Точка зору

Для чого фундуківникам потрібна кооперація?

Євген Лайтер
головний агроном фундукового саду корпорації «Галс Агро»

Те, що зараз відбуваєтьсу у галузі показує, що в ній є велика кількість гравців, але всі вони мають об’єднуватись та налагоджувати тісні взаємовідносини, які дозволять в подальшому форумувати товарні партії. Дуже важливий спільний маркетинг, тому що споживання горіху в Україні невелике, і його потрібно збільшувати.

Кооперація в фундуковій галузі передбачає насамперед організацію спільних ресурсів. Фермери та виробники фундуку можуть об’єднати земельні площі, обладнання, технології та робочу силу, щоб забезпечити більш ефективну виробничу діяльність. По-друге, спільним може стати маркетинг. Учасники галузі можуть разом просувати свою продукцію на ринку, використовуючи спільні стратегії маркетингу та рекламні кампанії.

По-третє, кооперація – це обмін знаннями та навичками. Фермери можуть ділитися своїм досвідом та знаннями щодо оптимальних методів вирощування фундуку, що призводить до підвищення якості та врожайності. Можна проводити у межах області або регіону певні заняття, які дозволять підвищити професіоналізм виробників, що підніме в свою чергу якість продукту.

Також важливо організувати спільні джерела фінансування. Встановлення кооперативних фінансових структур дозволяє учасникам галузі отримувати фінансову підтримку для розвитку своїх сільгоспгосподарств та підприємств. Наприклад, для того аби закупити спільно велику партію добрив, ЗЗР та техніку і обладнання дешевше. Можна використовувати схему використання комбайнів з півдня на північ – коли на півдні країни вже змолотили, після цього вони піднялись, щоб збирати урожай на півночі.

Ще один напрямок кооперації – спільна освіта та дослідження для фермерів та працівників галузі. Наприклад, обрізчиків, яких зараз дуже не вистачає. Це і організація тренінгів, семінарів та лекцій з експертами для обміну знаннями та навичками. Вони дозволять створити ефективну систему захисту, живлення, економічно її обгрунтувати і водночас провести обмін досвідом між виробниками, аби знайти найбільш оптимальні способи виробництва.