«Сварог Вест Груп» — один з тих агрохолдингів, які не поспішають нарощувати земельний банк, оскільки зосереджуються на досягненні максимальної ефективності з кожного гектара. Тут розвивають відразу кілька напрямків: рослинництво, молочне скотарство, насінництво та садівництво. Проте у кожному з них намагаються вибудовувати замкнутий цикл виробництва для стабільної прогнозованості бізнесу. За яких умов компанія розвиватиме садівництво, з ким співпрацюватиме у насінництві та про плани виходу на ІРО — в інтерв’ю газеті «АгроМаркет» розповів голова правління корпорації «Сварог Вест Груп» Андрій Гордійчук.
Яким видався минулий рік для вашої компанії?
2012 рік був успішним для компанії «Сварог Вест Груп». Майже всі виробничі завдання виконано, за винятком частини нашого південного регіону — Чернівецької області, де, на жаль, посуха не дозволила отримати планової врожайності. Нам вдалося ефективно масштабувати системи точного землеробства. Торік застосували їх на 10 тис. га, вони себе повністю виправдали та дозволили заощадити як мінімум 15% ресурсів.
Яка основна стратегія розвитку агрохолдингу «Сварог Вест Груп»?
Попередні 20 років вектор розвитку України був спрямований на металургію, хімію. Але це вже вчорашній день і скоро стане позавчорашнім. У цьому більше немає перспективи — натомість вона є у агросекторі. Сьогодні експорт сільськогосподарської продукції на другому місці після металургії, а років через три-п’ять аграрна галузь буде лідером експорту. Звичайно ж, держава фіскальними чи іншими методами наповнюватиме бюджет за рахунок цього сектора. Сподіваємося, що це будуть розумні методи, які застосують якомога пізніше, щоб агробізнес мав час міцніше стати на ноги. Тому головна стратегія «Сварог Вест Груп» полягає у підвищенні технологічності. Адже ми розуміємо, що скоро мине час «дармової» рентабельності, коли деякі компанії збирають високий урожай, майже нічого не вклавши в землю.
«Сварог» активно застосовує органіку як елемент здешевлення собівартості продукції. Чи вже є якісь успіхи в цьому напрямку?
Так, для нас дуже важливим є застосування органіки для підвищення конкурентної спроможності продукції на ринку і забезпечення показників рентабельності за рахунок зниження собівартості. На 2 тис. га ми вже спробували вносити субстрат органічного добрива одночасно з сівбою. Це дозволяє відсотків на 20—30 покращити вегетацію і зменшити вплив посухи.
Як розвиваєте тваринництво?
На жаль, кон’юнктура ринку молока не дозволяє говорити про райдужні перспективи молочного скотарства в Україні. Ми сподіваємося, що ситуація рано чи пізно зміниться. Але поки що отримуємо органічні добрива та використовуємо їх у рослинництві — це додатковий товарний продукт на рівні молока. Це дає додаткову синергію та здешевлює виробництво молока орієнтовно на 50 копійок.
Плануєте нарощувати поголів’я ВРХ?
У 2013 році великих будівництв розпочинати ми не будемо. Хочемо збільшувати продуктивність нинішнього стада і максимально масштабувати внесення органіки. А вже в 2014 році подивимося. Ми неодноразово наголошували на тому, що у нас підготовлено два майданчики під проекти будівництва двох молочних комплексів для утримання від 4 до 5 тисяч голів.
Чи збирається «Сварог Вест Груп» нарощувати земельний банк?
Земельний банк в 2013 році плануємо довести десь до 100 тис. га — не більше, тому що ніколи не ставили цілі створити латифундію. Ми зосереджені на досягненні найбільшої маржинальності з 1 га.
Чи виправдали сподівання інвестиції в садівництво?
Ми вже заклали 500 га садів. На жаль, розвиток цього напрямку впирається у державну підтримку. Сподіваємося, що будуть внесені зміни до бюджету і програма розвитку садівництва залишиться, бо без неї воно не розвиватиметься. Плануємо закласти десь 150 га інтенсивних садів цього року — але це за умови державної підтримки. Окрім того, будемо добудовувати другу чергу сховища для зберігання фруктів на 2 тис. т у Чернівецькій області і вдосконалювати мережу реалізації лінії соків прямого віджиму. Будемо розширювати маркетингову частину для впізнаваності бренду.
Наскільки масштабними є ваші плани розвитку насінництва?
Насінництво — дуже пріоритетний для нас напрямок. До нас уже надходять заявки від інших аграрних компаній і підприємств, які хочуть або придбати у нас насіння, або підготувати своє на нашому насіннєвому заводі. Скажу навіть більше: ми ведемо переговори з такими компаніями, як «Сингента» та «Піонер», про те, щоб вирощувати високоякісні гібриди кукурудзи і ріпаку в Україні. Технологічність нашої компанії дозволяє це робити. Плануємо на 2014 рік почати вирощувати гібриди кукурудзи та ріпаку за ліцензією однієї з вищезгаданих компаній. Побачимо, з ким домовимося. Це значно здешевить виробничий процес в самій компанії, а також забезпечить додатковий прибуток від реалізації насіння. Ми часто згадуємо, як агрофірма «Зоря» у Рівненській області навіть у радянський час зуміла домовитися, щоб «Піонер» дозволив їй вирощувати насіння. Якщо це стало можливим тоді, то чому не вдасться сьогодні?
Які культури для вас є пріоритетними?
Сьогодні ми робимо ставку на сою і кукурудзу. Причому основний акцент — на сою. Це прекрасний попередник, хороша експортна позиція. Це культура, яка має прогнозовані стабільні ціни, тому цього року ми вдвічі збільшуємо її посіви, орієнтовно до 32 тис. га. І у зв’язку з цим ми досить глибоко аналізуємо її переробку на олію і на шрот з подальшим виробництвом високоякісних комбікормів. Загалом ми розглядаємо переробку всіх культур, які вирощуємо. Якщо пшениця, то плануємо переробляти її на борошно, якщо соя — на шрот, олію та комбікорми. Це складніше, потрібно налагоджувати канали збуту, проводити безліч переговорів, витрачати рік-два-три, але зрештою це забезпечить стабільну прогнозованість. Зернові у чистому вигляді — це регульований продукт, який має нестабільну ціну. Бізнес, що зосереджується лише на вирощуванні сировини, важко спрогнозувати на 2—3 роки вперед.
А як щодо соняшнику і ріпаку?
Ці культури стратегічно нам не цікаві. У нашому регіоні соняшник не є достатньо ефективним. Ще у 2013 році не будемо сіяти цукровий буряк. Експортний потенціал цієї культури слабкий, ринки давно втрачені.
Що, на вашу думку, краще: ІРО чи кредити?
В Україні вартість фінансового ресурсу така висока, що за кордоном всі дивуються, як вдається повернути відсотки і мати якусь рентабельність і маржу. Український агробізнес схожий на давньогрецьку Cпарту: з одного боку — важко, з іншого — загартовуєшся. Якщо говорити про IPO чи кредитування, то кращим є вихід на біржу. Втім, якби ми отримали доступ до кредитів під такі відсотки, що існують у світі, до 5—7%, про лістинг не думали б.
Ви у 2013 році IPO не розглядаєте?
Я розглядав би IPO із задоволенням, але нас там, як і будь-яку іншу українську компанію, не чекають. Аграрний бізнес чекають, але бренд України сьогодні дискредитований. Всі сподіваються, що це тимчасово. Ми підтримуємо зв’язки з потенційними інвесторами — їм потрібна стабільність.
Що для вас означає успіх?
Успіх — це відчуття руху вперед. Сьогодні у мені домінує не так бажання успіху чи його публічного визнання, як усвідомлення якісної реалізації тих планів, які я сам перед собою поставив. Бо справа, якою я займаюся — це моє життя, і я віддаю їй більшу частину свого часу. З цим змирилася навіть моя сім’я.
Зоряна Гошовська
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
газета “АгроМаркет” травень, 2013 року
AgroTimes
