Секрет ефективності
Які нідерландські досягнення можна перейняти та втілити в Україні? Це — енергозбереження на фермі, моніторинг здоров’я корів через сире молоко та ефективність корму, підвищення вмісту жиру і білка в сирому молоці.
Нідерландські компанії готові ділитися з українськими аграріями своїми знаннями, практичними навичками та своїм успішним досвідом. А уряд Нідерландів заохочує такі проєкти й пропонує програми двосторонньої співпраці, зокрема в енергоощадженні, підвищенні ефективності, впровадженні сталих й екологічних методів господарювання. Нідерландські аграрії захоплюються стійкістю своїх українських колег у цей нелегкий для України час.
Передумови розвитку тваринницької галузі в Нідерландах — це не мультфільми про альпійські луги, реальність набагато суворіша. Територія країни — трохи більша за 41,8 тис. квадратних кілометрів. З них 85% — це сільськогосподарські землі. До того ж часто заболочені, як у нас їх називають — невгіддя. Більша частина всієї території Нідерландів лежить або на рівні моря, або нижче від його рівня. Відповідно, 55% території потребує обслуговування. Зі спеціальних каналів 365 днів на рік перекачують воду в море.
У контексті зменшення собівартості виробництва молока та скорочення викидів СО2 пропоную ознайомитись із сучасними підходами енергозбереження на молочній фермі.
Вакуумні насоси з автоматично регульованою швидкістю
Наразі такі насоси ще не дуже розповсюджені в Україні, але дуже популярні в Нідерландах. Класичний вакуумний насос завжди працює на повну потужність, розраховану на промивання. Вакуумний насос зі змінною швидкістю автоматично регулює потреби: зайшли в доїльний зал 10 корів — відповідно, потужності використовуються для десяти. Зайшли 20 — працює для двадцяти. Якщо корови не дояться, вакуумний насос працює на мінімальних обертах, і таким чином у доїльній залі є змога постійно економити до 50% електроенергії.
Попередні охолоджувачі молока
Доволі часто такі охолоджувачі ототожнюють із чіллерами, де молоко охолоджують за допомоги електроенергії. Втім, молоко можна охолодити з температури 36° до 20°, застосовуючи холодну воду зі свердловини.
З попереднім охолодженням молока можна значно скоротити споживання електроенергії в молочному блоці — приблизно від 20 до 40%, залежно від температури холодної води на вході. Скорочується час охолодження молока, подовжується строк експлуатації компресорів.
Так, наприклад, за потоку молока 2500 л/год один середній теплообмінник буде знімати 38 кВт тепла з молока. Якщо перевести на тонну молока, то це 15,2 кВт тепла (або якщо перевести в електроенергію за використання класичних компресорів на молокоохолоджувачах вийде 5,6 кВт/т). На 20 т молока/день економія електроенергії на охолодженні становитиме 112 кВт/день, або 40 тис. кВт/рік. У масштабах України в розрахунку на 2 млн тонн молока, що виробляють на молочних фермах, економія електроенергії становитиме 11,2 млн кВт/рік.
Рекуператори тепла
Про них в Україні вже знають доволі багато товаровиробників. Це система, у якій гарячий фреон, перед тим як потрапити на решітку радіатора, віддає своє тепло воді. Підігріту воду до 50 °С використовують у доїльній залі.
Окрім того, варто звернути увагу на освітлення: зменшити споживання електроенергії можна, встановивши світлодіодне та регульоване освітлення на фермі.
Нідерландські проєкти спрямовано саме на популяризацію таких сталих та ефективних рішень у молочній галузі.
Моніторинг здоров’я корів через сире молоко
Індивідуальний моніторинг — коли щомісяця відбирають пробу від кожної корови й досліджують на вміст сома тичних клітин (таким чином можна зменшити застосування антибіотиків у сухостої), уміст жиру й білка тощо. Моніторинг через аналіз сирого товарного молока (вибірково, щоквартально). З кожним роком досліджують усе більше й більше показників: як віруси, так і бактерії. Перелік досліджень у лабораторіях постійно розширюється.
Де взяти ресурси молочній галузі України
Ефективність використання корму Близько десяти років тому в Нідерландах розпочали дослідження: скільки молока отримують від корів з одного кілограма сухої речовини. У результаті було виявлено закономірність — за однакових умов годівлі корови мають різний вихід молока з кілограма корму. Деякі дають у співвідношенні 1 : 1,2, деякі — 1 : 1,5, а деякі — 1 : 1,8. Залежно від генетичної схильності чи спадковості такі дослідження проводять за допомогою індивідуальних годівниць з умонтованими вагами. Найбільше даних отримують за співвідношення «кількість споживаної сухої речовини — кількість молока з відстеженням умісту жиру та білка».
Щодо ефективності використання сухої речовини корму: я провів аудити на більш ніж 50 молочних фермах і бачив розбіжність від 0,7 до 1,5 кг вихід молока з 1 кг сухої речовини корму (в основному в Сумській і Чернігівській областях). У Нідерландах цей показник зазвичай становить від 1,4 до 1,8 кг. А про важливість показників середнього вмісту жиру та білка я наполегливо говорю вже років десять. Статистика дуже красномовна.
2021 року в Нідерландах показники жиру становили 4,45%, 2022-го — 4,42%. В Україні нині вважають хорошою нормою показники 3,7–3,8, адже вони вищі за базисні 3,4%. Але ж у Нідерландах 4,2 — це базис. Вони пишаються результатами у 4,8. Щодо білка: для нас 3,4 — це хороший результат, а в Нідерландах це — базис. Рекордними вважаються результати у 3,9% білка. Вони вже років 30 працюють із генетикою саме для отримання більших показників. Тобто компонентів, з яких можна зробити сир, масло та сухі молочні суміші. Як в Україні, так і в Нідерландах оплата за молоко здійснюється по жиру та білку. Ніхто не платить за лактозу, хоча її в молоці найбільше — в середньому 4,6%, 46 кг в кожній тонні молока.
За середньої закупівельної ціни 13 тис. грн/т (без ПДВ, базис 3,4% — жир, 3,0% — білок, або 34 кг жиру і 30 кг білка в кожній тонні молока відповідно) + 0,1% по жиру генерує фермі 152,94 грн доходу + 0,1% по білку 260 грн на кожній тонні проданого молока. В Україні за останні кілька років середньостатистичний уміст жиру в товарному молоці — 3,7%, середній уміст білка — 3,2% (https://ukrstat.gov.ua/).
На 2,5 млн тонн товарного молока, що виробляють усі сільськогосподарські підприємства України, різниця в кількості молочного жиру становить близько 17 тис. тонн (додаткових 20 тис. тонн масла за однакових затрат на переробку сирого молока), різниця в кількості молочного білка — близько 10 тис. тонн.
У результаті фермери, досягнувши нідерландських параметрів якості молока (4,4% жиру, 3,6% білка), матимуть можливість отримувати 2,6 млрд гривень за додатковий молочний жир і приблизно стільки ж за додатковий білок, до того ж щороку! Саме тому важливо збільшувати вміст жиру й білка в молоці.
ДОВІДКА
Молочна галузь Нідерландів у цифрах
Виробництво молока коров’ячого — 14 млн тонн на рік із середнім умістом жиру 44 кг і білка 36 кг в кожній тонні. Кількість молочних ферм — 14,7 тис., на яких утримують 1,6 млн поголів’я ВРХ. Усе молоко переробляють 54 молочних заводи. Під молочне скотарство залучено 1,1 млн га сільгоспземель (0,7 га/корову). Вартість 1 га землі сягає іноді до 100 тис. євро. Фонд заробітної плати найманого працівника — близько 40 тис. євро/рік.
Поголів’я кіз становить 0,5 млн, які дають трохи більше як 400 тис. тонн молока щороку. Більш ніж 70% молока спрямовують на виробництво високоякісних сирів, сухих молочних сумішей і масла.
Виручка від експорту молочних продуктів у 2022 році сягнула понад 10 млрд євро.
The Ukrainian Farmer
