Реакція кукурудзи на зрошення

Реакція кукурудзи на зрошення

Досліджено вітчизняні гібриди кукурудзи на предмет підвищення врожайності на фоні зрошення та внесення добрив.

  

Науковими дослідженнями й практичним досвідом установлено, що внесок селекції у підвищення рівня врожайності зернових культур сягає 35–50%. Завдяки реалізації генетичного потенціалу сучасні гібриди кукурудзи в умовах зрошення на півдні України забезпечують урожайність залежно від тривалості вегетаційного періоду в межах 110–150 ц/га.

 

У найближчі роки й на період до 2020 року головними завданнями селекції буде підвищення адаптивного потенціалу створених гібридів за умови збереження досягнутого рівня врожайного потенціалу. Такі генотипи гарантуватимуть не лише високі, а й стабільні валові збори зерна в нестабільних агроекологічних умовах. Наукові дослідження свідчать про те, що завдяки підвищенню адаптивного потенціалу гібридів можливо збільшити щорічні збори зерна на 10–15% і більше.

 

Нові дослідження

  

У південному Степу України в умовах зрошення є всі можливості для гарантованого одержання високих урожаїв зерна кукурудзи. Проте в останні роки площі посівів культури в регіоні скорочуються, значно зменшилося виробництво зерна й ефективність використання зрошення. Однією з найважливіших причин занепаду виробництва кукурудзи є висока собівартість продукції на Півдні, що призводить до збитковості виробництва. У той же час ведеться розробка нових технологій і упроваджується сучасна техніка, які призначені для скорочення витрат і підвищення рентабельності кукурудзи. Проте ці заходи дають незначні результати (а іноді й втрати), тому що не враховуються особливості нових генотипів, їх біологічна реакція на умови вирощування. Нині в Україні занесено до Державного реєстру майже 300 гібридів кукурудзи, які мають певну реакцію на ґрунтово-кліматичні умови, генетично зумовлений потенціал продуктивності й генетично запрограмовану «віддачу» на додаткові витрати агроресурсів у вигляді добрив, засобів захисту, поливної води тощо.

 

Таблиця 1. Урожайність зерна гібридів кукурудзи залежно від добрив і зрошення (середнє за 2010–2012рр.), т/га 

Гібрид	Без зрошення	Зрошення
	без добрив	без добрив	рекомендована доза	розрахункова доза
Тендра	3,27	7,08	10,34	10,87
Квітневий	3,20	6,52	9,93	10,27
Сиваш	3,15	7,12	9,35	11,36
Оржиця	3,39	8,17	10,98	12,01
Азов	3,13	10,27	12,07	12,91
Красилів	3,67	8,59	14,14	14,97
Соколов	3,48	9,30	13,57	14,82
Бистриця	3,23	9,84	13,39	14,48
НІР05 (середнє за три роки), т/га А — 0,72 В — 0,38 С — 0,54

 

Задачею наукових досліджень, проведених в умовах зрошення південного Степу України, було одержання високих урожаїв зерна завдяки найпродуктивніших гібридів кукурудзи вітчизняної селекції, адаптованих до кліматичних умов вирощування та застосування оптимальних норм добрив за умови оброблення посівів сучасними комплексними препаратами нового покоління.

 

Дослідження проводили протягом 2010–2012 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН, яке розташоване на півдні України в зоні Інгулецького зрошувального масиву. Ґрунт темно-каштановий середньосуглинковий з умістом гумусу в 0–30 см шарі 2,25%, нітратів — 16,3 мг/кг, рухомого фосфору — 55,3 мг/кг й обмінного калію — 276 мг/кг ґрунту. Метеорологічні умови в роки досліджень різнились як за температурним режимом, так і за кількістю й розподілом опадів. Зокрема, 2010 рік належав до сприятливого за зволоженням, 2011-й — до середнього, а 2012-й — до посушливого.

 

Результати обліку врожайності показали, що під впливом мінеральних добрив в умовах зрошення продуктивність досліджуваних гібридів кукурудзи у середньому за 2010–2012 рр. зростала від 40,3 до 74,3% (табл. 1).

 

 

Зрошення + добрива = урожайність

  

Дані таблиці свідчать, що по всіх групах стиглості гібридів кукурудзи спостерігається тенденція приросту врожайності зерна залежно на фоні зрошення та внесення мінеральних добрив (рекомендованої та розрахункової доз). Загалом приріст урожайності зерна кукурудзи на фоні зрошення становив від 38,2 у сприятливому 2011 році до 600,7% у посушливому 2012-му (рис. 1).

 

Ранньостиглі гібриди не істотно різнилися за рівнем урожайності, але дещо продуктивнішим виявився гібрид Тендра. Із середньоранніх гібридів нижчою продуктивністю вирізнявся Сиваш, який у середньому за 2010–2012 рр. сформував 7,12 т/га за вирощування на поливі без добрив; приріст від зрошення становив 226,0%, від унесення рекомендованої дози добрива врожайність зросла на 31,3%, а розрахункової дози (на урожайність 14 т/га) — на 59,6%.

 
Характеризуючи гібриди середньостиглої групи, слід зазначити, що Азов істотно реагував на зрошення. Так, за вирощування без добрив і без зрошення він сформував у середньому 3,13 т/га, а на фоні зрошення — 10,27 т/га зерна, або у 3,3 раза більше. Прирости врожайності зазначеного гібриду від добрив були значно меншими. Гібрид Красилів на фоні зрошення підвищив продуктивність на 234,1%, а від унесення добрив — на 64,6–74,3%.

 

Із гібридів середньопізньої групи дещо вищим приростом урожайності від зрошення характеризувався стандарт Бистриця, хоча істотної різниці порівняно з гібридом Соколов не виявлено.

 

Дія препаратів

 

Результати обліку врожайності кукурудзи показали, що під впливом застосування комплексних препаратів продуктивність культури в умовах зрошення у 2010–2012 рр. зростала на 6,2–11,5% за умови обробки комплексними фунгіцидами; на 7,8–9,2% — мікродобривами та на 11,6–15,1% — за умови обробки багатофункціональними імунорегуляторами. Це збільшення відбувалося прямо пропорційно зі зростанням показника ФАО.

 

Зазначене переконливо ілюструють графіки, що представлені на рис. 2 та 3, на яких у середньому по гібриду за обробки рослин усіма досліджуваними препаратами (рис. 2), так і в розрізі кожного з них, у середньому по всіх гібридах кукурудзи з різними ФАО (рис. 3), чітко можна простежити переваги оброблених рослин порівняно з вирощуванням їх лише по фону мінерального живлення без обробки досліджуваними препаратами у фазу утворення 7–9 листків.

Максимальну врожайність зерна сформували гібриди кукурудзи під час застосування багатофункціональних імунорегуляторів, яка по роках досліджень коливалася від 9,83 до 13,94 т/га. За обробки посіву кукурудзи комплексними фунгіцидами врожайність зерна була дещо нижчою — у межах 9,36–13,64, що лише на 2,2–5,0 % менше порівняно з багатофункціональними імунорегуляторами.

 

Отже, в умовах зрошення південного Степу України на темно-каштанових ґрунтах рекомендовано використовувати серед ранньостиглих гібридів кукурудзи Тендру, середньоранніх — Оржицю, середньостиглих — Красилів і середньопізніх — Бистрицю, вносити розрахункові дози мінеральних добрив під заплановану врожайність зерна й обробляти посіви сучасними багатофункціональними імунорегуляторами та фунгіцидами комплексної дії у фазу 7–9 листків рослин кукурудзи.

Анатолій ВЛАЩУК, канд. с.-г. наук

Дмитро ВОЙТАШЕНКО, канд. с.-г. наук

Тетяна ГЛУШКО, наук. співроб.

Інститут зрошуваного землеробства НААН

журнал The Ukrainian Farmer, травень 2014 року

Усі авторські права на інформацію розміщену в газеті The Ukrainian Farmer та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на газету The Ukrainian Farmer з гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ