Антикокцидійна шатл-програма проста у використанні й ефективна

Антикокцидійні програми передбачають застосування іонофорів, хімічних продуктів, а також їхніх комбінацій, пише журнал «Наше птахівництво».

Іонофори (salinomycin, monensin, narasin, maduramicin, semduramicin, lasalocid) впливають на мікрофлору шлунково-кишкового тракту птиці, імунітет, мають малий запас безпечності.

Хімічні продукти (diclazuril, halofuginone, decoquinate, robenidine, nicarbazin, clopidol, amprolium, zoalene) дуже безпечні (з деякими винятками) і водночас дуже ефективні. Вони призначені лише для нетривалого застосування. Хімічні кокцидіостатики не впливають на мікрофлору птиці.

Комбіновані препарати (nicarbazin/monensin, nicarbazin/narasin тощо) ‒ це іонофор + хімік у малих концентраціях.

Найпоширенішою є антикокцидійна шатл-програма, де хімічний або комбінований продукт змінюється іонофором у другій половині вирощування.

За зворотного шатлу використання хімічного продукту, навпаки, переноситься на кінець вирощування птиці. Зворотний шатл застосовують у двох випадках: за високого тиску кокцидій наприкінці вирощування птиці (після 30-го дня), а також перед вакцинацією птиці ‒ для максимального зниження кількості ооцист у стаді.

До переваг шатл-програми можна віднести високу ефективність за посиленого кокцидіозного тиску; застосування іонофорів у період росту птиці; а в разі зворотного шатлу ‒ жорсткий контроль кокцидіозу аж до забою птиці. До того ж шатл-програма дуже проста у використанні.

Нагадаємо, за кліткового утримання птиці зараження кокцидіозом нижче, ніж за підлогового.