Минулого року ринок високотехнологічного обладнання для навігації та точного землеробства продовжив зростати, однак темпи його росту сповільнилися.
Інтерес вітчизняних агропідприємств до можливостей оптимізації виробничих процесів і впровадження сучасних технологічних рішень сьогодні змінився холодним розрахунком потреби в цих рішеннях.
Якщо ще рік-два тому більшість купували GPS-навігацію лише тому, що вона є в сусідньому господарстві, то сьогодні спочатку рахують, який буде прибуток від електронного начиння або скільки воно дозволить зекономити протягом найближчого року. Існують навіть випадки відмови окремих агрохолдингів від цього обладнання на користь дешевих механічних пристроїв. Обсяги продажів ринку точних систем засвідчують, що клієнти стали більш прискіпливими та вимогливими до вибору конкретних продуктів і рішень. Аграрні компанії більш продумано і зважено підходять до впровадження у виробництво нових пристроїв та механізмів.
У 2012 році загальна ємність ринку обладнання для навігації та точного землеробства продовжила зростання і в грошовому вираженні сумарні показники, за оцінками вітчизняних експертів, наблизилися до 130–150 млн грн або 16,2–18,7 млн доларів. Оскільки обсяг цього ринку в інших країнах у кілька разів вищий, то потенціал до його росту в Україні є очевидним.
Навігатори та курсовказівники
Поняття «ринок обладнання для навігації та точного землеробства» є дуже широким і поєднує безпосередньо навігаційні рішення, обладнання для картування, диференційоване внесення міндобрив, створення карт врожайності, так звані «інструменти управління», а також програмне забезпечення та ринок платних сигналів.
Найбільш динамічним і прозорим є ринок навігаторів та курсовказівників, тому основну увагу звернемо саме на нього. Цього обладнання щороку купують більше, але темпи зростання продажів демонструють постійне зменшення загальної активності покупців-аграріїв. Так, за даними компанії «Агро ІТ», протягом останніх років динаміка продажів у цьому сегменті спадала:
Загальна потенційна ємність ринку навігаторів та курсовказівників, за інформацією аналітиків компанії «Фенкс Капітал», сьогодні складає близько 28 млн грн або 3,5 млн дол. Цей показник у докризовий період сягав 5–7 млн дол. Мова йде не лише про власне навігаційні пристрої, а й про комплекс товарів та послуг до них (окремі запчастини, мікросхеми, антени, кріплення, програмне забезпечення), що становлять щонайменше 15–20% продажу в загальному показнику. Водночас цей показник є досить приблизним, бо кількість «сірого» та «чорного» імпорту відповідного обладнання за окремими позиціями сягає 30–40%.
Розвиток ринку навігаційних пристроїв у нашій країні є нестабільним і має серйозні коливання за окремими видами обладнання та послуг. На це впливає багато чинників — притік інвестицій, рентабельність виробництва в окремий рік та ступінь насиченості ринку певним видом товару. Навігаційне обладнання — це довгострокове капіталовкладення для агропідприємств. Його купують, як правило, середні та великі господарства з надією на строк експлуатації не менше 4–5 років (без урахування ремонтів).
Для підвищення статусності агрохолдингу звичайною справою стало придбання дорогого комплексу навігаційного обладнання.
Ціни
Високотехнологічні навігаційні пристрої коштують так само дорого, як і його сервісне обслуговування. Перші зразки курсовказівників та навігаторів для самохідної сільськогосподарської техніки, що продавалися в Україні кілька років тому, коштували в середньому 25–30 тис. грн за одиницю.
Сьогодні ж спостерігається насичення ринку дешевшими аналогами, ціни знизилися і на ринку достатньо пропозицій за 12–17 тис. грн та навіть ще дешевших. Якщо на практиці вони доведуть здатність якісно працювати, то ще більше понизять вартість такого обладнання на ринку.
Ціни за платні сигнали, навпаки, зростали. Їх використовують навігатори для сівби просапних культур, тому частина платоспроможних клієнтів перейшла на використання RTK-станцій, що посилають сигнали одночасно для кількох агрегатів. Тому, найімовірніше, попит на RTK-станції зберігатиметься і надалі.
Головні гравці
Серед лідерів продажів навігаційного обладнання для сільськогосподарської техніки варто назвати John Deere, Trimble, Claas, Leica, Raven, TeeJet, що контролюють понад 90% продажів. Серед нових гравців, що серйозно заявили про себе 2012 року, є бренди AG LEADER та Topcon.
Їх представляють в Україні потужні дилери і виробники техніки, тому є всі підстави вважати, що вже цього року їх частка на ринку зросте.
Проблеми росту
Головним стримуючим фактором, що заважає розвитку ринку для систем точного землеробства, є людський. Практичні переваги в їх застосуванні ставляться під сумнів багатьма топ-менеджерами та керівниками вищого рівня агрокомпаній, що вважають їх «електронікою для багатих», а не знаряддям для збільшення прибутків.
Тому виробникам цих продуктів доведеться ще багато попрацювати над доведенням реальних результатів їх роботи в господарствах до широких аграрних мас.
Також недостаніми поки що є сервіс та наявність запчастин — без серйозних кроків у цьому напрямку кардинальних змін на ринку досягнути буде важко.
Прогноз розвитку ринку
Можна виокремити кілька трендів розвитку технологій точного землеробства. З одного боку, майже щомісяця провідні виробники обладнання пропонують оновлені програми та технічні рішення. З іншого — вони працюють уже з тими технологіями і машинами, в які вкладено мільйони доларів.
Тому якісного переходу на новий рівень варто очікувати за 2–3 роки, коли будуть «відбиті» інвестовані кошти. Нині активно впроваджується обладнання, що спрощує користування системами та підвищує їх ефективність, зокрема, стандартизований вихід (ISOBUS), що робить продукти різних виробників сумісними між собою.
Технології найближчих років спрямовані на ефективніше використання органіки. Прикладом цього зможе слугувати цілеспрямоване внесення гною на певних ділянках із додатковим вимірюванням рівня азоту, фосфору та калію в сухій речовині добрива.
Найближчими роками зростуть вимоги до синхронізації роботи окремих машин, які, наприклад, працюють на одній ділянці (трактор та комбайн). При цьому мова йтиме не тільки про пасивний обмін даними, а й про коригування налаштування агрегатів, уплив на системи керування, актуалізацію карт аплікацій тощо.
Також перспективним видається використання проекційних рішень на повітряний простір або будь-яку іншу поверхню замість моніторів. Провідні світові виробники вже мають подібні продукти, що активно розробляються та вдосконалюються (якот Farm Forward або Efficient Agriculture Systems).
Головною поточною тенденцією на ринку є зацікавленість господарств автопілотами для самохідної техніки. Серед систем поправок усе більшої популярності набуватиме використання РТК-станцій з передачею сигналів через GPRS (завдяки мобільним операторам). Використання ж радіоканалів відживає своє, бо частоти, на яких працюють такі системи, дуже складно узаконити, а іноді й неможливо.
Останніми роками існує тенденція до оптимізації парку сільськогосподарської техніки. Порівнюючи використання самохідної техніки протягом 2008–2011 років, можна констатувати скорочення використання тракторів (з 10 до 8), зернозбиральних комбайнів (з 5 до 4) у розрахунку на 1 тис. га ріллі. Оскільки навігаційне обладнання встановлюють саме на цю техніку, то оптимізація стала основним фактором, що стримує ріст ринку навігаторів та курсовказівників.
Проте, існують господарства («Дружба-Нова», «Сварог», AgroGeneration, деякі інші), які заявили про впровадження найближчими роками програм із використання РТК- та метеостанцій. Такі проекти потребують значного інвестиційного порогу входження — від 2 млн грн, що є значною перепоною для їх використання у середніх за розміром господарствах. Успішні приклади використання РТК- та метеостанцій підігріватимуть інтерес загальної маси агрокомпаній до купівлі подібних систем.
Експерти ринку не очікують зростання обсягів продажів навігаційного обладнання у найближчі кілька років. Серед брендів, представлених на ринку, можливий розвиток трьох категорій навігаторів і курсовказівників:
1) найбільш брендовані та підтримувані зарубіжними материнськими компаніями;
2) найбільш лояльні до клієнтів та активні у просуванні;
3) товари з умовною легальністю потрапляння на митну територію України.
Причому, дві останні категорії витіснять першу (навіть можливі варіанти перекваліфікації у представництва кількох брендів одночасно). Опісля «застійного» періоду ріст у межах 7–8% є цілком імовірним сценарієм розвитку подій. Причому він спостерігатиметься у середньому ціновому сегменті.
Додатковим поштовхом ринку може стати відновлення доступу до фінансування на міжнародних ринках капіталу, що дозволить великим гравцям повернутися до питання купівлі нової техніки і відповідно впровадження систем точного землеробства.
Наше Птахівництво
