Овочі - Ягоди - Сад
Головне:

Збити росу

Садівництво по-українськи
Джерело:
Садівництво по-українськи
Поділитись:
Збити росу

Убезпечити яблуні від борошнистої роси можна не лише хімічними засобами, а й обираючи стійкі до хвороби сорти.

З борошнистою росою яблуні знайомий кожний садівник. Збудник хвороби сумчастий гриб Podosphаera leucotricha (El. et Ev.) уражує листя, молоді пагони, суцвіття, зрідка зав’язь і плоди. Перші ознаки хвороби спостерігають одразу після розпускання бруньок. На розетках молодих листків і суцвіттях проявляється первинна інфекція у вигляді ніжного борошнисто-білого нальоту. Листки деформуються, набувають ланцетоподібної форми, листкові пластинки закручуються краями вниз, грубіють, втрачають тургор, засихають. 

Уражені суцвіття відстають у розвитку, цвітуть недружно, тичинки та пелюстки уражених квіток деформовані, їхнє забарвлення стає жовто-зеленим. Усі суцвіття, як правило, засихають і опадають, не утворюючи зав’язі. Іноді на молодій зав’язі утворюється борошнистий наліт, який згодом зникає, внаслідок чого на плодах залишаються сліди від міцелію у вигляді поверхневої сіточки. Уражені пагони після суворих зим вимерзають. 

Суцвіття яблуні, здорове (ліворуч) і уражене борошнистою росою

Борошнисто-білий наліт на уражених органах — це поверхневий міцелій та конідіальне спороношення гриба. Конідії починають утворюватися рано навесні ще в закритих уражених бруньках. Масового розвитку конідіальне спороношення набуває під час розпускання листя й цвітіння дерев. 

Розносячись по саду, конідії потрапляють на молоді листки і спричиняють вторинну інфекцію, що проявляється незабаром після цвітіння й повторюється безперервно аж до кінця вегетації. Спекотна погода спричинює зниження стійкості рослин до борошнистої роси, а парниковий ефект внаслідок таких умов погоди з підвищеною вологістю повітря сприяє поширенню та розвитку хвороби. 

СТІЙКІ СОРТИ 

Хронічне ураження яблуні борошнистою росою негативно впливає на продуктивність рослин. Внаслідок передчасного опадання листя врожай сильноуражуваних сортів може знижуватися на 50−80%. Тож, щоб запобігти розвитку борошнистої роси на яблуні, слід потурбуватися ще на етапі закладання саду. 

Передусім слід обирати сорти яблуні, що мало уражуються хворобами. І не тільки борошнистою росою, але й іншими: паршею, плодовою гниллю тощо. Нині вітчизняні садівники здебільшого надають перевагу сортам закордонної селекції, не всі з яких, попри високі смакові якості, мають стійкість проти хвороб, зокрема і борошнистої роси. Натомість зусиллями селекціонерів Інституту садівництва НААН виведено імунні та стійкі проти основних хвороб сорти, які майже не потребують проведення захисних заходів. Треба лише потурбуватися про захист дерев і майбутній урожай від пошкодження шкідниками. 

Уражені борошнистою росою молоде листя яблуні та суцвіття яблуні

Серед вітчизняних літніх сортів із комплексною стійкістю проти борошнистої роси та парші можна виокремити сорти Настя, Малуша, Паланка. Це зимостійкі, дуже врожайні сорти, які формують компактну крону. Осінні сорти Амулет, Прима, Скіфське золото, Теремок стійкі до парші та борошнистої роси. Детальна їхня характеристика є на сайті Інституту. Додамо, що пізньоосінній середньорослий Амулет формує міцну компактну широкоовальну крону, ранньоосіння сильноросла Прима має широкоокруглу крону, Скіфське золото вирізняється швидким ростом, формує середньозагущену плоско-кулясту крону. Усі вони вступають у плодоношення на 3–4-й рік після садіння. А середньорослий із компактною плоско-округлою кроною Теремок починає плодоносити вже на 2–3-й рік після садіння. 

Зимові сорти Гарант, Дміана, Дожниця, Едера, Катерина, Перлина Києва, Соломія та інші окрім стійкості до грибних хвороб вирізняються високими споживчими якостями, відмінною лежкістю. У холодильній камері зі звичайною атмосферою плоди зберігаються до квітня, а Дміана — до травня, не втрачаючи смакових якостей. Дерева здебільшого невеликі, з компактною чи широкоовальною кроною. Знімальна стиглість плодів настає в кінці вересня — на початку жовтня, споживча — у листопаді — січні. 

ЗАСОБИ ЗАХИСТУ 

Не всі сорти мають стійкість проти хвороб, зокрема і борошнистої роси. У насадженнях, нестійких до хвороби сортів яблуні (Айдаред, Аскольда, Джонатан, Ренет Симиренка та ін.), слід проводити низку заходів, спрямованих на обмеження поширення та розвитку хвороби. Передусім проводять вирізання уражених пагонів взимку під час проведення обрізування, а також навесні після розпускання бруньок і суцвіть у кінці цвітіння, коли вони добре помітні на деревах. Уражені хворобою та зрізані гілки обов’язково знищують, оскільки конідії борошнистої роси яблуні здатні долати відстані до 1 км. Це обмежить поширення вторинної інфекції, що уражує вже безпосередньо молоде листя яблуні. 

Важливо дотримуватися також високої агротехніки в садах і розсадниках, не допускати надмірного загущення крон дерев, обмежувати внесення азотних добрив. Якщо сад обладнано системою зрошення, слід забезпечувати своєчасний і оптимальний полив. 

За сильного розвитку хвороб, звичайно ж, не обійтися без обприскування фунгіцидами. Серед препаратів, внесених до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, чимало таких, що мають захисну дію проти парші, ефективні і проти борошнистої роси яблуні: Блюз, КС; Бордо МК, ВП; Гарт, ЗП; Джек Пот, КЕ; Кумир, КС; Магнікур Сенсейшен 500 SC, КС; Самшит, КС; Сапроль, к. е.; Скор, 250 ЕС, к. е.; Спліт, КЕ; Стробі, в. г.; Топсін М, ЗП. За сильного прояву борошнистої роси потрібні цілеспрямовані обприскування проти хвороби. Для цього застосовують спеціальні препарати, ефективні лише проти борошнистої роси на основі сірки чи пенконазолу. 

Протягом весняно-літнього періоду проводять не менше 5–6 обприскувань. Перший раз під час розпускання бруньок, потім перед цвітінням, одразу після цвітіння і ще 2–3 рази з інтервалом 12–14 днів протягом літа. 

Окрім хімічних фунгіцидів у переліку дозволених до використання в Україні препаратів є і біологічні, рекомендовані до застосування на яблуні проти хвороб. 

Світлана Градченко, Інститут садівництва НААН

журнал “Садівництво по-українськи”, грудень 2020 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
6
Статті з журналу: