима тепліша за попередню. Це ідеальні умови для розвитку широкого спектра захворювань рослин. Відносно висока температура, трішки вологи сукупно з відсутністю нормальної сівозміни змушують агровиробників віднаходити по-справжньому ефективні рішення для захисту посівів. Становище ускладнюється перманентним дефіцитом вологи в ґрунті, нерівномірністю опадів й іншими стресовими чинниками. 

Ціна технології 

Виробники сучасних фунгіцидних препаратів не стоять на місці. В лінійці практично кожного відомого виробника пестицидів можна знайти по-справжньому якісні продукти для захисту рослин від хвороб. Причому конкурентна боротьба серед них уже точиться не так у царині профілактичного й лікувального ефекту проти хвороб рослин, як у цілющому їх впливі на фізіологію та стійкість до стресу. Зрештою, за правильного застосування сучасних фунгіцидів чимало фермерів досягають істотної прибавки врожайності — від 3 до 10 ц/га на ранніх зернових, від 3 до 6 ц/га — на соняшнику тощо. 

Ще не так давно фунгіциди на сої та соняшнику вносили як виняток, а на озимих зернових достатньо було дати перевірений протруйник і здійснити одне, щонайбільше два внесення таких препаратів. Нині ситуація істотно змінилася. За інтенсивної технології вирощування соняшнику обов’язковими є дві та навіть три фунгіцидних обробки, а на озимій пшениці їх кількість досягає п’яти-шести. 

Звісно, що це здорожчує технологію, адже одне внесення хорошого препарату обходиться від 20 до 45 дол./га, не враховуючи супутні витрати. Водночас власник господарства не може собі дозволити розкіш дати препарат «на всяк випадок», ретельно прораховуючи фінансовий складник вирощування. 

Сьогодні майже в кожному господарстві функціонують дослідні майданчики, де на площі 1–2 га ростуть пшениця, ячмінь, соняшник й інші культури, оброблені тими чи іншими фунгіцидами. Причому люди головним чином стежать не за лікувальним ефектом препаратів, а за їх здатністю забезпечити прибавку до врожайності. На підставі цих даних ухвалюють рішення про ширше застосування того чи іншого фунгіциду. 

Це серйозні гроші. Що означає гарантовано отримати додатково мінімум 3 ц/га соняшнику на площі 500 га та 4–5 ц/га озимої пшениці чи ячменю на площі 1000 га в Одеській чи Миколаївській області, пояснювати не варто. Так само як і ввести в технологію чинник збереженості врожаю під час сильних стресів для рослин. Тому поза сумнівами фунгіциди з фізіологічною дією на рослини будуть використовуватися дедалі більше. 

Завдяки чому досягається зростання врожайності у цьому разі? 

Інноваційна реальність 

По-перше, майже всі нові оригінальні продукти на ринку фунгіцидів пропонують у максимально доступній і багатокомпонентній формуляції. До їх складу входять дві, три і навіть чотири діючих речовини разом із компонентами, що сприяють швидкому закріпленню й проникненню в листкову тканину рослин. Застосувавши такі препарати вчасно, в рекомендованій виробником нормі та в складі правильно приготованого робочого розчину, ми на 99,9% можемо бути певними того, що рослини будуть здоровими. 

Цілковито здорова рослина природно є стійкішою до таких стресових явищ, як посуха, не відволікаючись на боротьбу зі збудниками захворювань. Звісна річ, що в неї значно більше ресурсів, щоб реалізувати власний потенціал урожайності. 

По-друге, інноваційні фунгіцидні препарати безпосередньо впливають на подовження активної вегетації рослин. Подовжується період фотосинтетичної активності рослин, зростає їх антиоксидантний потенціал, збільшується кількість клітин, активізується транспорт цукрів, а поряд із цим зростає вміст хлорофілу та водорозчинних білків. Рослини інтенсивніше підтягують корисні речовини й значно якісніше та глибше їх використовують. І зрештою оптимізація функціонування мембранних структур сприяє тому, що рослини починають ефективніше використовувати вологу. 

Останній чинник є архіважливим за сучасних кліматичних умов у більшості регіонів України. Зокрема, цим чинником можуть пояснюватися стабільні пристойні врожаї озимих зернових і соняшнику, які отримують провідні господарства в південних областях останніми роками. Мова йде про 40–50 ц/га пшениці, 50–60 ц/га озимого ячменю і понад 30 ц/га соняшнику на коло. Це все — на тлі просто катастрофічних показників опадів, що вимірюються десятками міліметрів. 

Такі препарати, як Систіва, Елатус Ріа, Амістар Голд, Архітект, Піктор, Абакус, Медісон, Солігор і багато інших у більшості випадків реально виправдовують свою доволі високу вартість за умови своєчасного та правильного застосування. Протягом останніх двох-трьох років автор мав змогу побувати в десятках господарств у степовій зоні України, де використовують препарати провідних світових виробників. Тому можу підтвердити, що істотний фізіологічний ефект і прибавка до врожайності завдяки внесенню таких препаратів — це не маркетинг, а реальний факт. 

Робота над собою 

Інша річ, що не варто розглядати застосування інноваційних фунгіцидів як панацею й швидку допомогу, що дасть змогу миттєво досягти бажаного результату. Поняття «вдосконалення технології в господарстві» мовиться не для красного слівця. Воно багатогранне й універсальне, і передбачає низку вимог до технічного арсеналу господарства та кваліфікації персоналу. 

Чи варто вносити інноваційний фунгіцид застарілим ОПШ, набираючи воду для робочого розчину з першої-ліпшої канави? Вочевидь, ні. Чи є сенс його застосовувати на малопродуктивному чи обраному на око сорті чи гібриді? Теж неправильно. Що буде, якщо ми розпилимо суперпрепарат на незадовільному агрофоні? Відповідь зрозуміла. 

Тому така бажана прибавка до врожайності й зростання рентабельності вирощування культур, надто за посушливих умов, розпочинається із сучасного обприскувача й сівалки, оптимальної технології обробітку ґрунту, правильного підбору посівного матеріалу, тямущих агрономів, інженерів і механізаторів й інших важливих чинників. І, звісно ж, із продуманого гербіцидного захисту та мінерального живлення рослин. 

Як можна розраховувати на інтенсивний розвиток рослин і високу врожайність на полі, на якому принаймні чверть вологи та поживних речовин висмокчуть «незаплановані» бур’яни? Натомість нічого хорошого молодим рослинам не принесе й потужний фітотоксичний стрес, завданий потужними чи просто неякісними гербіцидами. В такому разі доведеться вести мову вже не про прибавку, а про збереження врожайності. Тому згадуване вдосконалення технології в господарстві має бути обов’язковою умовою ефективного фунгіцидного захисту рослин. 

Не оброблене як слід з осені поле, не вичесане навесні ротаційною бороною — це додатковий чинник поширення збудників захворювань, надто різноманітних гнилей. Просто залити це все діло дорогими фунгіцидами можна, однак ефективність такої стратегії буде на порядок нижчою проти підготовленого за нормальною технологією поля. 

Ще більше проблем обіцяє запізніле внесення фунгіцидів. До того ж страждає не лише захист від хвороб, бо профілактика завжди буде ефективнішою проти лікування. В такому разі просідає і вже згадуваний фізіологічний ефект інноваційних препаратів, які вже просто не встигають здійснити «озеленення» рослин, подовживши їхню активну вегетацію й оптимізувавши споживання вологи. Різниця у внесенні препарату буквально на 10–15 днів може обійтися у вже згадувані 5 ц прибавки до врожайності. 

Так само не варто сподіватися на швидкий чудодійний вплив фунгіциду, якщо на полі відсутнє саме поняття сівозміни на тлі обмеженого й приблизно розрахованого внесення мінеральних добрив. Необхідні точні аналізи ґрунтів і розуміння того, які елементи живлення наявні в належній кількості та доступній формі, а які ні. Після цього вже продумати оптимальний харчовий раціон посівів і вже на цьому тлі застосовувати інноваційні препарати. Рослина не може бути здоровою й реалізувати власний потенціал урожайності без достатньої кількості будівельного матеріалу й активних речовин. 

Так, на перший план виступає ефективне внесення таких антистресових елементів живлення, як бор, активаторів азоту — як сірка, цинку й доступного фосфору, що впливають на розвиток кореневої системи рослин, магнію, молібдену й інших активних макро- й мікроелементів. Не можна сподіватися на нормальний урожай соняшнику, який відчуває дефіцит бору, цинку чи фосфору. Ми нічого не вдіємо з ріпаком, якому бракує сірки й азоту, так само як і бору. 

Саме тому ефективний фунгіцидний захист рослин має супроводжуватися ще й продуманим мінеральним живленням. Сукупно це й забезпечить бажану високу стійкість до стресів, захист від хвороб і відчутну прибавку до врожайності. Так само, як і планомірне покращення інших чинників, що впливають на стан і фінальну врожайність сільгоспкультур. У такому разі агровиробник матиме змогу не просто отримати прибавку до врожайності, а й головне — вийти на стабільні результати позитивної рентабельності вирощування. 

Петро Гроздь

журнал The Ukrainian Farmer, березень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ