Овочі-Ягоди-Сад

Наше й для нас

Наше й для нас

Для черешневого саду, розташованого в зоні південного Лісостепу, можна створити ефективний фруктовий конвеєр із сортів української селекції.

  

Черешня — теплолюбна плодова культура, що з-поміж інших кісточкових вирізняється найвищою вимогливістю до ґрунтів. Насамперед потребує, щоб ґрунт ділянки був рихлим і з невеликою щільністю складання (1,25–1,35 г/см³). Це слід ураховувати, плануючи розташування культур у саду, і виділяти під черешню ділянки з легкими ґрунтами. Культура погано переносить важкі глинисті ґрунти, а також довготривале перезволоження. У засушливих умовах на незасолених рихлих ґрунтах легкого механічного складу черешнядобре росте й плодоносить, якщо її щепити на антипці. На більш вологих і ущільнених ґрунтах кращою підщепою є дика черешня. На щільних ґрунтах задовільно ростуть рослини, які щеплено на вишні. У кліматі Полісся та Лісостепу черешню часто пошкоджують заморозки, що значною мірою впливає на формування врожаю.

 

Можливості інтенсифікації

 

Серед плодових культур черешня найменше придатна для створення інтенсивних насаджень. Основним її недоліком є велика сила росту дерев і пізній вступ у плодоношення, особливо, якщо дерева щеплені на сіянцях дикої черешні. Крім того, чітко виражений стовбур, ярусність розміщення на ньому гілок і слабке їхнє галуження утруднюють формування компактних крон і їх утримання в потрібних розмірах без зниження врожайності. У зв’язку із цим актуальним є розроблення ефективних способів формування й обрізування дерев, які забезпечили б пришвидшення вступу дерев у пору плодоношення та створення насаджень, зручних для обрізування й збирання плодів. Зазначену проблему досліджують протягом останніх десятиріч учені різних країн. Одне з найновітніших формувань черешні в садах Західної Європи — лідерна форма крони Фогеля, яку розроблено в Німеччині. Основні її переваги — раннє плодоношення й забезпечення оптимального співвідношення між ростом і врожайністю. Дерево черешні, сформоване в такий спосіб, має штамб заввишки 70–80 см; сильний центральний провідник, на якому рівномірно розміщені плодоносні гілки з широкими (близько 90°) кутами галуження. Такі кути створюють за допомогою відгинання пагонів прищіпками для білизни або спеціальними пластиковими відгиначами. Дерева формують заввишки 2,5–3,5 м. Для цього вкорочують провідник над слабшими бічними гілками. Під час щорічного циклічного обрізування видаляють одну-дві гілки, яким понад 3-4 роки й діаметр яких у місці відгалуження більший за половину чи третину товщини стовбура. Це сприяє рівномірному надходженню світла у внутрішню частину крони й доброму закладанню там квіткових бруньок.

 

На особливу увагу заслуговує досвід створення інтенсивних насаджень черешні в Новій Зеландії зі щільністю розміщення 1333 дер./га (розташування дерев за схемою 5 × 1,5 м), якийпередбачає застосування обрізування тафітогормональних препаратів (двокомпонентних, на основі гібереліну GA4/7 і бензиладеніну) під час формування веретеноподібної крони. Ця форма крони на сьогодні залишається найпоширенішою в інтенсивних насадженнях західноєвропейських країн. Її застосовують головним чином для формування слаборослих дерев, розташованих у саду за схемою 3,5…4,5 × 2…2,5 м. Використовують саджанці на слаборослих підщепах, зокрема німецькі GiSelA 3 або GiSelA5, Вейрут, чеські підщепи групи ПХЛ, французькі Максіма Дельбар 14 і Табел Едабріз. Правильно сформована веретеноподібна крона нагадує ялинку з центральним провідником і бічними гілками, які відходять від нього під широкими, близькими до прямого, кутами. Гілки, розташовані найближче до поверхні ґрунту, формують найдовшими, найвище — найкоротшими. Висоту дерев утримують на рівні 4–6 м. Для захисту від птахів і розтріскування плодів застосовують спеціальні покриття, тому висоту дерев обмежують до 2,5 м.

 

Підбір сортів

 

Успіх виробництва черешні суттєво залежить від вибору сорту, який здійснюють за основними показниками — придатністю до умов вирощування в локальних ґрунтово-кліматичних умовах, терміном достигання, розміром плодів, стійкістю до найбільш шкодочинних хвороб і шкідників. Проте нерідко виробничники не чекаючи висновку місцевих дослідних установ і, користуючись інтернет-інформацією про помологічні описи сортів з інших країн, закладають ними товарні насадження. Із сортами-новинками, отриманими в більш сприятливому кліматі, українські садівники успіху досягають не завжди. Часто буває так, що недоліки проявляються лише на 7–8-й рік після закладання саду. Наприклад, дерева певних сортів в інших ґрунтово-кліматичних умовах можуть активно квітувати, але утворення й утримання зав’язі в них буде слабким, плоди вони даватимуть великі, але врожай й економічні показники саду загалом будуть незадовільні.

 

У польовому генетичному банку Інституту помології ім. Л. П. Симиренка НААН зберігається 50 зразків черешні, з яких 44 — української селекції. Ґрунтуючись на багаторічних спостереженнях за ними, ми рекомендуємо для вирощування в зоні Правобережного Лісостепу України низку українських сортів черешні. Щеплювати їх слід на антипці, сіянцях дикої черешні та вегетативній підщепі ВСЛ-2. Як запилювачі слід використовувати сорти Валерія, Валерій Чкалов, Дрогана жовта, Ярославна, Дончанка. Терміни квітування та достигання вказані в табл. 1.

 

Ранньостиглі сорти

 

Сорт Валерій Чкалов створено ЦГЛ ім. І. В. Мічуріна (РФ) і Мелітопольською ДСС ім. М. Ф. Сидоренка. Сорт формує сильнорослі дерева,стійкий проти моніліозу та слабко уражується кокомікозом. Зимостійкість середня. Рослини вступають у плодоношення на 5-й рік після садіння, але повільно нарощують урожай. Плоди великі, масою 7–9 г, темно-червоного забарвлення. Смак винно-солодкий, дегустаційна оцінка 4,5 бала. Плоди міцно кріпляться до гілок, тому сорт не придатний до машинного збирання. Транспортабельність плодів добра. Сорт самобезплідний.

 

Сорт Валерія створено на Артемівській ДСР. Характеризується високою та стабільною врожайністю, зимостійкістю, стійкістю до кокомікозу, невибагливістю до умов вирощування. Дерево сильноросле, з кулястою кроною. Плодоносить із 5-ти років на букетних гілочках і приростах минулого року. Плоди великі, темно-червоні, середня вага — 8–9 г. М’якуш темно-червоний, відмінного кисло-солодкого десертного смаку. Дегустаційна оцінка свіжих плодів — 4,7–5 балів.

 

Дар Млієва створено в Інституті помології ім. Л. П. Симиренка. Сорт формує дерева середньої сили росту. Крона пірамідальна, середньої густоти. Сад починає плодоносити на 3–4-й рік. Квітує в ранньо-середні терміни. Характеризується високою морозо- та зимостійкістю та стійкість до грибних хвороб. Плоди одномірні, середня маса 6,3 г, форма плодів округло-серцеподібна. Забарвлення темно-червоне, під шкірочкою є малопомітні дрібні сірі крапки. Шкірочка міцна, м’якуш темно-червоний, консистенція напівбігаро (напівтверда). Дегустаційна оцінка 4,6 бала. Кісточка вільна, округла, гладенька. Плоди придатні для споживання свіжими та для приготування компотів. Десятирічне дерево приносить у середньому 48–54 кг плодів.

 

Сорт Присадибна походить ізМелітопольської ДСС. Дерево велике та швидкоросле. Сорт стійкий до моніліозу та слабко уражується бактеріальним раком кісточкових. Зимостійкість висока. Рослини вступають у плодоношення на 4-й рік і швидко нарощують урожай. Сорт самобезплідний. Плоди великі, одномірні, середньою масою 7–8 г, забарвлення світло-жовте, з привабливим світло-червоним рум’янцем, що іноді вкриває всю поверхню. Смак солодкий із свіжою кислинкою, дегустаційна оцінка 4,8 бала. 

 

Середньостиглі сорти

 

Сорт Легенда Млієва створено в Інституті помології. Дерева середньої сили росту, схильні формувати округлу крону середньої густоти. Сорт зимостійкий і посухостійкий (7 балів), стійкий до грибних хвороб (уражуваність кокомікозом — 1 бал, моніліальним опіком — 0,5 бала).

 

Плоди великі, середньою масою до 9 г, одномірні, кругло-серцеподібної форми. Основне забарвлення плоду жовте, а покривне — червоне на 2/3 поверхні плоду. Шкірочка плоду середньої щільності, гола. М’якуш жовтий, соковитий, хрящуватий, сік безбарвний. Смак плодів кисло-солодкий, дегустаційна оцінка 4,5 бала. Кісточка добре відокремлюється від м’якуша, яйцеподібної форми, гладенька.Сорт універсального призначення. У десятирічному віці дерева приносять 50–55 кг плодів.

 

Сорт Василіса походить з Артемівської ДСР. Характеризується швидкоплідністю, високою стабільною врожайністю. Дерево середньої сили росту. Плодоносить із 4–5-ти років на букетних гілочках і торішніх приростах.

 

Зимостійкість дерев і плодових бруньок підвищена: нижча, ніж у Дрогани Жовтої, але вища, ніж у Валерія Чкалова. Посухостійкість підвищена. Стійкість до кокомікозу висока. Плоди дуже великі (масою 12–14 г), округлі, інтенсивно-червоні, ароматні, гарного десертного смаку, дегустаційна оцінка 4,3–4,5 бала. Споживають свіжими, а також для приготування високоякісного ароматного компоту.

 

Слов’яночка створено на Мелітопольській ДСС. Має дерева середньої сили росту з округлою, середньої густини кроною. Плодоносить на букетних гілочках і однорічному прирості. Квітує в середні терміни, рясно й дружно. Сорт самоплідний, не вимагає запилювачів, характеризується стабільно високою врожайністю. Стійкий до грибних хвороб — кокомікозу та клястероспоріозу.

 

Плоди великі, масою 6–7 г, округло-плоскої форми. Шкірочка щільна, темно-червоного кольору. М’якуш соковита, середньої щільності, рожево-червоного або червоного кольору, приємного, кислувато-солодкого смаку. Сік червоного кольору.

 

Сорт Електра походить із Мелітопольської ДСС. Має велике та швидкоросле дерево. Зимостійкість висока. Рослини вступають у плодоношення на 4-й рік після садіння та швидко нарощують урожай. Сорт самобезплідний.

 

Плоди великі, одномірні, середня маса 8–9 г, забарвлення плоду темно-червоне. Смак кисло-солодкий, дегустаційна оцінка 5 балів. Плоди універсального призначення, відзначаються доброю транспортабельністю.

 

Пізньостиглі сорти

 

Сорт Коралова виведено в Інституті помології. Дерево високоросле. Крона широкопірамідальна, середньої густоти. Плодоношення настає на 4–5-й рік. Характеризується морозостійкістю та посухостійкістю, хорошою врожайністю — у десятирічному віці дерева приносять до 45–50 кг плодів. Плоди тупо-серцеподібної форми, середня маса 6,5 г. Шкірочка блискуча, темно-червона, міцна. Під шкірочкою помітні невеликі жовто-сірі крапочки. М’якуш темно-червоний, соковитий типу бігаро, винно-солодкий. Кісточка середньої величини. Добре відокремлюється від м’якуша.

 

Сорт Бірюза виведено в Інституті помології.Має дерева середньої сили росту. Характеризується хорошою морозо- та зимостійкістю квіткових бруньок, стійкістю до грибних хвороб, хорошою одномірністю плодів. Квітування дерев проходить у середні терміни. У молодому віці крона широкопірамідальна, а в плодоносному стає майже округлою. Плодоношення наступає на 4–5-й рік. Урожайність регулярна й висока — у десятирічному віці дерева приносять по 45–50 кг плодів.

 

Плоди видовжено-серцеподібні, середня маса плодів 5,8 г, шкірочка блискуча, щільна, темно-червона. М’якуш червоний, соковитий, кисло-солодкий, хрящуватий. Сік червоний. Дегустаційна оцінка 4,6 бала. Кісточка яйцеподібної форми, вільна, середньої величини. Сорт універсального призначення.

 

Таблиця 1. Терміни квітування та достигання сортів черешні, рекомендованих для вирощування в зоні Правобережного Лісостепу України 

Сорт

Терміни квітування за останні кілька років

Терміни достигання

початок

кінець

Ранньостиглі

Валерій Чкалов

18–28.04

24.04–5.05

1 декада червня

Валерія

18–28.04

25.04–4.05

Дар Млієва

17–29.04

24.04–7.05

Присадибна

19–29.04

25.04–6.05

Середньостиглі

Легенда Млієва

18–30.04

26.04–7.05

1–2 декада червня

Електра

19–30.04

28.04–8.05

2 декада червня

Василіса

14–29.04

20.04–6.05

Слов’яночка

19–29.04

26.04–6.05

Пізньостиглі

Бірюза

18–28.04

24.04–5.05

2–3 декада червня

Коралова

17–27.04

23.03–4.05

 

 

Олександр Дячук,

Інститут помології ім. Л. П. Симиренка НААН України

журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2015 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
2
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ