Овочі-Ягоди-Сад

Інтенсивний сад яблуні в північній зоні країни можна якісно захистити з урахуванням доцільності того чи іншого препарату

Захищена Північ

Захищена Північ

Інтенсивний сад яблуні в північній зоні країни можна якісно захистити з урахуванням доцільності того чи іншого препарату й ретельно відстежуючи шкідливі організми.  

На Півночі України внаслідок впливу ґрунтово-кліматичних умов генетичний потенціал актуальних сортів яблунь реалізується не більше ніж на 50%, хоча за інтенсивної технології можливе отримання врожаїв понад 60 т/га. 

Останні роки у цих регіонах змінюється видовий склад шкідливих організмів-домінантів, а також співвідношення між розмірами видових популяцій і періоди, у які ці організми завдають найбільшої шкоди. Через зміни екології, клімату та інші чинники хвороби та шкідники, які раніше не мали господарського впливу, розширили свої ареали в культурних насадженнях. Підтримання високого рівня виробництва змусило фермерів збільшити кількість пестицидних обробок, яким нині належить понад 60% вартості вирощування. З іншого боку, далеко не всі господарники вживають агрохімію раціонально, що сприяє все більшої резистентності шкідників і хвороб. В результаті витрати на захист стають іще більшими, а екологія — гірше. 

Утім, якісно захистити інтенсивний сад у північних регіонах можливо. Треба зважати на доцільність тієї чи іншої хімічної обробки, врахувати оптимальні терміни внесення хімічних засобів і ретельно спостерігати шкідливі організми щодо фаз розвитку та щільності популяцій. 

ЗИМОВИЙ СТАРТ 

Починати стратегію захисту треба з періоду спокою. Треба обстежити сад, зважаючи на пошкодження західним непарним короїдом і мишами, на міру ураження хворобами кори й деревини. Особливої уваги вимагають штамб і гілки. Якщо короїди поробили у деревині численні отвори або вони глибоко уражені антракнозом й бактеріальним раком чи фітофтороз пошкодив їм кореневу шийку, такі дерева треба згодом викорчовувати. 

Ушкодження деревини західним непарним короїдом та він сам

Початок захисних обприскувань яблуні збігається з розпусканням бруньок, а саме коли повітря прогрівається до+6 °C — у цей період із місць зимівлі виходять і починають харчуватися бруньками жуки яблуневого квіткоїда. На пошкоджених бруньках проступає сік — бруньки «плачуть». У фазу мишачого вушка, коли бутони ще прикриватиме листя розеток, у 15–20% цих бруньок, уже міститиметься яйце шкідника. Обприскування проти квіткоїда варто виконати вже у момент розпускання бруньок, найпізніший термін для такого обробітку — фаза мишачого вушка. У цей період також слід виконувати обприскування проти зеленої яблуневої попелиці, золотоочок, білана капустяного (!), деяких видів листовійок, які живляться бруньками під час їх розпускання. 

Якщо зимовий запас попелиці є більшим за 25 яєць на 2 м. п. гілки, або якщо на початку вегетації на кожні 100 бруньок припадає понад 20 личинок шкідника, проти попелиці вносять інсектицид. 

Для профілактики хвороб передусім парші й бактеріозів у бакову суміш додають мідьвмісні фунгіциди. 

Важливо правильно захистити яблуню й під час бутонізації (зелена та червона брунька; рожевий бутон) — у цей період розсіваються спори парші, відроджуються та/або харчуються гусениці п’ядунів і листовійок, личинки попелиці, зокрема й яблуневої медяниці, кліща. 

Обробку проти шкідників виконують, якщо: 

• популяція листогризучого шкідника-домінанта на м. п. гілок перевищує 1–1,5 особини у п’ядунів та 3–4 особини у листовійок; 

• попелиця та/або медяниця заселять на яблуні 10 та 30% суцвіть відповідно; 

• якщо на листку є більше ніж три рухливі особини кліща. 

У цих випадках застосовують інсектициди на основі: 

• ФОС — диметоату, малатіону;

 • піретроїдів — бета-цифлутрину, дельтаметрину, лямбда-цигалотрину, тау-флувалінату, зета-циперметрину, альфациперметрину, циперметрину; 

• суміші ФОС з піретроїдами — бета-цифлутрину та диметоату, циперметрину та хлорпірифосу, біфентрину та хлорпірифосу; 

• неонікотиноїдів — піріпроксіфену, тіаметоксаму, ацетаміприду, тіаклоприду, спіротетрамату.  

Для акарицидних обробок застосовують препарати на основі клофентезину, абамектину, суміші абамектину та хлорантраніліпролу, сірки, тебуфенпіраду, пропаргіту, спіродіклофену. 

БРУНЬКА ТА БУТОН 

Проти грибних хвороб у фазу зеленої та червоної бруньки (оголення та висування суцвіть) застосовують переважно контактні фунгіциди на основі дитіанону, каптану, манкоцебу та їх похідних. Якщо є ризик приморозків — фунгіциди з умістом іонів цинку (на основі пропінебу, метіраму). На рожевий бутон вносять системні або двокомпонентні фунгіциди з умістом системних сполук, міняючи типи діючої речовини. Протягом 3–4 год після внесення фунгіцидів класу триазоли (дифеноконазол соло чи у суміші з флутріафолом, ізопіразамом, суміші флуопіраму з тебуконазолом) температура повітря не має опускатися нижче за +12 °C. За прохолоднішої погоди застосовують фунгіциди на основі ципродинілу, піріметанілу чи з класу стробілуринів — на основі крезоксим-метилу, з умістом піраклостробіну. 

Терміни захисних обробок та організми, проти яких їх виконують в інтенсивних садах Півночі

Борошниста роса в умовах Півночі на сприйнятливих сортах розвивається помірно. Тенденцію до епіфітотії можна спостерігати тільки на Півдні країни, якщо для неї там складаються сприятливі умови. Для захисту від первинної інфекції борошнистої роси у фазу «червона брунька — рожевий бутон» зазвичай достатньо внести ті самі двокомпонентні фунгіциди, що й проти парші — суміші флуопіраму та піріметанілу, дифеноконазолу та ізопіразаму, піраклостробину у суміші з дитіаноном чи боскалідом. У разі ранньої епіфітотії застосовують сірковмісні препарати, які захищатимуть також і від кліща, та триазоли (флутриафол, пенконазол).

Під час цвітіння яблуня найбільше уразлива до грибних хвороб (парша, моніліоз, альтернаріоз, фузаріоз). У садах західно-північної зони на культурі в цей час вносять фунгіциди на основі дифеноконазолу — як соло, так і у суміші з ізопіразамом чи дитіаноном. 

ПОРА ЦВІТІННЯ 

У період цвітіння з боку шкідників найбільш загрозливими є яблуневий плодовий пильщик, яблунева плодожерка та комплекс сисних і листогризучих видів. Через 5–7 днів після цвітіння відроджуються та в’їдаються у зав’язь личинки пильщика. Якщо у цей період на яблуні пошкоджено 3% плодів, у сад слід внести інсектицид, спрямований на листогризучих гусениць і жуків-листоїдів. 

Суха й спекотна погода влітку, яка нині притаманна Півночі, сприяє плодовим попелицям і кліщам. Тому треба постійно стежити за кількістю цих шкідників: якщо на листку є щонайменше п’ять особин кліща чи понад 10% пагонів заселили попелиці, виникає необхідність обробки. 

На Півночі країни яблунева плодожерка шкодить циклічно — для її моніторингу застосовують феромонні пастки (одна на 1 га). Через 2–3 тижні після початку лету, якщо в пастку протягом тижня потрапило 5–7 метеликів, а в саду пошкоджено 2% плодів, виконують інсектицидну обробку. Вона діятиме також і на горобинову міль, уїдливу червицю та молей-мінерів. Одразу після цвітіння й аж до фази волоський горіх вносять системні, також і двокомпонентні фунгіциди, міняючи типи діючої речовини. Якщо до цвітіння обробки проти первинної інфекції борошнистої роси не виконували, їх слід зробити у період формування зав’язі, а на сприйнятливих сортах — повторити у фазу волоського горіха. У другій половині вегетації й до початку дозрівання плодів, залежно від фітосанітарної ситуації та погодних умов, проти грибних хвороб яблуні доцільно застосовувати контактні фунгіциди. Обробки проти парші та яблуневої плодожерки захищають і від ураження плодовими гнилями. У насадженнях, стійких до парші сортів яблуні, де обробки проти парші не виконували, слід внести фунгіциди для захисту від моніліозу. Щоб запобігти ураженню плодів гнилями на зберіганні, за 20 днів до збирання врожаю у сад профілактично вносять фунгіцид. 

Під час захисних обприскувань у бакових сумішах не можна: 

• змішувати препарати на основі полісульфіду натрію з мідьвмісними; 

• біопрепарати з інсектицидами; 

• бордоську суміш завжди вносять соло. Обов’язково чергуйте типи діючих речовин і дотримуйтесь вимог щодо кратності обробітків однією і тією самою сполукою та термінів очікування після обробітку. 

Матеріал створено за матеріалами міжнародних практичних форумів ≪Садівництва поукраїнськи≫ 

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
2
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ