Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Виконати/порушити

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Виконати/порушити

Невиконання форвардних контрактів: вирок фермерам чи шлях до діалогу з трейдерами?  

Україна була та є однією з п’яти найбільших світових експортерів зерна. Водночас ситуація, що склалася на ринку зерна протягом 2020 року, характеризується очевидною ціновою нестабільністю, що пояснюється впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Зокрема, складною економічною ситуацією, що склалася в Україні та світі, спричиненою поширенням коронавірусної хвороби, непередбачуваністю аграрної політики держави, відсутністю балансу інтересів учасників ринку зерна. 

Одним із ключових чинників, що вплинув на виробництво сільськогосподарської продукції, є несприятливі погодні умови, жертвою яких стала Україна 2020 року. У результаті недобір урожаю став передумовою невиконання зобов’язань щодо постачання сільськогосподарської продукції за укладеними форвардними контрактами. За словами директора компанії «Каїса Агро» Руслана Рашка, невиконання аграріями поставок за форвардними контрактами становить близько 90%. Погоджується з ним і директор трейдингової компанії «Агрооілтрейд» Сергій Орловський: «За моїми оцінками, всього близько 20% компаній виконали зобов’язання за форвардами. І то тільки тому, що у таких компаній у структурі продажів форварди становили 10–20%. У кого форварди становили 20–50% продажів, думають: виконувати чи ні, у кого вище — 90% дефолти». 

Однак не все так просто у цій ситуації, адже дефолт може відгукнутися українським фермерам не лише судовими позовами, а й проблемами в майбутньому. 

Пошук діалогу 

Особливо актуальним постає питання документального підтвердження форсмажорних обставин невиконання форвардних контрактів виробниками сільськогосподарської продукції. Так, Всеукраїнська Аграрна Рада виступила ініціатором звернення до міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка, де зазначається, що цьогоріч виникла ситуація, за якої не всі аграрії були поінформовані щодо належних дій за таких обставин або взагалі не мали змоги документально оформити форс-мажорні обставини, внаслідок яких відбулася загибель або суттєва втрата врожаю. «Через це з’явилася загроза застосування санкцій із боку контрагентів, визначених у відповідних договорах, якими передбачено постачання сільськогосподарської продукції. Вказане завдасть нищівного удару по аграрній галузі України. Така ситуація потребує негайного врегулювання», — ідеться у зверненні. 

Як реакція на звернення громадської спілки «Всеукраїнський аграрний форум» 26 жовтня 2020 року відбулася міжвідомча нарада під головуванням міністра Ігоря Петрашка з представниками аграрних асоціацій, Торгово-промислової палати України, народних депутатів, яка стала етапом відкритого діалогу між усіма стейкхолдерами ринку для обговорення й напрацювання найоптимальнішого механізму уникнення можливих спорів, пов’язаних із виконанням форвардних контрактів. Одним із таких механізмів може стати Меморандум, адже практика використання подібних документів уже показала свою дієвість», — зазначив міністр Ігор Петрашко. На його думку, меморандум — це не зобов’язувальний документ, але це важливий орієнтир руху для його учасників. 

Українська зернова асоціація (УЗА) заявила про спроби недобросовісних агровиробників на тлі низького врожаю зірвати раніше укладені форвардні контракти на поставку зерна і ризики обвалення ринку зернових України. В УЗА зазначили, що в разі дефолтів виробників за форвардними контрактами міжнародні компанії зменшать ліміти фінансування українського зернового ринку за форвардними контрактами на наступний рік і скоротять обсяги торгівлі з потенційно ризикованої країни. За оцінками асоціації, це близько 11–12 млрд доларів на рік. Більше з тим, наголошують в асоціації, Україна може втратити статус надійного партнера на міжнародній арені, що призведе до дисконтного ринку: ціни на зерно на дисконтному ринку завжди нижчі, ніж такий самий товар в інших країнах. 

«Ситуація на ринку зерна з виконанням форвардних контрактів складна й досі критична. Її посилила позиція Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яке зазнало маніпуляцій із боку певних агентів впливу, метою яких було дестабілізувати розвиток зернового ринку та галузі загалом», — зазначив президент УЗА Микола Горбачьов у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна». За словами пана Горбачьова, Мінекономіки, розпочавши консультації щодо виконання форвардних контрактів «і завівши мову про так званий меморандум, дало підстави недобросовісним учасникам ринку не виконувати укладені ними контракти». 

Розв’язати питання 

Прагнучи вийти з глухого кута, різні сторони пропонують різні рішення. Так, УЗА працює над створенням публічного переліку компаній, які відмовляються виконувати укладені контракти на постачання зерна, безпідставно спекулюючи темою неврожаїв через посуху та намагаючись отримати одномоментний надприбуток від ситуації на ринку. 

У парламенті пропонують вирішити це питання по-своєму. Голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець подав законопроєкт «Про внесення змін до Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні”», яким пропонує ввести мінімальні закупівельні ціни на зернові. 

«За останні роки Україна експортує рекордні обсяги зернових, що є прямим наслідком збільшення виробництва. Водночас на ринку зерна спостерігається цінова нестабільність, що пояснюється кількома чинниками. Серед зовнішніх чинників такої недосконалості є волатильність цін та доходів товаровиробників, непрогнозованість політичної складової в аграрній політиці, хиткий баланс інтересів основних учасників ринку — виробників, споживачів та держави. В умовах ринкової економіки для удосконалення аграрної політики є необхідність у правильності визначення її результативності для виробників на зерновому ринку. Так, цінова нестабільність та недостатня ефективність механізму регулювання ринку зерна в Україні для виробників зерна статистично характеризується показником співвідношення внутрішньої закупівельної ціни до світової ціни, який, починаючи з 2005 року і до сьогодні, має кумулятивну тенденцію до зниження — з 1,1 до 0,77», — сказано у пояснювальній записці до документа. 

На думку автора законопроєкту Андрія Богданця, оскільки конкурентоспроможність українського зерна на світовому ринку забезпечується нижчими цінами, експортери компенсують свої цінові втрати через нижчу якість зерна та логістичні витрати низькими закупівельними цінами. «При цьому сільськогосподарські товаровиробники компенсують цінові втрати за рахунок низьких витрат на оренду землі та заробітну плату. Загалом нестабільність цін та доходів товаровиробників, концентрація виробництва у великих компаніях, нерівномірність розподілу ринкового виграшу, хиткий баланс інтересів суб’єктів на ринку зерна створює загрозу продовольчій безпеці та негативно впливає на його розвиток. З урахуванням зазначеного проєктом закону запроваджується цінове регулювання зернових в Україні шляхом визначення мінімальної ціни на окремі види зернових та олійних культур на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції», — пропонує депутат. 

Як мінімізувати збитки 

Зрозуміло, що масове невиконання форвардних контрактів — проблема системна, яка матиме системні наслідки. І цікавість держави й основних гравців до цієї проблеми зрозуміла. Хочеться зауважити дещо інше. Судових спорів між трейдерами й аграріями не уникнути. Проте чи отримає належне постраждала сторона? Перспектива туманна. І справа зовсім не в корупції в українських судах. Досить часто в контрактах, особливо з міжнародним елементом, український суд як місце вирішення суперечки між учасниками договору не фігурує зовсім. Річ у тім, що між рішенням суду на користь постраждалої сторони та фактичним задоволенням його вимог — прірва. Коли кредитор доходить до виконання судового рішення, що набуло чинності, від боржника нічого не лишається: активи виведено, грошей немає. 

Проте власникам і директорам бізнесу не слід забувати про персональну майнову відповідальність по боргах неплатоспроможного підприємства. В Україні ширяться випадки, коли борги юридичної особи покладаються на фізичних осіб, що мають суттєвий вплив на бізнес і довели його до банкрутства чи погіршили платоспроможність бізнесу власними недобросовісними діями. Тож полишити компанію з боргами та намагатися вести бізнес із застосуванням нової корпоративної оболонки створює для керівників і власників сільськогосподарських підприємств суттєві додаткові ризики. Які за задумом законодавця є запобіжниками будь-якої недобросовісної поведінки. 

На зустрічах із колегами, залученими в розгляді спорів, пов’язаних із порушенням умов контрактів на постачання сільського господарської продукції, неодноразово доводилося слухати таке: «Просто мовчати про те, що контракт не буде виконаний, — неправильно». У діловій практиці існує обов’язок мінімізувати збитки. Він стосується всіх. Вчасно подана інформація дозволяє стороні вжити заходів, щоб не допустити ефекту доміно, коли невиконання одного контракту призводить до неможливості трейдера виконати свої обов’язки за наступними контрактами. Діалогу не уникнути, і збитків також.

Юлія Курило, адвокат

журнал The Ukrainian Farmer, січень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer