Овочі-Ягоди-Сад

Органіка як потреба

Органіка як потреба

Органічне землеробство — традиційна форма ведення сільського господарства, оскільки не передбачає використання пестицидів, нітратів, гербіцидів, інсектицидів, стимуляторів росту та іншої «хімії». Останнім часом вона завойовує все більше прихильників з-поміж споживачів — на ринок органіки виходять сміливці-фермери.

Органіка як потреба Одним із найбільш перспективних напрямків агропромислового сектора є органічне землеробство. Та водночас і найризикованішим, адже потребує чималих зусиль. Мабуть, однією з найважливіших особливостей такого виду діяльності є постійне самовдосконалення, набуття знань і навичок, які можна отримати лише в полі. І, звісно, цю роботу потрібно просто любити.
Можна напевно сказати, що популярне за кордоном органічне землеробство — справжня філософія взаємозв’язку людини та природи. Сьогодні цей вид діяльності в Україні привабливим вважають не так вже й багато господарів, адже не вистачає кваліфікованих спеціалістів і досвіду. Але вже можна казати про ріст інтересу до цього напрямку овочівництва: вітчизняний ринок органіки знаходиться в зародковому стані, тож і конкуренції на ньому сильної немає. Хоча разом із цими плюсами варто пригадати і мінус — відсутність національної системи її сертифікації.
Федерацію органічного руху в Україні було створено 2005 року. Вона об’єднує однодумців, зацікавлених у виробництві та популяризації здорової, абсолютно безпечної продукції, вирощування та переробка якої передбачає дбайливе ставлення до природи, землі й людей, які на ній працюють.
                                           * * *
Органічне землеробство забезпечує здорове, корисне харчування. Відповідно ті, хто пов’язує своє життя з ним, піклуються про життя своїх близьких, рідних і людей у цілому.
Яскравий приклад — фермер Віктор Кривошея, який займається органічним овочівництвом уже три роки і зовсім не жалкує про свій вибір. Варто також зауважити, що Кривошея працює на «швидкій допомозі», що дуже почесно. Підприємець вдячний своїм рідним — дружині Тетяні, синові Максиму та доньці Вікторії, які повірили в його сили та підтримали ідею зосередитися на органічному овочівництві.
Віктор Кривошея розпочав свою діяльність, не маючи спеціальної агрономічної освіти. Навчався на власних помилках. Але вже сьогодні він має постійних клієнтів, навіть із інших областей, стабільний продаж, поступово розширює посівні площі та урізноманітнює асортимент. Він жодної хвилини не сумнівається, що органічне землеробство має безмежні перспективи.
— Від дідуся мені у спадок залишилося 3,4 га землі, і я, будучи зовсім далеким від землеробства, вирішив спробувати виростити власні картоплю та капусту. Допоміг Інтернет. Я вивчив технологію, закупив насіння, засоби захисту і великий мотоблок китайського виробництва, — згадує Віктор Кривошея.
Органіка як потребаДоля звела фермера з клубом органічного землеробства «Жменя», що у місті Вінниці, з його ідейним і духовним лідером Альоною Качур, яка порадила, що варто почитати. Так «Ази успішного землеробства» В. Т. Грідчіна стали настільною книгою фермера-початківця. Практичні рекомендації та досвід провідних фахівців щодо підвищення родючості українських чорноземів також стали у пригоді. Саме тоді й прийшло прозріння, що потрібно діяти в іншому напрямку — вирощувати екологічно чисту продукцію. За наявності необхідних знань — це цілком реально. Хоча варто зауважити, що про високу прибутковість даної справи мова поки що не йдеться. Радше можна говорити про перспективність напряму.
— На сьогоднішній день оброблювані площі становлять понад 7 га. На цій землі вирощуємо картоплю, моркву, буряк, помідори, перець, капусту, баклажани, огірки, гарбуз. Усі культури є профільними, і на кожну є попит завдяки високій якості продукції. До речі, цього року найбільше до вподоби людям наша морква, — розповів фермер.
Ентузіасти сприймають органічне землеробство як стиль життя, адже всі вирощені продукти в першу чергу споживає власна родина. І для вінницького господаря такий вибір — свідомий. Адже він вірить у чисте екологічне сільське господарство.
— Упевнений, що перевагою такого способу роботи є біологічна якість продукції, збереження ґрунтової родючості і насамперед гармонія в екосистемі «Людина — Природа», — говорить Кривошея.

Насіннєві випробування

На відміну від більшості фермерів Кривошея не віддає перевагу лише голландським сортам, а використовує насіння німецької та української селекції.
Згадує вінницький фермер про свій сумний досвід, коли придбав «дуже гарний гібрид» капусти, заплатив чималі гроші, зароблені тяжкою працею, а натомість з-поміж отриманих двох тисяч головок лише 10 штук були ідентичні зображеним на картинці. Решта — зовсім інший сорт. Напевно, саме тому зараз більше довіряє своїм силам і заготовляє насіння самостійно.
Щодо біопрепаратів, за словами Віктора Кривошея, основну масу становить продукція «БТУ-Центру», який за Радянського Союзу був Центром мікробіології і мав дуже добру дослідну базу. Саме звідси бере препарати для замочування та підгодівлі. Використовує і власноруч приготовлені настої та відвари трав, що мають інсектицидну та фунгіцидну властивості. Замість хімічного захисту власник господарства використовує Фітоцид, Липосам, Азотофіт, Бітоксибацилін.
З-поміж агротехнічних прийомів застосовує сівозміну, безплужну обробку ґрунту та просто своєчасно видаляє бур’яни.
Оскільки органічне землеробство — найбільш природне, про що свідчить багатовіковий досвід людства, навіть технічні засоби мають використовуватись обережно. Це також філософія, стиль життя.
— Органічне землеробство передбачає тісний контакт між людиною і природою. Через це виникає необхідність часткової заміни механізованої обробки посівів ручною працею, — стверджує фермер.

Якість та ціна

Екологічна чистота та висока якість органічної «хімії» давно завоювали популярність у таких розвинених країнах, як Німеччина, Великобританія, Сполучені Штати, Франція, Японія, Канада, Австралія. Адже ці продукти якісні та корисні для здоров’я. Проте і значно дорожчі. На думку вінницького фермера, досвід зарубіжних країн свідчить, що така цінова політика цілком виправдана.
Проте українці ще мало знають, а часом і зовсім не знають про відмінності якісної екопродукції від тієї, що зазвичай купують у супермаркеті. І саме тому потенційні покупці дивуються, коли бачать в 1,5—2 рази вищі ціни порівняно з магазинними. Але ця ніша — надійна і успішна. Люди цікавляться, переконуються в якості та купують.
— Споживач купує «красиву» продукцію, а інформація про те, що вона екологічно чиста, є тільки перевагою при реалізації, — говорить Кривошея.

Сертифікація

Сертифікації міжнародного зразка фермерське господарство вінницького підприємця не має, проте всі вирощені продукти систематично перевіряються Державною санітарно-епiдемiологiчною службою.
Питання щодо сертифікації міжнародного зразка ще не стоїть — потрібен певний період часу, щоб заявити про себе як про органічного виробника. Поки що за якість продукції голосує споживач власним гаманцем.

Взаємодія з мережами

Продукція вінничанина успішно реалізується на сільськогосподарських ринках, має попит у роздрібного покупця.
Проте ідею виходу в торгівельні мережі Кривошея не вважає для себе утопічною. Він налаштований войовничо й упевнений, що рано чи пізно його продукція потрапить і на полиці магазинів. Адже попит на його продукцію постійно зростає, і вже сформувалося коло постійних клієнтів, які замовляють продукцію вінницького господарства телефоном.

Перевиробництво

В останні роки на українському ринку спостерігається криза перевиробництва овочевої та фруктової продукції. Це, безперечно, негативно впливає як на фінансовий стан окремих фермерських господарств, так і на економіку країни в цілому. Перевиробництво є неабияким випробуванням для дрібних фермерів, велика кількість яких відверто банкрутує. Надлишок овочів і фруктів змушує аграріїв скоригувати свою «посівну» політику. За словами аграрних експертів, наступного року багато фермерів мають намір скоротити посадкові площі під овочами «борщового набору», щоб стимулювати підвищення цін на цю продукцію.
А от вінницький фермер зниженням цікавості до своєї продукції не дуже переймається, але визнає, що перевиробництво овочів, а також зниження платоспроможності населення негативно позначається й на попиті на органічну продукцію. Місцеві фермери з такою ситуацією борються — розширюють асортимент, деякі навіть відмовились від картоплі, займаються вирощуванням брукви, пастернаку, ріпи. Експериментує і Кривошея.
Плани на майбутнє
Мрій про прийдешнє та реальних планів у Віктора Кривошеї дуже багато. В першу чергу треба побудувати теплицю та облаштувати сховище. Також збирається розширювати посівні площі. Ну і, звичайно ж, фермер націлений на створення власної торгової марки і її просування.
— У органічного овочівництва в Україні є велике майбутнє, — вірить фермер. — Головне, щоб овочівники і споживачі усвідомили переваги органічних продуктів для здоров’я, що, безсумнівно, позначиться на їхньому добробуті та якості життя.

Поради початківцям від Віктора Кривошеї

Органіка як потреба Найперша помилка, якої припускаються новачки, — перекопування городу. Замість людини з цим чудово можуть впоратись черв’яки та ґрунтові мікроорганізми, які переробляють органіку — опале листя та відмерле коріння.
Вологість для органічного землеробства, мабуть, одна з найголовніших умов. Адже сухий ґрунт щільніший за нормально зволожений. Життя в сухому ґрунті завмирає, припиняється розкладання органіки. Надлишок вологи в ґрунті також користі не принесе. Тому на своїх ділянках необхідно завжди підтримувати оптимальну та постійну вологість.
З бур’яном можна впоратись, контролюючи його ріст. Для цього використовують мульчування: вкривають ґрунт соломою, листям, картоном, сіном, травою, тими ж бур’янами, газетами, спеціальною плівкою так, щоб обмежити доступ світла до бур’янів. Крім того, мульчування є чудовим способом поліпшення фізичних агрономічних властивостей ґрунтів та ефективності дії мінерального живлення сільськогосподарських рослин.
Для удобрення корисніше вирощувати на грядках рослини, які відновлюють родючість ґрунту — сидерати. Вони є чудовим кормом для хробаків і ґрунтових мікроорганізмів. До того ж такі рослини розпушують ґрунт за допомогою своєї кореневої системи.
Для якіснішого врожаю не рекомендується використовувати мінеральну підгодівлю. Родючим завдяки мінеральним добривам ґрунт ніколи не був, а якість продуктів, вирощених з їх допомогою, знижується. Продукти стають водянистими, швидко псуються та не несуть повноцінної життєвої енергії для людини. Краще для підгодівлі використовувати органічні добрива, наприклад Біогумус або ЕМ-препарати, які містять безліч живих ґрунтових мікроорганізмів.
Початківцям необхідно переглянути сенс своєї роботи на землі. Бути допитливим і спостережливим, спробувати усвідомити, що Земля — це живий організм, і навчитися співпрацювати з нею.

 

Дарія Мовчан

журнал “Плантатор” лютий, 2013 року

 

 

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Планатор” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.

При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “Плантатор”з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ