Точка зору

Сорго – не магічна культура, але здатна замінити кукурудзяний силос

Микола Волкогон
консультант із вирощування продукції рослинництва

Ми живемо в часи змін. Змін, які відбуваються незалежно від нашого ставлення до них (за нагоди раджу прочитати трансформацію світу від SPOD та VUCA до поточного BANI). І за таких умов важливо не лише вміти адаптуватися до нових викликів, але й намагатися випереджати їх. Це стосується й аграрного сектору, як одного з найтрадиційніших (менш схильного до кардинальних змін) у світовій економіці.

Минулого місяця на семінарі з Archie Devore ми розглядали можливість отримання високих надоїв без використання люцерни в раціоні корів. Причиною цих змін і пошуку альтернативних джерел сирого протеїну стали не потенційні проблеми з вирощуванням люцерни, а те що з появою нових ринків збуту вона стає менш доступною на внутрішніх ринках. Так, у 2022 році світовий ринок люцернового сіна перетнув позначку в 250 млн тонн, а протягом наступних п’яти років має сягнути 350 млн тонн. І це за середньої експортної ціни $350/тонна.

Ситуація з кукурудзяним силосом дещо інша: світового ринку не існує, внутрішні ринки обмежені. І якщо малі підприємства легше знаходять альтернативні джерела енергії, то у промислових масштабах вирішити питання заміни силосної кукурудзи не так просто, особливо в регіонах, де зміни клімату, що останніми роками проявляються все частіше, ставлять під загрозу виробництво грубих кормів і, відповідно, ефективність молочного тваринництва.

Одним із відносно простих сценаріїв розв’язання цієї проблеми є започаткування ринку грубих кормів із відповідною інфраструктурою і гарантіями і з боку покупця (вчасна оплата), і з боку продавця (гарантована якість і обсяги). Так можна буде розподілити ролі: спеціалізовані підприємства вирощуватимуть грубі корми, а ферми займатимуться виключно тваринництвом. Нині ж за відсутності ринку/конкуренції кукурудзяного силосу в рулонах пропонують за $80/тонн, що навряд чи спричинить шалений попит у покупців.

Іншим сценарієм (занепад тваринництва я не розглядаю) є пошук альтернативи кукурудзяному силосу, який, за різними оцінками, складає до 70% у структурі грубих кормів. Усе частіше його пропонують замінювати силосом із кормового сорго, суданської трави чи їхніх гібридів.

Серед основних переваг сорго – здатність акумулювати майже вдвічі більше вегетативної маси з одиниці площі за доступної одиниці вологи, як порівняти з кукурудзою; накопичення вегетативної маси за високих температур (до 40 ℃), тоді як ріст більшості сучасних гібридів кукурудзи припиняється за температури повітря вище за 30 ℃; відносно низька ціна насіннєвого матеріалу (хоча це залежатиме від пропозицій).

Попит на сорго у США (в 2021 році площі під культурою сягали 2,5 млн га проти 54 тис. га в Україні) сприяв виведенню на ринок таких гібридів сорго:

– BMR (Brown Mid-Rib) із низьким вмістом лігніну/високою перетравністю клітковини;

– PPS, що здатен акумулювати вегетативну масу практично до кінця сезону;

– карликові гібриди зі зменшеним міжвузлям, що акумулює не меншу вегетативну масу за суттєво нижчої висоти рослин, – суттєвий чинник проти вилягання посівів сорго;

– гібриди з чоловічою стерильністю (male sterile), що не формують зерна, отже, акумулюють енергію не в зерні, а у вегетативній масі, тощо, кожен з яких здатний забезпечувати бажаний результат для фермера.

Сорго і суданська трава мають широкі можливості використання в органічному молочному тваринництві, адже за якісного (!) суцільного посіву цих культур швидше змикаються рядки (затінюються міжряддя), що пригнічує розвиток бур’янів і зменшує кількість механічних обробітків ґрунту та, відповідно, втрати вологи й ерозії ґрунту.

Водночас варто згадати й про недоліки, чи то особливості, вирощування сорго. Це – пізня сівба у ґрунт, що повинен прогрітися до 15-18 ℃ (щоправда, це може стимулювати збільшення площ під сорго на силос після укосу озимих злаків (жита чи тритикале); значно нижчий уміст крохмалю, як порівняти з кукурудзяним силосом, та відчутна небезпека втрати поживної цінності зерна сорго при затримці зі збиранням урожаю (стигле зерно сорго практично не піддається крекуванню і проходить крізь корову транзитом).

Сорго – точно не магічна культура, що здатна розв’язати проблеми із забезпеченням тваринництва грубими кормами: результат дуже залежатиме від якості посіву, його захисту, живлення, умов заготівлі й балансування раціонів. Хоча за врахування особливостей вирощування сорго дозволяє знизити ризики при виробництві грубих кормів і, можливо, зменшити витрати на їх вирощування.