Зміни клімату накладають відбиток на особливості розвитку яблуні, зокрема пришвидшують достигання плодів.
Проблема глобального потепління клімату, яка особливо виразно постала з початку 70-х років минулого століття, стосується й України, де за даними вітчизняних кліматологів, в останні 40–45 років сформувався новий клімат — зими стали менш холодними й малосніжними, а літо прохолоднішим. На фоні тенденції до підвищення температури повітря (на 0,3–0,7 °C) і збільшення кількості атмосферних опадів (на 50–100 мм) зросла частота й мінливість таких аномалій, як різкі перепади температури взимку та навесні. У літні місяці на фоні загального похолодання температура повітря часто піднімається до рекордних позначок, зросли періоди посух і ймовірність випадання граду.
Дослідники зазначають, що зміни погодних умов істотно перетворюють середовище існування сільгоспрослин, у результаті чого суттєво змінюються біохімічні процеси обміну в їх тканин, міняються терміни та тривалість етапів органогенезу, генетичний потенціал рослин реалізується іншою мірою. За даними Тетяни Адаменко, керівника відділу агрометеорології Гідрометцентру України, підвищення середньої річної температури повітря на 1 °С призводить до збільшення вегетаційного періоду на 10 днів і до зростання його теплозабезпечення. У зв’язку із цим обговорюється реальна можливість суттєвого зміщення ареалу вирощування більш теплолюбних культур і сортів на північ.
У наших дослідженнях, мета яких полягала в порівняльному аналізі динаміки агрометеорологічних чинників за останні 34 роки та термінів настання й тривалості основних етапів розвитку в рослин поширених на Київщині сортів яблуні, ми вивчали протягом 1981–2014 рр. особливості розвитку рослин сортів Папіровка (літн.), Антонівка звичайна, Слава переможцям (ос.), Кальвіль сніговий, Рубінове Дуки (зим.), Айдаред (пізньозим.), щеплених на сіянцях Антоновки звичайної або на підщепі 54-118 і розташованих у промислових насадженнях й у дослідах первинного сортовивчення в садовому масиві ДП ДГ «Новосілки» ІС НААН (Києво-Святощинський р-н, Київська обл.). Аналізували агрометеорологічні елементи, які протягом зазначеного періоду фіксувалися співробітниками ІС НААН на метеопосту, розташованому в с. Новосілки, поділивши період метеорологічних спостережень на окремі десятиріччя.
Точка відліку
Вихідною точкою для аналізу зміни кожного з метеоелементів вважали середні багаторічні дані (кліматологічну норму), установлені в 50–70-ті роки минулого століття, тобто в період, який вітчизняні кліматологи вважають періодом із незначним коливанням клімату. На той час на території с. Новосілки середньорічна температура повітря становила 7,4 °С, абсолютний мінімум температури спостерігався в лютому й становив –34 °C, абсолютний максимум — у липні та дорівнював 39 °C. Сума активних температур 10 °C і вище дорівнювала 2580 °C. Безморозний період тривав 180 діб. Щороку випадало 597 мм опадів. Найбільше їх припадало на червень (76 мм), липень (84) і серпень (63 мм).
У цей період у приміських садах Києва початок розпукування генеративних бруньок у дерев яблуні сортів Папіровка, Антонівка звичайна та Кальвіль сніговий відбувався 24–27 квітня, початок цвітіння — 10–12 травня, кінець цвітіння — 18–19 травня. Яблука Папіровки достигали 31 липня – 4 серпня, Антонівки звичайної — 10–14 вересня, Кальвіля снігового — 20–22 вересня.
Зміни
Температура
Аналіз середньорічної температури повітря — основного показника температурного режиму території — показав, що за останні 34 роки відбувалося стабільне її підвищення. Так, у період 1981–1990 рр. вона майже дорівнювала кліматологічній нормі, у наступне десятиріччя зросла на 0,4 °C, у перше десятиріччя нового тисячоліття підвищилась на 1,1°C, в останні чотири роки спостережень збільшилася на 1,5 °C. У цілому за 34 роки вона зросла щодо середніх багаторічних даних на 0,6 °C.
Розглядаючи зміни температури повітря протягом кожного із сезонів року, спостерігаємо, що всі зимові місяці були теплішими, ніж у 50–70-ті роки минулого століття. Найбільше потепління характерне для січня, найменше — для грудня. Якщо в цілому за період 1981–2010 рр. середнья добова температура повітря в зимові місяці підвищилася на 1,4 °C, то в січні — на 2,1 °C, у грудні — на 0,6 °C. Потепління взимку в період 1981–1990 рр. було менш відчутним — на 1 °C, у наступні 24 роки середньодобова температура повітря за всю зиму підвищилася на 1,6 °C.
У весняний період підвищення середньодобової температури повітря в цілому становило 1 °C. Найбільше потепління відбулося в березні — на 1,6 °C. У квітні потепління становило 1 °C, у травні — лише 0,3 °C.
У період 1981–1990 рр. літо за температурним режимом було прохолоднішим на 1 °C щодо кліматологічної норми, у наступні 10 років не відрізнялося від неї. Помітно теплішим воно стало лише в останні 14 років. Саме у цей період температура липня змінилася в бік потепління на 1,8 °C, у серпні — на 1,1 °C. Попри те, що за 34-річний період спостережень у цілому влітку не зафіксовано суттєвих змін у термічному режимі повітря, в останні 14 років значно збільшилася кількість посушливих і спекотних днів, коли температура повітря в полуденні години досягала 30–38 °C. У середньому за цей період у липні таких спекотних днів було 7, у серпні 5, у період 1981–1990 рр. відповідно 2 й 1, у 1991–2000 рр. — 2 та 3.
В осінній період не спостережено суттєвих змін щодо середньодобової температури. Похолоданням на 0,4 °C відзначився вересень, незначним потеплінням (на 0,2 °C) — жовтень і листопад. Однак в останні 14 років спостерігається помітне потепління в осінній період (на 1 °C) переважно за рахунок листопаду (на 1,9 °C).
Таким чином, за 34-річний період спостережень на Київщині відбулися зміни річної температури повітря в бік потепління. Взимку вони становлять 1,4 °C, навесні 1 °C, влітку та восени зміни незначні. В останні 10 років відмічено потепління й восени на 1 °C переважно за рахунок листопаду. Найбільшим потеплінням характеризуються січень — на 2,1 °C, березень — на 1,6 °C і в останні роки — листопад (на 1,9 °C).
Протягом періоду, який розглядається, відбулося й збільшення щорічної суми активної (10 °C і вище) температури. У кожне десятиріччя періоду 1981–2000 рр. вона дорівнювала відповідно 2700±241°C і 2717±217 °C, що більше кліматологічної норми на 120 і 137 °C.
Значним збільшенням щорічної суми активної температури (на 377 °C) характеризувався й період із 2001 по 2010 рр., особливо його останні чотири роки — на 632 °C. Істотно зросла щорічна сума активної температури, яка припадає на середню дату початку достигання плодів поширених сортів яблуні. Так, у період 1981–1990 рр. на традиційну дату початку настання знімальної стиглості більшості поширених літніх сортів (30 липня) вона становила 1690±135 °C, що більше за кліматологічну норму на 60 °C, у наступні 10 років — 1736±171 °C (більше на 106 °C), у перше десятиріччя поточного століття — 1831±173 °C (більше на 201 °C) і в останні чотири роки — 2023±244 °C (більше за норму на 393 °C). Щодо суми активної температури, яка накопичується до періоду знімальної стиглості плодів пізньо-осінніх, ранньозимових і деяких зимових сортів яблуні (10 вересня), то по наведених періодах вона становила 2392±167 °C, 2466±171, 2610±209 і 2786±194 °C, що більше за кліматологічну норму відповідно на 43, 117, 261і 437 °C.
Наведені дані свідчать про те, що в розглянутий період часу на території Київщини значно покращилося теплозабезпечення. Тривалість періоду із середньодобовою температурою 5 °C і більше тепер становить 211±10 днів замість 203±7, як це було протягом 1981–2000 рр.
Опади
Річна кількість опадів за 34-річний період спостережень змінювалася дуже нерівномірно — від 414,2 мм (2009 р.) до 732,2 мм (1993 р.) на фоні стійкої тенденції до їх збільшення. Так, за кліматологічної щорічної норми опадів 597 мм, за період 1981–1990 рр. у середньому за рік їх випало 612 мм, у наступні 10 років — 616 мм, у 2001–2010 рр. — 622 мм. У кожному десятиріччі виділяються 1-2 роки з кількістю опадів, яка на 60–80 мм менша від річної норми та 3–4 роки — із більшою на 102–135 мм. Із загальної картини виділяється тільки 2009 рік, за який сума опадів на 183 мм була меншою за норму. У цілому за період 1981–2014 рр. узимку випало на 17–20% більше опадів порівняно з кліматологічною нормою. Співвідношення між зимовими місяцями за кількістю опадів не змінилося, як і колись, їх найбільше припадає на грудень.
Календарна весна в цілому за 34-річний період не мала змін у кількості опадів. Проте спостережено великі коливання за середньорічною кількістю опадів по десятиріччях — найбільш «сирою» була весна в останнє десятиріччя ХХ ст., найбільш сухою — у передостаннє. Весна першого десятиліття поточного століття за кількістю опадів була такою, як і 50 років тому.
Літо в цілому стало сухішим. Якщо в літні місяці протягом 1981–1990 рр. опадів було на 19 мм більше за кліматологічну норму, то в наступні два десятиріччя — менше відповідно на 26 і 14 мм. По місяцях розподіл опадів дуже нерівномірний. Багато їх випадає в червні (більше норми на 7 мм) і менше норми на 9 і 6 мм — відповідно в липні та серпні. Наприкінці травня — на початку червня почастішало випадання граду. Він сильно травмує молоді зав’язі та листки. У результаті формується велика кількість нетоварних плодів, а поверхня листка, що повноцінно функціонує, особливо на кільцівках, скорочується на 30–40%.
Осінь у період 1981–1990 рр. за кількістю опадів була на рівні кліматологічної норми, в останні два десятиріччя їх випало більше відповідно на 21 і 24 мм. Такі зміни відбулися переважно за рахунок збільшення опадів у вересні. Два-три рази в кожне з останніх двох десятиріч саме у цьому місяці спостерігалися дощі зливового характеру, коли за добу випадало близько місячної норми опадів. Жовтень став дещо «сухішим», у листопаді кількість опадів незначною мірою перевищує норму.
Початок цвітіння
В умовах таких змін клімату початок цвітіння яблунь сорту Айдаред у період 1981–1990 рр. спостерігався 5 травня ± 6 днів, Папіровки й Антонівки звичайної — 7 травня ± 8 днів, Слави переможцям і Кальвіли снігового — 8 травня ± 5 днів. У наступні два десятиріччя він відбувався на один день раніше (4.05.±7, 6.05.±6 і 7.05.±6). Наведені дати на 4–5 днів випереджають такі, що фіксувалися в 50–60-і роки ХХ ст. У межах кожного з десятиріч досліджуваного періоду настання цієї фази відбувалося з великими відхиленнями від середніх дат за накопичення суми ефективних температур повітря 5 °C і вище 166±48 °C. Спроба встановити залежність термінів початку цвітіння від погодних умов зими не виявила будь-якої залежності, хоча за наявними даними після теплих зим яблуні зацвітають пізніше.
За даними німецьких науковців, на початок квітування яблуні впливає температура повітря із січня до травня та підвищення її на один градус в основних садівничих регіонах Німеччини пришвидшує цвітіння дерев на 4,4 дня. Зважаючи на це, ми зробили подібний аналіз даних наших спостережень і розрахунків, з якого вийшло, що з підвищенням середньодобової температури повітря у ці місяці за 30-річний період із –0,85 °C до 1,05 °C початок цвітіння пришвидшився на чотири дні, тобто з підвищенням температури повітря на 1 °C початок цвітіння настає на 2,1 дня раніше.
Тривалість цвітіння яблуні в період 1981–2000 рр. становила 12±2 дні, в останнє десятиріччя — 11±2 дні. Найтривалішим цей етап розвитку рослин був у роки з більш раннім початком цвітіння (20–24 квітня). Період масового цвітіння в 70% таких років проходив за значного похолодання й тривав до 12 діб. Закінчення цвітіння досліджуваних сортів у період 1981–2010 рр. відбувалося за суми активних температур 10 °Cі вище 277±40 °C.
Достигання
Більш інтенсивне накопичення суми активних температур 10 °C та вище протягом періоду від закінчення цвітіння до настання знімальної стиглості яблук, що особливо помітно спостерігалося в останнє десятиріччя (таблиця), призвело до дозрівання їх у більш ранні терміни, а температура повітря понад +30 °C, яка часто спостерігається в липні та серпні, сприяє тому, що всі клітини плодової рослини втрачають активність до поділу, послаблюється фотосинтетична активність листка й утворюється мала кількість органічної речовини, що призводить до затримки або припинення переходу бруньок у генеративну фазу розвитку; плоди особливо пізньолітніх й осінніх сортів потерпають від термічного опіку. Останнє на Київщині мало масовий характер у 2007, 2010 і 2012 роках.
Таблиця. Теплозабезпечення в період «закінчення цвітіння — знімальна стиглість плодів» деяких сортів яблуні (Київська обл, с Новосілки, 1981–2010 рр.)
|
Періоди спостережень |
Сума активних температур (°C) на середню багаторічну дату настання знімальної стиглості яблук певних сортів |
||
|
31 липня Папіровка |
10 вересня Антонівка |
20 вересня Кальвіль сніговий |
|
|
1981–1990 рр. |
1437±173 |
2140±181 |
2263±189 |
|
1991–2000 рр. |
1435±85 |
2160±107 |
2277±101 |
|
2001–2010 рр. |
1558±118 |
2338±150 |
2467±151 |
У період 1981–2000 рр. яблука Папіровки досягли знімальної стиглості 25–27 липня, в останнє десятиріччя — 17–20 липня, Антонівки звичайної — відповідно 28–30 серпня та 21–22 серпня, Слави переможцям — 5–10 вересня та 25 серпня – 5 вересня, Рубінового Дуки — 18–20 вересня та 10–15 вересня. Міжфазний період «закінчення цвітіння — знімальна стиглість яблук» для сорту Папіровка в період 2001–2010 рр. на Київщині становив 67–72 дні, Слава переможцям — 105–110 днів, Антонівка звичайна — 100–105 днів, Рубінове Дуки, Едера — 118–122 днів. В останні вісім років (2007–2014 рр.) на Київщині на 10–15 днів раніше достигають яблука сортів Амулет, Флоріна, Едера, Елізе; набувають характерних для сорту привабливості та смакових якостей плоди Голден Делішеса, Ентерпрайза, Пінови, Роял Ред Делішеса, деяких клонів Фуджі.
Таким чином,протягом 1981–2014 рр. середньорічна температура на Київщині зросла на 0,6 °C за рахунок найбільшого потепління в січні (на 2,1 °C), березні (на 1,6 °C), а в останнє десятиріччя помітним потеплінням відзначалися липень (на 1,8 °C), серпень (на 1,1 °C) і листопад (на 1,9 °C). Збільшення щорічної кількості опадів на 17–20% відбулося переважно за рахунок зимових місяців і вересня.
Тривалість періоду із середньодобовою температурою повітря 5 °C та вище зросла на 8 діб. Суттєве зростання суми ефективних температур 5 °C й вище та суми активних температур 10 °C і вище, які накопичуються на кліматологічну дату настання певних фенологічних фаз розвитку рослин яблуні, призвело до більш раннього (на 4–5 днів) початку цвітіння, не вплинуло на тривалість цієї фази та сприяло скороченню на 5–12 днів міжфазного періоду «закінчення цвітіння — знімальна стиглість плодів».
Тетяна Кондратенко, д-р с.-г. наук, професор
Інститут садівництва НААН України
журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
