Овочі-Ягоди-Сад

Та, що зникає на сонці

Та, що зникає на сонці

Ізоляція місця щеплення виноградного саджанця фоторуйнівною плівкою має низку технологічних і економічних переваг порівняно із застосуванням для того парафіну.

  

У технології виробництва щеплених саджанців винограду важливим етапом є захист копуляційних зрізів щеп від підсушування й окислення — для збереження вологи в щепах протягом стратифікації, загартування й у перші 30 днів після висаджування рослин у шкілку. Це сприяє пришвидшеному перебігу біохімічних і фізіологічних процесів у компонентах щеп, покращує процес їх зрощування та приживлюваності в шкілці. Зазвичай для цього застосовують технічний парафін. Однак він має низку недоліків: слабку адгезійну здатність; утворення малоеластичних плівок, які розтріскуються, обсипаються, оголюють і погано захищають місце з’єднання зрізів підщепи та прищепи.

 

Нині на ринку України з’явилися фоторуйнівні плівки, їх застосування у виноградному розсадництві має вагомі перспективи.

 

Переваги нового методу

 

До складу фоторуйнівних плівок входить ізопренова гума (або поліолефіни), твердий парафін та/або лінійний поліетилен.

 

Фоторуйнівні плівки мають біоокислювальні властивості — під впливом сонячних променів їх матеріал із часом руйнується, тому їх не потрібно знімати з рослин, клопоту з утилізацією їхніх залишків і забрудненням довкілля також немає.

 

Матеріал, з якого виготовляють плівки, має високу еластичність і здатен розтягуватися до розміру, більшого за початковий у 4–6 разів. Плівка надійно утримує з’єднані компоненти щепи, але разом із тим не заважає росту калусу, не врізається в тканини під час їх зрощення, не затримує рух поживних речовин і води між компонентами щепи. Разом із тим плівки проникні для молодого приросту.

 

Завдяки вмістові воску матеріал має добру гідроізоляційну здатність — він водонепроникний і підтримує обводнення тканин на оптимальному рівні, повітря ж циркулює вільно.

 

Плівки виключають доступ до місця щеплення шкідників і хвороботворних бактерій.          

 

Результати випробувань

 

Властивості фоторуйнівних плівок протягом п’яти років вивчали у відділі розсадництва й розмноження винограду ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова». Плівки застосовували для ізоляції спайки щеп і вічка прищепного компоненту, а для порівняння ефективності їх впливу паралельно застосовували парафінування апікальних частин щеп винограду технічним парафіном (відповідно до загальноприйнятої технології).

 

Водозатримувальна здатність

 

Будь-які ізоляційні матеріали, які застосовують для захисту копуляційних зрізів щеп винограду від підсихання, повинні мати високі водозатримувальні властивості. Для визначення останніх ми використовували двовічкові чубуки підщепи Р × Р 101-14, обгортали їх фоторуйнівною плівкою (або парафінували), витримували протягом 3 діб у термостаті (згідно з методикою) і за різницею маси визначали здатність фоторуйнівних плівок і технічного парафіну втримувати воду (фото 2).

 

Згідно з отриманими результатами найбільшу водозатримувальну здатність мали плівки на основі ізопренової гуми з додаванням твердого парафіну та/або лінійного поліетилену. Водозатримувальна здатність плівок на основі поліолефінів із твердим парафіном була в межах 86–88% (плівки більшої товщини тримали вологукраще). Водозатримувальна здатність технічного парафіну становила 78%. Логічно, що після застосування фоторуйнівних плівок у тканинах щеп винограду зберігалося більше води на всіх етапах технології.

 

Оскільки процеси зрощення підщепи та прищепи завершуються у шкілці, то збереження високого рівня водного режиму тканин апікальних частин щеп на цьому етапі набуває особливо важливого значення. Його визначення на 30-й день після висаджування щеп у шкілку показало, що загальне обводнення апікальних частин щеп після застосування фоторуйнівних плівок для ізоляції спайки та прищепного компоненту й після парафінування достовірно різнилися: плівки на основіізопренової гуми сприяли підтриманню обводнення тканин на рівні 47%, плівки на основі поліолефінів — на рівні 49%, технічний парафін — 45%.

 

Утворення калусу

 

Утворення калусу є основною умовою зрощення підщепи з прищепою й одержання саджанців високої якості. Для цього вологість рослинних тканин має підтримуватися на високому рівні, вологість повітря й температура в стратифікаційних камерах має бути оптимальною й забезпечувати як міцне з’єднання компонентів щеп, так і доступ до нихкисню. Фоторуйнівні плівкивідповідають цим вимогам і послаблюють залежність процесу стратифікації щеп від температурно-вологісних умов стратифікаційної камери, сприяють захисту калусної тканини після висаджування щеп у шкілку. Тому після процесу стратифікації, там де спайку ізолювали фоторуйнівними плівками, круговий калус утворювався у 87–90% щеп, там де застосовували парафін — лише у 71% щеп (фото 3).

 

Фото 3. Утворення калусу щеп винограду, після застосування парафіну та фоторуйнівних плівок: 1 — парафінування щеп; 2 — ізоляція спайки щеп винограду фоторуйнівною плівкою; 3 і 4 — утворення калусної тканини та розвиток пагонів після ізоляції спайки щеп (ізоляції спайки щеп і вічка) фоторуйнівною плівкою.

 

Це пояснюється тим, що під плівками створювалося середовище, яке сприяло інтенсивному поділу клітин у місці проведення зрізу, спрямуванню калусної тканини всередину зрізу, швидшому та кращому зрощенню компонентів. За такого утворення калусу зводилося до мінімуму розривання гідроцитних тяжів і створювалися оптимальні умови для руйнування ізоляційного прошарку, утворення великої кількості «вікон прориву», завдяки яким і відбувалося з’єднання калусної тканини підщепи та прищепи.

 

Калус, який утворювався у щеп після парафінування та застосування фоторуйнівних плівок, відрізнявся за масою, загальним обводненням і структурою. Після застосування фоторуйнівних плівок для ізоляції спайки щеп і вічка прищепи маса вологого калусу була меншою, ніж у щеп після парафінування, у середньому на 15–20% (плівки на основі ізопренової гуми) та на 22–28% (плівки на основі поліолефінів). Аналогічна закономірність була відмічена й за масою сухого калусу. Також фоторуйнівні плівки сприяли збереженню більшої кількості води в калусній тканині (на 2,7–7,3% порівняно із застосуванням парафіну).

 

Обмеження приросту

 

Інтенсивний розвиток приросту щеп на етапі стратифікації та загартування небажаний, бо, з одного боку, на його розвиток витрачається велика кількість поживних речовин, яких надалі буде недостатньо для утворення коренів, а з другого — через листкові пластинки випаровується велика кількість води, яка за відсутності розвиненої кореневої системи не компенсує втрати. Після висаджування у шкілку відбувається в’янення пагонів, усихання калусу та відмирання щеп. Випробування показали, що протягом періоду стратифікації та загартування фоторуйнівні плівки сприяють уповільненню розвитку приросту щеп винограду, особливо це було помітно після їх застосування для ізоляції спайки та вічка щеп. Приріст у таких щеп зменшувався до 2–3 см, це в 3–5 разів менше порівняно з приростом парафінованих щеп. Після застосування фоторуйнівних плівок для ізоляції тільки спайки щеп приріст, порівняно з приростом за парафінування, зменшувався у 1,5–2 рази й становив 6–7 см.

 

Приживлюваність у шкілці

 

Оцінку ефективності будь-якого технологічного прийому виробництва щеплених саджанців винограду, який виконують до висаджування щеп у шкілку, оцінюють за показником їх приживлюваності у шкілці (через 30 діб після посадки). Після застосування фоторуйнівних плівок для ізолювання тільки спайки щеп (спайки та вічка прищепи) приживлюваність становила у середньому 77–80%, після парафінування — 58%.

 

Економічний ефект технологічного прийому досягався за рахунок збільшення виходу стандартних саджанців винограду із шкілки, який перевищував базовий варіант (парафінування) у середньому на 10–15% (залежно від типу використаної плівки).

 

 

Наталя Зеленянська, канд. с.-г. наук

ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» НААН України

журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2015 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
2
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ