Агрономія
Головне:
Агрономія

Огляд карантинних шкодочинних об’єктів у 2020 році в посівах польових культур

Шкідники на карантині

Шкідники на карантині
Молода рослина (розетка) осоту. Фото 3.

Огляд карантинних шкодочинних об’єктів, обмежено поширених на території України у 2020 році в посівах польових культур

Нині вогнища карантинних організмів, обмежено поширених в Україні зареєстровані в усіх областях країни на землях сільськогосподарського призначення, садах, лісах, пасовищах, присадибних ділянках. Карантинні режими встановлено й діють, зокрема, на тих угіддях, де вирощують основні польові культури.

Амброзія полинолиста

Найбільші площі в країні встановлені під карантинним режимом по амброзії полинолистій. Станом на 1 січня 2021 року загальна площа, на якій запроваджено карантинні режими з амброзії полинолистій в Україні, становить майже 3 млн гектари. Окремі вогнища цього карантинного бур’яну є в усіх областях, найбільші — на Півдні України.

У 2020 році в Закарпатській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Сумській, Черкаській і Чернігівській областях площі засмічення амброзією збільшились через виявлення нових вогнищ на загальній площі понад 1400 га. Поряд із цим у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Полтавській і Херсонській областях унаслідок проведення впорядкування карантинних зон, ревізії старих вогнищ, дотримання комплексу фітосанітарних заходів відбулося зменшення площ під карантинними режимами по цьому бур’яну на понад 167 тис. гектарів.

Фото 1. Насіння амброзії полинолистої, виявленої в зерні проса (Волинська обласна фітосанітарна лабораторія)

Насіння амброзії полинолистої може зберігати життєздатність до 40 років, як більшість бур’янів, амброзія має тривалий період сходів (фото 1). За сприятливих умов, особливо за достатньої вологості, її сходи можуть з’являтися впродовж всього вегетаційного сезону. Чим пізніше з’являються сходи, тим коротший період вегетації рослин і тим швидше вони проходять усі фази розвитку, щоб встигнути сформувати насіння, яке утворюється у великій кількості (80-100 тис. на одній рослині). Розмножується амброзія полинолиста лише за допомогою насіння.

У 2021 році внаслідок застосованого комплексу заходів боротьби проти даного бур’яну і скасування карантинних режимів площі під амброзією полинолистою можуть зменшитись. Однак, якщо виробники сільгосппродукції та громадяни не будуть дотримуватись суворих заходів щодо стримання розповсюдження амброзії полинолистої, є ймовірність появи її нових вогнищ та запровадження карантинних режимів по цьому бур’яну вже в нових районах країни.

Гірчак повзучий

На початок 2021 року площа забур’яненості гірчаком повзучим (степовим) в Україні становила 218,3 тис. гектарів, що майже на 6 тис. менше проти 2020 року. Вогнища цього карантинного бур’яну зафіксовано в Донецькій, Запорізькій, Одеській, Харківській і Херсонській областях. Цей злісний коренепаростковий бур’ян може засмічувати посіви всіх сільськогосподарських культур, а також сади, виноградники, луки й пасовища. Добре розмножується вегетативно (частинами кореневища), а також насінням.

Фото 2. Молода рослина (розетка) гірчаку повзучого

В умовах Півдня України гірчак повзучий починає цвісти в кінці червня — на початку липня. Насіння достигає переважно в серпні.
Гірчак повзучий надзвичайно шкодочинний, його присутність значно знижує врожайність сільськогосподарських культур (від 45 до 75%), засмічує й знижує якість кормів і врожаю, погіршує продуктивність пасовищ.

Проводячи обстеження, варто мати на увазі, що в початкові фази росту гірчак повзучий схожий з осотами. Головні відмінні ознаки: наявність м’якого запушення на листках (в осотів його немає) і сірувато-зеленуватий колір пагонів (фото 2).

Повитиця польова

Станом на 1 січня 2021 року площі під карантином по повитиці польовій (Cuscuta campestris Yunck.) становлять понад 22 тис. гектарів, що на 710 га менше, ніж торік. Торік було повністю скасовано карантинний режим на території Чернівецької області, а також частково Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській і Херсонській областях. Після проведення комплексу встановлених фітосанітарних заходів і за результатами проведеного моніторингу було виявлено нові вогнища повитиці та запроваджено карантинний режим у Донецькій і Сумській областях.

В Україні повитиця польова відома з 1914 року. Цей паразит уражує конюшину, люцерну, цукровий буряк, картоплю, льон, тютюн, овочеві культури. Повитиця польова повністю пристосувалась до умов навколишнього середовища нового для неї регіону і перейшла з полів на дику рослинність, засмічуючи узбіччя доріг, пустирі, залізничні насипи тощо.

Великою проблемою вона стає тоді, коли потрапляє на поля з насінням культурних рослин (люцерна, конюшина) або з’являється в сівозмінах, де в основному вирощують багаторічні й дворічні злакові культури або овочі, на яких вона паразитує. Значні економічні збитки пов’язані з неможливістю експортувати зерно сільгоспкультур, що містить насіння повитиці, у зв’язку з тим, що всі види повитиць є карантинними в багатьох країнах або необхідністю додаткових витрат на його очищення.

Сорго алепське

В Україні вперше було запроваджено карантинний режим по сорго алепському (гумай) ще у 2003 році на території Одеської області. Станом на 1 січня 2021 року площа засмічення бур’яном зменшилась внаслідок часткового скасування карантинного режиму в Одеській області (24 га) та становить 841,4 га. На наступний рік розповсюдження бур’яну в Україні не очікується. Можливе зменшення площ під карантинним режимом.

Фото 4. Проведення експертизи зразка рослин сої в Житомирській обласній фітосанітарній лабораторії (А. С. Панасюк)

На засмічених гумаєм полях знижується врожай майже всіх культур. Втрати, за різними підрахунками, можуть сягати 50% і більше. Так, за сильної забур’яненості, врожай сої знижується на 23–42%, кукурудзи — на 12–40%. А за наявності на 1 м² близько 60 стебел бур’яну, врожай озимої пшениці зменшується на 60–70%.

Сорго алепське вважається одним із 10 найбільш шкодочинних бур’янів польових культур у світі. Головну шкоду сільгоспвиробництву завдає своєю могутньою кореневою системою, що сильно ускладнює якісний обробіток ґрунту. За значного забур’янення очистити поля від кореневищ практично неможливо. Кореневища бур’яну виділяють фізіологічно активні речовини, внаслідок впливу яких знижується схожість насіння культурних рослин, уповільнюється їх ріст і розвиток.

Ценхрус довгоголковий

Оптимальна температура для проростання насіння ценхрусу довгоголкового становить +20…+25 °С. Залежно від забезпеченості теплом і вологістю у весняний період сходи бур’яну можуть з’являтися з травня до середини червня.

Шкодочинність ценхрусу пов’язана зі зниженням урожайності сільгоспкультур, погіршенням продуктивності пасовищ, негативним впливом на здоров’я людей і тварин, засміченням овечої вовни. До фази виходу в трубку рослини ценхрусу мають м’які листки, які добре поїдають тварини. Однак пізніше, коли утворяться колючки, бур’ян стає для них небезпечним. Колючі колоски, потрапляючи разом із кормом у порожнину рота тварин, спричиняють пухлини й виразки.

Нині загальна площа засміченості ценхрусом довгоголковим по Україні становить понад 20 тис. гектарів. У 2020 році було повністю скасовано карантинний режим по цьому бур’яну в Харківській області на площі понад 3 га. Карантинні режими діють у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.

Бактеріальне в’янення кукурудзи

Карантинна хвороба — бактеріальне в’янення кукурудзи вперше була виявлена в Україні у 2014 році (в Полтавській обл..). Тоді карантинний режим було запроваджено на площі 100 га. Відтоді розміри площ під карантинними режимами протягом кількох років збільшувались і досягли понад 3600 га. Хвороба була зафіксована у восьми областях України.

За шість останніх років у результаті проведених заходів із локалізації та ліквідації вогнищ хвороби, особливе місце у яких належало агротехнічним (зокрема сівозміні), поступово площа зараження почала зменшуватись. У 2020 році за результатами проведених фітосанітарних заходів в Україні повністю скасовано карантинний режим з бактеріального в’янення кукурудзи (скасовано карантинні режими у Вінницькій і Чернігівській областях). Станом на 1 січня 2021 року Україна вважається вільною від цієї карантинної хвороби.

Ризоманія цукрового буряку

У 2014 році окремі вогнища ризоманії цукрового буряку були зареєстровані у Вінницькій, Житомирській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Чернігівській областях України. Поступово в цих областях були скасовані карантинні режими і нині загальна площа під карантинним режимом по ризоманії становить 0,48 га. Карантинні обмеження діють тільки в Ізяславському районі Хмельницької області.
Фахівці Держпродспоживслужби прогнозують, що 2021 року в разі підтвердження відсутності патогену карантинний режим в Хмельницькій області буде скасовано.

Неповірус кільцевої плямистості тютюну

Фото 5. Рослини сої, уражені неповірусом кільцевої плямистості тютюну

Цю хворобу влітку 2015 року вперше було виявлено в Україні на посівах сої, яка призначалась на експорт (фото 4). Хвороба хоч і описана на тютюні, однак одним із найсерйознішим захворюванням, яке вона спричиняє, є в’янення пуп’янків (бруньок) сої, що призводить до серйозного пошкодження рослин і, як наслідок, погіршення якості насіння і втрат врожаю від 25 до 100% (фото 5). Найбільшої шкоди на сої патоген завдає молодим рослинам, що вирощені із зараженого насіння або були інфіковані у віці до п’яти тижнів. Бруньки на верхівках в’януть і засихають, формується «гачок», паростки набувають коричневого забарвлення, некротизуються й ламаються (загибель паростків). Коричневі смуги можуть простежуватися в серцевині стебла і пагонів, іноді на черешках і жилках листя. Листки припиняють ріст і скручуються. Боби відстають у розвитку або взагалі не утворюються, часто вони деформовані.

На сьогодні хвороба поширена невеликими вогнищами в Житомирській і Хмельницькій областях на загальній площі 293,49 га. Якщо 2021 року не будуть зафіксовані нові випадки виявлення неповірусупід час проведення обстежень, можливе зменшення площ під карантином по цьому патогену.

Західний кукурудзяний жук

Станом на 1 січня 2021 року західний кукурудзяний жук розповсюджений у 15 областях, 158 районах, 845 населених пунктах України на загальній площі 129,2 тис. гектарів. Як і прогнозували фахівці Держпродспоживслужби, 2020 року площі, де зафіксоване поширення західного кукурудзяного жука, збільшились — на понад 6 тис. гектарів. Були виявлені нові вогнища шкідника, а також відбулося розширення старих вогнищ у дев’яти областях. Найбільше збільшення площ під карантином по цьому шкіднику у 2020 році сталося в Кіровоградській, Київській і Черкаській областях. Таким чином, нині жук розповсюджений у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській Хмельницькій, Вінницькій, Чернівецькій, Волинській, Рівненській, Житомирській, Одеській, Миколаївській, Черкаській, Кіровоградській і Київській областях.

Фото 6. Динаміка поширення західного кукурудзяного жука в Україні (цифрами на мапі позначено роки першого виявлення шкідника у відповідній області)

За прогнозами фахівців Держпродспоживслужби, у 2021 році збільшення площ поширення західного кукурудзяного жука в результаті виявлення нових вогнищ можливе в усіх областях, де нині діють карантинні режими.

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали