Чим менша птахофабрика, тим легше їй тримати якість виробленої продукції на високому рівні — вважає головний ветеринарний лікар СТОВ «Старовірівський птахокомплекс» Маріанна Федорова.
«Старовірівський птахокомплекс» — одне з успішних підприємств яєчного напряму виробництва в Харківській області. Підприємство було організовано ще на початку 90-х років і зарекомендувало себе як надійний постачальник якісного курячого яйця. На сьогодні в господарстві утримують 170 тис. курей-несучок голландського кросу Dekalb White, отримують щороку близько 24 млн штук харчового яйця. На птахофабриці встановили сучасне німецьке обладнання, налагодили власну оптово-роздрібну торгівлю. Вироблене яйце реалізують під торговою маркою «ЦИПА Стар. ПК» у Харківській області та прилеглих регіонах.
Про технологічні особливості вирощування курей-несучок, профілактику респіраторних захворювань у них, контроль якості готової продукції журналу «Наше Птахівництво» розповіла головний ветеринарний лікар СТОВ «Старовірівський птахокомплекс» Маріанна Федорова.
– Маріанно Сергіївно, поговорімо про технологічну карту вирощування курей-несучок у вашому господарстві. Звідки завозите добовий молодняк?
– Три тижні тому добовий молодняк кросу Dekalb White білий завезли з племптахорепродуктора, розташованого в Запорізькій області. Наступна посадка планується на квітень 2017 року.
Спершу курчат розміщуємо в зоні вирощування, де тримаємо їх до 90 днів, після чого переводимо на спеціально обладнану зону для утримання курей-несучок. Обладнання для несучок в нас в основному німецької фірми Неllmаnn, 4-ярусне, і в 5-тижневому віці ми розміщуємо молодняк птиці по ярусах.
Антибіотики птиці даємо, тільки коли садимо птицю — у перші 5 днів, а далі протягом циклу вирощування намагаємося їх уникати. Натомість застосовуємо комплексні вітамінні препарати, які випоюємо птиці раз на місяць або ж перед стресовою ситуацією — в разі транспортування птиці, після вакцинації та розсаджування по ярусах. Загалом птицю тримаємо до 90 тижнів, згідно з рекомендаціями постачальника кросу.
Дуже суворо дотримуємося технології підготовки пташників до посадки нової партії курчат. По-перше, готуємо пташник протягом 30 діб — проводимо механічне очищення, миття, будівельні роботи, налаштування обладнання, вологу дезінфекцію, також надаємо біологічний відпочинок 5–7 днів. За день до посадки додатково проводимо аерозольну дезінфекцію. Тільки після цього приміщення вважається готовим до посадки курчат.
– Яких заходів треба вживати, аби не допускати розповсюдження респіраторних інфекцій серед промислових стад несучок? Розкажіть про профілактику такої хвороби, як мікоплазменна інфекція.
– Проблема респіраторних захворювань актуальна як нині, так і в минулі роки. Проте вона цілком підконтрольна. Якщо вживати профілактичних заходів, експансію респіраторних інфекцій можна стримувати.
Щоб не допускати спалаху цих захворювань, ми акцентуємо на якісній підготовці пташників безпосередньо перед посадкою, а також під час посадки птиці та вирощування дотримуємось усіх санітарно-ветеринарних норм. Особливу увагу приділяємо поточній дезінфекції, механічному очищенню та остаточній (після миття) обробці, обов’язково робимо змиви з обладнання й відправляємо в Харківську державну регіональні лабораторію ветеринарної медицини та Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» для підтвердження аналізів на якість дезінфекції. Однак, на мій погляд, тільки санітарно-гігієнічними заходами утримати розповсюдження інфекцій на великих птахопідприємствах неможливо. Вони мають бути, але в комплексі з іншими чинниками, наприклад такими, як створення оптимальних умов життєдіяльності птиці: світло, годівля, мікроклімат. Коли птиця утримується в оптимальних для неї умовах, а її фізіологічний статус перебуває на достатньо високому рівні, вона здатна впоратися з мікробним тиском на неї. Звичайно, в умовах інтенсивного виробництва, коли у пташниках утримують велику кількість птиці на одному квадратному метрі, цього важко досягти. Тому існує перелік профілактичних заходів, які слід проводити в будь-якому разі, незалежно від того, у яких умовах утримується птиця.
– Які на вашому підприємстві існують шляхи захисту від вірусних хвороб? Опишіть схему вакцинопрофілактики.
– Вірусні захворювання контролюємо за допомогою вакцинації. Для цього застосовуємо в основному метод випоювання.
Ми профілактуємо захворювання птиці проти трьох основних інфекцій, таких як хвороба Ньюкасла, хвороба Гамборо й інфекційний бронхіт. Перед вакцинацією обов’язково проводимо дослідження сироваток крові на наявність материнського імунітету і в разі його зниження в цей період ми вакцинуємо, щоб уникнути інтерференції.
Якщо не проводити лабораторних досліджень, а вакцинувати птицю за графіком, можна припуститися купи помилок. Зазвичай проти хвороби Гамборо вакцинуємо птицю на 15–19-й день, інфекційного бронхіту — десь на 17–22-й, а проти хвороби Ньюкасла — на 28–34-й день. Останню вакцинацію проводимо у 100 днів — інактивованою комбінованою тривалентною емульс-вакциною проти синдрому зниження несучості, хвороби Ньюкасла й інфекційного бронхіту. Знаю, що багато птахогосподарств не вакцинують стада проти віспи птиці, але ми дотримуємося тієї думки, що вакцинація проти цього захворювання потрібна.
Лабораторні аналізи крові на наявність материнського імунітету робить нам фірма — постачальник вакцин, і паралельно робимо аналізи в Харківській регіональній державній обласній лабораторії ветеринарної медицини, що є невіддільною частиною нашої схеми. Відбір крові відбувається через 21 день після кожної вакцинації, таким чином ми можемо контролювати наростання імунітету.
Якщо вакцинопрофілактику проведено правильно, жодних несподіванок до кінця вирощування з птицею не виникає.
– Чому аерозольна дезінфекція у присутності птиці викликає так багато побічних ефектів? Які препарати для такого способу обробітку застосовувати найкраще?
– Ми робимо аерозольну дезінфекцію у присутності птиці, але за оптимальних параметрів мікроклімату. Якщо спостерігається підвищена вологість, то таку дезінфекцію робити не варто, щоб штучно її не підвищувати. Високий рівень вологості у приміщеннях сприяє зберіганню й розмноженню патогенних мікроорганізмів.
Робимо аерозольну обробку тільки за певними показниками, в основному для профілактики респіраторних захворювань, а зайвий раз не проводимо, тому що вдихання птицею хімічних засобів теж не є бажаним. В основному застосовуємо метод газації однохлористим йодом з алюмінієвою стружкою.
– Чи існують зміни основних зоотехнічних показників в утриманні птиці залежно від віку?
– Взагалі ми дотримуємося класичної схеми світлового режиму. В період посадки добового молодняку ми перших дві доби світло зовсім не вимикаємо. Потім поступово зменшуємо кількість світлових годин, кожен тиждень на 2 години, і поступово виходимо на 9-годинний світловий режим.
У курчат з 9-тижневого віку — 8-годинний режим, а потім, після пересадки на зону вирощування курей-несучок після отримання першого яйця відбувається збільшення світлового дня — щотижня додаємо 1 годину і виходимо на 14–16-годинний світловий день.
Таким чином, відповідно до віку птиці виставляємо температуру, яка підтримується стельовою вентиляцію, витяжною, торцевою вентиляцію, а також із боків пташника розміщено віконця-«шторки», що автоматично відчиняються та зачиняються.
Узимку пташник, де птиця утримується на вирощуванні, ми опалюємо, оскільки курчата надходять з інкубатора, де температура +37…+38 °С, тож намагаємося зробити температуру у пташнику наближену до цієї. Протягом двох діб після посадки курчат тримаємо температуру +36…+37 °С, потім поступово її знижуємо. Також обов’язково слідкуємо за клінічним станом птиці — чи курча активне, чи не задихається тощо.
Вологість на нашому птахокомплексі регулюється автоматичною системою мікроклімату. У першу добу вона становить 75–80%, а протягом росту птиці поступово знижується. Найоптимальніша вологість для курей-несучок — 60–70%.
Це все контролюється. В корпусах є технологічні карти, у які працівники пташника щодня занотовують усі показники мікроклімату. Взагалі можна сказати, що основні зусилля ми докладаємо саме в перші дні життя курчат. Якщо у цей час буде правильно відрегульована система мікроклімату в пташнику, курчата своєчасно отримують ветеринарні препарати й буде зроблена вакцинопрофілактика, проблем із бактеріальними та вірусними інфекціями до останніх термінів вирощування не виникатиме.
 |
| На підприємстві працює власна лабораторія, де контролюють якість продукції |
– Де берете корми для птиці — купуєте чи виготовляєте самі? Як перевіряєте якість комбікорму в себе на птахофабриці?
– Від початку й до кінця вирощування птиці залежно від віку беремо збалансовані комбікорми для кожної вікової групи на одному з харківських комбікормових заводів. Працюємо з ним дуже давно, і поки що проблем з якістю кормів не виникало. Комбікорм ми перевіряємо у власній лабораторії за основними показниками: протеїн, жир, кальцій, фосфор, токсичність, сіль, кислотне та перекисне число. Загалом же перевірку комбікормів робимо двічі (на комбікормовому заводі й на птахокомплексі), тому що велику увагу приділяємо якості та безпеці своєї продукції.
– В умовах постійного подорожчання сировини для комбікорму чи вдається зменшувати його вартість?
– Деякою мірою так. По-перше, ми ніколи не вводимо до складу комбікорму адсорбенти мікотоксинів. Однак, щоб виключити їх уведення, ми повинні бути впевненими у якості сировини, з якої роблять комбікорм. Тому в себе на підприємстві обов’язково відбувається перевірка на токсичність. Тим більше, що комбікорм надходить на підприємство завжди свіжим — не більше ніж 2–3 доби.
По-друге, в нас немає потреби домішувати консерванти для збільшення строку зберігання.
Вітаміни та мікроелементи, білкова сировина — це ті основні компоненти, що необхідні для вирощування несучок. І коли стоїть питання про економію, то якісна та безпечна сировина має свою вартість. Дефіцит того чи того компонента в кормі може призвести до значних економічних втрат унаслідок погіршення імунного статусу, обміну речовин тощо. Це, у свою чергу, приведе до виникнення вірусних, а потім і бактеріальних хвороб птиці.
– Як може впливати на клінічний стан птиці згодовування недоброякісного комбікорму?
– У нас на птахокомплексі таких ситуацій із недоброякісним комбікормом не виникало, тому що дуже пильно слідкуємо за його якістю. У спілкуванні з колегами, які мали такі труднощі, з’ясувалося, що це насамперед відбивається на продуктивності курей-несучок, яка знижується на 2–3-й день після згодовування недоброякісного комбікорму і залежно від ураження відновлюється тільки через три тижні, а то й більше.
– Як контролюєте якість готової продукції в господарстві? Де реалізуєте вироблене яйце?
– Попередньо на птахокомплексі якість харчових яєць визначаємо органолептично за допомогою овоскопа, за станом шкаралупи та повітряної камери, її висотою по великій осі яйця, станом і рухливістю білка й жовтка, а також масою яйця. Для проведення хімічних досліджень харчове яйце відправляємо в Харківську регіональну державну лабораторію ветеринарної медицини, а також у київську лабораторію для проходження моніторингового контролю за мінімальним та розширеним переліком досліджень, а саме: вмісту каротиноїдів, холестерину, поліненасичених жирних кислот, вітамінів. У нас невелика птахофабрика, тому нам легко тримати якість продукції на високому рівні. Хочу сказати, що наші яйця є досить конкурентоспроможними на ринку.
Вироблену продукцію нашого птахокомплексу ми реалізуємо в деякі супермаркети Харкова під логотипом «ЦИПА СТОВ «Стар. ПК». Також через наші торгові точки, що розташовані як у місті, так і в прилеглих областях (Дніпропетровській, Сумській, Полтавській).
Наталія Жейнова, канд. вет. наук, головний ветеринарний лікар ХОАПП «Харківптахопром»
журнал “Наше Птахівництво”, січень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
