«Золоті зерна», або як українське насіння соняшника опиняється у світовій кухні
Україна була в лідерах за експортом зернової продукції до країн ЄС. Утім, через повномасштабну війну і блокування кордонів, які розпочала Польща цього року, постачання перебували під загрозою. Власне, аналітики зафіксували, що у 2023 році експорт скоротився на 58%. Чим це загрожує галузі та чи є якісь перспективи, розбираємося далі.
Другий рік в Україні триває повномасштабна війна, але навіть під обстрілами фермери намагаються вирощувати зерно й експортувати його за кордон. За сезон 2022/2023 року, за оцінками аналітиків, наша країна експортувала 3,95 мільйона тонн соняшникової олії, 3,3 мільйона тонн шроту та 2,65 мільйона тонн насіння. Це пояснюється світовим скороченням виробництва олійних культур.
За першу половину зазначеного періоду навіть вдалося досягти історичного максимуму — 1,54 мільйона тонн. Майже 80% від цього обсягу відправили до ЄС, а 19% — до Туреччини. Однак наступного сезону 2023/2024 року аналітики прогнозували скорочення обсягу експорту насіння соняшника з України майже на 40%.
Однією з головних причин скорочення експорту зернової продукції, у тому числі й насіння, стали страйки на польському кордоні. Навесні цього року польські фермери почали масову акцію протесту проти імпорту українського зерна. За словами протестувальників, місцеве виробництво не витримує конкуренції, а внутрішня ціна на збіжжя знизилася на 20 – 30%. Згодом до протесту Польщі приєдналися ще 4 країни. Важливо, що поляки не були проти транзитного експорту через їхню країну. Лише у червні на прохання міністра сільського господарства Польщі фермери достроково завершили протест.
Але вже у листопаді ситуація повторилася. Спочатку бойкотувати вийшли польські перевізники, які також заявили про конкуренцію з Україною на профільному ринку. Згодом до них приєдналися й аграрії. Внаслідок місячного блокування кордонів значних економічних збитків зазнала як польська, так і українська економіки. За оцінками Федерації роботодавців України, наша держава зазнала збитків у понад 400 мільйонів євро.
Окрім того, за попередніми оцінками експерти прогнозували розширення посівних площ під соняшник у ЄС, зокрема у східній частині. А також збільшення обсягів переробки соняшника на внутрішньому ринку.
І справді, однією з особливостей сезону 2022/2023 року стала саме переробка на вітчизняних потужностях. За 8 місяців поточного року експорт соняшника скоротився на 58% у порівнянні з 2022 роком. Молдова перехопила першість в України. За даними Єврокомісії, саме вона стала найбільшим постачальником до країн ЄС. Від липня по листопад країни ЄС імпортували 190,62 тисячі тонн соняшникового насіння. Майже 120 тисяч тонн із зазначеного обсягу забезпечила саме Молдова.
За оцінками експертів ринку, у 2023 році аграрії зменшили площі посіву під соняшник і збільшили для сої та озимого ріпаку. Основна причина полягає у цінах. Якщо на останні продукти вона була більш-менш стабільною, то на соняшник коливалася упродовж року.
Протягом 2023 року ціна на соняшник коливалася: то падала, то зростала. Вона залежала від експорту шроту та олії через чорноморські порти. Станом на вересень ціна на насіння становила від 11 тисяч грн (Чернігівська область) до 16,5 тисяч грн за тонну (Чернівецька область).
Своєю чергою фермери зазначали, що цього року експорт став важчим через блокування портів. Трейдери пропонували занадто низькі ціни. Аграрії максимально обережно закуповували насіння й вирішили притримати його до кращих часів.
Натомість урожай соняшника завдяки погодним умовам був хорошим. У середньому, фермери отримали по 8 – 15 ц/га, зокрема:
- на півночі — 20-25 ц/га;
- у центрі — 30-38 ц/га;на заході — 40-42 ц/га.
Попри ціни на логістику, сушіння та добрива, які б’ють рекорди, вирощування олійних культур є економічно вигідною справою. І навіть всупереч збільшенню посівних площ під сою, вона не зможе витіснити соняшник, якого удвічі більше.
Вже у вересні цього року Україна збільшила експорт до Молдови та Туреччини. Сподіваємося, що після скасування заборони, яка діяла до кінця листопада, експорт соняшника відновиться і до Болгарії у таких же обсягах.
Цього року Болгарія отримала від України усього 4% насіння соняшника від загального показника у 12 тисяч тонн за вказаний місяць. Ця цифра удвічі перевищує показник серпня, але все ж на 93% поступається обсягам за вересень 2022 року. Якщо експорт до Болгарії відновиться, сільгоспвиробники будуть у набагато вигіднішому становищі.
Тож зростання експорту, нехай і не на довоєнному рівні, але все ж відбувається і відбуватиметься й надалі. Хоча соняшник є переважно технічною культурою, проте замінити його нічим іншим неможливо.
Український соняшник вже завоював світові кухні, оскільки рослинні жири, які отримуємо від його перероблення, мають великий попит. Звісно, тут питання з транспортними коридорами та блокадами на кордонах. Настрої аграріїв щодо посівної на наступний сезон коливаються. Усе залежатиме від подальших темпів експорту і фінансових розрахунків.