Техніка

Розкидачі твердих міндобрив

Розкидачі твердих міндобрив

За вмілого регулювання вітчизняних розкидачів міндобрив якість їх роботи буде не гіршою, ніж в імпортних аналогів.

  

На вітчизняному ринку сільськогосподарської техніки представлено достатньо машин для внесення твердих міндобрив вітчизняного виробництва: МВД-9, МВУ-5СПРО, МВД-4 і МВД-0,5Т (виробник ННЦ «ІМЕСГ»), МРД-8, МРД-5М, МРД-5Г, МРД-1000 («Агрохіммаш»), МВД-900 і МВД-0,5 («Хмільниксільмаш») та МД-4,0 («Тернопільський комбайновий завод»), а також велику кількість машин зарубіжних фірм. Також варто зважати на те, що в господарствах ще залишились старі машини в хорошому стані — МВУ-5, МВУ-6, МВУ-8 і МВУ-12. За конструкцією та основними технологічними показниками зарубіжні машини не мають переваг перед вітчизняними аналогами, але виготовлені вони якісніше, на сучасному технологічному обладнанні. Завдяки цьому імпортні машини служать довше, але й коштують вони у 2-4 рази дорожче за вітчизняні. Тому зосередимо увагу на налаштуванні й роботі вітчизняних агрегатів для внесення міндобрив.

 

Особливості технологій внесення

 

Машини для внесення мінеральних добрив, як правило, обладнані відцентровими розсіювальними апаратами, якість роботи яких суттєво залежить не так від гранулометричного складу добрив та їх вологості, як від правильності регулювання машини, вибору робочої ширини захвату (перекриття суміжних проходів) та технічного стану. Крім того, на моделях МРД-1000, МВД-900 та МВД-0,5 встановлено гравітаційні дозувальні пристрої, які мають принципову схожість із пісковим годинником. Але міндобрива — не пісок, та й зберігаються вони не завжди у належних умовах. Реально при такому зберіганні вологість добрив підвищується, сипкість різко погіршується, і гравітаційні дозувальні пристрої не можуть їх дозувати.

 

Тому навесні перед початком внесення твердих міндобрив перевіряють їхню вологість та наявність у них великих грудок, здатних забивати випускний отвір гравітаційного дозувального пристрою. Добрива, які мають потрібні вологість і сипкість, вносять агрегатами з МРД-1000, МВД-900 і МВД-0,5. Для внесення неякісних добрив з високою вологістю використовують інші машини (МВД-9, МРД-8, МВУ-5СПРО, МРД-5М, МРД-5Г, МД-4,0, МВД-0,5Т та інші) з примусовими дозаторами (прутково-пластинчастими транспортерами).

 

Для завантаження добрив на тракторні та автомобільні причепи використовують навантажувачі ПГ-0,2; ПФ-0,75 (ПКУ-0,8); ПЗ-0,8Б; ПЗА-1,0; ПФГ-1,2 та інші.

 

На внесенні малих доз добрив (до 200 кг/га) використовують начіпні машини (МРД-1000, МВД-900, МВД-0,5Т та МВД-0,5) і застосовують перевантажувальну технологію, тобто завантажують добрива на складі в автомобіль або тракторний причіп і доставляють на поле, де перевантажують в бункер машини.

 

Якщо дози внесення добрив перевищують 200 кг/га, то застосовують кузовні агрегати (МВУ-12, МВД-9, МВУ-8, МРД-8, МВУ-6, МВУ-5СПРО, МРД-5М, МРД-5Г, МВД-4, 1РМГ-4, МД-4); причому залежно від дози внесення добрив та відстані від складу до поля можна застосовувати і прямоточну технологію, тобто завантажувати кузов машини для внесення добрив прямо на складі, транспортувати до поля і вносити добрива. Також на внесенні великих доз використовують перевантажувальну технологію (табл. 1).

 

Характерною особливістю підживлення посівів озимих культур ранньою весною є те, що в цей період ґрунт має високу вологість. При застосуванні в цьому разі кузовних машин на посівах утворюються глибокі колії, які залишаються до збирання урожаю. Крім того, при цьому відбувається пробуксовування коліс тракторів, з якими агрегатуються кузовні машини. Це спричиняє пошкодження значної частини підживлюваних посівів, а також ускладнює наступну роботу збиральних агрегатів. Тому для підживлення озимих культур ранньою весною використовують начіпні машини, а при використанні кузовних машин завантажують добривами їхні місткості на 75%.

 

Перед внесенням добрив відповідно до заданої дози та рекомендацій, що містяться в інструкціях з експлуатації машини, встановлюють положення регулювальної заслінки та потрібні зірочки на приводах транспортера дозатора. Але встановлену таким чином дозу внесення вважають лише орієнтовною. Для визначення фактичної дози добрива завантажують у бункер, на рівному майданчику відміряють відстань 25 м і відмічають її позначками, знімають з машини розсіювальні диски і проїжджають агрегатом до тих пір, поки через тукоспрямовувач почнуть сипатися добрива. Після цього машину підводять до першої позначки, під тукоспрямовувачем закріпляють мішок або іншу місткість, проходять агрегатом відстань 25 м і зупиняються. Висіяні на цій відстані добрива зважують.

 

Таблиця 1. Гранична відстань від складу для зберігання добрив до поля, за якої застосовують прямоточну технологію

Доза внесення, т/га

Гранична відстань, км

Марки машин для внесення добрив

МВУ-6; МРД-5М; МРД-5Г;

МВУ-5; МВУ-5СПРО; МВД-4; 1РМГ-4; МД-4

МВУ-12; МВД-9; МВУ-8; МРД-8

0,2

6,00

10,20

0,3

4,40

7,10

0,4

3,40

6,10

0,5

2,90

5,00

0,6

2,70

4,20

0,7

2,40

3,90

0,8

2,30

3,20

0,9

2,20

3,10

1,0

2,00

2,90

1,1

1,90

2,85

1,2

1,85

2,80

1,3

1,75

2,75

1,4

1,65

2,70

1,5

1,60

2,70

 

Фактичну дозу внесення добрив на гектар розраховують за формулою:

де Д — фактична доза внесення добрив, кг/га; Q — маса добрив для пристрою, що їх розкидає, кг; Вр — робоча ширина захвату, м.

 

Якщо встановлена таким чином фактична доза внесення фізичної ваги добрив на гектар відрізняється більше як на 5% від заданої, то змінюють положення дозувальної заслінки і регулювання повторюють. Робочу ширину захвату машини для кожного виду добрив, що вноситься, визначають за таблицею 2.

 

Таблиця 2. Орієнтовна ширина захвату машини, за якої нерівномірність внесення добрив не перевищує агротехнічних вимог

 

Вид добрив

Ширина захвату машин, м

Марки машин для внесення добрив

1РМГ-4Б

МВУ-12; МВУ-8; МВУ-6; МВУ-5;

МВД-900, МВУ-0,5

МВД-9;

МВУ-5СПРО

МД-4;

МВД-5Т;

МРД-1000

МРД-8;

МРД-5М;

МРД-5Г

 

Гранульований суперфосфат, складні гранульовані добрива

Аміачна селітра

Карбамід

Пресований хлористий калій і сульфат амонію

Дрібнокристалічний хлористий калій і сульфат амонію

13—15

12—13

8—9 

9—11 

6—7

17—19

15—17

11—13 

13—16 

8—10

17—24

19—21

12—14 

14—17 

9—11

до 36

21—23

13—15 

14—17 

9—11

 

Вибрану за таблицею 2 робочу ширину захвату приймають тільки як орієнтовну. Для визначення фактичної робочої ширини захвату виготовляють дві деки (0,5×0,5×0,05 м) і під час роботи машини в загінці встановлюють одну деку на лінії проходу центру агрегата (по середині між колесами трактора), а другу — на відстані, що дорівнює половині визначеної за таблицею 2 робочої ширини захвату від першої. Після робочого проходу агрегата зібрані добрива зважують. Якщо маса добрив у деці, яка встановлювалась по лінії проходу центру агрегата, буде більшою удвічі, ніж у другій, то робоча ширина захвату прийнята правильно, а якщо ні, то виконують відповідні додаткові регулювання (як передбачено в інструкції з експлуатації машини).

 

Для підтримування оптимальної для відцентрового апарата рівномірності розсівання добрив та встановленої дози їх внесення у процесі роботи машини періодично (мірою налипання добрив) очищають від добрив регулювальну засувку примусового дозатора та висівний отвір гравітаційного дозатора. Також контролюють роботу тукоспрямовувача, диска відцентрового апарата та його лопатки, регулювальних засувок.

 

 

Олег Адамчук, завідувач лабораторії з НТП застосування добрив та хіммеліорантів

ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААНУ

журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2011 року 

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ