Незважаючи на очевидні успіхи, зерновий ринок нині формується під впливом цілої низки негативних чинників.
Одним з основних ризиків, що не дозволяють зберегти високий рівень інвестування в сільське господарство та супутні галузі, є валютна нестабільність. Протягом двох сезонів спостерігається надзвичайно негативна тенденція, й нині вартість національної валюти в доларовому вираженні знизилася з початку 2014-го на 62%. На зерновому ринку ця ситуація крім зростання виробничих витрат і підвищення відпускних цін привела до зміни стратегій торгівлі й відтоку інвестицій. Так, зберігаючи кошти в товарі, аграрії дедалі частіше стримують реалізацію зерна, що утруднює формування партій як для експорту, так і для внутрішньої переробки. А на фоні обмеженої пропозиції зростають ціни. Ба більше, почастішали випадки продажу збіжжя за готівку, що призводить до арештів уже підготованого до експорту та завантаженого на судна зерна. Такі ситуації, зрозуміло, жодним чином не підвищують імідж України на світовому ринку, що в поточних умовах неприпустимо. Ну й, нарешті, для інвесторів нестабільність національної валюти є одним із головних ризиків. Тому інвестування або припиняється взагалі, або стає надто дорогим для учасників вітчизняного ринку. І в цьому разі йдеться не лише про неможливість розвитку інфраструктурної складової, а й про труднощі в підтримці й розвитку самого агровиробництва.
Ще однією негативною тенденцією на зерновому ринку країни є зміна структури виробництва, а саме суттєве скорочення посівів нішевих культур в Україні. Так, за десятиліття посівні площі під іншими зерновими (крім пшениці, ячменю й кукурудзи) знизилися на 58%. Якщо у 2005-му на цей сегмент припадало практично 2,2 млн га посівних площ, то під урожай-2015 нішевими культурами було засіяно лише 0,9 млн га. Така тенденція спричинила до катастрофічної ситуації на ринках декотрих, провідних для внутрішнього продовольчого забезпечення, зернових культур. Зокрема, посіви жита в Україні за десятиліття скоротилися на 77% (із 663 тис. га у 2005-му до 151 тис. га у 2015-му). Така сама ситуація й на ринку гречки, посіви якої цьогоріч скоротилися до мінімального рівня у 132 тис. га, проти 426 тис. га у 2005-му (–69%). Відповідно, поточного сезону виробництво цих культур нижче за обсяги їх внутрішнього споживання, що створює дефіцит сировини й надає підтримку цінам.
Майбутнього сезону очікуються суттєві зміни в структурі виробництва зернових. Через посуху протягом літа й половини осені нинішнього року утруднено посівну озимих під урожай 2016-го, а поточні темпи сівби пшениці та ячменю суттєво відстають від торішніх. Швидше за все, пізні посіви (наприкінці жовтня) або не дадуть паростків, або будуть ослаблені, коли входитимуть у перезимівлю. Відтак, далі спостерігатимемо не лише невикористані гектари, а й зниження врожайності озимих. За попередніми оцінками експертів АПК-Інформ, озима пшениця під урожай-2016 може бути посіяна на площі 5,5 млн га. Гірший показник зафіксовано лише у 2006 році (5,1 млн га). Якщо цей прогноз виправдається, а середня врожайність озимої пшениці в майбутньому сезоні досягне середнього показника за останнє десятиліття (31,0 ц/га), то у 2016-му маємо перспективу зібрати її близько 16,2 млн тонн, що на 36% менше за валове збирання у 2015-му (25,1 млн тонн).
Очікування
Озима пшениця, як відомо, формує 98% усього врожаю зернової, і таке зниження виробництва є досить суттєвим для ринку, хоча й не критичним для забезпечення внутрішнього продовольчого споживання. Для ячменю дещо інша ситуація — озимими посівами формується лише близько 38% урожаю. Тому валовий збір цілком може бути компенсований яровим клином.
Отож в майбутньому сезоні очікується збільшення частки ярих культур в загальній структурі врожаю. Можливе збільшення посівних площ під кукурудзою (щодо показника поточного сезону). Також не виключено нарощування виробництва декотрих нішевих культур, зокрема високомаржинальних, на які є високих попит.
Щодо впливу інших чинників на розвиток ситуації на зерновому ринку країни, то поточного сезону спостерігаються високі темпи експорту. Це створює підвищений попит з боку експортерів. Так, за три місяці 2015/16 МР з України експортовано 9,9 млн тонн зернових. Це на 18% більше, ніж за аналогічний період 2014/15 МР (8,3 млн тонн). Виробництво зернових нині оцінюється на 7% менше за рекордний торішній показник — 59,1 млн тонн проти 63,9 млн тонн відповідно.
Спостерігається активізація декотрих сегментів внутрішньої переробки. Так, у липні-серпні 2015 року комбікормів вироблено на 10% більше, ніж за аналогічний період 2014-го і на 1% більше борошна проти показників 2014/15 МР. Поступове нарощування виробництва борошна насамперед зумовлено активізацією експорту борошномельної продукції. Зокрема, за результатами 2014/15 МР досягнуто рекордних показників експортних постачань українського борошна (258 тис. тонн) і висівок (515 тис. тонн). У цьому сезоні експерти АПК-Інформ прогнозують експорт борошна на рівні 300 тис. тонн, що спричинить підвищення попиту на високоякісну пшеницю — для виробництва продукції високих експортних кондицій.
Зважаючи на всі ці обставини, поточний і майбутній сезони для вітчизняного зернового ринку будуть не менш складними, ніж попередній, і з істотними змінами в усіх сегментах — починаючи від структури врожаю й закінчуючи переглядом стратегій торгівлі та розширенням ринків збуту готової продукції. І всі ці зміни відбуватимуться на фоні катастрофічного дефіциту фінансування й під тиском світової кон’юнктури. Щоправда, а хто казав, що буде легко?
Андрій Купченко, аналітик «АПК-Інформ»
газета “АгроМаркет”, листопад 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
