Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Овочі - Ягоди - Сад

Черешня: шукаємо істину

Садівництво по-українськи
Джерело:
Садівництво по-українськи
Поділитись:
Черешня: шукаємо істину

Урожай черешні, що його вирощено за сучасною українською технологією, буде затребуваним на ринку та забезпечить садівника стійким прибутком.

  

Останнім часом в Україні все активніше рекламуються іноземні технології вирощування черешні та формується думка, що лише вони є панацеєю в сучасному промисловому виробництві плодів цієї культури. Однак у скрутних економічних умовах сьогодення вирощувати конкурентоздатну продукцію черешні дозволяють переважно новітні вітчизняні розробки.

 

Стан галузі

 

За обсягами продукування плодів черешні Україна є на десятому місці у світі: наш урожай сягає 81,2 тис. т/рік — це близько 3,3% загальносвітового. Українська частка у світовій площі насаджень черешні — 3,1%, або 12,4 тис. га. За рівнем продуктивності черешневих насаджень ми посідаємо шосте місці у світі (6,1 т/га протягом трьох останніх років).

 

Світовий і внутрішній ринки плодів черешні є дефіцитними. Відповідно до науково-обґрунтованих норм, людині щороку потрібно споживати 2 кг плодів черешні. Щоб забезпечити такі обсяги, світове виробництво черешні має сягати 14 млн тонн. Нині воно є майже у 6,5 раза меншим. На глобальному ринку це зумовлює гострий дефіцит і високу ціну плодів. Місцевий ринок теж не насичений: кожний український громадянин зможе щороку спожити 2 кг черешень, якщо країна збільшить нинішні обсяги виробництва на чверть (тобто на 20 тис. т/рік).

 

У сучасних умовах вирощування черешні є дуже привабливим, адже культура здатна забезпечити прибутковість садівничого господарства.

 

Через те що українські розсадники не мають нових маточно-живцевих садів, більшість вітчизняних садівничих господарств продукує черешню, використовуючи застарілі сорти та сильнорослі підщепи (антипку та дику черешню). Унаслідок використання низькопродуктивних сортів, підщеп і трудомістких технологій і через щорічне скорочення площ під насадженнями культури резерви для подальшого росту виробництва плодів черешні в Україні майже вичерпано (рис. 1, 2). Щоб задовольнити потреби ринку, садівники мають закласти нові черешневі сади. Якими їм бути?

 Застосування сортів

 

Інститут садівництва НААН України та мережа його наукових установ має значні напрацювання з вирощування черешні в інтенсивній культурі.

 

Так, вітчизняними селекціонерами створено нові сорти черешні з масою плодів 10–12 г, діаметр яких 28–30 мм. Це сорти Крупноплідна, Талісман, Темпоріон, Дилема, Електра, Мелітопольська мирна (селекції Мелітопольської ДСС ІС НААН), Василіса Прекрасна, Донецька красуня, Етика, Прощальна Тараненко, Джерело, Любава (Артемівської ДСР ІС НААН), Ніжність (ІС НААН) та Легенда Млієва (Інститут помології НААН).

 

Чи закладаються новими українськими сортами черешневі сади в Україні? Майже ні. Завдяки більш настирливій рекламі в нас запроваджуються іноземні сорти, такі як Регіна, Кордія, Світхарт, Лапінз тощо. У той самий час наші нові сорти потрапляють до реєстру досягнень сусідніх держав. Так, найкращі крупноплідні сорти вітчизняної селекції посідають чільне місце в садах Китаю та США (у штатах Орегон, Мічиган, в окрузі Колумбія).

 

Разом із тим іноземні сорти не завжди придатні для вирощування в наших кліматичних умовах. Так, в умовах Лісостепу України сорти Регіна, Кордія, Вега, Вен, Техлован не витримали випробування зими 2012 року, коли в першій половині лютого температура повітря знижувалась до –28,4 ˚С.

 

Ефективність підщеп

 

В Україні вивчення слаборослих підщеп для черешні, також й іноземної селекції, 1969 року розпочав доктор с.-г. наук Корній Третяк із ІС НААН. Наприкінці 80-х років минулого століття серед 11 підщеп черешні вчений виокремив найбільш слаборослу та продуктивну — Студениківську. Він також довів недоцільність вирощування в умовах Лісостепу України черешні на англійській підщепі Колт — через надмірний рост щеплених на ній дерев, їх погану зимостійкість і схильність до ураження бактеріальним раком. На початку 90-х цю тезу підтвердили досліди Анни Ковальової та Володимира Сеніна, проведені в зоні південного Степу України. Дослідження показали, що дерева, які були щеплені на Колт і на Санта Лючія (SL 64, клон антипки) за силою росту та здатністю до пагоноутворення перевершували дерева, щеплені на антипці. Порівняно з антипкою, використання підщеп Колт і Санта Лючія не сприяло пришвидшенню вступу черешневих дерев у плодоношення, на додаток урожайність дерев на антипці в перші роки плодоношення була на 9–23% вищою.

 

Покладати великі надії на німецьку підщепу GiSelA 5 також не варто, оскільки вже на шостий рік після садіння в дерев на ній спостерігається істотне, до 36,2%, зменшення середньої маси плоду. Щоб подолати схильність до здрібніння плодів, у таких садах слід проводити відновлювальне обрізування, а це потребує додаткових витрат.

 

Найперспективнішою для створення інтенсивних насаджень, крім напівкарликової Студениківської, виявилася середньоросла вегетативно розмножувана підщепа російської селекції ВСЛ-2, її внесено до Державного реєстру сортів рослин.

 

Також зафіксовано високу продуктивність інтенсивних насаджень черешні на середньорослій насіннєвій підщепі вишні сорту Альфа (селекція Інституту помології НААН). Завдяки високому коефіцієнту розмноження вона має всі шанси стати альтернативою антипці, на якій в Україні нині виробляють близько 70% садивного матеріалу черешні.

 

Конструкції садів

 

Протягом останнього десятиріччя для інтенсивних насаджень були розроблені поліпшена віялова, сплощена, кущоподібна округла з пониженою зоною плодоношення, малогабаритна та веретеноподібна форми крон. Три останніх виявилися найефективнішими, бо повністю відповідають біологічним особливостям черешні.

 

2014 року ІС НААН запропонував провадити нові інтенсивні типи черешневих садів на насіннєвих і вегетативно розмножуваних підщепах, зокрема:

 

  • на насіннєвих підщепах (дика черешня) із щільністю садіння 417–556 дерев/га (6 × 3–4 м) із формуванням малогабаритної крони з урожайністю 10,7–13 т/га;
  • на середньорослих насіннєвих (вишня сорту Альфа) і вегетативно розмножуваних підщепах (ВСЛ-2) із малогабаритною кроною та щільністю садіння 667–889 дерев/га (4,5–5 × 2,5–3 м залежно від сили росту сорту) і веретеноподібною кроною зі щільністю дерев середньорослих сортів 1111 дерев/га (4,5 × 2 м) з урожайністю 11,8–16 т/га;
  • на напівкарликових вегетативно розмножуваних підщепах (Студениківська, GiSelA 5) із формуванням малогабаритної крони та щільністю садіння залежно від сили росту сорту 889–1250 дерев/га (4–4,5 × 2–2,5 м) з урожайністю 12,5–19,2 т/га.

Для окупності виробничих витрат й отримання прибутку врожайність плодів черешні високих товарних якостей за кращими світовими станда

ртами має сягати 10–15 т/га. Для визначення точних схем розміщення дерев рекомендовано залучати науковців, які розробили ці типи садів.

 

Український метод

 

Українські науковці створили власну інтенсивну технологію вирощування черешні. Вона базується на застосуванні адаптивних українських, таких що мають високу продуктивність, сортів і підщеп, пропонує оптимально щільні схеми розташування дерев у саду, її засади формування й обрізування крон ураховують біологічні особливості культури. Український метод передбачає обґрунтовано мінімальне застосування засобів захисту рослин, господарствам це дає змогу ефективно вирощувати садовину з помірною собівартістю, а населенню — без шкоди для здоров’я споживати плоди високих смакових якостей. Зазначена технологія забезпечує плодам конкурентну ціну реалізації і є особливо актуальною там, де йдеться про вирощування черешні на експорт: у світі зростає попит на харчові продукти органічного походження, а українська черешня, вирощена пропонованим способом, буде саме такою.

 

Високі врожаї гарантують не лише іноземні сорти. Аналіз абсолютних рекордів урожайності черешні, що їх отримано у світі й описано в науковій літературі, свідчить: першість належить саме українським сортам. Ще в 80-х роках минулого століття в 11-річному насадженні черешні сорту Китаївська чорна на підщепі Студениківській за дуже вологих умов під час росту й дозрівання плодів у дослідах Костянтина Третяка в ІС НААН було досягнуто врожаю 50,8 т/га. У дослідах 2010 року, до яких причетний автор статті, у насадженнях сорту Травнева на підщепі Студениківська отримано врожай 33,7 т/га.

 

Іноземні методи

 

Сучасні іноземні технології вирощування черешні передбачають кардинально протилежні українським підходи до процесу створення та догляду насаджень. Їх лейтмотив — будь-якою ціною отримати максимальний обсяг продукції вищого ґатунку з діаметром плоду понад 25–30 мм, адже такий розмір гарантує найвищу ціну продажу. Вимоги роздрібних мереж — завищені. Світовий експортний мінімум, установлений для діаметру свіжих плодів черешні — 22 мм, і фракція якісних плодів діаметром 22–25 мм потрапляє у розряд «нестандартних». Це суттєво обмежує обіг товарної продукції на ринку та зумовлює високі ціни на неї.

 

Плоди діаметром 25–30 мм вирощують лише у плівкових тунелях без ризику втрати врожаїв від ранньовесняних заморозків. Для захисту насаджень від граду, дощу та птахів застосовують сітки й плівки. Це чи не єдиний позитив цих технологій. Усе інше (починаючи від закладання саду) побудоване на постійному утриманні дерев у стресовому стані з метою примусового стимулювання закладання плодових утворень. Ці процеси супроводжуються нанесенням чисельних механічних пошкоджень стовбуру та гілкам. Щоб ростові бруньки перетворилися на квіткові, їх кілька разів фарбують промаліном, для кращого галуження сади у червні обприскують бензиладеніном (0,04%) й обрізають за схемою, що протирічить біологічним особливостям черешні. Вирощування таких насаджень зумовлює більш інтенсивне застосування засобів захисту від шкідників і хвороб. Так, в Ізраїлі, для забезпечення тривалого зберігання й товарних якостей плодів черешневий сад упродовж сезону чотири рази обробляють гібереліном, у Німеччині виконують хімічне проріджування квітів, а коли плоди набувають солом’яного забарвлення, сад обприскують гібереліновою кислотою.

 

Унаслідок 4-кратної обробки зав’язей черешні гібереліном формуються плоди неприродно великих розмірів. Наприклад, у сорту Рейнер на підщепах GiSelA 5 і GiSelA 6 маса плоду збільшується з 8,3 до 12,5 г. За такого збільшення плодів їх ціна зростає з 4–6 євро/кг до 14 євро/кг. Ціна вирощеної за такою технологією черешні є майже недосяжною для незаможних покупців. Методами нетарифного регулювання через неймовірно завищені вимоги торговельних мереж до вигляду плодів черешні високорозвинені країни обмежують доступ на свої ринки «бюджетної» черешні з менш розвинених країн. Водночас жорстких вимог до органолептичних і санітарно-гігієнічних характеристик плодів черешні мережі не висувають. Таким способом провідні світові маркетингові мережі, створюючи ілюзію профіциту продукції, цілеспрямовано підтримують гострий дефіцит її плодів на глобальному ринку та надмірно високі ціни на них.

 

Ілюзії

 

Плоди черешні, що отримані шляхом застосування новітніх іноземних інтенсивних технологій на українському внутрішньому ринку, є неконкурентними за ціною. Їх можна продавати лише на експорт за умови, що є ніші для збуту і що підприємство отримало відповідні міжнародні сертифікати якості. Для цього крім звичайного холодильного обладнання садівничі господарства мусять придбати лінію, в якій охолодження та сортування плодів виконується за допомогою води. Вартість такого обладнання — від 350 тис. євро. Експортовані плоди потребуватимуть і спеціального пакування.

 

Отримання міжнародних сертифікатів якості продукції є тривалою та дорогою процедурою, яка прямо впливатиме на підвищення собівартості продукції. Тому експортувати продукцію зможуть тільки надпотужні садівничі підприємства. Проте у більшості професійних садівників нині склалася ілюзія, що лише такі технології є шляхом для отримання рекордних прибутків. На жаль, пропагандисти іноземних технологій не пояснюють, що новітні методики передбачають виробництво обмеженого обсягу продукції, яку зможуть купувати лише дуже заможні покупці. Для ринків переважної кількості країн, населення яких має скромну купівельну спроможність, такі плоди будуть неактуальними.

 

Іноземні інтенсивні технології є надзвичайно витратними. Так, вартість створення 1 га сучасного черешневого саду, устаткованого системою краплинного зрошення, захистом від заморозків, граду, дощу та птахів, коливається в межах 1,5–2 млн грн (вартість станом 1 жовтня 2014 року).

 

Аналіз ефективності

 

Порівняємо сучасні українські найефективніші типи садів черешні, в яких використано напівкарликові підщепи з аналогічними іноземними. Приймемо, що середня ціна реалізації плодів — 15 грн/кг (найвища оптова ціна на черешню протягом трьох останніх років).

 

Капітальні вкладення на створення насаджень за вітчизняною технологією на слаборослих вегетативних підщепах (Студениківська, ВСЛ-2, GiSelA 5) із щільністю 889–1000 дерев/га — 92–114 тис. грн/га. Окупність витрат настає на 3–4-й рік після садіння, це на 1,2–1,8 року раніше, ніж у черешневих садів на антипці та дикій черешні.

 

Якщо застосовано іноземну інтенсивну технологію (щільність 1905 дерев/га, плівкові тунелі, сітки від граду та птахів, зрошення й фертигація), витрати на створення саду зростають у 6–9 разів порівняно з витратами на сад сучасного українського типу, а їх окупність настає за 6,8–12,1 років. У садах із таким щільним розташуванням дерев виробничі витрати сягають 112,3–114 тис. грн/га, (проти 54,2–76 тис. грн/га у садах, де провадиться сучасна українська інтенсивна технологія), а собівартість продукції зростає на 38–67,4%. Так, у сорту Регіна на підщепі GiSelA 5 за використання іноземної інтенсивної технології та схеми садіння 3,5 × 1,5 м і середньої врожайності 18,9 т/га, прибуток з 1 га становить 158,1 тис. грн. Натомість у сорту Дончанка на підщепі Студениківська за використання української технології (схема садіння 4,5 × 2,5 м) середня врожайність — 19,2 т/га, а прибуток — 197,7 тис. грн/га.

 

Оцінюючи різні типи садів, слід зважати на витрати, тривалість експлуатації саду та прибуток від реалізації плодів. Так, за 14-річний період у насадженнях на GiSelA 5 зі схемою садіння 3,5 × 1,5 м сума прибутку перевищувала витрати лише в 1,3 раза, натомість у саду на підщепі Студениківській зі схемою садіння 4,5 × 2,5 м прибуток перевищував витрати у 2,4 раза. Це вкотре підтверджує більшу капіталомісткість провадження щільних черешневих садів. Підвищити ефективність виробничих витрат у таких садах можна лише за рахунок підвищення рівня механізації робіт із догляду за насадженнями та збирання врожаю.

 

Ураховуючи те, що загальний вік інтенсивних насаджень скороплідних сортів черешні на пів карликових підщепах — 14 років, а період їх продуктивного використання — 10 років, окупність капітальних вкладень у садах за вітчизняною технологією відбувається на п’ятий рік, а за іноземною — на 7–12 рік від садіння. В скрутних економічних умовах сьогодення, за низької купівельної спроможності населення, відсутності державної підтримки на розвиток садівництва та за надмірно високих кредитних ставок упровадження витратних іноземних технологій в Україні є досить проблематичним і неприбутковим.

 

 

Олена Кіщак, д-р с.-г. наук

Юрій Кіщак, канд. с.-г. наук

Інститут садівництва НААН

журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2015 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
2
Статті з журналу:
Поділитись: