Біобезпека свиноферми: завжди є що покращити

Асоціація «Свинарі України» провела масштабне галузеве опитування, щоб з’ясувати вплив війни на вирощування свиней у промисловому та присадибному секторах, рівень обізнаності про африканську чуму свиней (АЧС) та антибіотикорезистентність, а також рівень біобезпеки свиноферм і домогосподарств.

Під час галузевого дослідження, що тривало в межах проєкту «Забезпечення здоров’я тварин в Україні», який АСУ реалізує спільно з USDA, загалом провели інтерв’ю з 550 респондентами: спеціалістами промислових свинарських підприємств, м’ясопереробних заводів і мисливських угідь; власниками домогосподарств, де вирощують свиней; заготівельниками свинини, які реалізують на агропродовольчих ринках м’ясо подвірно забитих тварин; керівниками головних регіональних управлінь Держпродспоживслужби й державних лабораторій.

Опитування щодо впливу війни на виробництво свинини продемонструвало скорочення поголів’я у 30% домогосподарств (із 305 учасників вибірки). 8% комерційних ферм зі 100 опитаних повідомили про прямі матеріальні втрати, 13% зменшили поголів’я свиней від 3,5% до майже 97% після початку війни, ще 13% заявили про економічні наслідки через вторгнення рф.

65% з 20 опитаних переробних підприємств безпосередньо не постраждали від війни: не було пошкоджень потужностей чи транспорту. 35% вибірки наголосили на економічних наслідках, насамперед труднощах із доставкою свиней на забій і реалізацією м’яса в перші місяці війни.

Опитування щодо біобезпеки підтвердило тезу про її низький рівень у домогосподарствах: від придбання тварини (на нелегальних ринках, без жодних відомостей про стан здоров’я) до неналежної утилізації загиблих свиней і побічних продуктів забою.

Загальна вибірка промислових ферм засвідчила переважно достатній рівень біобезпеки. Однак:

• 60% фермерських господарств дозволяють персоналу проносити через санпропускник особисті речі (мобільні телефони, сигарети, спідню білизну, засоби гігієни), тобто брудна та чиста зона належним чином не розмежовані;
• близько половини опитаних допускають вхідні матеріали у виробничі приміщення без дезінфекції;
• близько чверті респондентів не забороняють персоналу вирощувати свиней удома;
• менше 20% опитаних згодовують термічно оброблені корми свиням усіх вікових груп, незважаючи на те, що необроблені корми є високим чинником ризику, пов’язаним із АЧС;
• 14% дозволяють персоналу проносити домашню їжу;
• 13% господарств допускають персонал/відвідувачів на територію без проходження санпропускника та перевдягання у робочий одяг, наданий фермою;
• 10% опитаних допускають нових тварин в стадо без лабораторної діагностики захворювань.

Результати опитування заготівельників теж не були неочікуваними і підтвердили, що ця ланка в ланцюгу виробництва свинини несе найбільші ризики поширення захворювань. Тварин закуповують і на фермах, і в домогосподарствах у радіусі до 300 км, що може охоплювати до чотирьох областей. При цьому лише 7% із 28 опитаних заготівельників заявили, що дезінфікують транспорт. Хоча жоден не зміг назвати засіб, який застосовує. Ба більше, близько третини згодовує продукти подвірного забою сільгосптваринам, яких утримує.

Опитування щодо обізнаності про АЧС продемонструвало, що 65,6% домогосподарств (200 з 305) не знають про цю хворобу. Половина з них сказали, що вперше чує про АЧС. Водночас майже дві третини опитаних промислових ферм вважають, що АЧС ‒ ключовий ризик для промислових стад. При цьому лише 5% респондентів правильно обрали клінічні ознаки цієї хвороби. Виходячи з їхніх припущень, ключовими чинниками ризику АЧС є:

• люди: персонал і власники домогосподарств, які вирощують свиней ‒ 42%;
• транспортні засоби ‒ 29%;
• прогалини в біобезпеці ферм ‒ 19%;
• корми ‒ 17%;
• свині, в тому числі дикі, та продукти зі свинини ‒ 9%;
• гризуни та птахи ‒ 4%;
• недостатній державний ветеринарний контроль ‒ 2%.

Кожен п’ятий респондент серед переробників заявив, що відмовляється від закупівлі свиней на фермі через неофіційну інформацію про спалах АЧС.

У поширенні АЧС 35% опитаних звинувачують:

• недосконалі протоколи ліквідації спалахів АЧС;
• торговців свинями, які купують тварин у інфікованих зонах і реалізують інфіковане м’ясо на агропродовольчих ринках;
• власників свиней (домогосподарства та фермери), які не повідомляють відповідні органи про АЧС і продають хворих тварин або неналежним чином утилізують загиблих свиней.

Біобезпека господарства ніколи не буває досконалою, завжди є що покращити. Тому аудити біобезпеки користуються великим попитом, особливо серед підприємств із регіонів, де частіше реєструють АЧС.