У яких напрямах рухатиметься подальша диджиталізація сучасного елеваторного виробництва.
Диджиталізація підприємств зберігання зерна триває в України паралельно з бурхливим розвитком елеваторного ринку. В той самий час, як проєктувальники, будівельні підрядники, виробники елеваторного обладнання навчилися зводити сучасні високотехнологічні зерносховища, а самі елеваторники опанували технології якісної доробки і зберігання зерна без втрат. Розробники цифрових технологій практично позбулися проблем автоматизації технологічних процесів на підприємствах зберігання, ухвалення управлінських рішень, пришвидшення документообігу.
Можна говорити про те, що на сьогодні досягнуто певну межу диджиталізації як самих зерносховищ, так і елеваторного бізнесу загалом — розумні комп’ютерні програми й додатки дозволили суттєво спростити і полегшити виконання чималої кількості технологічних та управлінських завдань. Дедалі все частіше йдеться про втілення концепту так званого «безлюдного елеватора», керувати яким буде тільки штучний інтелект лише під самим загальним наглядом людини.
Елеватор у смартфоні — що далі?
Поза тим майже повністю за досягнутою межею диджиталізації залишилися відносини між елеваторами та їх головними партнерами — тобто поклажодавцями. Елеватори й надалі є цілком непрозорими для власників зерна за винятком хіба що тих випадків, коли власник зерна одночасно є і власником елеватора.
«На сьогодні всі говорять про диджиталізацію та електронний документообіг. Також кажуть, що елеватори сьогодні модернізуються, будуються нові, на них установлюють „сучасне обладнання”. Проте взаємодія елеватора й поклажодавця, якщо брати з позиції інформаційних технологій, перебуває десь на рівні 2000-х років. Плюс законодавча база, яка, по суті, регламентує цей облік документів і відносини між поклажодавцем і елеватором, також є чи не на рівні радянських часів. Усе це призводить до того, що діяльність елеватора далека від прозорості», — каже Ігор Нешик, керівник вінницької компанії Princip, яка вже понад десять років розробляє програмне забезпечення для аграрного ринку.
На рахунку компанії кілька успішних кейсів для зернового бізнесу, зокрема, платформа для автоматизації керування зерновими елеваторами «Управління зерновим бізнесом». Сьогодні розробники комп’ютерних програм замислюються над питанням: чому поклажодавцю, щоб переписати своє зерно, потрібно особисто їхати не елеватор, вручну підписувати якісь паперові документи, довіреності тощо?
Сучасний елеватор, уважають програмісти, сьогодні має запропонувати своїм поклажодавцям платформу для керування зерном як активом. По суті, ця платформа має бути подібною до сервісу інтернетбанкінгу, коли клієнт, поклавши гроші в банк, надалі має змогу зі свого смартфона кількома натисканнями проводити безліч операцій із ними. Так саме фермер, поклавши зерно на зберігання, повинен мати можливість вільно оперувати ним без особистої присутності: страхувати, переоформляти, заставляти в банк, відвантажувати тощо. Обов’язок елеватора — надати йому такий сервіс, ба більше — гарантувати безпеку всіх операцій і угод, укладених у цифровому вигляді.
Усі технології для створення такої платформи для елеваторів на ринку вже існують. Є не лише закордонні, а й українські розробки. Про що йдеться?
Зерносховище й інтернет речей
На сьогодні існує кілька перспективних технологій, які найближчим часом будуть інтегруватися в елеваторне виробництво і на яких згодом триматиметься не лише елеваторний, а й увесь зерновий ринок.
Перша технологія — це технологія блокчейн, коли елеватор усі свої транзакції із зерном публікує в блокчейн-мережі. Що це дає? По суті, це робить вашу транзакцію незмінною — її вже ніхто скасувати, змінити, скоригувати не зможе.
Друга технологія — використання розподілених систем, коли дані про зерновий баланс клієнта зберігатимуться не лише на сервері у елеватора, а у всіх пов’язаних учасників ринку. Наприклад, якщо банк кредитує фермера під заставу частини зерна, що зберігається на елеваторі, він ставить цю систему в себе. Страхова компанія, що його страхує, також ставить цю систему. Інші елеватори, які теж беруть участь у програмі, теж ставлять у себе копії цих даних. Це унеможливить ситуацію, коли якийсь користувач чи адміністратор увійде в систему й підмінить дані заднім числом, адже, по-перше, зробити це на всіх пов’язаних системах нереально, а по-друге, сліди втручання будуть очевидними.
Третя технологія — це технологія інтернету речей. Для багатьох це сьогодні звучить невиразно й незрозуміло, але в майбутньому ця технологія дозволить відмовитися елеваторам від вагаря. Саме вагове обладнання ідентифікуватиме товарну транзакцію й ставитиме під нею свій цифровий підпис без будь-якої участі людини. Це та фантастика, але з часом вона стане реальністю.
Технології швидко розвиваються і на сьогодні чимало з них вже існують. Щобільше: такі технології вже впроваджуються. Так, з приводу платформи, яка стане сервісом для клієнта для продажу, переоформлення зерна — вона вже є. Є українські розробники, які написали блокчейн-платформу, і вже є елеватори, які починають її тестувати, пробувати з нею працювати.
Більше прозорості й довіри
Нещодавно уряд ухвалив постанову, за якою приватні лабораторії, ті самі лабораторії елеваторів, зможуть самостійно видавати фітосанітарні сертифікати на зерно. Це відкриє додаткові можливості для технології блокчейн у вітчизняному елеваторному бізнесі. Уявіть, що, купуючи пачку борошна десь в Пекіні, покупець зможе достеменно встановити, де вона фасувалася, на якому кораблі перетинала океан, на якому полі в Житомирській області виросло зерно, з якої її виготовили. Така інформація на сьогодні дуже актуальна, адже кожний споживач зацікавлений у максимальній прозорості й можливості отримати вичерпну інформацію про товар, який він купує.
Однак технологія блокчейн дозволяє отримати більше, ніж просто інформацію. Наприклад, вона також дозволяє укладати так звані смарт-контракти, які виконуватимуться автоматично. Для прикладу, є така аграрна розписка. Якщо фермер, що видав таку розписку, привозить зерно на елеватор, система автоматично виконує контракт і переоформлює це зерно на кредитора.
Один з проєктів, над яким працює група розробників на чолі з Ігорем Нешиком, — платформа, яка використовуватиме технологію блокчейн для реєстрації зернових активів на елеваторі.
Одна з можливостей продукту, який отримав назву Granary. Space, це оформлення операції з купівлі/продажу, кредитування під заставу або страхування зерна, яке пробуває на зберіганні. Ця можливість забезпечується наданням доступу до платформи іншим гравцям ринку — фермерам і зернотрейдерам.
Завдяки застосуванню блокчейн-технологій сторони угоди можуть повністю довіряти даним про товар — кількість партії зерна, його якісні характеристики — адже ця інформація захищена від будь-якого втручання зовні. Завдяки впровадженню в систему електронних складських квитанцій вдасться уникнути непотрібного переоформлення права власності на зерно в документальній паперовій формі, яке забирає чимало часу й зусиль. Також для підтвердження угод планується використовувати електронно-цифровий підпис.
Крім того, завдяки прозорості процесів у кредиторів і страховиків підвищиться довіра до складських декларацій, як наслідок, фермери зможуть отримувати страховки й кредити на вигідніших умовах.
Елеваторний ринок стоїть на порозі «другої хвилі» диджиталазізації, яка відкриває нові можливості для взаємодії між учасниками не лише зернового, а й суміжних бізнесів. Вона також сприяє його максимальній прозорості, зменшить простір для тіньових оборудок, а отже, підвищить рівень довіри по всьому ланцюжку — від виробника зерна до споживача готового продукту.
Марк Белявцев
журнал The Ukrainian Farmer, березень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
