Агромаркет
Головне:
Агромаркет

У разі форс-мажору

AgroTimes
Джерело:
AgroTimes
Поділитись:
У разі форс-мажору

Питання, що раніше мали для агробізнесу здебільшого формальний характер, актуалізував 2020-й. Мова про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та врегулювання відносин між сторонами у зв’язку з виникненням таких обставин. Через посуху торік чимало аграріїв втратили врожай і не змогли виконати свої зобов’язання за форвардними контрактами. Експерти прогнозують, що й у 2021-му стихійні катаклізми можуть повторитися. То як має діяти агробізнес у такому разі? Універсальний алгоритм дій AgroTimes репрезентували радник юридичної фірми «Астерс» Антон Сінцов і юрист «Астерс» Роман Герасименко. 

Що таке форс-мажор? 

Положення Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року (Віденська Конвенція ООН) передбачає, що сторона договору не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов’язань за наявності таких умов: 

(1) невиконання викликане перешкодою поза контролем сторони; 

(2) від сторони нерозумно було очікувати прийняття до уваги перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків. 

Як бачимо, положення Віденської Конвенції ООН передбачають наявність так званої перешкоди, яку сторона не контролює та не могла передбачити під час укладення договору, проте така перешкода призвела до невиконання зобов’язання. 

Національне законодавство передбачає наступні умови для визнання обставин форс-мажором: 

(1) надзвичайність обставин; 

(2) невідворотність обставин; 

(3) обставини об’єктивно уможливлюють виконання зобов’язань протягом певного періоду часу. 

Порушення зобов’язань третіми особами, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, так само як і відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). 

За загальним правилом особа, яка порушила договірні зобов’язання внаслідок форс-мажорних обставин, звільняється від відповідальності за таке порушення. Проте обов’язок довести наявність таких обставин та їх причинно-наслідковий зв’язок з невиконанням зобов’язань покладається на сторону-порушника. 

Таким чином, міжнародне та національне законодавство встановлює ряд критеріїв для визнання тих чи інших подій форсмажорними обставинами. 

Посуха як форс-мажор 

Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» включає посуху в перелік обставин, які можуть бути визнані форс-мажором. Крім того, Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, яким врегулювано порядок засвідчення відповідних обставин, включає посуху в перелік виняткових погодних умов і стихійного лиха, які можуть викликати дію форс-мажорних обставин. 

Виходячи з суті форс-мажорних обставин, факт посухи чи будь-яка інша подія сама по собі не є підставою звільнення від відповідальності, оскільки треба довести, що саме вона унеможливлює виконання стороною зобов’язань за договором. 

Слід враховувати, яким чином врегульовані відносини в кожному конкретному випадку. Ось, скажімо, якщо між сторонами укладено договір купівлі-продажу зерна кукурудзи. Чи деталізовано в ньому про передачу зерна саме того врожаю, який вирощується на земельних ділянках продавця (на праві власності чи в користуванні)? Такий нюанс безпосередньо може бути суттєвим у питанні, чи дійсно обставини посухи унеможливили виконання зобов’язань продавця з передачі права власності на зерно. Відтак посуха може бути визнана форс-мажорною обставиною — за умови, якщо вона призвела до унеможливлення виконання зобов’язання у конкретних правовідносинах та за умови дотримання інших умов, передбачених законодавством та договором. 

Порядок засвідчення форс-мажору 

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої сторони по кожному окремому договору, окремим податковим чи іншим зобов’язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність відповідних обставин. 

Для суб’єктів господарювання сільгоспвиробників разом з заявою Регламент також передбачає надання наступних документів: 

• довідки Гідрометцентру про погодні умови (оригінали); 

• акти, затверджені управлінням агропромислового розвитку РДА, про загибель або пошкодження с/культур внаслідок несприятливих погодних умов (оригінали); розрахунки прямих збитків; 

• інші документи державних органів, які підтверджують факт загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур. 

Регламент передбачає право уповноважених осіб ТПП України чи регіональної ТПП вимагати від зацікавленої особи додаткових даних, пояснень, доказів настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і т. п. Невиконання вимог про надання додаткових пояснень, документів, доказів у встановлений строк, є підставою для залишення заяви без розгляду. 

Тягар доказування настання форс-мажорних обставин покладається на заявника, зацікавлену особу. 

За результатами розгляду заяви та поданих документів видається сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або у разі їх відсутності — надсилається відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин. 

Приклади з судової практики 

У спорах стосовно посухи та її наслідків для сторін договору оцінюються наступні докази (за наявності): 

• сертифікат відповідної торгово-промислової палати; 

• довідки Гідрометцентру про погодні умови; 

• акти про загибель або пошкодження сільськогосподарської культури внаслідок несприятливих погодних умов; 

• інші документи державних органів або органів місцевого самоврядування, які підтверджують факт загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур; 

• розрахунки вартості недобору врожаю; 

• докази, що свідчить про фактичну передачу сільгосппродукції, щодо якої укладено договір, третім особам; 

Крім того, враховуються поведінка сторін договору (зокрема, вчинення порушником заходів для зменшення негативних наслідків), обставини повідомлення про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та дотримання сторонами усіх умов договору. 

Як свідчить судова практика, спори щодо невиконання зобов’язань за сільськогосподарськими договорами вимагають ґрунтовної підготовки доказової бази. 

*** 

Погодні випробування актуальні для українських агровиробників чи не щороку. Тож і проблема врегулювання відносин у разі кліматичних катаклізмів залишається актуальною. Відтак на стадії укладення договорів купівлі-продажу продавцям сільгосппродукції треба це враховувати й чіткіше врегульовувати порядок дій та правові наслідки форс-мажорних обставин. А на стадії їх виникнення ретельно зібрати відповідну доказову базу для отримання сертифікату в ТПП. 

В ТЕМУ 

«Будьте уважні до застережень у контрактах»  

Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати України: 

— Форс-мажор у сільському господарстві є «традиційним» питанням, яким палата займалася останні 45 років. І дійсно, заморозки, зливи, посухи і т.д. можна назвати форс-мажором «постійної дії» в агросфері. 

Безумовно, дуже важливо для тих, хто займається аграрним бізнесом, обов’язково фіксувати в договорах застереження щодо форс-мажорних обставин. За зобов’язаннями між резидентами України (наприклад, щодо постачання зерна, сої чи інших сільгоспкультур усередині країни), зазвичай є рекомендація у застереженні вказувати, що факт настання форс-мажорних обставин засвідчується не тільки Торгово-промисловою палатою України, а й уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою. Це спростить і зробить комфортнішим отримання виробниками сільгосппродукції сертифікату про форс-мажорні обставини. 

Враховуючи практику, яка склалася у зв’язку з посухою в 2020 році, окремо хотів би звернути увагу на необхідність дуже прискіпливо й уважно підходити до зафіксованих сторонами у контракті обставин: якісь із них враховуватимуться в якості форс-мажорних, а якісь — ні. Наприклад, є контракти, що містять стандартні застереження про форс-мажорні обставини, але разом із цим, передбачають перелік винятків, серед яких заморозки й посуха. Звісно, це не перешкоджає торгово-промисловій палаті видати сертифікат, проте така ситуація створює потенційні ризики виникнення спорів, що підлягають вирішенню у судовій площині. 

Тобто, зі свого боку Торгово-промислова палата України готова допомагати виробникам аграрної продукції в складних  погодних умовах, але закликає їх бути уважними до тих застережень та пунктів контрактів, які вони підписують.  

радник юридичної фірми «Астерс» Антон Сінцов,
юрист «Астерс» Роман Герасименко

газета AgroTimes, березень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “AgroTimes” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
AgroTimes