Зерновий коридор: рішення без виходу
Те, що росія вийшла 17 липня з «зернової угоди, знають усі. Питання в іншому: що далі?
Далі можливі варіанти. Гіпотетично ми звертаємось до ООН. І навіть гіпотетично Україна, яка сплачує щорічні й навіть добровільні внески до ООН, мала б розраховувати на підтримку.
Для розуміння, ООН – не благодійна організація. Кожен член цієї інституції має сплачувати щорічний внесок. У разі, коли країна впродовж двох років «забиває» на виплату грошцй, її позбавляють права голосу.
Розмір внеску кожного члена визначається як відсоток від загальних витрат Організації.
США є головним платником, їхня частка в бюджеті на 2012 рік становить 22 %. Японія сплачує близько 12,53% всіх витрат ООН. На Німеччину припадає 8,018%, частка Великої Британії — 6,604 %, Франції — 6,123 %, Італії — 4,999 %.
Гіпотетично… чисто гіпотетично «зернова угода» може стати миротворчою місією ООН. Так. Проте у СБ ООН досі є рф, голос якої буде блокуючим усі намаганням всесвітньої спільноти…. Один проти – усі гуляють лісом… Такі правила.
Висновок: ООН буде хіба що вмовляти країну-агресора знову долучитися до «зернового коридору».
Далі Туреччина. Ще на початку свого президенства вчергове обраний президент Ердоган сповістив, що він буде робити усе для відновлення Османської імперії. Не збрехав… Але… Анкара демонструвала й буде демонструвати так би мовити «свій шлях». Тобто усе, що вигідно Анкарі, буде їй на користь…
Тепер розглядаємо позицію Туреччини у «зерновому коридорі». По-перше, чи отримала зиск Анкара? Безумовно. Про це свідчать як показники експорту зерна (усі пам’ятають, що у Туреччині за останні декілька років зросло виробництво борошна). Також можна згадати, що коли Україна розпочала експорт соняшника, у Європі побудували нові ОЕЗ. Це не політика, а економіка. Такі правила ринку.
Далі… далі цікавіше. На жаль, ані ЄС, ані США не сказали, що дійсно зможуть захистити агропродукцію в територіальних водах Чорного моря, адже відмовляються супроводжувати судна. План «Б» розпочинає хитатися….
Ураховуючи те, що рф-ія досі «трясе дупою» й торгує нею, скоріш за все, ми побачимо черговий компроміс. Одні кажуть, чого вони хотіли, інші – за що боролися. Результат один… «зернову угоду» продовжать. Але… на яких умовах?