Одноступенева інкубація яєць — найкращий варіант отримання кондиційного високоякісного добового молодняку, що є оптимальним як із ветеринарного, так і з технологічного боку.
Збільшення обсягів споживання населенням м’яса індички не може не залежать від кількості отриманого кондиційного добового молодняку, поставленого на вирощування та відгодівлю. Отримання кондиційних індиченят безпосередньо пов’язане з температурно-вологісними режимами інкубації та дотриманням загальних і специфічних ветеринарно-санітарних заходів як в інкубаторіях, так і на індиківничих підприємствах. Дотримання таких санітарно-ветеринарних вимог є дуже важливим на всіх ділянках виробництва — від належних умов утримання батьківського стада до отримання добових індиченят.
З ветеринарного погляду та дотримання всіх температурно-вологісних параметрів інкубації найоптимальнішою схемою є одноступенева інкубація за принципом одна партія у шафі. Багато закордонних і вітчизняних дослідників зазначали, що одноступенева інкубація поліпшує виводимість і якість молодняку незалежно від типу яєць. Крім того, перевагою одноступеневої інкубації є можливість очищення інкубатора після кожного циклу, що дозволяє знизити ризик розповсюдження інфекції. На противагу інкубації за принципом одна партія у шафі в інкубаторі за багатоступеневої інкубації клімат регулюється за усереднених параметрів без урахування віку різних партій зародків і коливається щодоби, що утруднює підтримання оптимальних, однорідних умов для розвитку всіх зародків. Водночас одноступенева інкубація, навпаки, дозволяє створювати умови, що регулюються відповідно до потреб яйця та зародків, які в ньому розвиваються.
Проте, враховуючи всі переваги одноступеневої інкубації, слід зауважувати на певні умови, а саме:
• досконале знання всіх специфічних умов, що є необхідними для розвитку індичого ембріона;
• машини мають бути сконструйовані так, щоб могли забезпечити однорідний оптимальний клімат навколо яйця. Розглядаючи особливості інкубації яєць індиків, слід зазначити, що, згідно з чинним стандартом, на інкубацію відбирають яйця тільки від клінічно здорової птиці, певних вагових параметрів (із градацією та без градації за масою), загальною площею забруднення у вигляді плям або смужок не більшою як 3 см? (фото 1–3).
Крім того, щоб отримати високий вивід здорових індиченят (фото 4), слід дотримуватись і нормативних параметрів триступеневої дезінфекції інкубаційних яєць, які зазначені у чинному стандарті.
Після виконання всіх попередніх маніпуляцій з інкубаційним яйцем — дезінфекція, відбір за ваговими (за потреби) та візуальними показниками — потрібно визначитися з режимом, який буде використано, та прорахувати тривалість інкубаційного періоду.
Для обрахування часу виводу індиченят керівник інкубаторію повинен ураховувати породу, крос, вік батьківського стада та кількість діб зберігання. Відповідно до чинного стандарту, термін зберігання індичих яєць до інкубації має становити 7 діб з урахуванням дня знесення. Тому в разі зберігання яйця довше зазначеного терміну на кожну добу додаткового зберігання слід додавати годину до тривалості інкубаційного періоду. Також зі збільшенням віку несучок змінюється якісний склад інкубаційних яєць: збільшується маса самих яєць, жовтка, пористість шкаралупи; зменшується щільність яєць, індекси білка та жовтка та одиниці Хау, товщина шкаралупи, частка білка й шкаралупи. Треба враховувати й той факт, що як тривалість інкубаційного періоду, так і показники виводимості залежать від генетичного фонду індиків і віку батьківського стада. Виводимість яєць від ліній і кросів, селекційованих на м’ясну продуктивність, нижча у порівнянні з легшими типами. Останнім часом за інкубації яєць усіх видів сільськогосподарської птиці, зокрема й індиків, набув широкого розповсюдження попередній розігрів яєць за температури +22 °С протягом 10–12 год для отримання однорідної температури перед початком самого інкубаційного процесу, що є передумовою однорідного та прогнозованого виводу. Проте інколи коливання попиту на добових індиченят змушують виробників інкубаційних яєць подовжувати терміни їх зберігання. У цьому разі в пригоді стане інший метод — інкубація з попереднім прогріванням протягом 12 год за температури +37,5 °С (99,5 °F) — преінкубація. Це поліпшує виводимість яйця завдяки більшій «загартованості» яєць до різних маніпуляцій.
Розглядаючи основні принципи одноступеневої інкубації, слід зазначити, що програма встановлення правильних температурних параметрів в інкубаторі — мабуть, найважливіший чинник. Крім того, задані температурні параметри потрібно знижувати мірою росту зародка, оскільки зі збільшенням віку збільшується й вироблення метаболічного тепла самим зародком. Якщо схематично розглянути температурно-вологісний режим за одноступеневої інкубації, то його можна подати у вигляді «золотого правила інкубації»:
• перші десять діб інкубації зародкам необхідно більше тепла та вологи й менше повітря;
• в середній період інкубації (до перенесення на вивід) — менше тепла та вологи й більше повітря;
• у вивідний період — менше тепла та більше повітря й вологості.
Також установлено, що для досягнення оптимальної виводимості та якості добових індиченят середня температура тіла ембріона має відповідати природній моделі в межах +37,5…+37,8 °С (+99,5…+100 °F) під час перших двох третин процесу інкубації й не має перевищувати +38,1 °С (+100,6 °F). Оскільки температуру тіла зародка неможливо виміряти, не розбивши яйце, тому за цей показний беруть температуру на поверхні шкаралупи. Важливо враховувати й те, що зародки індички найбільш уразливі до впливу високих температур у віці 7–12 діб. Тому температура +38,5 °С (+101,3 °F) у цей період може призвести до негативних наслідків.
Щодо втрати вологи яйцем у процесі інкубації, то вона в середньому становить 10–12%. Проте цей показник може варіювати залежно від породи та віку самиць. Так, наприклад, для яєць від молодих індичок кросу BUT допускається рівень втрати вологи 9–10%, тоді як для яєць від несучок старшого віку дозволяються вищі втрати вологи яйцем.
Оскільки у процесі інкубації одне індиче яйце поглинає в середньому 9 л кисню й виділяє 6,6 л вуглекислого газу, то для нормального розвитку зародків й отримання високих показників виводу вміст кисню в повітрі має становити 21%, а рівень СО2 не має перевищувати 1% і знижуватися більш як на 0,3%. Крім того, впродовж інкубації індичих яєць має бути високий повітрообмін.
Переносити яйця у вивідну шафу слід до початку накльову, на 24,0 (легкі), 24,5 (середні) та 25-ту (важкі кроси) доби інкубації. Далі відбувається вивід.
Наталія Прокудіна,
канд. вет. наук, незалежний експерт з інкубації яєць та ембріональної патології с.-г. птиці
журнал “Наше Птахівництво”, січень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
